Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві

Поиск

1. Колективне самоврядування характеризується відповід­ною системою, основні засади якої визначено ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Право колективного самоврядування здійснюється через систему органів управління. Утворення цих органів визна­чається особливостями застосування демократичних основ управління через скликання загальних зборів членів КСГП як найвищого органу управління, змістом функцій цих органів (управлінської та контрольно-ревізійної), а також залежно від потреб здійснювати управління галузями і виробництвом (цехом при цеховій організації виробництва, бригадою, фермою, підрядно-орендними формуваннями та іншими виробничими підрозділами). Потреби здійснення самоврядування, яке від­повідало б вимогам сучасної аграрної політики, зумовлюють систему (структури) органів управління за вертикальною і го­ризонтальною ознаками.

Класифікація органів управління проводиться залежно від їх правового становища та юридичної сили рішень, які вони можуть приймати. За цією ознакою органи управління розме­жовуються на основні, рішення яких відповідно до Статуту колективного сільськогосподарського підприємства та інших колективно-правових актів є обов'язковими в межах підпри­ємства, і допоміжні, рішення яких є дорадчими, тобто останні набувають юридичної сили лише після їх підтвердження або прийняття рішення основними органами.

До останніх належать: загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства, збори уповноважених, правління, голова правління (підприємства), головні (старші) спеціалісти, збори виробничого підрозділу, начальники цехів, бригадир, завідувач ферми та керівники інших виробничих підрозділів. Дорадчими є такі, зокрема, органи: економічна рада КСГП, рада найстаріших членів підприємства, рада со­ціального захисту підприємства, громадський інспектор із техніки безпеки праці та інші.

2. Загальні збори членів колективного сільськогосподар­ського підприємства керують усіма справами підприємства і е його найвищим органом управління. Вони скликаються прав­лінням, коли в цьому виникає потреба, але не рідше одного разу на квартал. Правління членів підприємства також зо­бов'язане скликати загальні збори членів КСГП, якщо цього вимагають не менше 1/3 його членів або ревізійна комісія. Недодержання цих вимог призводить до заміни загальних зборів правлінням підприємства і є грубим порушенням ста­туту і колективної демократії.

Заходи з укрупнення колгоспів і подальший розвиток кол­госпного виробництва привели до утворення великих госпо­дарств, які нараховують тисячу і понад членів і розташовані в декількох населених пунктах. Оскільки в таких господарствах скликати загальні збори практично неможливо або важко, то правами найвищого органу управління наділено збори упов­новажених. Згідно зі Статутом колективного сільськогоспо­дарського підприємства, де скликання загальних зборів членів підприємства має труднощі, для вирішення питань, відне­сених до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Це означає, що в таких підприємствах найвищим органом управління є збори уповноважених, а не загальні збори, про що мусить бути зазначено у статуті.

Збори уповноважених є представницьким органом. Упов­новажені обираються на зборах членів КСГП у бригадах, на фермах та в інших підрозділах підприємства з числа членів їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають загальні збори. Норми представництва і порядок обрання уповноважених визначаються правлінням з урахуванням мак­симально можливого залучення членів підприємства до уп­равління його справами. Голова КСГП, члени правління, члени ревізійної комісії до складу уповноважених входять без обрання.

З метою залучення загалу членів колективного сільсько­господарського підприємства до вирішення питань діяльності підприємства, які мають обговорюватися на зборах уповнова­жених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового колективу цехів, бригад, ферм та інших підрозділів. На упов­новажених покладається обов'язок доводити до відома колек­тиву виробничих підрозділів про рішення, прийняті зборами уповноважених.

Загальні збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 всіх членів КСГП. Збори уповно­важених є правочинними, коли на них присутні не менше 3/4 всіх уповноважених.

Рішення цих органів вважаються прийнятими при біль­шості голосів. На правління підприємства покладається обов'язок завчасно повідомляти про скликання загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених не піз­ніш, як за сім днів до них.

3. Заслуговує на увагу практика КСГП, які, виходячи з місцевих умов, у своєму статуті передбачили поряд із загаль­ними зборами, як найвищим органом управління, утворення зборів уповноважених — додаткового органу управління, про­міжного між загальними зборами і правлінням підприємства. Як свідчить досвід, утворення цього органу сприяє дієвішій реалізації демократичних засад при здійсненні управління ді­яльністю підприємства. Оскільки загальні збори членів ко­лективного сільськогосподарського підприємства скликаються рідко, то розгляд питань на зборах уповноважених біль­шою мірою забезпечує волевиявлення всіх членів трудового колективу, ніж при вирішенні цих питань правлінням. Ком­петенція таких зборів мусить бути чітко визначена Статутом КСГП.

