Та інших керівників колективного сільськогосподарського підприємства

1. Голова колективного сільськогосподарського підприємства здійснює повсякденне керівництво діяльністю підприємства забезпечує своєчасне проведення загальних зборів, засідань правління та виконання їх рішень, несе відповідальність перед членами КСГП за результати роботи господарства, представляє підприємство у ділових відносинах із державни­ми органами, підприємствами, організаціями, установами, укладає договори, вчиняє інші дії. Він є законним представ­ником КСГП як юридичної особи.

Як голова колективного сільськогосподарського підпри­ємства він — головна посадова особа підприємства і єдинона­чальник, а тому його розпорядження і вказівки обов'язкові для всіх членів і посадових осіб КСГП. Юридичну основу повноважень голови становлять Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Статут конкретного Підприємства і відповідна частина Примірного положення Про основні функції керівних працівників і спеціалістів кол­госпу, схваленого ще Радою колгоспів УРСР від 20 грудня 1971 р. і рекомендованого колгоспам республіки для впрова­дження.

Здійснюючи політичні, соціально-економічні та держав­но-правові реформи, прагнучи до національного суверенітету І економічної самостійності України, члени підприємства ставлять особливі вимоги до добору кандидатур на посаду го­лови колективного сільськогосподарського підприємства. Та­кі працівники повинні характеризуватися високою політич­ною свідомістю, освіченістю, принциповістю, бути вмілими організаторами, носіями культури і моралі, пройматися по­чуттям громадського обов'язку.

На посаду голови КСГП обирають спеціаліста з вищою або, як виняток, середньою спеціальною освітою (агроном, зоотехнік, економіст тощо), який має достатній практичний досвід роботи і організаторські здібності.

Основним його завданням є: забезпечення економічного і соціального розвитку підприємства, його економічної само­стійності та незалежності через інтенсифікацію сільськогос­подарського виробництва і вдосконалення товарно-грошових, ринкових, договірно-господарських відносин, впрова­дження справжнього самоврядування, демократії та гласнос­ті, задоволення матеріальних, соціально-побутових і культур­них потреб членів КСГП та їхніх родин, забезпечення право­вої охорони матеріальних і духовних інтересів працівників, здійснення тих цілей і завдань, які визначені Законом і ста­тутом.

Розпорядження і вказівки голови в усній або письмовій формі в межах його компетенції, відповідно до статуту і зако­нодавства, обов'язкові для всіх членів КСГП, працівників, які залучаються до участі в громадському господарюванні за тру­довим договором.

Він звільняється з посади тільки за рішенням загальних зборів або зборів уповноважених, коли вони мають право найвищого органу управління, таємним або відкритим голо­суванням.

У реалізації цих завдань належну участь повинні брати і допомагати голові правління його заступники.

Зазначені питання Законом України "Про сільськогоспо­дарську кооперацію" віднесено до повноважень голови сільськогосподарського кооперативу. На відміну від КСГП у сільськогосподарському кооперативі допускається залучення до керівної роботи виконавчого директора. Відповідно до ст. 17 вищезазначеного закону правління кооперативу може мати виконавчого директора для оперативного управління ді­яльністю кооперативу. Він не може бути членом кооперативу. Свої обов'язки виконавчий директор виконує відповідно за контрактом. Цей акт породжує трудові правовідносини між ВСГК і цією посадовою особою. Він несе відповідальність пе­ред кооперативом.

2. Повноваження головного бухгалтера підприємства ви­значаються нормами Положення про організацію бухгалтер­ського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р.

Головний бухгалтер підприємства організує і несе відпові­дальність за стан і достовірність обліку та звітності в КСГП. Він здійснює повсякденний контроль за правильним витра­чанням коштів і матеріальних цінностей, активно сприяє впровадженню госпрозрахунку і самофінансування, вживає заходів до запобігання безгосподарності та марнотратству. Він призначається на посаду з числа членів КСГП або приймається на роботу за трудовим договором (контрактом), а звільняється на підставі рішення загальних зборів (зборів уповноважених) за пропозицією правління підприємства. У процесі виконання своїх обов'язків підпорядковується безпо­середньо голові підприємства, а щодо питань організації по­рядку і методики ведення бухгалтерського обліку, контролю і складання звітності — податковій інспекції району та голов­ному бухгалтерові районного управління сільським господар­ством. Головний бухгалтер разом із головою правління підпи­сує річний звіт підприємства і документи з надходження і ви­трачання коштів та матеріальних цінностей.

