ТОП 10:

Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації



Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має ґрунтуватися на таких засадах:

по-перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина України, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

по-друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватися законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Разом з цим, необхідно враховувати не менш важливі чинники - соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов'язана, насамперед, з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;

по-третє, розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки із замовниками фахівця [7,8,15,62,68,74,79].

У 2001 році набрав чинності "Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти". Цим документом регламентуються нові вимоги до освіти і професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, що обумовлені ідеями і принципами ступеневої освіти в Україні. З-поміж засад і чинників, що обумовили виникнення концепції ступеневої освіти, названі:

демократизація суспільства, формування нових соціально-економічних структур, їхня орієнтація на ринкові відносини, жорстка професійна конкуренція;

необхідність розрізнення двох процесів, що є основою діяльності вищого навчального закладу - освіти і професійної підготовки. Відповідно до ступеневої освіти підготовка фахівців (4 ступеня) орієнтована на мобільність і мінливість соціальної і виробничої діяльності, адаптація до яких виступає як одна з ознак рівня освіти;

забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар'єру, дотримуючись при цьому принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;

диференціація вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

введення механізму об'єктивного педагогічного контролю з визначення результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто навчається. До такого віднесена технологія стандартизованого тестування.

Стає все більш очевидною необхідність у розробці довгострокової програми структурної адаптації національної освітньої політики до нових міжнародних умов. У цьому контексті реформування вищої освіти України бажано проводити з урахуванням вимог Міжнародної стандартної класифікації занять (ІSСО-88 (МСКЗ)), Міжнародної стандартної класифікації освіти (ІSСЕD-97 (МСКО)), Міжнародного стандарту якості серії IS0 9000 та вимог, критеріїв та стандартів, що узгодили країни-учасники Болонського процесу.

Європейські вищі навчальні заклади взяли на себе завдання та головну роль у створенні Європейського простору вищої освіти. Європейські країни прагнуть наздогнати заокеанських партнерів, що потребує величезних зусиль, щоб прискорити впровадження і розвиток нової технології. Варто покінчити з традиційним для Європи - що властиво як управлінським, так і робітничим кадрам, - опором новому. Європейські країни повинні поставити в центрі соціально-економічної політики підвищення кваліфікації з метою опанування нової технології.

Головними цілями Болонського процесу є:

побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і Європейської систем вищої освіти;

досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;

формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому;

підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей;

змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші та престиж [7,8,15,25,33,38].

Бути осторонь від цього процесу Україна не може. Освітяни України зацікавлені діяти за всіма напрямками Болонського процесу. Освіта вже стала одним з найважливіших чинників політики. Україна починає робити відповідні кроки. Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) було ухвалено здійснення комплексу заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг та здійснення комплексу заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу.

"Болонським процесом" в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.

Вихідні позиції учасників процесу в тексті Болонської декларації формулюються таким чином: "«Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід'ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа спроможна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної і культурної сфери".

Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу - глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок у якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Зважаючи на це, Європейська комісія надає фінансову і політичну підтримку такому процесу, що виходить за рамки ЄЄ. Сьогодні східноєвропейські країни лише починають приймати Болонські ідеї.

Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України до Європи є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Проте не є самоціллю проголошення йти будь-якими шляхами тільки до Європи, тільки інтегрування в Європу. Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.

Ключова позиція реформування: Болонські вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.

Метою є і те, щоб Європа зрозуміла, що в Україні - потужна система вищої освіти, потужні школи. Україна відчуває підтримку європейської спільноти. За цей час у нашій країні побувало багато місій Ради Європи, які розглядали стан освіти, проводили експертизу освітянської законодавчої бази і практично зауважень не було. Сьогодні вже майже немає опонентів щодо ступеневості вищої освіти. Вона підвищує мобільність і вертикальну, і горизонтальну.

Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого - вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки [7,8,15,25,79,80,87,113,115]. Перший напрям - це розширення доступу до вищої освіти, другий - якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій - це інтеграційні процеси.

Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування у студентів системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професіональної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає також прищеплення прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання і самовдосконалення протягом всього активного трудового життя.