Загальні збори мають вирішувати основні, визначальні пи­тання діяльності підприємства. Це, наприклад, прийняття статуту, вибори правління, голови і ревізійної комісії та річ­ного виробничо-фінансового плану, затвердження річного звіту і розмірів натуральних та грошових фондів, розукруп­нення підприємства, перетворення колгоспу на спілку селян, агрофірму та інше аграрно-виробниче утворення. Решту пи­тань мають право розглядати і вирішувати збори уповноваже­них, які при цьому виступають як проміжний орган управлін­ня між загальними зборами і правлінням.

4. Визначна роль в управлінні діяльністю підприємства на­лежить правлінню. Останнє — колегіальний виконавчо-роз­порядчий орган, відповідальний перед найвищим органом — загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здій­снює повсякденне керівництво всією організаційною, вироб­ничо-збутовою, договірною, фінансовою, виховною і куль­турно-побутовою діяльністю підприємства.

Головою правління є голова колективного сільськогоспо­дарського підприємства. Правління обирається загальними зборами членів КСГП або ж зборами уповноважених і під­звітне у своїй виконавчо-розпорядчій діяльності найвищому органові управління. Воно обирається строком на три роки. Статут покладає на правління обов'язок щорічно звітувати про свою діяльність перед загальними зборами і зборами уповноважених. Свої рішення воно приймає на засіданнях, які скликаються в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Під час прийняття рішень на засіданні мають бути присут­німи не менше 3/4 членів правління. Його рішення прийма­ються простою більшістю голосів.

5. Залежно від обсягу виробничо-господарської діяльності, розташування населених пунктів підприємства та кількості їхніх членів система органів управління діє за такою структурою.

По вертикалі:

загальні збори членів КСГП — правління — голова прав­ління — його заступники і головні (старші) спеціалісти, вони ж є керівниками галузей виробництва (цехів) — збори праців­ників цеху, бригади, ферми та інших підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада ви­робничого підрозділу;

збори уповноважених як найвищий орган управління, а далі за такою ж схемою, як наведено вище;

загальні збори — збори уповноважених — правління — го­лова правління — його заступники і головні (старші) спеці­алісти — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших виробничих підрозділів — бригадир, завідувач ферми та ін­ших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу.

По горизонталі:

загальні збори — збори уповноважених, правління — реві­зійна комісія; бригади — ферми — інші виробничі підрозділи (збори трудового колективу підрозділів, завідувачі ферм, ке­рівники виробничих підрозділів, і відповідно ради цих вироб­ничих підрозділів).

§ 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільгосппідприємства

1. Найвищим органом управління колективного сільсько­господарського підприємства відповідно до ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" і Ста­туту КСГП є загальні збори членів КСГП. Саме вони можуть розглядати і приймати рішення з найважливіших питань діяльності підприємства.

З прийняттям цього Закону належить по-новому розмежо­вувати повноваження найвищого органу управління колек­тивного сільськогосподарського підприємства в двох його ви­дах.

По-перше, повноваження, визначені ст. 23 та іншими статтями цього Закону, які, в свою чергу, закріплюються в СІ агуті підприємства. По-друге, повноваження, визначені та закріплені в статуті як локальному правовому акті КСГП.

Згідно зі ст. 23 загальні збори (збори уповноважених) мають право:

приймати Статут підприємства, вносити до нього зміни та доповнення;

вирішувати питання про обрання правління, його голови

ревізійної комісії підприємства;

приймати рішення про реорганізацію і ліквідацію підпри­ємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпора­ціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях;

вирішувати інші важливі питання діяльності підприємства.

З прийняттям цього Закону правовою основою Статуту кожного окремого підприємства є закон, а не підзаконний акт у вигляді Примірного статуту колгоспу, як це було впро­довж понад 60 років. Визначена Законом повна самостійність і відповідна правоздатність колективного сільськогосподар­ського підприємства гарантує їм право визначати своїм стату­том необмежену самостійність у визначенні повноважень свого найвищого органу самоврядування.

Перераховані в статуті питання залежно від предмета регу­лювання можна розмежувати так: прийняття внутрішньогос­подарських локальних правових актів, організаційно-правові питання, врегулювання питань особового складу самовряду­вання підприємства, розпорядження колективною власністю, питання внутрішньогосподарських трудових правовідносин, земельно-правові питання, питання соціально-побутового ха­рактеру та інші. Необхідно підкреслити, що прийняття рі­шень із питань, наведених у статуті, належить до виключної компетенції найвищого органу управління — загальних зборів членів КСГП. Прийняті з цих питань рішення правління без затвердження їх загальними зборами або зборами уповнова­жених (коли вони в цьому підприємстві виконують функцію найвищого органу управління) є недійсними.

