Сільськогосподарського підприємства

1. Внутрішньогосподарська діяльність сільськогосподар­ських підприємств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) має своїм предметом сукупність суспільно-аграрних відносин: організа­ційно-правових, членських, засновницьких, управлінських, майнових, трудових і соціальних. Кожний з видів цих відно­син відповідним чином врегульований нормами права, в пер­шу чергу — нормами аграрного права. Суспільство і держава, кожне окремо взяте сільськогосподарське підприємство, се­лянське (фермерське) господарство і конкретний працівник цих виробничо-господарських утворень є вкрай зацікавлени­ми в оптимально можливому правовому врегулюванні їхніх відносин. Враховуючи сучасні суспільні труднощі, ці відноси­ни вимагають високопрофесійного застосування правових норм щодо діяльності (функціонування) усіх названих вище суб'єктів аграрного права. Відповідне забезпечення і сприян­ня належного застосування цих правових норм певною мірою покладається на юридичну службу і здійснюване нею юри­дичне обслуговування виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Юридичне, як і еконо­мічне, обслуговування цих підприємств безумовно сприятиме поліпшенню роботи трудового колективу і спеціалістів назва­них підприємств, уникненню порушень норм аграрного пра­ва, юридичному захисту і охороні прав та інтересів як підпри­ємства в цілому, так і його працівників зокрема.

2. Особливо практичної значущості набуває користування послугами юрисконсультів у разі вчинення організаційно-правових дій при створенні, реорганізації (укрупненні, розук­рупненні) або ж ліквідації сільськогосподарського підприєм­ства. При вчиненні цих дій доводиться вирішувати питання майнових, земельних відносин, зокрема, виникають питання про розподіл майнових фондів у разі розукрупнення колек­тивного і кооперативного підприємства, закріплення земельних ділянок між господарствами, які розукрупнилися, між КСГП та його членами, що вирішили замінити земельний сертифікат на державний; порушуються питання про скла­дання акту про право власності на земельну ділянку, про роз­поділ коштів або ж майна між його пайщиками і т. п Такі пи­тання поряд з працівниками державної земельної служби по­винні вирішуватися також з участю юрисконсультів. З участю останніх обов'язково повинні вирішуватись судові і арбітраж­ні спори, що виникають в разі ліквідації сільськогосподар­ських підприємств. З участю юрисконсультів належить роз­робляти і приймати Статут сільськогосподарського підприєм­ства та передавати необхідні документи для здійснення його державної реєстрації.

Юридичне обслуговування сільськогосподарського під­приємства має на меті сприяти додержанню права самовряду­вання. Йдеться про регулярне скликання загальних зборів членів КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, розгляд на них тих питань, що віднесені до їхньої компетенції, зокрема, належне оформ­лення протоколів загальних зборів і засідань правління цих колективно-кооперативних утворень.

Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства зо­бов'язаний звернути увагу голови правління КСГП, виконав­чого директора ВСГК або АСГТ на певні прогалини в прото­колах або ж порушення Статуту, або норм чинного аграрного законодавства. Наприклад, притягнення члена КСГП до ма­теріальної відповідальності в разі заподіяння ним майнової шкоди може бути вчинене лише за умови прийняття про це відповідного рішення правлінням, а не одноосібного розпо­рядження керівника підприємства.

3. Сільськогосподарське підприємство має потребу в по­слугах юрисконсульта у випадках заподіяння майнової шкоди з вини підприємства іншій юридичній або фізичній особі, або ж заподіяння цими особами майнової шкоди (збитків) само­му підприємству. Саме з допомогою юриста визначаються підстави і склад майнового правопорушення. Факт вчинення правопорушення має місце в разі встановлення протиправ-ності вчинку, який призвів до заподіяння шкоди, при цьому визначається розмір заподіяної шкоди (або збитку як її гро­шового виразу), встановлюється причинний зв'язок між про­типравною дією або бездіяльністю та шкідливим наслідком і, нарешті, вина особи, що завдала шкоду (заподіяла збитки).

Юрисконсульт готує позовну заяву і додає до неї документи, що підтверджують юридичні факти заподіяння шкоди. В разі заподіяння шкоди юрист зобов'язаний подати документи, на підставі яких можна зробити висновок про ступінь причет­ності підприємства в особі його працівників до скоєного пра­вопорушення і залежно від цього визначити розмір шкоди, заподіяної в цьому випадку з вини підприємства тобто, з вини його працівників.

У виробничо-господарській діяльності сільськогосподар­ського підприємства побутують характерні заподіяння шкода іншим особам такі як: своєчасний і неналежний розрахунок за своїми грошовими або натуральними зобов'язаннями (де­біторська заборгованість); потрава посівів і пошкодження на­саджень на угіддях підприємства; загибель тварин і птиці; поломка сільськогосподарських машин з вини працівника (члена) підприємства; розкрадання посівного матеріалу, зіб­раного врожаю сільськогосподарських культур або ж продук­ції тваринництва; привласнення громадських коштів та інші правопорушення. Наведені та інші подібні їм спори, що ви­никають на такому грунті, відносяться до сфери майнових правомочностей сільськогосподарських підприємств.

