Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Оподаткування сільськогосподарського товаровиробникаСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
1. Оподаткування сільськогосподарського товаровиробника є засобом поповнення державного бюджету. Внаслідок оподаткування між державою і конкретним товаровиробником на основі закону виникають відповідні грошові відносини. Вони для сільськогосподарського товаровиробника полягають у відчуженні певної частки коштів у вигляді податків та зборів, а для держави — у присвоєнні (набутті) права власності на частину вартості національного продукту. В результаті цих державно-правових дій створюється державний фонд фінансових ресурсів. Основоположні правові нормативи та обов'язки щодо оподаткування закріплені в ст. 67 Конституції України. Згідно з цією нормою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами. Податки і збори сплачуються державі щорічно відповідно до поданих інспекціям за місцем проживання громадян декларацій про їхній майновий стан та доходи за минулий рік у порядку встановленому законом. Доходи громадян становлять суми, одержувані за їхню працю в державних установах, на підприємствах або в організаціях, винагороди внаслідок інтелектуальної або творчої діяльності. Стосовно громадян, які працюють у сфері сільського господарства як члени колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств або акціонерних товариств, колишніх державних приватизованих переробних підприємств та інших. Суб'єктами податкового права є юридичні особи, їхня правосуб'єктність щодо оплати податків і зборів, визначається законом про об'єкт оподаткування. 2. Безперечно умовою функціонування будь-якої держави є наявність у неї державного бюджету, цілої системи законодавчих і підзаконних актів, спрямованих на утворення податкового законодавства, регулювання податкових відносин, визначення об'єктів оподаткування, кола платників податків і зборів — юридичних і фізичних осіб як суб'єктів оподаткування. Усі правові норми, які регулюють податкові відносини, взяті у сукупності, становлять податкове право — складову частину фінансового права. Податкове право України охоплює собою цілий ряд законів, що визначають правовий режим конкретних податків і зборів (обов'язкових платежів) бюджету. Розмежовують бюджет на загальнодержавний і місцевий. Серед цих законодавчих актів особливе значення має Закон "Про систему оподаткування", прийнятий Верховною Радою України 25 червня 1991 р. з цілим рядом змін і доповнень. Останніми з них є зміни і доповнення від 5 березня 1998 р. Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування України, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджету та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Вміщені в цьому Законі норми по суті є загальною частиною до податкового законодавства України. Свідченням того, що цей Закон є основою серед цих актів про оподаткування є те, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у Законі "Про систему оподаткування". Згідно зі ст. 2 Закону сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, які справляються у встановленому законами України порядку становлять систему оподаткування. 3. Науково-практична обгрунтованість системи оподаткування, застосовувана в Україні, забезпечується додержанням принципів побудови і призначення системи оподаткування (ст. 3). Згідно з цією правовою нормою ці принципи є такими: — стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва; — обов'язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства; — рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від окремого прибутку і забезпечення плати різних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) на більші доходи; — рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до об'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); — соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі і надвисокі доходи; — стабільність — забезпечення нестійкості податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року; — економічна обгрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами; — рівномірність плати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; — компенсація — встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, районними, міськими радами; — єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника і зборів (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерел сплати податку і збору (обов'язкового платежу) податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг; — доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів). 4. Питанню оподаткування прибутку сільськогосподарських товаровиробників присвячена ст. 14 цього Закону. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і розмірах, передбачених цим Законом за підсумками звітного податкового року. При обчисленні суми податку валові доходи і витрати підприємства — виробника сільськогосподарської продукції, утримані (понесені протягом звітного податкового року), підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період місяця, наступного за місяцем понесений таких витрат (отримання доходів) до кінця звітного податкового року. З метою забезпечення коштів надходження до фонду, що створюється внаслідок сплати земельного податку суми нарахованого податку сільськогосподарського виробника зменшуються на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті. У системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників важливе місце належить земельному податку. Цей податок встановлено Земельним кодексом України і Законом "Про плату за землю", прийнятим Верховною Радою України З липня 1992 р. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місця знаходження ділянки, виходячи з кадастрової оцінки землі. До системи оподаткування сільськогосподарського товаровиробника, що видно нижче із схеми 6. 5. Сільськогосподарські товаровиробники за сучасних умов перебувають у скрутному економічному стані і не мають реальної можливості належним чином скасувати свої податкові зобов'язання перед державою. З метою погашення податкового тиску на їхню економіку і забезпечення своєчасного надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) від КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ, селянських (фермерських) господарств та інших Верховна Рада України 17 грудня 1998 р. прийняла Закон "Про фіксований сільськогосподарський податок". Цей Закон визначає механізм справляння названого податку, передбачає поряд з грошовою формою натуральний податок у вигляді поставок сільськогосподарської продукції і головне — встановлює принцип визначення суми податку залежно від кількості і якості земель сільськогосподарського призначення, якими володіє платник податку. Платниками цього податку є лише виробники товарної сільськогосподарської продукції, тобто продукції, призначеної для реалізації. Згідно зі ст. 1 Закону фіксованим сільськогосподарським податком є податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну (тобто 5 років) і справляється з одиниці земельної площі. Цей закон надає можливість сільськогосподарському товаровиробникові в разі відсутності грошей сплачувати цей податок у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.
