Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту

 

Випресування півосей заднєприводних автомобілів, особливо якщо це робиться в перше після тривалої експлуатації, може виявитися досить складним завданням. «Тримає» піввісь у балці заднього моста саме підшипник.

Витягти піввісь можна різними способами. Найпростіший з них – з використанням колеса, але ударні знімачі більш зручні. Єдиний недолік – ці знімачі не універсальні, тобто для кожного автомобіля рекомендується відповідний підбір. Знімач із масою приблизно 1,5 кг придатний в основному для нових автомобілів. Будь-які проблеми при випресуванні півосей можливо вирішити знімачем, що показаний на рис. 16.6 (з масами в 4 і 7 кг). Остання маса досить значна для роботи і використовується рідко.

У знімача (рис. 16.6) штанга 4 має однакові кінці з різьбою М20. На фланці 1 виконані чотири групи отворів для кріплення. Фланець 1 приварюється до маточини 2, при цьому чотири лиски на маточині 2 розташовуються напроти отворів під кріпильні болти.

 

 

Рис. 16.6. Знімач півосей:

1 – фланець; 2 – маточина фланця; 3 – вантаж;

4 – штанга; 5 – гайка

 

Для розширення універсальності знімача виготовляють спеціальні фланці, які розміщують замість фланця 1.

 

16.5. Пристосування для зняття пружин передньої
підвіски

 

Під час ремонту передньої підвіски доводиться знімати та встановлювати пружини, що досягається за допомогою найпростіших стяжок або взагалі без усяких пристосувань, використовуючи вагу автомобіля, лом і інші підручні засоби. Але при цьому можливе травмування від пружини, яка може вискочити,

Задньоприводні автомобілі. Пристосування (рис. 16.7), призначене для зняття пружин передньої підвіски. Пристосування складається з верхньої 5 і нижньої 4 тарілок, гайки 1 і гвинта 2. У головці гвинта 2 є болт, що входить зовнішнім кінцем у проріз верхньої тарілки й фіксує гвинт відносно неї, запобігаючи тим самим обертання гвинта разом з гайкою. Гайка 1 спирається на нижню тарілку через опорний вузол. Після того як в упорний підшипник закладене змащення, трубчаста частина наконечника 3 завальцьовується в канавку гайки 1; при завальцюванні необхідно забезпечити вільне обертання наконечника. Особливістю розглянутого пристосування (із двома опорними тарілками) є те, що пружина стискується й виймається з підвіски.

Застосовується пристосування в такий спосіб. У пружину (амортизатор знятий) закладають що найвище верхню тарілку, вставляючи її між витками в середній частині пружини, а далі, переміщуючи її по витках, піднімають догори. Нижня тарілка повинна розташовуватися таким чином, щоб між верхньою й нижньою тарілками було не менше п’яти витків пружини. Далі встановлюють гвинт 2, за допомогою гайки 1, обертаючи її воротком, стискають пружину майже до зіткнення витків.

 

 

Рис. 16.7. Пристосування для стиску пружини передньої підвіски:

1 – гайка; 2 – гвинт; 3 – наконечник гайки; 4 – верхня тарілка;

5 – нижня тарілка: 6 – болт; 7 – підшипник; 8 – пружина

 

Перед тим, як вийняти пристосування разом із пружиною з підвіски, слід звернути увагу на те, як розташована пружина в нижньому важелі (в якому під опорний виток пружини передбачена спеціальна виїмка).

Передньоприводні автомобілі. При роботі з амортизаційними стійками передньої підвіски передньоприводних автомобілів для стиску пружин доводиться використовувати «зовнішні» пристосування, тому що усередину пружини потрапити неможливо. Найпростіше «зовнішнє» пристосування має дві стяжки (рис. 16.8). Захвати закріплюють на витках, якщо автомобіль стоїть на колесах (пружини стиснуті).

 

Рис. 16.8. Стиск пружини стяжками в амортизаційній стійці:

1 – гайка з підшипником; 2 – опора: 3, 5 – захвати; 4 – тяга

 

Трубчаста частина гайки 1 завальцьована в канавку опори 2 за умови збереження її відносної рухливості. Перед завальцюванням підшипник заповнюють змащенням. Вкрутивши тягу 4 у захват 5 за отворами у захваті свердлять тягу. Дріт Ø4, L = 38 мм розклепують з двох боків.

Універсальне пристосування (рис. 16.9) дозволяє стиснути пружину в більшості іномарок. У гайку 2 установлюється упорний підшипник, заповнений змащенням. Трубчаста частина гайки 2 завальцьовується на токарському верстаті в канавку опори 1 таким чином, щоб зберіглася відносна рухливість гайки й опори.

Півкільця 4 зварюються із планками 3 і 5 (рис 16.9, б). Тяги 7 закручують у захвати 6 і фіксують від провертання штифтом (дротом, рис 16.9, в).

Попередньо в тягах свердлять отвори діаметром 3 мм за наявними отворами у захватах. Амортизаційні стійки можуть відрізнятися не лише зовнішніми діаметрами пружин, числом витків, діаметрами прутків, з яких вони навиті, але також кутами нахилу осі пружини до осі самої стійки. Крім циліндричних пружин з постійним кроком навивки в закордонних автомобілях зустрічаються пружини зі змінним діаметром або кроком, а також зі змінним діаметром прутка. Істотно можуть відрізнятися й «обставини» навколо амортизаційних стійок.

 

а

в

б

 

Рис. 16.9. Пристосування для стиску пружин:

а - передньої підвіски; б – планки з півкільцями в зборі (зварювання); в – з’єднання тяги й захвата: 1 – опора; 2 – у зборі з підшипником; 3 – планка довга; 4 – півкільця; 5 – планка коротка; 6 – захват: 7 – тяга: 8 – штифт

 

Для існуючого різноманіття конструкцій амортизаційних стійок в якості пристрою для стиску пружин ефективне пристосування типу «кліщі», (рис. 16.10).