При здійсненні юридичного обслуговування сільськогос­подарських підприємств неодмінно враховується тісний зв'язок майнових і трудових правовідносин. До цих правовід­носин в першу чергу належить віднести взаємини між підпри­ємством і його працівниками в разі заподіяння шкоди членам КСГП, ВСГК, АСГТ, а також працівникам ДСГП, тобто за­подіяння шкоди 'їхньому здоров'ю внаслідок каліцтва, одер­жаного ними при виконанні своїх трудових обов'язків. Мате­ріальна шкода, що настала в цих випадках, полягає у витратах працівника на лікування та втратах різниці між одержуваним заробітком і розміром пенсії, яка виплачується працівникові при встановленні йому групи інвалідності.

Такою ж матеріальною визнається відповідальність члена колективно-кооперативного підприємства або акціонерного товариства, а також працівника ДСГП за шкоду, заподіяну ним своєму підприємству, або ж товариству при виконанні своїх трудових обов'язків. У зазначених випадках настає юри­дична відповідальність. У правомірному вирішенні цієї спра­ви однаково заінтересовані і підприємство і його керівник (член товариства). Це і зумовлює потребу при вирішенні подібних спорів матеріального характеру користуватися послу­гами юрисконсульта підприємства.

4. Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства здійснює контроль за додержанням встановленого чинним законодавством порядку продажу і приймання продукції і то­варів за кількістю і якістю. За дорученням керівника підпри­ємства юрисконсульт проводить з членами КСГП, ВСГК, АСГТ, які відправляють і приймають товарно-матеріальні цінності, інструктаж про порядок оформлення цих операцій, складання актів у випадках нестач, некомплектності, псуван­ня поварів і вантажів; складає висновок про законність спи­сання матеріальних цінностей.

Представник юридичної служби надає правову допомогу ревізійній комісії КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та іншим гро­мадським організаціям підприємства. Він сприяє вжиттю за­ходів правового характеру, спрямованих на раціональне вико­ристання належних господарству земель, на охорону їх від розбазарювання, на своєчасне повернення самовільно захоп­лених земель, а також тих земель, які тимчасово використо­вуються для несільськогосподарських потреб. Особливу увагу слід приділити питанням відшкодування збитків, завданих вилученням землі, а також розробці заходів по додержанню законодавства про охорону природи, рекультивацію земель. Ці дії юрисконсульт відтворює у складанні необхідних доку­ментів до подання земельних і правоохоронних органів. Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства бере безпосередню участь у підготовці до розгляду трудових спорів між правлінням (адміністрацією) підприємства і його члена­ми (працівниками).

5. Джерелами аграрного права є державні і локальні (внут­рішні) правові акти. У безпосередньому регулюванні внутріш­ньогосподарської діяльності сільськогосподарського підпри­ємства (КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) особлива роль на­лежить саме локальним правовим актам. У розробці проектів цих актів беруть активну участь юристи-практики, які здій­снюють юридичне обслуговування сільськогосподарських під­приємств, працюють у юридичних відділах районної і облас­ної ланки державного управління сільським господарством.

Серед локальних правових актів першорядне місце нале­жить статутові кожного з названих вище підприємств. За чин­ним аграрним законодавством статут сільськогосподарського підприємства є необхідним реквізитом кожного підприєм­ства, умовою його державної реєстрації. Цей внутрішньогос­подарський акт вважається джерелом аграрного права в ціло­му і джерелом права того підприємства, яке його ухвалило.

З метою визначення правового режиму пайових внесків членів колективно-кооперативних підприємств у господар­ствах розроблено і прийнято Положення про пайовий фонд і виплату дивідендів. Цей акт покликаний сприяти стверджен­ню права власності членів КСГП, СпС, ВСГК у його стосун­ках із своїм колективно-кооперативним підприємством.

Локальний правовий акт — Положення про внутрішньо­господарський розрахунок покликаний сприяти впроваджен­ню ефективного підприємництва у кожному господарстві. Цей акт тісно пов'язаний з Положенням про оплату праці у підприємстві. За сучасних скрутних економічних умов у пере­важній більшості колективних і кооперативних сільськогос­подарських підприємств цей акт практичного наповнення і виконання немає.

Завданням правового забезпечення схоронності колектив­но-кооперативної власності і правового гарантування одер­жання оплати за працю в колективному господарстві є раціо­нальне практичне розроблення і прийняття такого локально­го правового акта, як Положення про матеріальну відпові­дальність за заподіяння шкоди. В Україні є назрілою потреба розробити і прийняти Положення про спеціаліста сільського господарства.

Беручи активну участь у розробці і прийнятті локальних правових актів юрисконсульт сільськогосподарського підпри­ємства тим самим сприяє більш досконалому правовому за­безпеченню законності у діяльності підприємства, і цим са­мим сприяє додержанню правопорядку у цій сфері суспільно­го життя. Він сприяє виконавчим і розпорядчим органам і по­садовим особам у забезпеченні суворого додержання Статуту та інших локальних актів, що визначають права та обов'язки членів КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та інших, у тому числі найманих працівників.

Юридичне обслуговування сільськогосподарського під­приємства полягає також в тому, що юрисконсульт представ­ляє в установленому порядку інтереси підприємства в суді і арбітражі, а також в інших органах при розгляді правових питань.