Зразки відмінювання іменників ІІІ відміни

Однина

Н.	подорож 	зустріч 	щедрість 	мат-и
Р.	подорож-і	зустріч-і	щедрост-і	матер-і
Д.	подорож-і	зустріч-і	щедрост-і	матер-і
З.	подорож 	зустріч 	щедрість 	матір 
О.	подорожж-ю	зустрічч-ю	щедріст-ю	матір’-ю
М.	(на) подорож-і	(на) зустріч-і	(на)щедрост-і	(на) матер-і
Кл.	подорож-е	зустріч-е	щедрост-е	мат-и

Множина

Н.	подорож-і	зустріч-і	щедрост-і	матер-і
Р.	подорож-ей	зустріч-ей	щедрост-ей	матер-ів
Д.	подорож-ам	зустріч-ам	щедрост-ям	матер-ям
З.	подорож-і	зустріч-і	щедрост-і	матер­-ів
О.	подорож-ами	зустріч-ами	щедрост-ями	матер-ями
М.	(на) подорож-ах	(на) зустріч-ах	(на) щедрост-ях	(на) матер-ях
Кл.	подорож-і	зустріч-і	щедрост-і	матер-і

Зверніть увагу! В орудному відмінку однини іменників третьої відміни:

1. Якщо основа слова закінчується одним приголосним (крім б, п, в, м, ф), то в орудному відмінку, якщо він стоїть між двома голосними, цей звук буде подовжуватися: височі н ь – височі нн ю, пі ч – пі чч ю; якщо основа закінчується сполученням приголосних, то подовження не відбувається: пові сть – пові ст ю, які сть – які ст ю.

2. Після букв, що позначають губні приголосні (б, п, в, м, ф), та букви р, що позначає твердий звук [р], ставиться апостроф: любов’ю, верф’ю, матір’ю, кіновар’ю.

Зразки відмінювання іменників ІV відміни

Однина		Множина
Н.	тел-я	курч-а	ім’-я		Н.	телят-а	курчат-а	імен-а
Р.	телят-и	курчат-и	імен-і		Р.	телят 	курчат 	імен 
Д.	телят-і	курчат-і	імен-і		Д.	телят-ам	курчат-ам	імен-ам
З.	тел-я	курч-а	ім’-я		З.	телят , телят-а	курчат , курчат-а	імен-а
О.	тел-ям	курч-ам	ім’-ям, імен-ем		О.	телят-ами	курчат-ами	імен-ами
М.	(на) телят-і	(на) курчат-і	(на) імен-і		М.	(на) телят-ах	(на) курчат-ах	(на) імен-ах
Кл.	тел-я	курч-а	ім’-я		Кл.	телят-а	курчат-а	імен-а

Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині

Н.	сан-и	іменин-и	ножиц-і	грабл-і
Р.	сан-ей	іменин 	ножиць 	грабель , граблів
Д.	сан-ям	іменин-ам	ножиц-ям	грабл-ям
З.	сан-и	іменин-и	ножиц-і	грабл-і
О.	сань-ми, сан-ями	іменин-ами	ножиц-ями	грабл-ями
М.	(на) сан-ях	(на) іменин-ах	(на) ножиц-ях	(на) грабл-ях
Кл.	сан-и	іменин-и	ножиц-і	грабл-і

Зверніть увагу! У родовому відмінку вживаються закінчення -ей: саней, дверей, грошей, дітей, курей, гусей; закінчення -ів: окулярів, радощів, дебатів, коштів, дріжджів, обіймів, Жигулів, Чернівців; нульове закінчення : вил, воріт, лещат, канікул, дров, ночов, ясел, ясен, конопель, грабель (і граблів), Сум, Черкас, Карпат.

Зверніть увагу! Паралельні закінчення мають іменники:

- у давальному відмінку (штанам – штаням, воротам – воротям);

- в орудному відмінку (ворітьми – воротами, грішми – грошима, дверми – дверима, саньми – санями, чобітьми – чоботами, штаньми – штанами ірідше штанями).

Примітка! Закінчення - ми в орудному відмінку множини мають такі іменники: гусьми, дітьми, курми, людьми, сіньми.

Основні способи творення іменників

 

№	Спосіб	Приклади
1.	Префіксальний	Перебудова, прадід.
2.	Суфіксальний	Садок, водичка.
3.	Префіксально-суфіксальний	Підсніжник, безрукавка.
4.	Безафіксний	синь, розбіг.
5.	Складання (основ, слів)	Чорнозем, хліб-сіль.
6.	Абревіація (утворення складноскорочених слів)	Донбас, УТН.
7.	Морфолого-синтаксичний (перехід прикметників і дієприкмет­ників в іменники)	черговий, набережна, лежачий.

Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові

№	Суфікси	Приклади
1.	-овичу чоловічих іменах по батькові	Микита – Микитович, Михайло – Михайлович, Ігор – Ігорович, Василь – Васильович, Олексій –Олексійович, Юрій – Юрійович.
2.	у жіночих іменах по батькові -івн(а), -ївн(а)від імені, основа якого закінчується на й	Максим – Максимівна, Михайло – Михайлівна, Леонід – Леонідівна; Гордій – Гордіївна, Юрій – Юріївна, Сергій – Сергіївна
3.	Запам’ятайте!	Григорій – Григорович, Григорівна; Ілля – Ілліч, Іллівна; Кузьма – Кузьмич, Кузьмович, Кузьмівна; Лука – Лукич, Луківна; Микола – Миколайович, Миколаївна, Миколівна; Сава – Савич, Савович, Савівна; Хома – Хомич, Хомович, Хомівна.

Зверніть увагу! Синтаксична роль іменника описана у розділі «Синтаксис».

ПРИКМЕТНИК

Прикметник – це самостійна змінна частина мови, яка вказує на ознаку або властивість предмета, особи, і відповідає на питання який? чий? (у початковій формі). Початкова форма прикметника – називний відмінок однини, чоловічий рід.

Форми прикметників:

Повна	Коротка
стягнена	нестягнена
найпоширеніша форма	вживається лише в називному та знахідному відмінках однинижіночого і середнього роду та в називному та знахідному відмінках множини. Використовується у фольклорі, поезії	вживається лише в називному та знахідному відмінках одниничоловічого роду, не змінюється. Використовується у фольклорі, поезії
сонячн-ий, -а, -е, -і	молод-ая, зелен-еє, син-ії	дрібен, ясен, повен

Групи повних стягнених прикметників

Тверда	М’яка
основа закінчується на твердий приголосний	основа закінчується на м’який приголосний
річн-ий, висок-ий, Петрів	син-ій, безкра-їй

За значенням прикметники бувають

Якісні	Відносні	Присвійні
1. Мають ступені порівняння. 2. Можуть утворювати антонімічні пари. 3. Поєднуються зі словами дуже, надзвичайно, занадто. 4. Від більшості з них можна утворити прислівники із суфіксами –о, -е.	1. Не мають ступенів порівняння. 2. Вказують на особу, явище природи або предмет, матеріал, вагу, розмір, об’єм, кількість, місце, час, число, напрям, дію тощо (їх можна замінити складним реченням,словосполученням).	1. Вказують на приналежність. 2. Суфікси -ів, -їв, -ин, -їн;на приналежність тваринамтакожвказують суфікси-ач, -яч.3.Не мають ступенів порівняння.
далекий, великий	літній, український	мамин, братів

Зверніть увагу! Прикметники можуть переходити із одного розряду в інший.

Якісні Š відносні: жовта раса, важка промисловість, легка атлетика, Чорне море (вказують на постійну властивість, це вже сталі вислови). 2. Відносні Š якісні: залізна воля, золоті руки (тоді прикметник уживається в переносному значенні). 3. Відносні Š присвійні, порівняйте: батьківські збори – батьківське майно, учительська нарада – учительська книга (такі прикметники набувають значення приналежності одній особі і їх можна перетворити на присвійні: батькове майно, учителева книга). 4. Присвійні Š відносні, якісні: лисяча нора – лисяча шуба (шуба з лисиці) – лисячий погляд (прикметник у переносному значенні).

Ступені порівняння якісних прикметників

Вищий	Найвищий
проста форма	складена форма	проста форма	складена форма
біліший, ширший	більш глибокий, менш широкий	найвищий, щонайсильніший	найбільш вибагливий, найменш примхливий, сильніший від усіх

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками!

Синтаксична роль прикметника описана у розділі «Синтаксис».

