Створення соціально-педагогічних умов для оптимальної життєдіяльності дітей і молоді з функціональними обмеженнями

 

Зважаючи на те, що і Державний центр ССМ, і місцеві спеці- алізовані центри ставлять собі за мету створити всі можливі умо- ви, щоб допомогти дітям інтегруватися в соціальне середовище, у суспільство, важливо було звернути увагу на одну із проблем, яка стосується, насамперед, дітей – форма і місце навчання. Причому особливий інтерес викликають відповіді самих дітей з функціональ- ними обмеженнями (паралельно проводилося опитування їхніх батьків і експертів).

Серед функціональних характеристик сімей, які мають дітей з обмеженими можливостями, найбільш значущими є такі:

1) матеріальне забезпечення сімей;

2) психологічний клімат в сім’ї;

3) загальна культура сім’ї;

4) реабілітаційна культура сім’ї;

5) реабілітаційна активність;

6) ставлення до патології дитини.

Із метою виявлення особливостей сім’ї, окрім структурних і функціональних характеристик, важливо знайти також інди- відуальні особливості членів конкретної сім'ї. До них належать: соціально-демографічні, фізіологічні, психологічні, патологічні звички окремих членів сім’ї, а також характеристика дитини, вік, рі- вень фізичного, психічного, мовного розвитку, інтереси, здібності, освітня установа, яку вона відвідує, рівень навчання і спілкування, наявність поведінкових відхилень, патологічні звички, мовленнєві і психічні відхилення.

Поєднання індивідуальних характеристик членів сім’ї з її струк- турними і функціональними можливостями утворюють комплексну характеристику – статус сім’ї. Для визначення статусу доцільно ко- ристуватись такими поняттями:

- соціально-економічний статус;

- соціально-психологічний статус;

- соціально-культурний статус.

Індивідуальні характеристики членів сім’ї фіксуються у ході інтерв’ю, безпосереднього спостереження і (або) за результатами обстежень, проведених іншими спеціалістами (лікарем, психологом, корекційним педагогом).

Структурні компоненти сім’ї визначаються, переважно, під час бесіди з її членами чи у процесі вивчення офіційних документів (ме- дична соціальна карта).

Для визначення психологічного клімату сім’ї можна викорис- товувати відкрите та опосередковане спостереження, тести (тест- опитувальник, опитувальник для батьків, малюнок сім’ї), а також результати спостережень, проведених психологом чи психотерапев- том.

Рівень загальної культури містить показник освіти дорослих членів сім’ї, побутову та поведінкову культуру членів сім’ї. При цьо- му можна застосовувати інтерв’ю, що дозволяє виявити коло інтер- есів, розвиток духовних потреб, організацію дозвілля, спільні фор- ми відпочинку.

У ході вивчення умов забезпечення ранньої реабілітації дітей зверталася увага на ряд показників, які дозволили виявити певні “білі плями” у роботі з цією категорією дітей та їх батьками:

- матеріальне забезпечення;

- медичне обслуговування;

- психологічна допомога дітям і батькам;

- освіта і професійне навчання;

- працевлаштування дітей і батьків;

- спілкування, заняття улюбленими справами;

- підготовка дітей і молоді до самостійного життя;

- вільне пересування.

Зокрема, відповіді експертів стосувалися причин, що зумовлю- ють матеріальні, медичні, освітні проблеми сімей, які виховують ді- тей і молодь з функціональними обмеженнями.

Відповіді показують, що найбільш гострою із ряду проблем, з якими стикаються сім’ї з дітьми і молоддю з функціональними об- меженнями, є причина недостатнього матеріального забезпечення. Експерти вважають, що матеріальні проблеми зумовлені такими факторами (наводяться в порядку частоти згадувань):

- нестабільна економічна ситуація в країні;

- недосконалість законодавчої бази стосовно матеріального забезпе- чення і соціального захисту родин, що виховують дітей-інвалідів;

- значна мінусова різниця між державними виплатами на дітей- інвалідів і реальним прожитковим мінімумом;

- ліквідація, в багатьох випадках, допомоги матерям, що не пра- цюють і доглядають дітей-інвалідів, з причин незначного пере- більшення норми доходів на члена сім’ї, яка є жебрацькою і об- разливою;

