Навчання як один із найважливіших видів діяльності людини: його роль та значення в розвитку суспільства

 

Організація та здійснення навчального процесу у вищих закладах освіти України регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161, та іншими нормативними актами з питань вищої освіти, які з’явились в період з 1993 по 2011 роки. Перш за все студенту слід усвідомити: «Що таке навчальний процес у вищій школі? Які особливості його організації?» [49, 50].

Навчальний процес у вищих закладах освіти — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Він охоплює всі компоненти навчання: учасників навчального процесу: викладачів, студентів, керівників підрозділів, які його забезпечують; засоби, форми і методи навчання. Навчальний процес ґрунтується на принципах науковості, високої якості знань, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

На думку провідних фахівців у сфері освіти, навчальний процес має два головні спектри: навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр (предметних або циклових комісій), що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистісних якостей.

Навчальний процес у вищому навчальному закладі організовується з урахуванням науково-педа­гогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази, а також сучасних інформаційних систем і технологій. Він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки [49,50].

Сучасна структура освіти в Україні відповідно до Закону України «Про освіту» охоплює: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. В умовах Болонського процесу вища освіта повинна забезпечувати фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. Вона здійснюється у вищих закладах освіти відповідних рівнів акредитації: першого і другого (училище, технікуми, коледж та інші прирівняні до них заклади освіти) та третього і четвертого (університети, академії, інститути, консерваторії та інші прирівняні до них заклади освіти).

При цьому освітній рівень (ОР) передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання у різних типах закладів освіти, а освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації.

Законом України «Про освіту» визначаються також наукові ступені (кандидат наук, доктор філософії, доктор наук) та вчені звання (старший науковий співробітник, доцент, професор). Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий - кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій - кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта). Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через безпе­рервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Неперервна програма підготовки для здобуття найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня реалізується, як правило, у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, диференційована підготовка може забезпечуватися вищими закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом їх об'єднання в навчальні, навчально-наукові комплекси або на інших договірних засадах.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» в Україні встановлено такі освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, як:

 

		Рис.1. Освітні рівні [24]

 

Навчальний процес в університеті здійснюється на основі Положення про організацію навчального процесу в університеті, яке є головним нормативним документом та регламентує організацію і проведення навчального процесу в університеті.

Освітня діяльність в університеті спрямована на створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення однакових можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, підготовки до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-виховного процесу, розвитку безперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української освіти до європейського і світового простору, забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників, відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності суспільства.

Навчальний процес в університеті організується на принципах науковості, фундаменталізації, індивідуалізації, гуманізму, демократизму, інноваційності, наступності та безперервності, незалежності від впливу будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій. Підготовка фахівців у класичному університеті здійснюється ступенево або безперервно за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» згідно з рівнем акредитації.

Навчальний процес здійснюють управління з організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи, навчальні підрозділи: інститути, факультети, центри, лабораторії, кафедри. Для здійснення навчального процесу за рішенням Вченої ради університету згідно з чинним законодавством можуть створюватись навчальні, навчально-наукові інститути, комплекси, навчально-виробничі підрозділи фахової підготовки, навчальні центри та інші спеціалізовані навчальні підрозділи. Навчання іноземних громадян в університеті організується відділом міжнародної освіти. Діяльність навчальних підрозділів університету регламентується Положеннями, затвердженими в установленому порядку після розгляду на засіданні Вченої ради університету. Основну відповідальність за якість навчального процесу в університеті несуть ректор, перший проректор, завідувачі кафедр та керівники навчальних підрозділів.

Університет як складна освітня структура забезпечує науково-педагогічних працівників і студентів засобами навчання (навчальною, методичною, науковою літературою, технічними засобами) відповідно до своїх матеріальних та фінансових можливостей.

Форми навчання

Навчання студентів в університеті здійснюється за такими формами: денна; заочна; за скороченим терміном навчання - прискорена; екстернат.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Денна (очна) форма навчання є головною формою здобуття певного рівня вищої освіти. Заочна форма навчання є формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти без відриву від виробництва. Прискорена форма навчання є формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня другої вищої освіти на основі першої. Організація навчального процесу навчання здійснюється в Університеті згідно з Європейськими, державними, галузевими та Стандартами вищого навчального закладу.

Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів) для здобуття певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання в університеті заліків, іспитів та проходження інших форм підсумкового модульного контролю, передбачених навчальним планом. Екстернат зі спеціальності відкривається з дозволу МОН України за рішенням Вченої ради університету за умови відповідного інформаційного та методичного забезпечення цієї форми навчання. Кількість екстернів з кожного напряму (спеціальності) не повинна перевищувати 5% від контингенту студентів денної форми навчання.

Нормативний термін навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем визначається стандартами вищої освіти. Слід зазначити, що стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання (більш детальніше дивись тему 9: «Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність удосконалення»).