Процес оподаткування підприємства

 

Податки – це обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. Історично – це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства. За економічним змістом – це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізова­ного фонду грошових коштів, необхідних для виконання дер­жавою її функцій. На відміну від фінансів у цілому ці взаємовід­носини мають односторонній характер – від платників до дер­жави.

Функції податків як фінансової категорії випливають з функцій фінансів. Фінанси в цілому виконують дві функції – розподільну і контрольну. Податки безпосередньо пов'язані з розподільною функцією в частині перерозподілу вартості ство­реного ВВП між державою і юридичними і фізичними особа­ми. Вони виступають методом централізації ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.

Фіскальна функція є основною у характеристиці сутності податків, вона визначає їхнє суспільне призначення.

Здійснення сплати по­датків засновується на виділенні таких елементів системи оподаткування суб'єкт і носій податку, об'єкт і одиниця опо­даткування, джерело сплати, податкова ставка і квота.

Суб'єкт, або платник податку – це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Податкова робота по­чинається саме з установлення платників, бо податкова служ­ба держави повинна чітко знати, хто саме вносить той чи інший податок до бюджету, хто відповідає за зобов'язання перед дер­жавою.

Об'єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковуєть­ся тим чи іншим податком. Це другий за черговістю елемент оподаткування, бо, визначивши платника необхідно встановити, що саме у нього оподатковується. Нормальна податкова ро­бота можлива тільки при чітко визначеному об'єкті оподатку­вання. Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об'єкта оподаткування.

Фізичний вимір досить точно відображає об'єкт оподаткування. Чим більші розміри об'єкта оподаткування, тим більша одиниця виміру.

Грошовий вимір може бути безпосереднім – при оцінці доходів і опосередкованим – при оцінці тієї ж земельної ділянки (за ринковою чи нормативною ціною), майна тощо.

Податок на додану вартість (ПДВ) є видом універсального акцизу, який встановлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основну масу податкових надходжень бюджету. ПДВ встановлюється у вигляді процентної надбавки до цін.

Платники податку є всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу чи іншу підприємницьку діяльність в Україні.

ПДВ – це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що його сплачує кінцевий споживач товарів, послуг, робіт. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів, робіт, послуг на теорії України, в т. ч. операції з передачі права власності на об’єкти застави, а також роботи, послуги, що надаються нерезидентами, крім того, у новому законі вивезення товарів за межі митної території України [15].

База оподаткування операцій з продажу товарів, робіт, послуг визначається, виходячи з їх договірної контрактної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, мита, інших податків та зборів, що включаються до вартості згідно законодавства України. ПДВ включається до державних, регульованих та вільних цін, а також до надбавок, знижок, націнок, зборів за ставкою в розмірі 20%. Нарахування та сплата ПДВ здійснюється шляхом заповнення ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД» Податкової накладної з податку на додану вартість.

ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД» як підприємство, що діє в галузі сільського господарства, сплачує фіксований сільськогосподарський податок. Згідно ст. 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарсь­кої продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації. Об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарсь-кому товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється фіксований сільськогосподарський податок замість таких податків і зборів: податок на прибуток підприємств; плата (податок) за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; комунальний податок; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір на обов'язкове соціальне страхування; збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; збір до Державного інноваційного фонду; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плата за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Розрахунок сум податків та їх перерахування в бюджет проводиться самостійно суб’єктами оподаткування, які несуть відповідальність за правильність розрахунків сум податків та строки їх сплати. Сума розрахунку податків відображається в декларації.

Податковою декларацією називається документ визначеної форми, який заповнюється суб’єктом оподаткування і подається в податкові органи у встановлений строк. На підставі декларації здійснюється нарахування і сплата податків. Декларація приймається податковими органами без попередньої перевірки показників.

Складають їх за звітний період. Для різних податків звітний період може бути різним і може дорівнювати:

1) Календарному місяцю (в тому числі при сплаті місячних авансових внесків). Сплата податків проводиться протягом 20 календарних днів наступного місяця;

2) Календарному кварталу (або півріччю). Декларація та сплата податків подається і проводиться протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу;

3) Календарному року. Документи подаються і податки сплачуються протягом 60 днів після останнього дня звітного року.