- наявність частини безробітних батьків, котрі виховують дітей- інвалідів;

- дорогі ціни на лікування й медикаменти;

- високі комунальні платежі;

- відсутність будівництва державного житла унеможливлює по- кращення санітарно-житлових умов, тобто поліпшення здоров’я дітей і батьків;

- недоступність безкоштовного санаторно-курортного лікування;

- нестача центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, недостатня можли- вість залишити дитину у денний час і піти працювати, брак ін- ших форм розвантаження батьків для роботи та відпочинку;

- відсутність центрів ранньої діагностики, що збільшує кількість інвалідів та ін;

- дорожнеча діагностики й консультування;

- недоступність спеціалізованої допомоги в невеликих населених пунктах;

- відсутність профілактичних заходів;

- відсутність інформації для батьків про методи ранньої діагнос- тики і реабілітаційні заходи та ін.

Причинами психологічних проблем дорослих членів родини є:

- усвідомлення неможливості забезпечити гідне життя своїй ди- тині;

- страх перед майбутнім дитини (труднощами працевлаштуван- ням, створення власної сім’ї);

- поширеність хибних уявлень щодо інвалідності (наприклад, думка, що фізично обмежена людина неповноцінна й інтелекту- ально);

- брак інформації про виховання і характер взаємостосунків з ді- тьми і молоддю з обмеженими можливостями і, відповідно, не- розуміння батьками проблем, власних дій;

- підвищене відчуття відповідальності, намагання зробити усе за дитину часто трансформується в гіперопіку;

- прагнення сховати дитину від оточуючих, а також – звуження кола її спілкування, ізольованість та ін.

Причини психологічних проблем самих дітей і молоді з функціо- нальними обмеженнями, на думку експертів, наявні у зв’язку з:

- відчуттям непотрібності і “меншовартості” (формуванню остан- нього сприяють демонстрації співчуття або навпаки – відсторо- нення оточуючих);

- недоступністю багатьох закладів культури, нестачею спілкуван- ня взагалі, зокрема з однолітками, внаслідок обмежень у пере- суванні, з інших причин;

- відсутність інформації, замкненість лише на власних проблемах;

- усвідомлення своєї залежності від батьків і близького оточення та ін.

Стосовно проблем у сфері освіти дітей і молоді з функціональни- ми обмеженнями, то експерти зазначають такі причини:

- неспроможність відвідувати загальноосвітню школу, оскільки наявні труднощі у пересуванні та віддаленість спеціальних на- вчальних закладів, що заважає отримати спеціальність;

- недостатня адаптованість навчальних програм загальноосвітніх і навіть спеціальних шкіл для дітей з певними порушеннями, брак індивідуального підходу та навчальних програм, адаптова- них до особливостей різних видів інвалідності дітей, які навча- ються вдома;

Причини недостатнього спілкування дітей і молоді з функціо- нальними обмеженнями:

- труднощі пересування, відсутність спеціального обладнання в громадських місцях, взагалі знижений рівень мобільності інва- лідів;

- психологічний бар’єр у спілкуванні, неготовності людей сприй- мати інвалідів рівними собі;

- психологічні комплекси батьків, які соромляться своєї дитини і не прагнуть розширювати коло її спілкування;

- відмежованість від середовища загальноосвітніх шкіл, недостат- ня кількість центрів соціальної адаптації і спеціалізованих на- вчальних закладів;

- відсутність клубів для спілкування або їх територіальна недо- ступність;

- небажання здорових дітей спілкуватися з інвалідами та ін.

Звичайно, названі вище лише окремі причини серед десятків інших. Проте вони можуть привернути особливу увагу державних структур, різних соціальних інститутів і громадських організацій до питання щодо шляхів усунення окреслених причин і механізмів впливу на досягнення певних змін у тій ситуації, яка склалася на- вколо дітей і молоді з функціональними обмеженнями, і зокрема – навколо сімей, які виховують таких дітей.

 

Питання і завдання для самостійної роботи

 

1. Здійснити характеристику функціоналу сімей, які виховують дітей з функціональними обмеженнями.

2. Охарактеризувати основні проблеми, з якими стикається ця ка- тегорія клієнтів.

3. Окреслити основні шляхи усунення визначених проблем в од- ному із конкретних мікросередовищ.