В Україні зазначені тенденції і особливості розвитку істотно ускладнюються ще й тим, що вони відбуваються на тлі процесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної психології, системи життєвих цінностей і орієнтирів, морально-етичної парадигми. В Україні освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію до європейського і світового співтовариства.

Сьогодні суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти в сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників політики. Сьогодні в України реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони вживають заходів, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати ВНЗ збільшити можливості навчатися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти [113,115,128].

Структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджена із структурами освіти більшості розвинених країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до здобуття вищої освіти і досягнення рівня, що відповідає світовим стандартам і сприяє найбільш повному задоволенню освітніх потреб громадян.

Останніми роками в Україні щодо цього зроблено чимало. Це розширення доступу за рахунок збільшення прийому, рання профорієнтація, забезпечення більшої об'єктивності вступних випробувань. Головні сподівання на поліпшення ситуації з об'єктивністю процесів вступу в Україні покладаються на незалежне (зовнішнє) тестування. Підвищення об'єктивності оцінювання знань через зовнішнє тестування полягає у застосуванні рейтингової системи.

Щороку посилюється увага до переможців Всеукраїнських і Міжнародних олімпіад. Щоб не втрачати таких студентів для України необхідно супроводжувати їх у подальшому навчанні, можливо, створювати для них умови для індивідуального навчання та оволодіння додатковими спеціальностями, підтримувати матеріально, сприяти їхньому стажуванню за кордоном тощо. Указом Президента України від 17 лютого 2004 р. уведено стипендію Президента для навчання талановитої молоді за кордоном.

Забезпечення якісного рівня вищої освіти є одним з головних завдань, невід'ємних від соціальної сфери. Якість освіти значною мірою регулюється Стандартами вищої освіти. При розробці стандартів ураховуються процеси створення єдиного освітнього простору в Європі. Рекомендації щодо нормативних вимог визначаються згідно з Ліссабонською конвенцією і Болонською декларацією.

Запровадження ступеневої системи вищої освіти й уведення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" та "магістр" надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію до світового освітянського співтовариства. Запровадження ступеневої вищої освіти в Україні значно розширило правові рамки фахівців, про що свідчить ратифікована Верховною Радою України конвенція "Про визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні" (Ліссабон, 1997 р.).

З метою незалежного забезпечення якісних показників освітньої діяльності законодавство України передбачає чіткий та прозорий механізм її регулювання, основними складовими якого є інституції ліцензування, атестації та акредитації. З цією метою в Україні створена відповідна державно-громадська інституція - Державна акредитаційна комісія (ДАК), яка забезпечує додержання вимог до вищої та професійно-технічної освіти шляхом встановлення відповідних нормативних показників до їх ліцензування та акредитації. До складу ДАК входять представники громадськості - найвідоміші вчені, ректори навчальних закладів та державні особи.

За умовою акредитації видається диплом про освіту державного зразка. Оцінювання здійснюється експертною комісією за кінцевими результатами навчання, тобто професійними ознаками випускників, вимоги до яких обумовлюються відповідними нормативними документами та стандартами освіти. Держава здійснює контроль рівня якості освіти і фахової підготовки за допомогою показників якості вищої освіти, що набула особа в результаті реалізації вищим навчальним закладом освітньо-фахової програми підготовки за критеріями досягнення цілей вищої освіти. Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти. Країни, які входять до цього простору, підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів, національному та європейському рівнях. Вони наголошують на необхідності розвитку критеріїв та методологій для загального користування у сфері якості освіти, підкреслюють, що, згідно з принципами автономії навчальних закладів, первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.

На Європейському рівні, країни-учасники Болонського процесу спільно з ЕUA, EURASHE та ЕSІВ, планують розробити узгоджені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантії якості вищої освіти.

Країни-учасники Болонського процесу підтримують участь ВНЗ та студентства у Болонському процесі і вважають, що лише активна участь всіх партнерів у процесі може забезпечити його довгостроковий успіх. Усвідомлюючи, який внесок авторитетні ВНЗ можуть зробити в економічний та соціальний розвиток, країни-учасниці сходяться на тому, що університети повинні бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління. Вони закликають ці навчальні заклади і в подальшому впроваджувати реформи в усі сфери свого життя [7,8,109,115].