 

 

Рис. 16.10. Пристосування для стиску пружин типу «кліщі»:

1, 3 – серги; 2 – палець 4 – гайки в зборі з підшипником і опорою 5; 6 – гайки; 7, 9 – важелі; 8 – захват; 10 – гвинт; 11 – нижня гайка; 12 – верхня гайка

 

До важелів 7 і 9 приварюються серги 1 і 3, які з’єднані пальцем 2. Палець у сергах фіксується шплінтом. У середній частині важелів установлюються гайка 4 у зборі й гайка 11. Деталі 11 і 12 кріпляться до важелів 7, 9 гайками 6 так, щоб вони мали можливість повертатися щодо важелів. Гайка 6, підшипник і опора 5 збираються у вузол завальцюванням трубчастої частини гайки в канавку опори таким чином, щоб гайка та опора могли вільно обертатися відносно один одного. Перед завальцюванням у підшипник заправляється змащення.

 

16.6. Обладнання для розбирання вузлів рульового
керування

Складання рульового механізму виконують на стенді
(рис. 16.11) з дотриманням загальних правил складальних робіт. До стійки 1 стенда приварена поперечка 3, на якій розташовані дві призми 5 і два затискних пристрої 2 для кріплення кермового механізму. На поперечку нанесена шкала 6 для визначення зазору рульового колеса. Стенд укомплектований динамометром 4, що вимірює зусилля повороту кермового колеса. Після виконання складальних робіт проводять регулювальні операції.

 

 

Рис. 16.11. Стенд для складання й регулювання кермових механізмів

Стенд для розбирання-складання важелів передньої підвіски легкових автомобілів (рис. 16.12) охоплює три пристосування, що розміщуються на верстаті 1: 1) пристосування 2 для розбирання й складання важелів; 2) прес 5 для запресовування та випресування втулок важелів; 3) підвіска 3 для гайковертів.

Важелі передньої підвіски (лівий і правий) у зборі встановлюються на ліве та праве місце пристосування 2. Поворотом ручки
пневмокранів 7 здійснюється притиск чашки важеля спеціальними прихватками 8. Від’єднання важелів і їхнє закріплення виконують за допомогою гайковерта 4, підвішеного на універсальній підвісці.

 

 

Рис. 16.12. Стенд для розбирання-складання важелів

Передньої підвіски

 

Запресовування й випресовування втулок і нижніх важелів провадять за допомогою пневматичного преса 5. Для цього у втулку вставляється відповідне оправлення, а керування пресом здійснюється пневматичним краном 6.

Технічна характеристика стенда: тип – стаціонарний; зусилля на штоку пневмопреса – 4500 Н; зусилля притиску прихвату – 4000 Н; необхідний тиск повітря – 4 бар; габаритні розміри, мм – 1470×
×708×2000; маса – 130 кг.

Для випресовування шворнів вантажних автомобілів використовується установка мод. П-5 пересувного типу з електрогідравлічним приводом (рис. 16.13).

Технічна характеристика пристосування моделі П-5: тип – пересувний, електрогідравлічний; зусилля випресування – 400 кН; потужність електродвигуна–3,0 кВт; габаритні розміри–1100×650×1050 мм, маса – 250 кг.

Поряд з розглянутими, серійно випускається велика кількість обладнання та пристосувань для виконання постових, цехових ремонтних робіт.

 

 

Рис. 16.12. Пристосування для випресовування шворнів (модель П-5)

 

Гвинтові знімачі

 

Пальці кульових шарнірів закріплюються у важелях поворотних кулаків, у кермовій сошці та маятниковому важелі за допомогою конічних з’єднань, що затягуються гайками. Ці з’єднання (конусність 3:25, кут 6°52’) самогальмуються. Ступінь «самогальмування» конічного з’єднання залежить у першу чергу від кута конусів і зусилля їхнього затягування. Затягування гайки кульового пальця здійснюється з використанням динамометричного ключа.

Пристосування для зняття рульового колеса й сошки кермового механізму автомобілів «Газель» наведена на рис. 16.13.

	а		б

 

Рис. 16.13. Знімачі:
а – для зняття кермового колеса і б – для зняття сошки кермового механізму автомобілів «Газель»: 1 – гвинт; 2 – болт; 3 – кермове колесо; 4 – скоба;
5 – сошка рульового механізму

 

Конструкція гвинтового знімача пальців рульових тяг показана на рис. 16.14. Принцип його дії полягає в тому, що при випресуванні необхідно лише зірвати палець у його конічному гнізді. У зв’язку з значною жорсткістю знімача та великим діаметром гвинта в розглянутому знімачі для компактності плече важеля зменшене до 1,6 (60:37 = 1,61).

Відтиснувши гумовий чохол, захват 3 вставляють під гніздо пальця шарніра. На палець захвата встановлюють важіль 2 і, провертаючи гвинт 1, а потім випресовують палець шарніра.

Випресування пальців значно полегшується, якщо змочити їхньою проникаючою рідиною (гас, WD-40). На перетягнені пальці доцільно накласти на кілька годин «компрес» із ганчірки, змоченої цими рідинами.

Знімач шківа генератора наведено на рис. 16.14. У знімача передбачені змінні загарбні півкільця, що дозволяє використовувати його для різних генераторів.

 

 

 

 

Рис. 16.14. Знімач шківа генератора:

1 – захват; 2 – тяга; 3 – траверси; 4, 5 – гвинти