![]() ТОП 10:
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
Ефективність опанування дисциплін, які вивчаються студентами, на основі концепції фундаменталізації змісту може визначатися шляхом вимірювання (оцінювання): а) рівня засвоєння базового знання (професійно-предметний рівень); б) рівня засвоєння фундаментального знання (фундаментальний рівень); в) рівня розвитку загальнонавчальних і професійних умінь, творчої активності студентів (загальнопрофесійний рівень); г) рівня розвитку особистісних якостей та інтересів студентів: інтелектуальних, мотиваційних (рівень самореалізації); д) рівня професійної ідентичності особистості (професійна самооцінка, задоволення професією, стосунками, рівень тривожності тощо); е) рівня соціалізації й взаємодії у процесі професійної діяльності. Стабілізація ядра навчальних курсів на основі відокремлення їх фундаментальної складової від технологічної є одним з найбільш перспективних напрямів підготовки фахівців в університеті. Концепція фундаментальності для вищої освіти є системоутворювальною, тому процес фундаменталізації вищої освіти є і поверненням до витоків сучасної університетської освіти, і рухом до інтеграції до загальноєвропейського освітнього простору. Досягнення цілей фундаменталізації фінансово-економічної освіти можливо реалізувати через організовану цілеспрямовану викладацьку діяльність учасників освітнього процесу, що забезпечує реалізацію методологічної, професійно-орієнтованої, розвивальної, прогностичної та інтегративної функцій фундаменталізації університетської освіти: · тісний зв’язок фінансово-економічної освіти з професійною практичною діяльністю; · розвиток пізнавальної активності та самостійності студентів; · розвиток методичних систем навчання економічних та фінансово-кредитних дисциплін з урахуванням перспектив розвитку «економіки знань» та інформаційного суспільства; · системність засвоєння дисциплін студентами на основі глибокого розуміння сучасних проблем інформатики [106; 107]. Завдання і форми модульного контролю знань студентів а) складання глосарію: · Фундаменталізація освітнього процесу – це... · Фундаментальні знання – це... · Фундаментальна освіта – це... · Функції фундаменталізації освіти – це... · Індивідуалізація підготовки фахівців – це... · Демократизація освіти – це... · Інтеграція освіти до європейського простору – це... · Гуманістично-орієнтована модель підготовки фахівців – це... · Професійний потенціал фахівця – це... · Інтелектуальний потенціал фахівця – це... · Методологія освітнього процесу – це... · Загальнотеоретичні знання – це... · Міждисциплінарні знання – це... · Інформатизація вищої освіти – це... · Технології дистанційного навчання – це... · Принципи добору та систематизації знань – це... · Особистісно орієнтована система освіти – це... · Технологія мобільного навчання – це... · Мобільні програмні засоби фундаменталізації вивчання фінансово-економічних дисциплін – це... · Мікронавчання – це... · Системне програмне забезпечення навчальних дисциплін – це... · Електронна книга – це... · Інформаційні системи університету – це... · Компетентнісний підхід в університетській освіті б) питання для модульного контролю знань студентів: 1. Що Ви розумієте під фундаменталізацію та індивідуалізацією підготовки фахівців з вищою освітою? У чому вони проявляються в університетській сфері? 2. Які Ви знаєте головні тенденції розвитку світової вищої освіти на сучасному етапі? 3. Чому гуманістично-орієнтована модель підготовки фахівців в університеті є основою розвитку особистісного, інтелектуального і професійного потенціалу майбутніх економістів, фінансистів і банкірів? 4. Що таке глобалізація і як вона впливає на розвиток сучасної світової освіти? 5. На Вашу думку чому буде сприяти інтеграція України до світового (європейського) освітянського простору? 6. Чому проектування майбутньої фахової діяльності, на думку вчених і фахівців, є центральним системоутворювальним елементом сучасної моделі професійної підготовки фінансистів і банкірів в університеті? 7. За допомогою яких функцій забезпечується реалізація фундаменталізації університетської освіти? 8. Які Ви знаєте сучасні прогресивні технології фундаменталізації навчання фінансово-економічних і управлінських дисциплін? 