Зварювальне обладнання для ремонту кузовів

Зварювальне обладнання при ремонті кузовів розподіляють на три види: газове, електричне контактне (точкове), для електрозварювання в середовищі захисних газів. Точкове електрозварювання в порівнянні з газовим забезпечує менше нагрівання деталей, які зварюються, а тому виключає їхню деформацію, не змінює якість металу в з’єднанні, що сприяє тривалій міцності з’єднання під час експлуатації. Електрозварювання в середовищі захисних газів характеризується вузькою зоною нагрівання, поліпшенням механічних характеристик зварного шва при зварюванні листів різної товщини, можливістю здійснення однобічного зварювання при використанні точкового методу та високою міцністю зварених точок.

Напівавтомат для зварювання в захисному газі. Для зварювання автомобільних кузовів плавким електродом в захисному газі застосовуються зварювальні напівавтомати (рис. 17.16).

 

 

Рис. 17.16. Зварювальний напівавтомат для зварювання
в захисному газі:

1 – балон із захисним газом; 2 – механізм подачі електродного дроту
з регулятором швидкості; 3 – електродний дріт; 4 – газопровід; 5 – пальник;
6 – заземлення зварюваного металу; 7 – зварювальний трансформатор
з випрямлячем

 

Зварювальні напівавтомати складаються з балона з редуктором та електричними клапанами, які забезпечують подачу захисного газу в зону зварювання; механізму подачі дроту (котушки з дротом і приводних роликів із регулятором швидкості подачі); газопідвідного шланга; пальника (електротримача) зі жмутком проводів та шлангів; зварювального трансформатора з випрямлячем.

Зварювальний напівавтомат дає змогу здійснювати неперервне зварювання (дріт подається неперервно), переривчасте (дріт подається із заздалегідь запрограмованими паузами) та зварювання електрозаклепками (точками).

 

17.10. Обладнання для ремонту зварюванням рам
автомобілів

 

Ремонт рам автомобілів зварюванням провадиться електродами з покриттям, яке захищає метал від окислення та азотування. Для живлення зварювальних процесів змінним струмом застосовуються зварювальні трансформатори, а постійним струмом – зварювальні перетворювачі генератори та випрямлячі.

Для забезпечення зварювальних процесів регульованим змінним струмом використовуються зварювальні трансформатори, які перетворюють мережний струм високої напруги на зварювальний струм низької напруги. Зварювальні трансформатори мають регулятор напруги.

Зварювальний випрямляч, що використовується для ручного зварювання покритими електродами тонколистової сталі (до 3 мм), складається з трансформатора та власне випрямляча. В кузоворемонтному виробництві найчастіше застосовуються випрямлячі, розраховані на зварювальний струм до 300 А. Вони мають невеликі масу та габаритні розміри. Наявність роликів на візку дає змогу встановлювати випрямляч поблизу до місця зварювання, завдяки чому проводи можуть бути короткими, тобто з малою витратою потужності в них.

Для збудження дуги потрібна більша напруга, ніж для її підтримання. Ця напруга для сталевих електродів становить 50...100 В у разі живлення дуги змінним струмом і 40...50 В – постійним.
У процесі зварювання напруга знижується до 25...30 В. Величина струму під час зварювання покритими електродами невеликих діаметрів дорівнює 40...50 А. Обладнання робочого місця для зварювання покритим електродом показано на рис. 17.17.

 

 

Рис. 17.17. Обладнання робочого місця для дугового зварювання:

1 – мережа; 2 – рубильник; 3 – запобіжники; 4 – електротримач; 5 – електрод;

6 – зварюваний метал; 7 – стіл; 8 – затискач; 9 – джерело зварювального

стру­му; 10, 11 – проводи

 

Джерело зварювального струму 9, тобто зварювальний генератор (перетворювач), з’єднано з мережею 1 трифазного змінного струму (220/380 В) через вимикач 2 та запо­біжники 3.

Струм, який виробляє генератор, підводиться до зварювального стола двома проводами 10 і 11. Кінець проводу 11 закріплюється на тильному кінці електротримача 4, який зварник тримає в руці. Кінець проводу 10 з’єднано зі сталевим столом 7 спеціальним затискачем 8. У тримачі 4 затискається електрод 5, який зварник плавить в електричній дузі. Корпус генератора обов’язково заземлюють.

Від шкідливого ультрафіолетового випромінювання працівник захищає обличчя щитком.

 

Контрольні запитання

17.1. Що спільного та чим відрізняється класична та шаблонова системи виправлення кузовів легкових автомобілів?

17.2. Якими бувають типи оснастки для ремонту кузовів і кабін автомобілів?

17.3. Яким вимогам повинен задовільняти інструмент для виправлення деформованих ділянок кузовів автомобілів?

17.4. За якою схемою працюють стенди для правки кузовів легкових автомобілів?

17.5. Які особливості мають напівавтомати для зварювання кузовних деталей автомобілів в захисному газі?

17.6. Які схеми підключення обладнання використовують під час ремонту рами вантажного автомобіля з використанням дугового зварювання?

 

 

 

Розділ 18