Е) Міністерство з надзвичайних ситуацій і Міністерство транспорту і зв’язку України.

3. Чи має право працювати фінансист у таких сферах фінансової системи України як:

а) Державні фінанси;

б) Страхування;

в) Фінансовий ринок;

г) Фінанси підприємств усіх форм власності;

д) усі відповіді правильні.

4. До головних функцій Міністерства фінансів України не відносяться:

а) розробка і проведення єдиної державної фінансової бюджетної і податкової політики;

б) проведення моніторингу і діагностики економічної і фінансової ситуації в державі і перспектив її соціально-економічного розвитку;

в) розробка проекту Державного бюджету України і прогнозних показників зведеного бюджету України;

г) контроль за мобілізацією податків, зборів та внесків до бюджетної системи та Державних фондів цільового призначення;

д) забезпечення казначейського обслуговування Державного і місцевих бюджетів.

5. Майбутній фінансист та банкір в умовах ринкової економіки не повинен відповідати таким вимогам як:

а) бути готовим до творчої професійної діяльності;

б) мати здібність приймати управлінські рішення в сфері формування, розподілу та використання фінансових ресурсів;

в) мати розвинені аналітичні здібності та вміти використовувати сучасні інформаційні системи, технології і методи в сфері управління фінансами на державному, регіональному рівнях і на рівні суб’єктів господарювання;

г) широкий світогляд і професійне володіння державною мовою;

д) не прагнути підвищувати свій професійний рівень і не володіти економічною і фінансовою ситуацією в державі.

6. Магістр з фінансів і кредиту – це:

а) фахівець, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста набув поглиблені професійні знання і уміння інноваційного характеру в сфері банківської, фінансової, бюджетної, податкової систем і має певний досвід їх застосування для вирішення проблем у певній сфері фінансово-кредитних відносин;

б) фахівець, який розв’язує типові завдання в сфері економіки і фінансів;

в) фахівець у сфері обліку і аудиту, який закінчив ВНЗ і здобув кваліфікацію спеціаліста;

г) фахівець, який в майбутньому буде працювати тільки в сфері бізнесу і буде виконувати типові завдання з маркетингу.

7. Дайте відповідь на питання: „Чи може магістр з фінансів і кредиту працювати в таких структурах, як”:

а) Верховна Рада України;

б) Кабінет міністрів України;

в) Рахункова Палата України;

г) Комісія з цінних паперів та фондового ринку;

д) усі відповіді правильні.

8. Які з названих структур не підпорядковані Міністерству фінансів України:

а) Державне Казначейство України;

б) Державна податкова адміністрація;

в) Пенсійний фонд України;

г) Фонд державного майна;

д) Контрольно-ревізійна служба України.

9. У яких із наведених міжнародних фінансових і економічних організацій магістр з фінансів і кредиту не може працювати провідним фахівцем:

а) Світовий Банк;

б) Міжнародний валютний фонд (МВФ);

в) Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

г) Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР);

д) Міжнародна організація з атомної енергетики (МАЕ);

Е) ЮНЕСКО.

10. Які з названих департаментів не є складовими Національного банку України:

а)Департамент монетарної політики;

б) Департамент валютного регулювання;

в) Департамент готівкового грошового обігу;

г) Департамент інспектування банків

д) Департамент методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду;

Е) Департамент державного бюджету.

3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету

Тема 13.Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами

План

1. Бібліотека: історія виникнення і становлення, мета та головні завдання її діяльності.

2. Види бібліотек.

3. Організаційно-економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек.

4. Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів.

5. Управління бібліотекою та її структура.

6. Права та обов’язки університетських бібліотек.

7. Новітні інформаційні системи та технології: їх використання у створенні інформаційного простору бібліотеки.

