Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правосуб'єктність переробних підприємствСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Україна підставне вважається аграрно-промисловою державою. На її території функціонують підприємства, що переробляють сільськогосподарську сировину і спроможні виробляти основні види продуктів харчування, не лише для свого населення, а й для продажу на міжнародному ринку. Вона має можливість виробляти вироби легкої промисловості з льону і конопель і задовольняти потреби в своїх; оригінальних товарах світових покупців. Протягом останніх десятиліть переробні підприємства України були державною власністю. Виробники сільськогосподарської сировини фактично були позбавлені можливості використовувати значну частину доходів, одержуваних державою від реалізації продуктів переробки (цукру, олії, масла, молока, м'ясопродуктів, тканин і виробів легкої промисловості). Не поліпшився економічний стан сільськогосподарських виробників сировини і працівників цих переробних підприємств і за сучасних умов, тобто після роздержавлення і приватизації майна цих підприємств. Роздержавлення і приватизація майна переробних підприємств здійснена відповідно до Закону "Про приватизацію майна державних підприємств", прийнятого Верховною Радою України 4 березня 1992 р., Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", прийнятого Верховною Радою України 6 березня 1996 р., а також Закону "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", прийнятого Верховною Радою України 10 липня 1996 р. Організаційно-правова основа роздержавлення і приватизації визначена Державною програмою приватизації майна державних підприємств, затвердженою Верховною Радою України 7 липня 1992 р. Вона передбачала зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання; створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціально-орієнтованої економіки; структурної перебудови економіки; стабілізації економічного становища; розвитку конкуренції та обмеження монополізму; залучення іноземних інвестицій. Наведені вихідні положення лягли в основу наступного законодавчого і нормативно-правового регулювання роздержавлення і приватизації. Роздержавлення майна державних підприємств має забезпечити перехід права власності від держави до недержавних структур і таким чином сприяти виникненню нових суб'єктів права власності на роздержавлене майно. Першочерговість встановлення майна, яке підлягає приватизації, перебуває в прямій залежності від того, якою мірою ці об'єкти найбільше впливають на розвиток споживчого ринку: стримують процес стабілізації державного бюджету чи гальмують економічний розвиток України, формуючи її ринкову економіку. Приватизація являє собою такий суттєвий економічний, соціальний і правовий фактор, внаслідок здійснення якого визначається новий суб'єкт власності і права власності на майно, яке було піддане роздержавленню, її результатом є виникнення нових суб'єктів права власності — фізичних або юридичних осіб. Приватизація майна державних підприємств агропромислового комплексу провадиться згідно з Законом "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі". Відповідно до ст. 2 цього Закону в першу чергу передбачено приватизацію майна підприємств харчової промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину; борошномельно-круп'яної та комбікормової промисловості, а також сервісних, будівельних, фірмових торговельних, інших несільськогосподарських підприємств та організацій агропромислового комплексу, які виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від вартості об'єктів приватизації. Приватизація їх здійснюється шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Утворення акціонерних товариств на базі переробних підприємств зумовлено потребою надання кожному з його працівників чи колишніх їхніх працівників (які стали пенсіонерами) відповідної частки у майні підприємства у вигляді приватної власності. Право на пільгове придбання акцій за номінальною вартістю (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти, компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половину вартості приватизаційних майнових сертифікатів), мають працівники підприємств, що приватизуються. Працівники сільськогосподарських підприємств також мають право на пільгове придбання акцій (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти і компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половину вартості приватизаційних майнових сертифікатів). Виходячи з засад трудового законодавства України правом бути акціонером переробного підприємства, як акціонерного товариства, наділені особи, які вийшли з цих підприємств на пенсію, звільнені у зв'язку із скороченням штатів і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства України повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням за станом здоров'я. Майно, приватизоване у відповідності з Законом "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" характеризується певним правовим режимом. Утворені внаслідок приватизації переробні підприємства за своєю суто виробничою ознакою є акціонерними підприємствами. Стосовно ж своєї організаційно-правової сутності об'єднання акціонерів становить акціонерне товариство, наділене правами юридичної особи. В основі приватизаційного процесу є засоби виробництва та інше майно переробного підприємства, що приватизується, як єдине ціле. Вони стають власністю колективу акціонерів, а кожному окремому акціонеру належать на праві приватної власності одержані ним акції. Між підприємством і працівником виникають трудові правовідносини, основані на трудовому договорі. Відносини, що випливають з права власності на акції і трудові відносини між собою не пов'язані. Акціонер не зобов'язаний брати участь у виробничій діяльності переробного підприємства своєю особистою працею. Тоді як у колективному сільськогосподарському підприємстві член КСГП зобов'язаний брати участь у колективному господарюванні особистою працею. Управління діяльністю акціонерного переробного підприємства здійснюють загальні збори власників акцій (акціонерів) та обрані ними органи управління і посадові особи (керівники, спеціалісти). Ці органи управління здійснюють керівництво діяльністю акціонерного переробного підприємства, визначають правовий режим статутного виробничого і невиробничих фондів, фонду оплати праці, розміру дивідендів на акції та інших спеціальних фондів, тобто реалізують право колективної власності акціонерного товариства. Правовідносини, що виникають між державними і акціонерними утвореннями, які здійснюють керівництво (управління) підпорядкованими їм переробними акціонерними товариствами (підприємствами) — оскільки вони покликані здійснювати виробничо-господарські зв'язки і обслуговування сільськогосподарського підприємства — підставно вважати аграрно-адміністративними правовідносинами. Ці правовідносини функціонують по вертикалі. Правовідносини між переробними і сервісними підприємствами і сільськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК, АСПГ, ДСГП) функціонують по горизонталі, а за своєю юридичною природою вони є аграрно-цивільними правовідносинами. 2. Переробні підприємства і сільськогосподарські товаровиробники є суб'єктами підприємництва і на них повною мірою поширюються вимоги щодо державної реєстрації (перереєстрації), що визначені Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Воно затверджено постановою Кабінету Міністрів України 25 травня 1998 р. Згідно з цією постановою державній перереєстрації підлягають ті суб'єкти підприємницької діяльності, які були зареєстровані до 1994 р. Переробними та обслуговуючими підприємствами є хлібоприймальні підприємства, цукрові комбінати (заводи), маслозаводи, м'ясокомбінати, комбікормові заводи, птахофабрики, консервні та виноробні підприємства, утворення, що виконують зрошувальні роботи, здійснюють агрохімічне обслуговування сільськогосподарських підприємств. Правосуб'єктність кожного з них визначається аграрним законодавством і статутом кожного товариства. Моментом виникнення правоздатності кожного утворення є час проведеної ним державної реєстрації. З цього моменту у кожного з них виникають права юридичної особи. Вживаючи термін "товариство" мають на увазі його суб'єктний склад, учасниками товариства, як певного суспільного утворення, можуть бути громадяни і юридичні особи; вони об'єднані своєю спільною метою, мають однакову спеціальність (професію). Організаційно-управлінська особливість акціонерного товариства полягає в тому, що підставою створити і бути учасником товариства є наявність у громадянина або юридичної особи акції, яка належить йому на праві власності. Наявність акцій породжує відповідні майнові наслідки: залежно від вартості і кількості акцій у їхнього власника виникають відповідні майнові права. Залежно від кількості акцій у їх власника виникає право управління майном, діяльністю акціонерного товариства. Однак, на відміну від утворення (КСГП, ВСГК) вони не створюють для власника акцій трудових правомочностей; акції відокремлюють їх власника від матеріально-майнового субстрату акціонерного товариства (фабрики, заводу, іншого виробничо-господарського утворення). Наявність акцій безпосередньо визначає межу майнових повноважень і майнової відповідальності акціонера, наприклад, у разі невдалого господарювання, завершення господарського року із збитками, банкрутства і т. ін. Одночасно термін товариство (акціонерне товариство) охоплює собою відповідний матеріально-майновий субстрат. У ст. 1 Закону "Про господарські