Уживання безособових дієслів




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Уживання безособових дієслів



1. Безособові форми на -но, -то не мають морфологічно вираженого зна­чення часу. Однак контекстуально наявність результату дії, яку підкреслює безособова форма, може бути віднесена до минулого, теперішнього чи майбутнього. У реченні на віднесеність дії, названу безособовою формою, до минулого або майбутнього часу може вказувати допоміжне дієслово було або буде: Укріплені райони противника було прорвано (О. Гончар). Все буде зроблено вчасно.

Зверніть увагу!Якщо у реченні йдеться про дію, завершену у минулому недавно, то безособова форма вживається без допоміжних дієслів. Якщо ж мовиться про давно закінчену дію, додається допоміжне дієслово було: Останній літачок було зроблено, в кімнаті усе прибрано.

2. В українському мовленні вживання безособових дієслівних форм на -но, -то є більш прийнятним, ніж тих дієприкметників, від яких вони утворені: Справу зроблено (а не Справа зроблена); Воду випито (а не Вода випита); Резолюцію схвалено одноголосно (а не Резолюцію схвалена одноголосно).

Найпоширеніші способи творення дієслів

Способи творення дієслів Словотворчі афікси Приклади
1. Префіксальний префікси: у-(в-), ви-, від-(віді-), над-(наді-), під-(піді-), роз-(розі-), об-(обі-), з-(зі-, із-, с-), за-, по-, на-, про-, при-, пере- тощо укласти класти; внести нести; викликати кликати; відігнати гнати; надірвати рвати; зігріти гріти
2. Суфіксальний суфікси: -а-(-я-), -и-, -і-(-ї-), -ува- (-юва-), -ну-, -ся наголошувати наголос; ахати ах; рухати рух; біліти білий; стукнути стук; братися брати
3. Префіксально-суфіксальний одночасно за допомогою префіксів і суфіксів підсилити сила; сповільнити повільний; оприлюднити прилюдно; подвоїти двоє
4. Лексико-семантичний   годинник іде, час біжить, сонце встає, ціни ростуть

ДІЄПРИКМЕТНИК

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що називає ознаку за дією або станом і відповідає на питання який? (жевріючий, вишитий). На відміну від прикметників, що вказують на постійну ознаку предмета, дієприкметники вказують на ознаку предмета за дією: жовта фарба (постійна ознака) – пожовкле листя (колір змінився з часом); холодний напій (постійна ознака) – охолоджений напій (температура змінилася з часом). Усі дієприкметники відмінюються так, як прикметники твердої групи.

Розрізнення прикметників та дієприкметників(див. докладніше розділ «Для допитливих»)

 

Дієприкметники Прикметники
1. Вказують на ознаку за дією - змінну ознаку. їх можна замінити дієсловом: просіяне борошно - просіяти борош­но, підписаний акт - підписати акт. Виражають постійну ознаку, є сталим висловом, їх не можна замінити дієсловом: колючий дріт, родючі поля, блискучий оратор, пекучий біль, вихована людина.
2. При них бувають залежні слова: битий дощами дах, перекладений спеціалістом текст. Залежних слів при них не буває: битий шлях, стиглий кавун.
3. Відрізняються наголосом: вáрений, пéчений, ýчений. Різний наголос: варéний, печéний, учéний
4. За суфіксами: а) -уч-, -юч-, -ач-, -яч- (недоконаного виду теперішнього часу активного стану) - атакуючий; б) -л- (лише доконаного виду минулого часу активного стану) - змарнілий; в) -н-, -ен-, -єн-, -т- (минулого часу пасивного стану) - прописаний. Суфікси прикметників: білявий, малесенький, барвистий, дуплястий, гарненький, манюсінький, величезний, страшенний, нічний тощо.

Дієприкметник

має граматичні особливості дієслова і прикметника

 

 

 

ознаки дієслова ознаки прикметники
вид - вказує на ознаку предмета; - відповідає на питання який? яка? яке? які? (сплетений, сплетена, сплетене)
доконаний (написаний) недоконаний (темніючий)
час узгоджується з: - іменником; - займенником у роді, числі, відмінку: засклене вікно, заскленим вікном, на засклених вікнах
теперішній минулий (чорніючий) (почорнілий) Зверніть увагу!Форми майбутнього часу дієприкметники не мають.
стан змінюється за: - родами; - числами; - відмінками. синтаксична роль у реченні: - означення (прочитана книга); - частина складеного іменного присудка (Книга прочитана.)
активний бувають теперішнього часу (тільки недоконаного виду) і минулого (тільки доконаного виду). Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові вживаються рідко і творяться не від усіх дієслів. пасивний бувають тільки минулого часу доконаного та (рідше) недоконаного виду. Такі дієприкметники із суфіксами -ов-, -ува- залежно від контексту можуть уживатися у значенні як минулого, так і теперішнього часу: застосовуваний нині, застосовуваний здавна.
Може мати при собі залежні слова (іменник, займенник, прислівник): виоране завчасно поле.  

Активні і пасивні дієприкметники

Активні (неперехідні) Пасивні (перехідні)
Вказують на ознаку предмета за дією, яку він сам виконує: зів'яле листя (листя зів'яло), люблячий батько (батько любить) Вказують на ознаку предмета за дією, яку виконує над ним інший предмет або на зворотну дію самого предмета: розбитий глек (глек розбили), вимиті руки (руки вимили); хлопець умився – умитий хлопець, дівчина збентежилася – збентежена дівчина.