Література [16, 100,105,117,118,123]

Бібліотека: мета та головні завдання її діяльності, історія виникнення і становлення

Бібліотека (грец. βιβλιοθήκη, від βιβλίον «книга» и θήκη «сховище»)- культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. Бере свій початок з III тис. до н.е. як сховище пам’яток шумерської культури, де зберігалися десятки тисяч глиняних дощечок з клинописними текстами у Месопотамії, систематизовані за змістом дощечки розташовували у ящиках або закритих корзинах і до них додавали своєрідні катологи – етикетки, що визначали зміст текстів.

Традиційне значення слова бібліотека — колекція книг, або приміщення, де зберігаються книги. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [1] подає таке визначення: бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Бібліотека, як структурний підрозділ вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації, забезпечує літературою та інформацією навчально-виховний та науковий процес вищого навчального закладу і діє на підставі Положення про бібліотеку, що затверджується керівником вищого навчального закладу.

Своєю діяльністю бібліотека сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі.

Слід зазначити, що державна освітня політика, у першу чергу, повинна бути спрямована на забезпечення суспільства знаннями, необхідними для соціального розвитку. Для досягнення цієї мети держава здійснює узгодження різних суспільних процесів, що впливають на підготовку і відтворення фахівців, які ці знання застосовують.

Більшість стратегічних освітніх завдань тісно пов’язані з діяльністю бібліотек як важливої ланки академічного та наукового процесів. Саме бібліотека ВНЗ є тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої багато в чому залежить якість і зміст навчання та наукових досліджень.

 

Таблиця 1

Головні завдання бібліотек

 

Ø Забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників вищого навчального закладу згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів.

Ø Формування бібліотечного фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу та інформаційних потреб усіх категорій користувачів.

Ø Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої cвого громадянського обов'язку та відкритої до інтелектуального і творчого розвитку.

Ø Пропагування та розкриття за допомогою всіх бібліотечно-інформаційних засобів змісту загальнолюдських цінностей, культурно-історичної, духовної та наукової спадщини, ідеї національного державотворення.

Ø Розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових бібліотечних форм і методів роботи на основі новітніх інформаційних технологій та комп'ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів.

Ø Створення електронних баз даних, організація та ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій.

Ø Ведення самостійної та спільної з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства.

Ø Виховання інформаційної культури користувачів, прищеплення їм навичок роботи з інформаційними ресурсами як на традиційних, так і на електронних носіях.

Ø Координація та кооперація діяльності бібліотеки зі структурними підрозділами вищого навчального закладу, громадськими організаціями, співпраця та взаємодія з бібліотеками інших систем і відомств.

Ø Налагодження прямих зв'язків з бібліотеками інших країн, співробітництва з освітніми добродійними фондами, організаціями, установами тощо.

Ø Здійснення господарської діяльності, спрямованої на забезпечення та оптимізацію інформаційного і бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів з використанням елементів госпрозрахунку згідно з чинним законодавством.

Екскурс в історію виникнення та становлення бібліотек. Виникнення бібліотек сягає своїм корінням ІІІ тис. до н.е., - у часи, коли бібліотека виконувала функцію сховища пам’яток шумерської культури, де зберігалися десятки тисяч глиняних дощечок з клинописними текстами у Месопотамії.

У Стародавньому Єгипті для рукописних книг почали використовувати папірус. Стебла його у формі свитків використовували як основу для рукописних книг. Назва „папірус” поширилася і на сам рукопис. У VII ст.. до н.е. папірусні свитки з’явилися у Греції, а потім у стародавньому Римі. Порівняно з глиняними дощечками папірус забезпечував рукописним документам більш компактну форму, але він був ламким і недовговічним, тому провадилися дослідження у пошуках нових матеріалів для виготовлення книг.

Бібліотеки у Стародавньому Єгипті вважали зосередженням мудрості. Існували вони здебільшого при храмах. При багатьох бібліотеках навчалися писарі, які вели облікові записи коштів, господарських операцій.

