Час до 7 хвилин на один виступ

 

Основною частиною семінару є колективна творчість з обговорення питань семінару. В ході семінарського заняття викладач зобов'язаний слідкувати за кожним виступом, фіксувати в своєму робочому зошиті основні моменти відповідей студентів (слухачів) їх недоліки. У ряді випадків він може запропонувати студентові (слухачеві) доповнити виступ. Крім того, викладач повинен перевіряти наявність у студентів (слухачів) конспекту та контролювати його ведення.

Уважно слідкуючи за виступами студентів (слухачів), викладач повинен направляти їх в русло, якщо вони відходять від теми відповіді, допускають невірне викладення матеріалу, занадто повторюються, не вкладаються у відведений час для виступу з питання.

Велике значення має висока вимогливість яка пред'являється викладачем до суті і форми виступів кожного студента (слухача). Викладач повинен вимагати від кожного виступаючого чітких формулювань (понять, категорій, правильного тлумачення нормативних актів...) і в той же час дати змогу мати власну думку з того чи іншого проблемного питання.

Заключне слово керівника семінару

Керівник семінару робить короткий висновок після розгляду кожного питання і загальний із усього семінарського заняття.

В короткому висновку після розгляду кожного питання теми викладач узагальнює зміст виступу студентів (слухачів), наголошує при цьому на їх позитивних та негативні сторони, дає оцінки цим виступам, у разі потреби дає необхідні пояснення та уточнення.

У висновку викладач підводить загальні підсумки семінару, розбирає доповіді і деякі виступи, вказуючи на їх найбільш характерні позитивні і негативні сторони, підкреслює, що недостатньо відпрацьовано, а що вимагає доопрацювання, відповідає на запитання студентів (слухачів), висвітлює деякі теоретичні положення, які не отримали в ході семінару достатнього висвітлення, рекомендує літературу і посібники для наступного поглибленого вивчення окремих питань теми. Заключне слово викладача повинно містити в собі:

- реалізацію мети семінару (досягнута, досягнута частково, не досягнута);

- стимулювання активності студентів (слухачів);

- привчання їх критично відноситися до особистих виступів, виступів своїх товаришів.

Викладач викликає студентів (слухачів), що слабо засвоїли матеріал, на співбесіду та визначає її час. Потім оголошує тему наступного заняття, дає рекомендації для підготовки до нього.

Запитання до семінару (2 год):

Кваліфікація, об’єкт кваліфікації, суб’єкт кваліфікації, сутність кваліфікації, види кваліфікації, виклад фактичних обставин справи, формулювання обвинувачення, формула кваліфікації.

 

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Місце кваліфікації у процесі застосування правових норм.

2. Структура кримінально-правової норми і кваліфікація злочинів.

3. Структура кваліфікації злочинів

4. Значення елементів та ознак складу злочину для кваліфікації злочинів.

5. Загальні вимоги до формулювання обвинувачення та формули кваліфікації.

6. Етапи і стадії кваліфікації злочинів.

7. Принципи кваліфікації злочинів.

8. Значення правової кваліфікації злочинів.

 

Укладач: ____________

^{(підпис)}

Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НаціональнА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального права і криміналістики

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінального

права та криміналістики ННІПП НАВС

доктор юридичних наук, професор

 

_______________ В.Я. Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 2. Кваліфікація попередньої злочинної діяльності.

 

З дисципліни: Теорія кваліфікації злочинів.

 

Категорія слухачів: студенти (слухачі).

 

Навчальна мета: засвоєння, поглиблення та розширення знань студентів (слухачів) стосовно поняття, характеристики і особливостей кваліфікації попередньої злочинної діяльності.

 

Виховна мета: заохочення до поглибленого вивчення навчальної дисципліни; залучення до наукових досліджень та формування схильності до творчого пошуку.

 

Розвивальна мета: розвиток навичок самостійного відпрацювання матеріалу (навчальної, методичної, наукової літератури); формування навичок критичного оцінювання правових джерел; розвиток мисленневих процесів студента, уміння аргументувати та відновлювати свою думку, вести коректну дискусію тощо.

 

Обсяг навчального часу: 4 години.

 

Навчальне обладнання, ТЗН:

 

Наочні засоби: матеріали юридичної практики у сфері кваліфікації попередньої злочинної діяльності; витяги з нормативно-правових актів, що ілюструють специфіку кваліфікації попередньої злочинної діяльності.

 

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право; кримінологія; кримінальний процес; адміністративне право; державне управління; теорія дердави та права тощо.

 

Навчальні питання:

1. Поняття та кваліфікація закінченого злочину.

2. Кваліфікація окремих видів готування до злочину.

3. Кваліфікація окремих видів замаху на злочин.

4. Добровільна відмова від закінчення злочину.

5. Кваліфікація позитивної посткримінальної поведінки (діяльне каяття)

 

Література:

1. Гембара О. Замах на злочин як вид незакінченого злочину / О. Гембара // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів. –2003. – №2(1).– С. 65-68.

2. Дякур М.Д. Інститут замаху на злочин в кримінальному праві зарубіжних країн / М.Д. Дякур // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. Т. 2. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 464-467.

3. Дякур М.Д. Розвиток кримінального законодавства про замах на злочин в Україні / М.Д. Дякур // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2006. – Вип. 333. – Правознавство. – С.117-122.

4. Дякур М.Д. Поняття, ознаки та аналіз складу замаху на злочин / М.Д. Дякур // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2006. – Вип. 348. – Правознавство. – С. 115-119.

