ТОП 10:

Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті



Ефективність опанування дисциплін, які вивчаються студентами, на основі концепції фундаменталізації змісту може визначатися шляхом вимірювання (оцінювання): а) рівня засвоєння базового знання (професійно-предметний рівень); б) рівня засвоєння фундаментального знання (фундаментальний рівень); в) рівня розвитку загальнонавчальних і професійних умінь, творчої активності студентів (загальнопрофесійний рівень); г) рівня розвитку особистісних якостей та інтересів студентів: інтелектуальних, мотиваційних (рівень самореалізації); д) рівня професійної ідентичності особистості (професійна самооцінка, задоволення професією, стосунками, рівень тривожності тощо); е) рівня соціалізації й взаємодії у процесі професійної діяльності. Стабілізація ядра навчальних курсів на основі відокремлення їх фундаментальної складової від технологічної є одним з найбільш перспективних напрямів підготовки фахівців в університеті.

Концепція фундаментальності для вищої освіти є системоутворювальною, тому процес фундаменталізації вищої освіти є і поверненням до витоків сучасної університетської освіти, і рухом до інтеграції до загальноєвропейського освітнього простору.

Досягнення цілей фундаменталізації фінансово-економічної освіти можливо реалізувати через організовану цілеспрямовану викладацьку діяльність учасників освітнього процесу, що забезпечує реалізацію методологічної, професійно-орієнтованої, розвивальної, прогностичної та інтегративної функцій фундаменталізації університетської освіти:

· тісний зв’язок фінансово-економічної освіти з професійною практичною діяльністю;

· розвиток пізнавальної активності та самостійності студентів;

· розвиток методичних систем навчання економічних та фінансово-кредитних дисциплін з урахуванням перспектив розвитку «економіки знань» та інформаційного суспільства;

· системність засвоєння дисциплін студентами на основі глибокого розуміння сучасних проблем інформатики [106; 107].

Завдання і форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

· Фундаменталізація освітнього процесу – це...

· Фундаментальні знання – це...

· Фундаментальна освіта – це...

· Функції фундаменталізації освіти – це...

· Індивідуалізація підготовки фахівців – це...

· Демократизація освіти – це...

· Інтеграція освіти до європейського простору – це...

· Гуманістично-орієнтована модель підготовки фахівців – це...

· Професійний потенціал фахівця – це...

· Інтелектуальний потенціал фахівця – це...

· Методологія освітнього процесу – це...

· Загальнотеоретичні знання – це...

· Міждисциплінарні знання – це...

· Інформатизація вищої освіти – це...

· Технології дистанційного навчання – це...

· Принципи добору та систематизації знань – це...

· Особистісно орієнтована система освіти – це...

· Технологія мобільного навчання – це...

· Мобільні програмні засоби фундаменталізації вивчання фінансово-економічних дисциплін – це...

· Мікронавчання – це...

· Системне програмне забезпечення навчальних дисциплін – це...

· Електронна книга – це...

· Інформаційні системи університету – це...

· Компетентнісний підхід в університетській освіті

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що Ви розумієте під фундаменталізацію та індивідуалізацією підготовки фахівців з вищою освітою? У чому вони проявляються в університетській сфері?

2. Які Ви знаєте головні тенденції розвитку світової вищої освіти на сучасному етапі?

3. Чому гуманістично-орієнтована модель підготовки фахівців в університеті є основою розвитку особистісного, інтелектуального і професійного потенціалу майбутніх економістів, фінансистів і банкірів?

4. Що таке глобалізація і як вона впливає на розвиток сучасної світової освіти?

5. На Вашу думку чому буде сприяти інтеграція України до світового (європейського) освітянського простору?

6. Чому проектування майбутньої фахової діяльності, на думку вчених і фахівців, є центральним системоутворювальним елементом сучасної моделі професійної підготовки фінансистів і банкірів в університеті?

7. За допомогою яких функцій забезпечується реалізація фундаменталізації університетської освіти?

8. Які Ви знаєте сучасні прогресивні технології фундаменталізації навчання фінансово-економічних і управлінських дисциплін?

9. Чи всі соціальні групи студентів в університеті мають однакові можливості у використанні доступу до сучасних комунікацій?