Бібліотеки вперше з'явилися на Сході. Зазвичай, першою бібліотекою називають зібрання глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н. е., знайдене в храмі вавилонського міста Ніппур. У одній з гробниць поблизу єгипетських Фів був виявлений ящик з папірусами часу II перехідного періоду (XVIII - XVII ст. до н. е.). У епоху Нового царства Рамзесом II було зібране близько 20 000 папірусів. Найвідоміша давньосхідна бібліотека - зібрання клинописних табличок з палацу царя Ассірії VII століття до н.е. Ашшурбаніпала в Ніневії. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека заснована в Гераклії тираном Клеархом (IV століття до н. е.).

Найбільшою бібліотекою стародавнього світу є бібліотека царя Ассирії Ашшурбаніпала. Він зібрав літературу на кількох мовах. У ній зберігалися медичні трактати і граматичні довідники, книги релігійного змісту і міфи, літописи ассирійських царів, записи астрологічних спостережень. Найбільшим центром античної книжності стала Александрійська бібліотека (створена в III ст. до н.е. Птолемеєм I), що була центром освіти всього світу еллінізму.

У середні віки осередками книжності були монастирські бібліотеки, при яких діяли скрипторії. Там переписувалося не лише Священне писання і вигадування Отців Церкви, але і твори античних авторів. В епоху Ренесансу видатні діячі буквально полювали за грецькими і латинськими текстами, що зберігалися в монастирях. Через дороговізну манускриптів і трудомісткість їх виготовлення книги приковувалися до бібліотечних полиць ланцюгами.

Поява книгодрукування внесла великі зміни до вигляду і діяльності бібліотек, що тепер суттєво відрізнялися від архівів. Бібліотечні фонди починають нестримно розростатися. З поширенням писемності в Новий час зростає також число відвідувачів бібліотек. У випадку, якщо посаду обіймали працівники з професійною освітою, що відрізнялася від головного профілю діяльності, їм встановлювався розряд оплати праці, відповідний будь-якому наявному рівню освіти.

 

 

	Цікаво знати, що…………….. найбільшими бібліотеками світу є: 1. Бібліотека Конгресу, Вашингтон, США (The Library of Congress, Washington, D.C.); 2. Бібліотека Гарвардського університету, Кембридж, США (Harvard University Library, Cambridge, USA); 3. Бостонська громадська бібліотека, Бостон, США (Boston Public Library, Boston, USA); 4. Британська бібліотека, Лондон, Великобританія (The British Library, London, England); 5. Єльська університетська бібліотека, Нью-Гевен, США (Yale University Library, New Haven, USA); 6. Нью-Йоркська громадська бібліотека, Нью-Йорк, США (New York Public Library, New York, USA); 7. Національна бібліотека ім. Вернадського, Київ, Україна.
			8. Німецька Бібліотека, Берлін, Франкфурт, Лейпциг, Німеччина (Deutsche Bibliothek, Berlin, Frankfurt, and Leipzig, Germany); 9. Канадська бібліотека і архів, Оттава, Канада (Library and Archives Canada, Ottawa, Ontario); 10. Національна бібліотека Китаю, Пекін (National Library of China, Beijing).
		Бібліотека Конгресу, Вашингтон, США

 

 

Слід відзначити, що:

1. Бібліотека Конгресу може похвалитися зібранням понад 32 мільйонів книжок, записів, фотографій, карт і рукописів більш ніж 460 мовами світу. Розташована бібліотека на Капітолії у Вашингтоні та є одним із найстаріших муніципальних закладів США. Будівля складається з трьох величезних частин і нагадує замок. Вона є найбільшою бібліотекою не лише у США, а й в усьому світі. Таку бібліотеку важко обійти й побачити за один день. Проект бібліотеки Конгресу – цифрова бібліотека, у якій зібрані оцифровані версії цінних матеріалів з історії і культури. Офіційне відкриття проекту відбулося 21 квітня 2009 року. Головні цілі Світової цифрової бібліотеці: сприяння міжнародному і міжкультурному взаєморозумінню; розширення обсягу та різноманітності культурного змісту в Інтернеті; надання ресурсів для педагогів, учених і усіх зацікавлених осіб; розширення можливостей установ-партнерів для скорочення розриву в цифрових технологіях усередині країни.