товариства" господарським визнається кожне акціонерне товариство, визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна і підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Характерною особливістю акціонерного товариства як господарюючого суб'єкта є те, що в ньому сполучаються два види власності і два суб'єкти права власності. Акціонер є власником акції і суб'єктом права приватної власності на неї. Акціонерне товариство об'єднує власників акцій у відповідний колектив і таким чином в особі акціонерного товариства виникає (створюється власниками акцій) суб'єкт права колективної власності. Оскільки кожне акціонерне товариство наділене правами юридичної особи, то суб'єктом права власності є акціонерне товариство як юридична особа. Реалізацією права власності відають органи управління акціонерного товариства і в першу чергу його вищий орган управління — загальні збори акціонерів. Об'єктом права власності кожного акціонера є приналежна йому на праві приватної власності акція. І як такий він бере участь в управлінні справами акціонерного товариства. Об'єктом права власності акціонерного товариства є його статутний фонд, основні й оборотні фонди, фонд оплати праці, одержувані доходи, цінні папери, включаючи ту частину акцій, що залишилися у віданні товариства. Право приватної власності на акцію може бути ним реалізоване у випадках, передбачених Статутом (при одержанні дивідендів, при переуступці (продажі) акції третій особі та ін). У системі економічних відносин власності акціонерного товариства функція акції є подібною до функції паю, приналежного в КСГП кожному його членові, що є свідченням однорідності економіко-правової сутності колективної власності. 3. Статут кожного аграрного акціонерного товариства відповідає змістові Закону "Про господарські товариства" та іншим актам чинного законодавства. Виходячи із ст. 12 цього Закону визначається коло об'єктів права власності товариства. Воно є суб'єктом права власності майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства, або передане йому у користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Правовий режим майна визначено, наприклад, Статутом виробничо-торговельного товариства "Жмеринський м'ясокомбінат". Зокрема, майно і засоби виробництва товариства є його власністю. Товариство діє на принципах самофінансування, самоокупності і повної господарської самостійності. Майно товариства складають його основні і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відтворюється в його балансі (п. 6.1). Джерелами формування майна є: статутний фонд — 18 мільйонів грн., який вноситься учасниками. Статутний фонд створюється відповідно до Засновницької Угоди. Згідно з Статутом закритого акціонерного товариства "Віта" (Білоцерківський маслозавод), створеного згідно з наказом фонду комунального майна Білоцерківського району від 5 грудня 1994 р. статутний фонд цього товариства дорівнює 25513250 тис. грн. Цей статутний фонд поділено на 1020530 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 тис. грн. кожна. Власник акцій розпоряджається ними на свій розсуд з відома правління товариства. Закон "Про господарське товариство" містить норму про прибутки. Згідно з ст. 15 прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Статутом акціонерного товариства "Жмеринський м'ясокомбінат" (п. 6.11) передбачено, що із коштів статутного фонду провадиться оплата тільки господарської діяльності. Виплата засновникам із коштів статутного фонду проводиться у випадку безпосередньої участі у виробничо-господарській діяльності, при узгодженому учасниками зниженні загального обсягу статутного фонду при ліквідації товариства. Статут сільськогосподарського акціонерного товариства по вирощуванню насіння цукрових буряків "Жданівське" містить в собі положення про статутний фонд. Початковий статутний фонд товариства становить 80346 грн. і розподіляється між його акціонерами у вигляді 200870 простих іменних акцій. Номінал кожної акції 0,40 грн. Товариство має право збільшувати або зменшувати розмір статутного фонду. Рішення про збільшення статутного фонду приймається вищим органом управління товариства. У Статуті міститься норма щодо розподілу дивідендів. Розподіл і виплата дивідендів проводиться за рішенням вищого органу управління товариства після складання річного звіту, його прийняття ревізійною комісією і затвердження зборами уповноважених акціонерного товариства. Статут визначає порядок виплати дивідендів. Спочатку нараховуються дивіденди акціонерам, які володіють привілейованими акціями. Із суми, що залишилася, нараховуються дивіденди акціонерам, які володіють простими акціями пропорційно їх вартості. Дивіденди, що припадають на державну частину майна перераховуються в бюджет. Дивіденди, що належать до виплати акціонерам — власникам простих іменних акцій, розподіляються на дві частини, з яких одна частина розподіляється між працюючими акціонерами, пропорційно отриманій заробітній платі за рік, решта суми — між всіма акціонерами пропорційно вартості їхніх акцій. 