5. Дякур М.Д. Особливості призначення покарання за вчинення замаху на злочин: проблеми теорії та практики / М.Д. Дякур // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 402: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. - С.120-122.

6. Дякур М.Д. Критерії відмежування замаху на злочин від закінченого злочину / М.Д. Дякур // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 9. Ужгород: ЛІРА, 2008.– С.384-387.

7. Дякур М.Д. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину / М.Д. Дякур // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 39. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – С. 532-537.

8. Дякур М.Д. Еволюція законодавчого визначення замаху на злочин / М.Д. Дякур // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет конференції «Наука і життя: Українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку» 20-25 квітня 2005 року. – Київ, 2005. – Ч. 2. - С.49-51.

9. Дякур М.Д. Суб’єктивні ознаки замаху на злочин / М.Д. Дякур // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет конференції «Сучасна українська наукова думка» 6-10 червня 2005 року. – Київ, 2005. – Ч.3. – С.29-30.

10. Дякур М.Д. Добровільна відмова при вчиненні замаху на злочин / М.Д. Дякур // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-29 квітня 2005 р.). – Острог: правничий факультет Національного університету «Острозька академія», 2005. – С.323.

11. Дякур М.Д. Об’єктивні ознаки замаху на злочин / М.Д. Дякур // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень - 2005». Том 43. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С.5-6.

12. Дякур М.Д. Особливості добровільної відмови при вчинені замаху на злочин / М.Д. Дякур // Матеріали конференції «Ерліхівські читання» 11-12 травня 2005 року. – Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Випуск 4-5. – Чернівці: Рута, 2005. - С.216-219.

13. Дякур М.Д. Особливості відмежування замаху на злочин від готування до злочину / М.Д. Дякур // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. тез наук. доповідей за матеріалами ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф., м. Луцьк, 23-24 березня 2007.- Луцьк, 2007. – С.240-241.

14. Клименко С.В. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови від вчинення злочину / С.В. Клименко // Науковий вісник Дніпропетровської юридичної академії МВС. – Дніпропетровськ. – 2002. – №2.– С. 137-143.

15. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Баулін Ю.В., Борисов В.І., Кривоченко Л.М. та ін.; За ред. Сташиса В.В., Тація В.Я. – 4-є вид., перероб. і доповн. – К.: Право, 2010. – 456 с.

16. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, О.О. Дудоров [та ін.] – Вид. 5-е. / [за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка]. – К.: Атіка, 2009. – 408 с.

17. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посібник / Михайленко П.П., Кузнецов В.В., Михайленко В.П., Опалинський Ю.В.; [За ред. П.П. Михайленко] – К.: СПД Карпук С.В. – 2006. – 440 с.

18. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник / Алієва О.М., Гаврильченко Л.К., Гончар Т.О., Заркуа Л.Д. та ін.; Відп.ред. Стрельцов Є.Л. – [4-е вид.] – Х.: Одиссей, 2009. – 312 с.

19. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - [2–ге вид., доп. і перероб.] – К.: Атіка, 2009. – 512 с.

20. Кузнецов В. В. Теорія кваліфікації злочинів: [підручник] / [В. В. Кузнецов, А. В. Савченко]; за заг. ред. проф. Є. М. Моісеєва та О. М. Джужи; наук. ред. к.ю.н., доц. І. А. Вартилецька. –– [2–е вид. перероб.]. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.

21. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник / Навроцький В. О. – [2-ге вид., виправн. та доповн.]. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 512 с.

22. Питецкий В.В. Применение нормы о добровольном отказе от совершения преступления / В.В. Питецкий // Российская юстиция. – 2008. – № 10. – С.34-36.

23. Сураєва В. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин: чи є законним? / В. Сураєва // Юридичний журнал. – 2006. – №1. – С. 108-110.

24. Тихий В. Добровільна відмова від злочину (коментар статті 17 КК України) / В. Тихий // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. –№5.– С. 117-120.

25. Шевченко Є.В. Злочини з похідними наслідками / Шевченко Є.В. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 216 с.

 

Методичні поради з викладання теми:

Перед початком занять викладачем проводиться перевірка наявності студентів (слухачів), їх готовність до занять.

Перед тим як приступити до розгляду конкретних питань названої теми, викладачу доцільно виступити з вступним словом. В ньому слід наголосити на важливості теми, яка розглядається, пов’язавши її з наступними темами, показати її місце в курсі кримінального права і значення для застосування кримінального законодавства. У вступному слові викладач повинен орієнтувати слухачів на повне та всебічне розкриття обговорюваних положень.

Час до 5 хвилин

Кожне із зазначених у плані питань висвітлює один або декілька студентів (слухачів). За розсудом викладача студент (слухач) може бути викликаний для доповіді, а може виступити за власним бажанням.

Схема розгляду окремого пункту плану може бути приблизно такою.

Викладач окреслює коло питань, які слід висвітлити (тобто деталізує та конкретизує основне питання) і надає слово слухачеві.

Після того, як виступ закінчено, студентам (слухачам) слід надати можливість задати виступаючому запитання. Цю можливість має і викладач. Далі ідуть доповнення до відповіді виступаючого. Для питань та доповнень відводиться час до 5-7 хвилин. Розгляд кожного питання завершується коротким висновком викладача (1-2) хвилини, в якому доцільно, зокрема, ще раз акцентувати увагу слухачів на найбільш важливих основних положеннях розглянутого питання.