Згідно зі ст. 5 поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур; до 1 грудня — з продукції пізніх зернових та технічних культур; а поставку продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця. Сплата фіксованого сільськогосподарського податку натуральною сільськогосподарською продукцією являтиме собою важливе джерело надходження сільськогосподарської продукції і продовольства. Окремі норми, пов'язані з питаннями оподаткування, які охоплюються Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок", у більш конкретизованому вигляді викладено зокрема у таких нормативних актах як: Закон "Про джерела фінансування дорожнього господарства України"; Закон "Про плату за землю"; Закон "Про оподаткування прибутку підприємств"; Закон "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"; Закон "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення"; Закон "Про збір на обов'язкове соціальне страхування"; Закон "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"; Декрет Кабінету Міністрів "Про місцеві податки і збори"; Закон "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності; пункт 4 розділу II Закону "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" щодо запровадження загальнодержавного єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області; Закон "Про систему оподаткування" у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого цим Законом; Закон "Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників ". 6. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. У разі, коли у звітному періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше як 50 відсотків загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби. Законодавство враховує труднощі сільськогосподарських товаровиробників, пов'язані із збутом вироблюваної ними продукції і надає їм можливість сплатити податки натурою. Закон надає їм право вибору форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку у грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції, чи в грошовій формі та поставок сільськогосподарської продукції. 7. Новим принципом оподаткування сільськогосподарських товаровиробників є визначення оподаткування залежно від земельної площі, власником чи користувачем якої є виробник — КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП, селянин-фермер. Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року. Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється виходячи з еквіваленту — однієї тони пшениці м'якої третього класу за цінами, які щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому мається на увазі, що кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначається як співвідношення вартості однієї тони відповідної продукції. Таке співвідношення встановлюється щорічно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами до затвердження відповідного бюджету, але не пізніше 1 січня. Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається. Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5; для багаторічних насаджень — 0,3. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь в разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством. Цей Закон містить в собі правові норми стосовно порядку зарахування і строків сплати названого податку, про порядок його зарахування до бюджетів і державних цільових фондів. Платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах. Останні наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету — ЗО відсотків, на обов'язкове державне пенсійне страхування — 68 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування — 2 відсотки. Про ці надходження своєчасно повідомляється у відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування. Контроль за своєчасним і повним надходженням фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби. 8. Визначна суспільна сутність фіксованого сільськогосподарського податку полягає у його спрямованості на фінансову податкову підтримку сільськогосподарського товаровиробника. Він сприятиме стабілізації сільськогосподарського виробництва. Цим Законом звільняються з 1 січня 1999 р. до 1 січня 2001 р. від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники, які відповідно до норм цього Закону є платниками вказаного податку. Від сплати фіксованого сільськогосподарського податку звільняються вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів, професійно-технічних училищ сільськогосподарського профілю та сортово-випробувальні станції (дільниці). Незначні пільги встановлено і для інших платників цього податку. 9. На виконання вимог статей 2 і 9 Закону "Про фіксований сільськогосподарський податок" Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затвердив Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку від 23 квітня 1999 р. Цією постановою (п. 2) визначено ціну однієї тони пшениці м'якої III класу як еквівалент для обчислення кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням податку на додану вартість. На 1999 р. ця ціна дорівнює 220 гривням. Назване Положення містить в собі визначення валового доходу. Валовий дохід становитиме собою загальну суму доходу платника податку від усіх видів його діяльності, отриманого (нараховоного) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. У валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються: вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва власного виробництва; вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, виробленої із сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах; вартість реалізованої продукції, виробленої з власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства; вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом; Відповідно до п. 4 Положення сума фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік визначається платником податку, виходячи з площі сільськогосподарських угідь та їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 p., Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. та ставки фіксованого сільськогосподарського податку. Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією і подається органу державної податкової служби за місцем знаходження платника щороку до 1 лютого поточного року.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 650; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.219.11 (0.012 с.) |