Платники податків зобов’язуються сплатити суму, яка зазначається в декларації протягом 10 днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Після закінчення звітного періоду платники ПДВ подають до податкового органу податкову декларацію з ПДВ. Джерелами її заповнення є дані бухгалтерського обліку, а також підсумкові дані по податкових зобов’язаннях і податковому кредиту. Для їх формування використовують податкові накладні.

Звітність з ПДВ може бути повною та скороченою. Якщо за рік обсяг оподатковуваних оподатковуваних операцій більше 3600 неоподаткованих мінімумів, то подається повна звітність, якщо менше – скорочена. Скорочену декларацію подають суб’єкти, що здійснюють торгівлю за готівку або добровільно зареєстровані як платники ПДВ. Якщо суб’єкт складає повну декларацію і при цьому обсяг операцій за попередній рік не більше 7200 неоподаткованих мінімумів (з врахуванням ПДВ), то звітний період по податку обирається платником самостійно (квартальна або місячна).

Сільськогосподарські підприємства додатково подають ще 2 скорочені форми: по продажу молока і м’яса та по продажу власної продукції. Крім того, ними подається довідка щодо цільового використання сум ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками.

При розрахунках по ПДВ може виникати право на бюджетне відшкодування в результаті перевищення суми податкового кредиту над податковими зобов’язаннями.

Податкова звітність з ПДВ підлягає обов’язковим перевіркам, тому, якщо при заповненні декларації допущені помилки, вони підлягають виправленню. При виявленні помилок в попередній декларації складається і подається уточнююча декларація. До кожної уточнюючої декларації додатково складається довідка.

Об’єктами оподаткування акцизного збору є обороти з реалізації вироблених підакцизних товарів при їх продажу, обміні або безоплатній передачі, а також митна вартість імпортованих товарів.

Ставки податку встановлюються в твердих сумах або в процентах від вартості товарів. Не сплачується акцизний збір при експорті підакцизних товарів за валюту. Сума податку розраховується платником самостійно.

При наявності в суб’єкта господарювання транспортних засобів ним сплачується податок з власників транспортних засобів.

Ставки податку встановлюються на рік, залежно від потужності і визначені законом.

Податок сплачується на основі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року і сплачується в гривнях. Сплата проводиться до місцевого бюджету щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Розрахунок податку проводиться власником транспортних засобів і подається протягом двох місяців після закінчення календарного року. Для складання розрахунків використовують інвентарні картки обліку основних засобів, в яких зазначається кількість машин, їх марки і потужність.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів обчислюється платниками самостійно і щоквартально вноситься на відповідні бюджетні рахунки. За понадлімітне використання ресурсів плата збільшується в п’ятикратному розмірі.

Збір за використання лісових ресурсів обчислюється за базовими нормативами із врахуванням певних коефіцієнтів. Плата обчислюється платниками самостійно і щоквартально вноситься на відповідні бюджетні рахунки.

Плата за землю обчислюється виходячи із грошової оцінки, площі землі та податкової ставки. Сума податку обчислюється на рік і поділяється на певні частини з метою внесення до бюджету залежно від категорії платника податку. Сільськогосподарські підприємства сплачують податок рівними частинами до 15 серпня та 15 листопада.

Нарахування земельного податку громадянам проводить ДПІ (сільські ради в сільській місцевості). До 15 липня платнику вручають повідомлення про сплату податку.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства встановлений в розмірі 1 % від обсягу реалізації. Платники збору обчислюють його самостійно і перераховують на спеціальний рахунок державного казначейства.

Платниками комунального податку є юридичні особи крім бюджетних установ та сільськогосподарських підприємств. Об’єктом оподаткування є річний фонд оплати праці, обчислений виходячи із розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та середньоспискової чисельності працюючих. Ставка податку – 10 %.

Об’єктом оподаткування податком з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками виступають юридичні та фізичні особи.