2. Гарвардська бібліотека складається з більш ніж 80 унікальних окремих бібліотек, подібних до Бібліотеки Орхідей Оака Еймза чи Музичної бібліотеки Лоеба. Всього тут зберігається 16 мільйонів друкованих видань. Ви не студент Гарварду? Однак все одно маєте право доступу до архіву бібліотеки через Інтернет.

3. Бостонська громадська бібліотека. Бостон – райське містечко для студентів, адже тут найбільш розгалужена бібліотечна мережа. Центральна бібліотека знаходиться у двох будівлях і має 27 філіалів нині. Щорічно у бібліотеці діє близько 50 різних програм, влаштовується майже 150 виставок.

4. Британська бібліотека є сховищем понад 13 мільйонів книг, 920 тисяч найменувань газет і журналів, трьох мільйонів аудіозаписів та 57 мільйонів патентів. Британська бібліотека – найбільша у Європі.

Бібліотека створена в 1753 році на основі книжкового зібрання сера Ханса Слоуна, до якого віносилися англосаксонські та литинські середньовічні манускрипти. У 1823 р. книжкове зібрання поповнилося бібліотекою Георга III.

5. Єльська університетська бібліотека розташована у 22 приміщеннях, має штат понад 600 робітників. Її колекція налічує понад 13 мільйонів томів, починаючи від електронної бази й закінчуючи стародавніми папірусами. Пишається ж бібліотека своїм найбільшим зібранням британського мистецтва за межами Великобританії, Єльським центром британського мистецтва – картинами, малюнками, скульптурами, рідкісними книгами та Єльською колекцією вавилонського мистецтва, однією з п’яти найбільших у світі.

6. Нью-Йоркську громадську бібліотеку було засновано у 1884 році. Тоді, мабуть, ніхто не сподівався, що вона включатиме 4 дослідницькі, 5 центральних та 83 місцеві бібліотеки. Нині Нью-Йоркська бібліотека – одна з найбільш розгалужених книгозбірень світу. Щорічно її послугами користуються 16 мільйонів читачів. Щодо архіву, то у ньому понад 20 мільйонів книжок і 31 мільйон інших найменувань таких, як аудіозаписи, фільми, відеокасети, карти, картини, малюнки, газетні вирізки десятками мов. Бібліотека щотижня додає до свого асортименту більше 10 тис. найменувань.

7. Національна бібліотека ім. Вернадського налічує понад 15 мільйонів примірників книг, штат – близько 900 працівників. Унікальними зібраннями є найбільша колекція слов’янської письменності та єврейського фольклору. У бібліотеці зберігаються тези докторських дисертацій, а сама бібліотека обмінюється матеріалами з 1,5 тис. науково-дослідних центрів та 80 бібліотеками світу. До того ж з 1964 року з ініціативи ООН до бібліотеки надходять публікації ООН російською та англійською мовами. Заснована 2(15) серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року носить ім'я В. І. Вернадського.

Обсяг фондів — близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, периодичні видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів - бібліотечно-архівна колекція "Фонд Президентів України", архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України.

Щорічно до фондів надходять 160-180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує примірники дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. До бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване комплектування електронними документами, з 2005 - вибіркове архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет.

Пошуковий апарат бібліотеки має у своєму складі систему бібліотечних каталогів та картотек і фонд довідково-бібліографічних видань обсягом 200 тисяч примірників. Цей фонд містить документи нормативного характеру (закони, укази, постанови тощо), енциклопедії, тлумачні словники, довідники, бібліографічні посібники. Систему бібліотечних каталогів і картотек складають генеральний алфавітний каталог, читацькі алфавітний і систематичний каталоги та понад 30 каталогів і картотек підрозділів бібліотеки. З 1994 р. наповнюється електронний каталог, з 1998 - загальнодержавна реферативна база даних "Україніка наукова". У локальних інформаційних мережах бібліотеки знаходиться 700 комп'ютерів; на Інтернет-порталі - 3,5 млн. бібліографічних і 320 тис. реферативних записів, а також 300 тис. повних текстів документів; у Інтернет-середовищі - 700 тис. публікацій. Універсальними інформаційними ресурсами бібліотеки користується близько 500 тис. читачів, яким щорічно видається до 5 млн. документів. Щодня бібліотеку відвідує 1-2 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів.