10. Що Ви розумієте під мобільним навчанням (Mobile learning, M - Learning) і чи слід його використовувати в дистанційній освіті?

в) складання логіко-структурних схем:

Складіть логіко-структурні схеми: Функції фундаментальної освіти: На основі тексту лекції і роботи Семерікова С.О. «Теоретико-методологічні основи фундаменталізації навчання інформаційних дисциплін у вищих навчальних закладах»// Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.п.н., 2009.

г) завдання для самостійної роботи студентів:

Напишіть на одну сторінку анотацію на роботу Семерікова С.О. і Теплицького І.О. «Фундаменталізація як основа розвитку інноваційної вищої освіти» - Кривий Ріг: Мінерал: К.: НПУ ім. Драгоманова, 2009, - с. 249-251.

д) тести:

1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:

а) процес якісної зміни вищої освіти на основі принципу її фундаментальності;

б) необхідність переходу від “підтримуючої” до “випереджальної” інноваційної освіти;

в) процес зміни співвідношення фундаментальних дисциплін, професійних за фахом та вибіркових;

г) упровадження у сферу вищої освіти України інноваційно-інвестиційних проектів.

2. Фундаменталізація навчання - це збільшення кількості:

а) дисциплін гуманітарного циклу;

б) професійних дисциплін за фахом;

в) загальноосвітніх дисциплін;

г) дисциплін за вибором ВНЗ та студента.

3. Індивідуалізація навчання - це:

а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисциплін і мотивації за їх вивченням;

б) навчання за індивідуальним графіком;

в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів.

г) система засобів, що сприяє усвідомленню студентом своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власної мети навчання.

4. Індивідуалізація навчання не передбачає:

а) мету навчання і вік тих, хто навчається;

б) особливості дисциплін, що вивчаються;

в) чинників, які не впливають на ефективність результату у процесі навчання;

г) індивідуально-психологічні особливості тих, хто навчається.

5. До головних завдань КМСОНП не відноситься:

а) створення умов для активної участі студентів у навчальному процесі;

б) збільшення обсягу самостійної роботи студентів;

в) досягнення прозорості навчального процесу і підвищення якості знань студентів;

г) контроль за кількістю спеціальностей у ВНЗ.

6. Якому поняттю відповідає таке визначення: «Система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їх академічного визнання»:

а) КМСОНП (кредитно – модульна система організації навчального процесу);

б) модульна технологія навчання;

в) ECTS;

г) система безперервної освіти.

7. Що не відноситься до основних елементів Європейської системи переведення і накопичення кредитів (ECTS):

а) інформаційний пакет дисципліни;

б) навчальний Контракт на навчання в ВНЗ;

в) додаток до диплому бакалавра, магістра;

г) змістовий модуль.

8. У системі ECTS один рік навчання відповідає:

а) 30 кредитам;

б) 60 кредитам;

в) 54 кредитам;

г) 240 кредитам.

9. Модуль – це:

а) логічно завершена система тео­ретичних знань і практичних умінь з певної дисципліни, адаптованих до індивідуальних особливостей суб'єктів навчання і визначених опти­мальним часом на організацію їх засвоєння;

б) проведення тестового контролю за результатами вивченого блоку навчального матеріалу;

в) одиниця виміру навчального навантаження;

г) система навчальних елементів, поєднаних за ознакою.

10. Заліковий кредит – це:

а) одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчального матеріалу;

б) оцінка знань студента з дисципліни;

в) кількість аудиторних годин, відведених для вивчення дисципліни;

г) частина освітньо-професійної програми дисципліни, яку виконав студент.

11. До форм організації навчального процесу в умовах КМСОНП відноситься:

а) лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття;

б) навчальна та переддипломна практики;

в) самостійна робота студентів;

г) усі відповіді правильні.

12. Самостійна робота студента здійснюється:

а) під час семінарських, практичних та лабораторних занять;

б) поза аудиторією під час підготовки до занять;

в) під час виконання індивідуальних творчих завдань (ІТЗ);

г) під час лекції і консультації;

д)під час іспитів та заліків.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.184.124 (0.012 с.)