Країни-учасники відзначають конструктивну участь студентських спілок у Болонському процесі та підкреслюють необхідність залучення студентства до подальших дій. Студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Країни-учасники закликають університети та студентство до більш активної участі в управлінні вищою освітою.

Завдання і форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

· Демократизація вищої освіти України – це...

· Реформування вищої освіти – це...

· Модернізація освіти – це...

· Розвиток освіти – це...

· Мета реформування університетської освіти - це...

· Міністерство освіти – це...

· Кабінет Міністрів – це...

· Професійно-економічна освіта – це...

· Фінансово-економічна освіта - це...

· Оптимізація мережі університетів – це...

· Інноваційна університетська освіта – це...

· Потенціал університетської освіти – це...

· Потенціал фінансово-економічної освіти – це...

· Система управління освітою – це...

· Ступенева освіта – це...

· Механізм працевлаштування випускників бакалаврату (магістратури) – це...

· Фінансове та матеріально-технічне забезпечення вищого навчального закладу – це...

· Пріоритети в галузі університетської освіти – це...

· Інтегрованість університетської освіти до світового простору - це...

· Однаковий доступ до якісної освіти - це...

· Університетська автономія - це...

· Права державного національного університету - це...

· Якість освітніх послуг - це...

· ECTS – це...

· Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це...

· Заліковий кредит – це...

· Модуль – це...

· Змістовий модуль – це...

· Заліковий модуль – це...

· Блок модулів – це...

· Модульна побудова навчального матеріалу – це...

· Модульна програма – це...

· Модульна технологія навчання – це...

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що таке Болонський процес?

2. У чому полягає суть процесу інтеграції України до європейського простору?

3. Що таке зона Європейської вищої освіти?

4. Коли та де була підписана Болонська декларація щодо створення єдиного Європейського простору освіти?

5. Що Ви знаєте про Болонську конвенцію, яка була підписана в м. Болонья 19 червня 1999 року?

6. Коли і де ректором Донецького національного університету була підписана згода про перехід Донецького національного університету на кредитно-модульну систему в умовах Болонського процесу?

7. Які Ви знаєте офіційні документи Міністерства освіти і науки України, що регламентують упровадження Болонської системи до освітянського простору України?

8. Що таке кредитно-модульна система організації навчального процесу?

9. У якому документі розписана Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти України на 2010-2015 роки?

10. Зробіть перелік основних етапів реформування вищої освіти України, починаючи з 2001 року.

11. Які освітньо-кваліфікаційні рівні введені до системи вищої освіти України у зв’язку з впровадженням Болонської системи?

12. Які Ви знаєте накази Міністерства освіти і науки України про реформування процесу підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів?

в) складання логіко-структурних схем:

Складіть логіко-структурну схему: Основні етапи реформування вищої освіти в Україні.

Спочатку усвідомте мету реформи, а потім змістовно приведіть основні етапи її реформування.

г) завдання для самостійної роботи студентів:

На основі Указу Президента «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні», Закону України «Про вищу освіту», розробок МОН України «Реформування і модернізація вищої освіти України і Болонський процес» (2003-2010 роки) самостійно опрацювати і засвоїти зміст таких його розділів, як:

1) «Розробка стратегічних напрямів розвитку вищої освіти»;

2) «Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави»;

3) «Забезпечення якості освітньої діяльності»;

4) «Удосконалення мережі ВНЗ і структури підготовки фахівців та ефективності їх використання в ринковій економіці».

 

д) тести:

1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:

а) фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців;

б) упровадження дистанційної форми навчання;

в) суцільна комп’ютеризація та інформатизація процесу освіти;

г) якісна зміна позиції і ставлення студента до процесу навчання у напрямку його самостійності і творчого підходу до освіти в цілому;

д) вивчення студентом тих дисциплін, що формують його компетентність і професіоналізм як майбутнього фахівця в сфері економіки, фінансів, банківської справи, управління тощо;

Є) усі відповіді правильні.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.184.124 (0.016 с.)