3. Проблеми зростання виробництва сільськогосподар­ської продукції, впровадження ринково-економічних відно­син та задоволення потреб громадян у продуктах харчування висувають значні вимоги до спеціалістів сільського господар­ства, які працюють в КСГП, потребуючи вдосконалення їх правового статусу. Згідно зі статутом заступники голови і го­ловні спеціалісти підприємства несуть відповідальність за стан керованої ними галузі або ділянки роботи. Останнім під­леглі галузеві спеціалісти і керівники виробничих підрозділів підприємства, їхні вказівки з відповідних питань обов'язкові для членів КСГП і осіб, які працюють на підприємстві за тру­довим договором. Невиконання розпоряджень і вказівок го­ловних спеціалістів розглядається як порушення трудової дисципліни. У великих господарствах правами головного спе­ціаліста наділяється головний юрисконсульт підприємства.

4. Галузевими спеціалістами є економіст із нормування, організації та оплати праці, інженер (технік)-нормувальник, агроном-насіннєвод, агроном-плодоовочівник, зоотехнік із племсправи, інженер (технік) із техніки безпеки праці, інже­нер (технік)-електрик та інші. На цю посаду призначаються спеціалісти з вищою або середньою спеціальною освітою. Призначення на посаду або звільнення з неї відбувається за рішенням правління та за згодою головного спеціаліста.

Правове становище спеціалістів сільського господарства регламентоване правилами, викладеними в Положенні про Спеціаліста сільського господарства.

До названих спеціалістів висуваються наступні вимоги: бути достатньо підготовленими для вирішення спеціальних питань, які випливають з особливостей сільськогосподарського виробництва; бути активними, енергійними і цілеспрямова­ними провідниками в життя завдань з інтенсифікації вироб­ництва сільськогосподарської продукції, впровадження рин­кової економіки, забезпечення соціального розвитку села; бу­ти вмілими організаторами і компетентними кваліфіковани­ми порадниками керівників підприємства тощо.

Щодо особливостей галузей сільськогосподарського ви­робництва визначається коло прав і посадові обов'язки спе­ціалістів.

5. Вони мають право:

використовувати відповідно до чинного законодавства ма­теріальні, трудові та грошові ресурси для вирішення питань організації та управління галуззю, визначати технологію ви­робництва і вносити до неї зміни з урахуванням конкретних умов;

вносити пропозиції щодо добору, розстановки і звільнен­ня працівників, розподілу їх посадових обов'язків, вдоскона­лення форм і методів економічної роботи, організації та оп­лати праці, норм виробітку, преміювання та інших видів ма­теріального і морального заохочення;

не допускати до роботи осіб, які не мають відповідної ква­ліфікації, а також не допускати використання машин і облад­нання, які не відповідають технічним і технологічним вимо­гам, правилам техніки безпеки і протипожежної охорони, вживати заходів до порушників трудової та виробничої дис­ципліни в порядку, передбаченому законодавством;

не приймати недоброякісно виконаної роботи і вимагати її перероблення, перевіряти додержання агротехнічних, зоове­теринарних і технологічних правил, зупиняти виконання ро­боти у разі порушення цих правил;

контролювати виконання чинних положень раціонального використання, обліку і фінансування виробництва, додер­жання режиму економії, бережливості у використанні трудо­вих ресурсів, матеріальних засобів і коштів, забезпечення збе­рігання колективного майна, активно сприяти підвищенню ефективності ринкових економічних відносин через додер­жання договірної дисципліни, вживати заходів щодо юридич­ної охорони інтересів підприємства.

6. Чинними нормативно-правовими актами визначається компетенція спеціалістів матеріально-побутового характеру. Зокрема, їх наділено правами:

на забезпечення необхідним транспортом для службових поїздок;

на пільгове забезпечення житлом у будинках, які належать підприємствам;

на забезпечення (придбання) в господарстві (за встановле­ними цінами) продуктами харчування, які виробляються під­приємством, а також кормами для худоби, що належать їм за правом приватної власності.

Наведені та інші права спеціалістів поширюються і на тих із них, які стали пенсіонерами.

7. Посадовими особами колективного сільськогосподар­ського підприємства є заступники голови, завідувачі діль­ниць, керівники цехів, бригадири, завідувачі ферм, майсте­рень і підсобних виробництв та керівники інших виробничих підрозділів і культурно-побутових закладів. Ці посади є ви­борними — названі керівники обираються на зборах праців­ників виробничого підрозділу, рішення яких затверджується правлінням. При заміщенні посади надаються переваги осо­бам із спеціальною освітою і значним досвідом юридичної ді­яльності.

Розпорядження керівника виробничого підрозділу є обов'язковими для всіх працівників, які трудяться в даному підрозділі. У своїй керівній діяльності він звітує правлінню і голові КСГП, у спеціальних питаннях виконує вказівки голов­ної о (старшого) спеціаліста відповідної галузі виробництва.