9. Чи всі соціальні групи студентів в університеті мають однакові можливості у використанні доступу до сучасних комунікацій? 10. Що Ви розумієте під мобільним навчанням (Mobile learning, M - Learning) і чи слід його використовувати в дистанційній освіті? в) складання логіко-структурних схем: Складіть логіко-структурні схеми: Функції фундаментальної освіти: На основі тексту лекції і роботи Семерікова С.О. «Теоретико-методологічні основи фундаменталізації навчання інформаційних дисциплін у вищих навчальних закладах»// Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.п.н., 2009. г) завдання для самостійної роботи студентів: Напишіть на одну сторінку анотацію на роботу Семерікова С.О. і Теплицького І.О. «Фундаменталізація як основа розвитку інноваційної вищої освіти» - Кривий Ріг: Мінерал: К.: НПУ ім. Драгоманова, 2009, - с. 249-251. д) тести: 1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це: а) процес якісної зміни вищої освіти на основі принципу її фундаментальності; б) необхідність переходу від “підтримуючої” до “випереджальної” інноваційної освіти; в) процес зміни співвідношення фундаментальних дисциплін, професійних за фахом та вибіркових; г) упровадження у сферу вищої освіти України інноваційно-інвестиційних проектів. 2. Фундаменталізація навчання - це збільшення кількості: а) дисциплін гуманітарного циклу; б) професійних дисциплін за фахом; в) загальноосвітніх дисциплін; г) дисциплін за вибором ВНЗ та студента.
3. Індивідуалізація навчання - це: а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисциплін і мотивації за їх вивченням; б) навчання за індивідуальним графіком; в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів. г) система засобів, що сприяє усвідомленню студентом своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власної мети навчання. 4. Індивідуалізація навчання не передбачає: а) мету навчання і вік тих, хто навчається; б) особливості дисциплін, що вивчаються; в) чинників, які не впливають на ефективність результату у процесі навчання; г) індивідуально-психологічні особливості тих, хто навчається. 5. До головних завдань КМСОНП не відноситься: а) створення умов для активної участі студентів у навчальному процесі; б) збільшення обсягу самостійної роботи студентів; в) досягнення прозорості навчального процесу і підвищення якості знань студентів; г) контроль за кількістю спеціальностей у ВНЗ. 6. Якому поняттю відповідає таке визначення: «Система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їх академічного визнання»: а) КМСОНП (кредитно – модульна система організації навчального процесу); б) модульна технологія навчання; в) ECTS; г) система безперервної освіти. 7. Що не відноситься до основних елементів Європейської системи переведення і накопичення кредитів (ECTS): а) інформаційний пакет дисципліни; б) навчальний Контракт на навчання в ВНЗ; в) додаток до диплому бакалавра, магістра; г) змістовий модуль. 8. У системі ECTS один рік навчання відповідає: а) 30 кредитам; б) 60 кредитам; в) 54 кредитам; г) 240 кредитам. 9. Модуль – це: а) логічно завершена система теоретичних знань і практичних умінь з певної дисципліни, адаптованих до індивідуальних особливостей суб'єктів навчання і визначених оптимальним часом на організацію їх засвоєння; б) проведення тестового контролю за результатами вивченого блоку навчального матеріалу; в) одиниця виміру навчального навантаження; г) система навчальних елементів, поєднаних за ознакою. 10. Заліковий кредит – це: а) одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчального матеріалу; б) оцінка знань студента з дисципліни; в) кількість аудиторних годин, відведених для вивчення дисципліни; г) частина освітньо-професійної програми дисципліни, яку виконав студент. 11. До форм організації навчального процесу в умовах КМСОНП відноситься: а) лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття; б) навчальна та переддипломна практики; в) самостійна робота студентів; г) усі відповіді правильні. 12. Самостійна робота студента здійснюється: а) під час семінарських, практичних та лабораторних занять; б) поза аудиторією під час підготовки до занять; в) під час виконання індивідуальних творчих завдань (ІТЗ); г) під час лекції і консультації; д)під час іспитів та заліків. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.184.124 (0.012 с.) |