8. Національна бібліотека Німеччини створена завдяки об’єднанню колись центральних у Східній та Західній Німеччині бібліотек Лейпцига та Франкфурта. Після падіння Берлінської стіни ці дві книгозбірні було об’єднано з німецьким музичним архівом у Берліні (Deutsche Musikarchiv). Нині Національна бібліотека налічує більше 13 мільйонів найменувань книжок німецьких авторів, книг, виданих у Німеччині, перекладів німецьких книжок та творчості німецьких авторів, що проживали за межами країни періоду 1933-1945 рр.

9. Канадська бібліотека і архів. Завдання бібліотеки та архіву – документувати й зберігати всю писемну спадщину і бути джерелом знань для усіх канадців. Канадська бібліотека і архів містять матеріали з історії Канади (документи, поштові матеріали, урядові записи тощо). У ній близько 350 тис. творів мистецтва – картин 16 сторіччя, малюнків, 21,3 мільйона фотографій та понад 71 тис. годин повнометражних і короткометражних фільмів, починаючи з 1897 року. Також у бібліотеці більш ніж 3,18 мільйона мегабайт електронного матеріалу і найбільша колекція канадської фольклорної музики.

10. Національна Бібліотека Китаю: на 1,8 мільйонах квадратних метрів розмістилося більше 24 мільйона примірників. Тут зберігається не лише найбільша колекція китайської літератури, а й одне з найбільших зібрань зарубіжної. Тут близько 270 тис. рідкісних книг, 1,6 тис. витворів стародавнього мистецтва, 35 тис. частин манускриптів і кістки з письменами.

До списку найбільших бібліотек світу належать бібліотеки із загальним обсягом фондів більш як 12 млн. одиниць зберігання. Інформацію щодо одиниць зберігання, бюджету бібліотеки, кількість відвідувачів на рік наведено у таблиці 2.

 

Таблиця 2

Найбільші бібліотеки світу

№	Найменування	Розташування	Фонди, одиниці сберігання, млн..	Кількість відвідувачів на рік	Бюджет,
	Британська бібліотека	Великобританія, Лондон		1,75 млн.	141 млн.. $
	Бібліотека Конгресу	США, Вашингтон		1,75 млн.	647 млн.. $
	Нью-Йоркська публічна бібліотека	США, Нью-Йорк	53,1	18 млн.	250 млн.. $
	Російська державна бібліотека	Росія, Москва	42,7	1,2 млн..	1570 млн. р.
	Російська національна бібліотека	Росія, Санкт-Петербург	35,7	1,1 млн..	…
	Національна парламентська бібліотека	Японія, Токіо, Кіото	35,6	0,7 млн..	…
	Національна бібліотека Франції	Франція, Париж		1,3 млн..	254 млн.. $
	Королівська бібліотека Данії	Данія, Копенгаген	30,2	0,9 млн..	…
	Національна бібліотека Китаю	Китай, Пекін	27,8	5,2 млн..	…
	Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського	Україна, Київ		500 тис.	50,3 млн.. $
	Державна публічна науково-технічна бібліотека СО РАН	Росія, Новосибірськ		365 тис.	…
	Бібліотека Єльського університету	США, Нью-Хейвен	12,3	202 тис.	121 млн.. $

Види бібліотек

За загальною класифікацією є такі види бібліотек: національна бібліотека; регіональна; публічна; спеціальні; бібліотеки для сліпих; університетські, інститутські, шкільні бібліотеки, наукові; спеціалізовані (рис. 1.).