Досліджуване нами підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), розрахунок якого воно подає до 1 лютого, а сплачує рівними частками впродовж року. Підприємство також має пільги щодо сплати ПДВ, які встановлені ст. 11 пп. 11 – 29 ЗУ “Про ПДВ” і використовуються для придбання ТМЦ, палива, запасів тощо. Наявність на підприємстві транспортних засобів свідчить про те, що підприємство є платником збору за першу реєстрацію транспортних засобів, який розраховується і сплачується 1 раз на рік до 29 лютого. Підприємство є також платником екологічного податку, декларація по якому здається 1 раз на рік, а сплачується даний податок щоквартально. Оскільки досліджуване нами підприємство використовує земельні ділянки для вирощування своєї продукції, то воно є платником орендної плати за землю, яку воно сплачує до місцевого бюджету до 1 червня, та громадянам, у яких воно взяло в оренду їх земельні паї згідно договорів. Крім названих вище податків, підприємство сплачує податки до Фондів соціального страхування, які нараховуються при нарахування заробітної плати працівникам підприємства [25].

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

В результаті проведення дослідження на ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД» ми встановили:

Баланс ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД» не є абсолютно ліквідним, так як термінові зобов’язання на кінець звітного періоду значно перевищують найбільш ліквідні активи; короткострокові пасиви на кінець 2010 року також перевищують активи, що швидко реалізуються. Виконання четвертої нерівності свідчить про дотримання підприємством мінімальної фінансової стійкості, наявності власних оборотних активів. Активи, що повільно реалізуються значно перевищують довгострокові пасиви і на початок і на кінець звітного 2007 року.

Як видно з фінансового результату, ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД» протягом 2008 р. фінансовим результатом своєї діяльності має збиток, а протягом 2009 р. - 2010 р. – прибуток. Протягом досліджуваного періоду у господарстві збільшилась кількість реалізованої продукції, як внаслідок, зросла виручка від реалізації – на 5611 тис. грн. Витрати на збут зросли на 25,67 тис. грн., адміністративні витрати зросли на 657 тис. грн., та на 13901 тис. грн. зросли інші операційні витрати. За рахунок збільшення доходів і зменшення витрат збиток 2008р. переріс у прибуток 2009 р. і 2010 р.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Однак, головним критерієм ефективності роботи підприємства є його прибутковість, тому, здійснюючи господарську діяльність підприємство повинно намагатися не лише прискорювати рух засобів, але й отримувати максимальну віддачу від цього проекту.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів – показників оборотності

Радикальним способом для залучення необхідних грошових коштів може бути частковий продаж підприємства (акцій, паїв). При цьому з’являються нові власники підприємства, а одержані гроші спрямовуються на збільшення частки обігових коштів, що поліпшує фінансовий стан підприємства. Тимчасовим заходом стабілізації фінансового стану є одержання банківських позик. Однак у більшості випадків позичені кошти не вирішують фінансових проблем, а лише зволікають їх розв’язання у часі. До того ж це дає змогу залучати в обіг підприємства кошти, коли фінансові негаразди незначні і є наслідком випадкових і в основному зовнішніх чинників.

Отже, проаналізувавши фінансовий стан ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД», ми можемо зробити висновок, що загалом стан підприємства є стабільним, помітні тенденції до його поліпшення. Щодо ліквідності балансу не є абсолютно ліквідним, оскільки сума найбільш термінових пасивів менша за високоліквідні активи, а також важколіквідні активи перевищують постійні пасиви на.

Можна зробити загальний висновок, досліджуване нами підприємство має високий потенціал розвиватись далі та отримувати високі прибутки, для цього потрібно налагодити операційну та інвестиційну діяльність. Якщо покращити операційну діяльність, наростити більше власного капіталу знайдеться інвестор, який вкладе свої кошти у дане підприємство і у нього буде вдосталь коштів, що далі розвиватись і вирішити свої якісь незначні проблеми. За рахунок цих коштів ми зможемо модернізувати свій процес виробництва, здобути більшу кількість клієнтів та оставити далеко позаду своїх конкурентів.

Підприємству ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД» необхідно здійснити певні нові запровадження, які покращать його фінансовий стан, а саме:

­ отримувати кредити від банківських та небанківських установ під значно нижчі відсотки;

­ слідкувати за фінансовим станом своїх покупців та замовників, щоб уникати ситуації непогашення дебіторської заборгованості;

­ підтримувати тенденцію збільшення власного капіталу у порівнянні із залученим задля покращення контролю власниками підприємства;

­ продовжувати підтримувати кредитну історію на бездоганному рівні задля можливості отримання наступного кредиту;