Творення дієприкметників

Єдиний спосіб творення дієприкметників – суфіксальний:побачений побачити.

Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основидієсловатеперішньогочасузадопомогою суфіксів -уч-, -юч-(від дієслів І дієвідміни), -ач-, -яч-(від дієслів ІІ дієвідміни): ріж-уть → ріж-уч-ий, працю-ють → працю-юч-ий, леж-ать → леж-ач-ий, сто-ять → сто-яч-ий.

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива задопомогою суфікса -л- : посиві-ти → посиві-л-ий.

Активні дієприкметники теперішнього часу творяться не від усіх діє­слів. Як правило, вони не творяться від дієслів, дія яких не може бути пере­творена в ознаку діючого предмета (неможливе утворення дієприкметників типу: горять → горячий, б'ють → б'ючий).

Творення пасивних дієприкметників минулого часу

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива задопомогою суфіксів -н-, -ен- (-єн-), -т-: написа-ти → написаний, принес-ти → принесений, погної-ти → погноєний, моло-ти → молотий.

Зверніть увагу!1.Від дієслів з основою інфінітива на -оро-, -оло-, а також із суфіксом -ну- можуть утворюватися паралельні форми дієприкметників із суфіксами -т-, -ен-: пороти – поротий і порений, колоти – колотий і колений, стиснути – стиснутий і стиснений.

2. Дієприкметники із постфіксом -ся не утворюються. Якщо дієприкметник утворюється від дієслова із постфіксом -ся, то ця частка відпадає: усміхатися – усміхнений, купатися – купаний.

Утворити всі форми активних та пасивних дієприкметників від однієї видової пари дієслів в україн­ській мові (видова пара – це два дієслова, які мають подібне лексичне значення, один корінь, але належать до різних видів – доконаного і недоконаного) практично неможливо. Як правило, від видової пари дієслів тво­риться або дві (чи навіть одна) форми активного дієприкметника (сивіючий, посивілий; зеленіючий, позеленілий; працюючий, ріжучий), або дві (чи навіть одна) форми пасивного дієприкметника (кошений, скошений; різаний, розрі­заний; обраний, переможений).

Уживання дієприкметників

Більшість дієприкметників в українському мовленні є досить рідкісним явищем, і майже завжди їх уживання є стилістично забарвленим (книжним, офіційно-діловим, науковим тощо).

Активні дієприкметники доконаного виду (на -лий) та пасивні (на -тий, -ний) уживаються без обмежень (як і прикметники). Активні дієприкметники недоконаного виду із суфіксами -уч-, -юч-, -ач-, -яч- уживаються рідкойбез залежних слів: Нудьгуючими очима дивився він на село (З. Тулуб). Їх майже ніколи не вживають у ролі означень до назв осіб, зокрема угруповань людей (типу біжучий хлопець, граючий ансамбль), а також разом із залежними словами після пояснюваного слова (типу хлопці, працюючі в лісі; листя, падаюче з дерев). Такі дієприкметники необхідно замінити: а) пасивним дієприкметником: Знудженими від перенасичення очима дивився він на село; б) підрядним означальним реченням: мати, яка любить доньку; людина, яка себе поважає; президент, який виголошує промову; співак, який виконує пісню; в) близьким за змістом прикметником: приваблюючий вигляд привабливий вигляд; перемагаюча армія перемо­жна армія.

Активні дієприкметники минулого часу в сучасній українській мові не тво­ряться за допомогою суфікса -ш-. Не потрібно вживати такі дієприкметники: посинівший, бувший, померший. Їх варто замінити на посинілий, колишній, померлий. Декілька давніх слів, що збереглися (перемігший, допоміг­ший), також замінюють описовою формою: той, що переміг; той, що допоміг.

Дієприкметниковий зворот

Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник разом із залежними від нього словами. У реченні дієприкметниковий зворот виконує роль поширеного означення: Непорушно стоять дерева (які?), загорнені в сутінь, (які?) рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський).

Зверніть увагу!Не потрібно плутати залежні від дієприкметника слова та слово, від якого залежить увесь дієприкметниковий зворот (т. зв. пояснюване слово). У наведеному вище реченні пояснюване слово – дерева, а залежні від дієприкметників слова, які утворюють дієприкметникові звороти – це: 1) в сутінь; 2) рясно і краплистою росою. Дієприкметниковий зворот може стояти після пояснюваного слова і перед ним (див. докладніше розділ «Пунктуація. Відокремлення означень»).

Правопис дієприкметників

1.У ненаголошених суфіксах дієприкметників пасивного стану минулого часу завждипишеться -н-: смáжений, погóджений, невпíзнаний, незлíчений. Порівняйте із прикметниками!У прикметниках із наголошеними суфік­сами -анн-, -янн-, -енн-,які вказують на можливість чи неможливість дії та на найвищий ступінь ознаки, пишеться -нн-: невпізнáнний, незлічéнний. 2. У суфіксах пасивних дієприкметників -ен-, -єн- завжди пишеться літера е (є): запорошений, побачений, напоєний, заспокоєний. 3. Про написання дієприкметників із часткою не див. розділ «Орфографія. Написання часток».





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.009 с.)