Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері диверсифікації освіти

На думку провідних учених [49, 85, 96, 110, 111, 122], для загальноприйнятої в країнах Заходу моделі вищої освіти характерні зовсім інші відмінні ознаки: висока селективність при переході з нижчого ступеня на вищий і велика варіативність при виборі спеціалізації; гнучка спеціалізація і наявність різних дипломів, організаційна обґрунтованість рівнів, різноманіття різних форм навчання. Нині спостерігається тенденція створення нових типів вищих навчальних закладів неуніверситетського типу: дворічні технологічні інститути у Франції, вищі професійні школи в Німеччині, общинні і технічні коледжі в США, різні типи коледжів у Великобританії та інші. Це мобільні та динамічні вищі навчальні заклади, що орієнтовані на пріоритетне забезпечення регіонів фахівцями. В Україні також виникають навчальні комплекси і структури нового типу. Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері її диверсифікації відображені на рис.2.

 

- пошук нових, найбільш гнучких і економічних, організаційних форм освіти, що відбивають наявні потреби суспільства і можливості наявної системи освіти; - взаємодія окремих компонентів освітньої системи; - контроль відповідності системи і якості освіти цілям і потребам суспільства; - наповнення змістом чинних освітніх інституцій, удосконалення механізмів забезпечення саморозвитку системи освіти, визначення оптимального співвідношення між освітніми компонентами; - відпрацювання шляхів інтеграції до світової освітньої системи; - виявлення конкретних механізмів задоволення освітніх потреб; - економічне і юридичне забезпечення системи освіти.

- реалізація нової парадигми освіти, що полягає у фундаментальності, цілісності і спрямованості на особистість; - значна диверсифікованість і реагування на кон'юнктуру ринку інтелектуальної праці; - підвищення освіченості випускників, спрямованих до “освіти крізь усе життя”на відміну від “освіти на все життя”; - свобода вибору “траєкторії навчання” і відсутність тупикової освітньої ситуації; - можливість ефективної інтеграції із середніми загальноосвітніми і середніми спеціальними навчальними закладами; - стимулювання значної диференціації середньої освіти; - широкі можливості для післядипломної освіти; - можливість інтеграції до світової освітньої системи.

 

 

 

 

Рис. 2. Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері диверсифікації освіти [96]

Таким чином, у швидкозмінних умовах розвитку цивілізації у розвитку університетської системи освіти спостерігається всезростаюче зміщення центру ваги до орієнтації на самоцінність людської особистості як мети, а не засобу соціального та економічного розвитку. Розвиток людської особистості виступає своєрідним фокусом, «п’ятим елементом», точкою відліку у балансі між соціальним та економічним розвитком у єдиній структурі сталого розвитку цивілізації і є важливою стратегією становлення і розвитку університетської системи освіти в Україні. Сталий розвиток університетської освіти базується на неухильному сповіданні та слідуванні за цілісною системою основних принципів, що пов’язані між собою і мають синергетичний ефект у визначенні паритету та дотриманні балансу інтересів, цінностей між, з одного боку, Європейським вибором – стабільністю та культурою миру, та, з другого боку, Американським вибором – продуктивністю та ефективністю.

Завдання і форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

· Університетська освіта – це...

· Вищий навчальний заклад - це...

· Початкова загальна освіта – це...

· Базова загальна середня освіта – це...

· Повна загальна середня освіта – це...

· Професійно - технічна освіта – це...

· Базова вища освіта – це...

· Повна вища освіта – це...

· Освітні рівні – це...

· Освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) – це...

· Освітньо-кваліфікаційні рівні згідно з Болонською декларацією – це...

· Болонський процес – це...

· Болонська декларація – це...

· Європейська інтеграція – це...

· Європейський простір вищої освіти – це...

· Система вищої освіти в Україні – це...

· Європейський Союз – це...

· Кредитно – модульна система організації навчального процесу (КМС ОНП)– це...

· Державна політика в сфері університетської освіти – це...

· Велика Хартія університетів (Magna Charta Universitatum) – це...

· Європейська кредитно-трасферна система (ESTS) – це...

· Модуль – це...

· Змістовий модуль – це...

· Заліковий кредит – це...

· Інформаційний пакет навчальної дисципліни – це...

· Дистанційна освіта – це...

· А 90-100 балів – це оцінка ”____________”

· В 80-89 балів – це оцінка ”____________”

· С 70-79 балів – це оцінка ”____________”

· D 60-69 балів – це оцінка ”____________”

· E 50-59 балів – це оцінка ”____________”

· FX 30-49 балів – це оцінка ”____________”

· F 0-29 балів – це оцінка ”____________”

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що таке євроінтеграція?

2. Яку роль університетська освіта відіграє у побудові в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки?

3. Охарактеризуйте основні принципи та завдання вищої освіти в країнах Європи.

4. Чому Болонський процес виступає як засіб інтеграції систем вищої освіти в країнах Європи?

5. Які Ви знаєте основні документи, що висвітлюють етапи і механізм реалізації Болонського процесу?

6. У чому полягає сутність Європейської кредитно-трансфертної системи (ECTS)?

7. За якою шкалою оцінюються знання студентів в умовах Болонського процесу?

8. Що Ви знаєте про Велику Хартію університетів (Magna Charta Universitatum) і для чого вона була створена?

9. Яку державну політику в сфері університетської (вищої) освіти реалізує Україна на сучасному етапі?

10. Що таке кредит і скільки кредитів відведено на першому курсі для студентів, які навчаються в бакалавраті за напрямом «Фінанси і кредит»?

11. На Вашу думку, як слід ставитися до кращих надбань і цінностей у сфері культури, науки і освіти у зв’язку з інтеграцією України до європейського простору?

в) складання логіко-структурних схем:

Складіть логіко-структурні схеми:

1) Країни-учасники Болонського процесу;

2) Хронологія подій Болонського процесу.

г) завдання для самостійної роботи студентів:

У стислій письмовій формі дайте відповіді на питання: 1, 6, 9 (дивись пункт б).

д) тести:

1. Якому поняттю відповідає таке визначення: «сукупність загальнонаукових і спеціальних знань, отримання яких дозволяє розв’язувати актуальні завдання на виробництві, вести науково – дослідницьку або педагогічну діяльність відповідно до спеціальності»:

а) базова загальна середня освіта;

б) повна загальна середня освіта;

в) професійно - технічна освіта;

г) університетська освіта.

2. Болонський процес викликаний до життя:

а) конкуренцією вузів;

б) переходом до типу суспільства, для якого освіта і фундаментальні знання стають вирішальними чинниками прогресу;

в) прагненням до стандартизації у сфері освіти;

г) політичною спрямованістю країн в галузі освіти;

д) прагненням нав’язати освіті України переваги і цінності своїх країн.

3. В освітньо-кваліфікаційних характеристиках спеціальності викладено:

а) умови договору на навчання між студентом і вищим навчальним закладом;

б) рівень основних вимог до якості знань і умінь студентів, необхідний для успішного виконання професійних обов’язків;

в) програма курсу; зміст модулів за дисциплінами; форми контролю знань студентів;

г) структурована система елементів, що формують навчально-методичне забезпечення дисципліни, яку вивчають студенти.