2. До повноважень найвищого органу управління нале­жить прийняття таких внутрішніх (локальних) правових актів: Статуту колективного сільськогосподарського підприємства, Правил внутрішнього розпорядку підприємства, Положення про оплату праці, Положення про пайовий фонд, Положення про внутрішньогосподарський розрахунок, Положення про персональні пенсії та доплати до державної пенсії, договір про підрядно-орендні відносини, посадові інструкції та ін.

Розвиток виробничо-господарської самостійності та еко­номічної незалежності підприємств привів до поширення практики перетворення колгоспів у спілки селян, сільсько­господарські кооперативи, агрофірми та інші аграрно-вироб­ничі утворення, викликав розукрупнення і припинення ді­яльності колгоспів. Вирішення цих питань — безпосередня компетенція найвищого органу управління.

Найвищий орган управління вирішує такі організаційно-правові питання, як: обирає голову правління і ревізійну ко­місію, розглядає і затверджує плани економічного і соціаль­ного розвитку підприємства. На звітних зборах розглядає і за­тверджує річний звіт, встановлює порядок розподілу доходів, види, розміри та напрями використання фондів і резервів під­приємства, а також положення про пайовий фонд і розподіл дивідендів між власниками паїв. До його компетенції віднесе­но комплектування штатів працівників апарату, визначення заходів щодо соціального розвитку села, затвердження угод із соціальних питань та охорони здоров'я членів колективного сільськогосподарського підприємства з участю профспілко­вих комітетів та правління підприємства.

Важливою правочинністю найвищого органу управління є комплектування особового складу колективного господар­ства: прийняття в члени та розгляд заяви про вихід з членів КСГП, вирішення питання про виключення з даного колек­тиву.

Найвищий орган управління розглядає пропозиції прав­ління щодо прийняття рішення про затвердження заступни­ків голови колективного сільськогосподарського підприєм­ства, призначення головних спеціалістів і головного бухгалте­ра підприємства та звільнення їх від займаних посад.

У даному разі привертає увагу своєрідна природа такого рішення: з одного боку, воно є організаційно-правовим засо­бом заміщення посади, а з іншого — між працівником і під­приємством на підставі зазначеного акта управління виника­ють або припиняються трудові правовідносини.

3. В сучасних умовах особливого значення набули повно­важення загальних зборів, спрямовані на забезпечення раціо­нального використання земельних угідь підприємства, додер­жання вимог природоохоронного законодавства. Такими ж важливими є повноваження найвищого органу управління щодо створення підсобних промислових виробництв і про­мислів, участі КСГП в агропромислових об'єднаннях.

Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" надає КСГП право на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками ак­ціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів (ст. 1). Цепитання вирішується загальними зборами членів підприємства. Таке ж право надано загальним зборам членів сільськогосподарського кооперативу. Відповідно до ст. 14 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" загальні збори вирі­шують питання про входження кооперативу до об'єднання кооперативів, створення підприємств різних типів.

4. Підприємство в своєму статуті передбачає правила про вирішення майнових, трудових, земельних та інших супере­чок, що можуть виникнути в процесі внутрішньо-господар­ської діяльності. Зокрема, йдеться про вирішення спорів що­до підрядних і орендних колективів, а також членів підприєм­ства стосовно трудових правовідносин із правлінням. Такими є суперечки щодо розміру орендної плати, цін, згідно з якими повинні вестись розрахунки за сільськогосподарську продук­цію, вироблену підрядно-орендним підрозділом підприєм­ства, про розміри оплати праці членів КСГП тощо.

5. Найвищий орган управління повноважний вирішувати й інші питання діяльності підприємства. Зокрема, приймати рішення про встановлення порядку та умови заохочення пра­цівників за досягнення високих показників у виробництві; розробляти і впроваджувати раціоналізаторські пропозиції; встановлювати персональні пенсії окремим членам колектив­ного сільськогосподарського підприємства за їхні заслуги та багаторічну сумлінну роботу в громадському виробництві; приймати постанову про доплати до пенсії за рахунок КСГП; розробляти заходи зміцнення дисципліни праці; надавати до­помогу в будівництві житлового будинку; направляти на нав­чання за рахунок підприємства; розглядати заяви і скарги членів колективного сільськогосподарського підприємства; сприяти розвиткові виробничо-господарської діяльності орендарів, селян-фермерів та інші.

6. Умовою суворого додержання вимог колективної де­мократії є чітке розмежування повноважень між загальними зборами членів КСГП і зборами уповноважених.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 285; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.19.186 (0.009 с.)