4. Неодмінною складовою правосуб'єктності акціонерного переробного товариства є його управлінська діяльність. Ця діяльність провадиться на засадах колективного самоврядування, виборності керівних органів, підзвітності цих органів і посадових осіб перед акціонерами, гласності, дотримання усіх вимог колективної демократії. Принципові вимоги щодо здійснення управління діяльністю товариства викладені в ст. 23 Закону України "Про господарські товариства". В ній, зокрема, визначено, що управління товариством здійснюють його органи управління, склад і порядок обрання (призначення) яких провадиться відповідно до виду товариства. У законі окреслено, які саме органи управління і посадові особи функціонують у товариствах. Так, посадовими особами в товаристві визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, голова та члени спостережної ради. Закон дає перелік працівників органів виконавчої влади, правоохоронних органів та інших, які не можуть бути членами виборних органів управління товариства. Правомочності стосовно управлінської діяльності в. акціонерному товаристві визначаються Статутом відповідного товариства. Так, Статутом виробничо-торговельного товариства "Жмеринський м'ясокомбінат" передбачено, що органами управління і контролю є: рада учасників; директор; ревізійна комісія. Вищим органом управління товариства є рада учасників, яка складається із самих учасників чи їх представників, директора, який може бути як учасником, так і не учасником товариства. Рада обирає свого голову і секретаря строком на один рік. Статут визначає повноваження ради учасників. Рада наділена правом вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До виключної компетенції ради відносяться такі питання: прийняття до складу товариства інших учасників; вибори голови ради; внесення змін і доповнень до Статуту; визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його виробничо-фінансового плану і звітів про господарську діяльність; виключення учасників із складу товариства; затвердження нормативних документів, що регулюють відносини в товаристві, визначають штатну структуру в товаристві; призначення і звільнення з посади директора, головного бухгалтера, керівників підрозділів; визначення розміру оплати праці працівників і відшкодування ними заподіяної майнової шкоди; призначення і дострокове відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і висновків; визначення розміру, порядку і строків внесених учасниками додаткових внесків, а також виплата їм дивідендів при розподілі прибутку, визначення порядку покриття шкоди, визначення режиму створення і припинення структурних підрозділів, філій, представництв; прийняття рішень про одержання кредитів; надання дозволу на укладання угод на певну, визначену Статутом, суму; вирішення питання про переуступку частки іншим учасникам та іншим чи третім особам; припинення діяльності товариства, затвердження ліквідаційного балансу; визначення кола обов'язків учасників перед товариством; розглядає проект колективного договору і надає повноваження директору на його підписання. Згідно зі ст. 42 Закону "Про господарське товариство" і відповідного Статуту рішення загальних зборів акціонерів приймається більшістю у 3/4 від кількості акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства; в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом одна акція — один голос. У акціонерному товаристві виконавчо-розпорядчими правомочностями наділені правління і голова правління товариства. Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства (ст. 48). Суб'єктивні правомочності голови і правління акціонерного товариства визначаються Статутом акціонерного товариства. Наприклад, у Статуті закритого акціонерного товариства "Віта" (Білоцерківський маслозавод) зазначено, що члени правління акціонерного товариства призначаються головою правління у кількості чи складі, необхідному для нормальної роботи правління, але не більше як 7 осіб з числа акціонерів. Компетенцію та обов'язки членів правління визначає голова правління (п. 8). Акціонерне товариство є колективним утворенням акціонерів, що зумовлює потребу у здійсненні контрольно-ревізійних функцій виборним органом — ревізійною комісією, згідно зі ст. 49 Закону "Про господарське товариство". Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними зборами акціонерів згідно із статутом товариства.
Розділ ХХУ
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 188; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.75.217 (0.01 с.) |