ТОП 10:

Вищи навчальні заклади України в системі її інтеграції до Європейського простору вищої освіти



У культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція для України - це входження до єдиної сім'ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Однак, існують ряд суттєві перешкоди на шляху, а саме:

ü вітчизняна структура системи освітніх рівнів;

ü якісні зміни в навчальному процесі;

ü змістовне наповнення навчальних програм відповідних освітніх рівнів.

При цьому, першочерговим стає забезпечення високої якості національного освітянського простору (рис. 1).

Рис. 1. Система вищої освіти України на шляху інтеграції до світового освітянського простору

 

Говорячи про якість освіти, в першу чергу, слід мати на увазі її дієвість - здатність використовувати набуті знання і вміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося нашим європейським колегам найбільше.

Наявність навичок самостійної роботи та вміння планувати свій робочий час – це саме ті вміння, які повинен здобути студент під час свого навчання. Якщо раніше класична парадигма навчання вкладалася у стосунки суб'єкт-об'єкт (де суб'єктом виступав викладач, а об'єктом отримання знання був студент), то тепер студент також стає суб'єктом навчання - в результаті ми отримуємо «активну співпрацю, під час якої студент отримує знання і вміння, а викладач – майстерність».

Відомий західний політолог Т.Белл стверджував, що лише ту націю можна назвати провідною, яка створила найбільш ефективну систему вищих навчальних закладів як засобів забезпечення максимального інтелектуального, морального і фізичного потенціалу членів суспільства. Від рівня фахової готовності випускників вищої школи залежать темпи соціально – економічного розвитку регіонів України: фахівці, які мають досвід творчої діяльності, наукової дослідної роботи, - спроможні створювати нові технології у різних галузях виробництва, долати наявні в них сьогодні негативні тенденції.

У списку 200 кращих світових університетів за 2009 рік найбільш широко представлені американські ВНЗ - їх 54 з 200 можливих (кращим визнано Гарвардський університет). Вище за всіх серед британських навчальних закладів піднявся Кембріджський університет, який посів 2 місце, знову випередивши своїх одвічних конкурентів з Оксфорда (британських вузів у списку 29) (рис. 2). Незважаючи на високі позиції вузів США та Великобританії з року в рік їх наздоганяють азіатські вузи, що завойовують все більше позицій. Найвище в рейтингу серед азіатських вузів – Токійський університет, який посідає 22-гу позицію, за ним -університет Гонконгу – 24-а позиція (частка азіатських вузів у нинішньому році вже сягнула 32-х). На думку експертів, така помітна присутність азіатських навчальних закладів пояснюється масивними фінансовими вливаннями, які здійснюють уряди країн Азії в свої кращі університети.

 

Рейтинг ВНЗ країн світу за рівнем якості освіти, що здобувається («Топ – 200» *)

 
 

 

 


При складанні рейтингу враховувалася думка 9 тис. вчених і 3 тис. працедавців.

Рис. 2. П’ятірка країн світу за рівнем якості освіти, 2009 рік

 

Інші країни представлені не більше ніж 4 ВНЗ. Українських вузів у цьому рейтингу не опинилося. З країн СНД в рейтинг потрапили тільки два російських університети - Московський державний університет імені Ломоносова (МГУ), який посів 155-е місце і Санкт-петербурзький державний університет (СПбУ) - 168-е місце.

Ще один важливий, хоча й непрямий, параметр, що визначає якість освіти ВНЗ, - кількість студентів на одного викладача. Скажімо, у Великій Британії на кожного викладача університету припадає у середньому 18 студентів. У Франції та Сполучених Штатах воно трохи менше - 16 і 14 осіб відповідно. А ось у Японії та Німеччині ця цифра істотно менша - всього 8 студентів на одного наукового співробітника університету.

Таким чином, лідируючі позиції за кількістю кращих університетів, які здатні відкрити випускникам дорогу як до академічної кар'єри, так і до великого бізнесу, знову посідає США. Значне число престижних університетів приваблює до США велику кількість студентів з інших країн. На частку Сполучених Штатів припадає 22% усіх іноземних студентів - це найвищий показник. Друге місце у Великої Британії (11%), потім йдуть Німеччина (10%) та Франція (9%). Японія поки що не змогла заманити до своїх університетів більше 4% іноземних студентів.

Таким чином, стає зрозумілим, що у сьогоднішніх умовах «створення високої якості освітніх послуг в Україні» є першочерговим завданням уряду в сфері освіти. Саме тому необхідно знати як практичні, так і академічні показники оцінки якості роботи вузів. До найбільш вагомих з них належать:

· зростання матеріального статку (зарплати) випускників;

· кар’єрне зростання;

· зростання компаній, у яких працюють випускники;

· рівень попиту бізнесу на випускників;

· глобалізація діяльності і міжнародне визнання навчальних програм;

· академічна кваліфікованість (наукові ступені) і активність викладачів (дослідження, публікації);

· відповідність навчальних планів і програм мінливій практиці і вимогам сучасного бізнесу.

Головні критерії якості навчального процесу наведені у таблиці 2.

Погляд на ВНЗ як на соціальний інститут, який забезпечує тільки освітні послуги, давно застарів. Сучасні ВНЗ є науково-інноваційними комплексами, які активно впливають на соціально-економічний, технологічний та інтелектуальний розвиток країни, регіону міста. Освіта була і повинна бути найвагомішим важелем впливу на життя суспільства і вона сама повинна проходити еволюційний процес свого реформування і розвитку.

Таблиця 2







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.229.89 (0.004 с.)