Основні способи творення прикметників

№	Спосіб, словотворчі афікси	Приклади
1.	Префіксальний	прекрасний, надзвичайний, найвищий, безголосий, недовгий, архіважливий, ультрафіолетовий, аритмічний, антидержавний.
2.	Суфіксальний	біліший, здоровенний, маленький, старезний, синюватий; діловитий, барвистий, зубчатий, жовтавий, високий, худорлявий, надійний, магічна, близький, будівельний, київський, космічний, гуманітарний, різдвяний, піщаний, горобиний, солов’їний; Тетянин, материн, подружин, доччин, батьків, Андріїв
3.	Префіксально-суфіксальний	присадибний, безпідставний
4.	Складання	червоно-синій (червоний і синій), трамвайно-тролейбусний (трамвайний і тролейбусний), синьоокий (сині очі).
5.	Перехід прикметників в іменники	майбутнє рішення – наше майбутнє, учительська робота – зайшли в учительську

Ступені порівняння якісних прикметників

Вищий ступінь

Проста форма

№	Утворення, зміни	Приклади
1.	Від основи прикметника за допомогою суфіксів: -ш-, -іш-	довгий – довший, веселий – веселіший
Можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-	тонкий – тонший, глибокий – глибший, далекий – дальший
с + ш Šщ	вищий, кращий, товщий (і товстіший).
ш Š жч у словах, основа яких закінчується на г, ж, з	дорогий – дорожчий, важкий – важчий, вузький – вужчий
2.	Від основи іншого слова	великий – більший, добрий – кращий (ліпший), малий – менший, поганий – гірший, гарний – кращий

Складена форма

Утворення	Приклади
Від початкової форми прикметника за допомогою слів: більш, менш	більш важливий, менш докучливий

Найвищий ступінь

Проста форма

№	Утворення	Приклади
1.	Від форми вищого ступеня за допомогою префікса най-	найсприятливіший, найвпливовіший, найяскравіший
2.	Можуть вживатися підсилювальні префікси що-, як-	щонайдальший, якнайкращий

Складена форма

№	Утворення	Приклади
1.	Від початкової форми прикметника за допомогою слів: найбільш, найменш	найбільш складний, найменш важливий
2.	До прикметників вищого ступеня порівняння додаються слова: від усіх, за всіх, над усе	дорожчий над усе, кращий від усіх, більший за всіх
3.	До слів найбільш, найменшможуть додаватися префікси що-, як-	якнайменш складний, якнайбільш доречний

Запам’ятайте! Не всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння:

а) прикметники, утворені за допомогою суфіксів зменшено-пестливого значення та збільшеності, з префіксами пре-, архі-, над-: ясненький, хитрющий, здоровенний, тонюсінький, пречудовий, архіважливий;

б) прикметники, які виражають абсолютну ознаку: глухий, сліпий, кривий, босий, гнідий, сивий;

в) кольори, що перейшли з відносних в якісні: кавовий, вороний, волошковий, бурштиновий.

Зверніть увагу! 1. Слід уникати неправильної побудови вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Поширеною грубою стилістичною помилкою є дублювання суфіксів -іш-, -ш- та допоміжних слів більш, менш, найбільш, найменш.

2. Слово самий для творення ступенів порівняння прикметників не вживається

Порівняйте!
Неправильно	Правильно
найбільш досконаліший, більш ширший, менш вужчий	найбільш досконалий, більш широкий менш вузький
самий відомий, самий добрий	найбільш відомий, найдобріший

Відмінювання прикметників

Тверда група

 

 

Відмін­ки	Однина	Множина
чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Н.	весел-ий	весел-а	весел-е	весел-і
Р.	весел-ого	весел-ої	весел-ого	весел-их
Д.	весел-ому	весел-ій	весел-ому	весел-им
З.	весел-ий, весел-ого	весел-у	весел-е	весел-і, весел-их
О.	весел-ого	весел-ою	весел-им	весел-ими
М.	(на) весел-ому, (на) веселім	(на) весел-ій	(на) весел-ім, весел-ому	(на) весел-их

М’яка група

 

 

Відмін­ки	Однина	Множина
чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Н.	осінн-ій	осінн-я	осінн-є	осінн-і
Р.	осіннь-ого	осіннь-ої	осіннь-ого	осінн-іх
Д.	осіннь-ому	осінн-ій	осіннь-ому	осінн-ім
З.	осінн-ій, осіннь-ого	осінн-ю	осінн-є	осінн-і, осінн-іх
О.	осінн-ім	осіннь-ою	осінн-ім	осінн-іми
М.	(на) осіннь-ому, осінн-ім	(на) осінн-ій	(на) осінн-ім, осіннь-ому	(на) осінн-іх

 

Запам’ятайте! По-особливому змінюються складні прикметники на –лиций!

 

 

Відмін­ки	Однина	Множина
чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Н.	круглолиц-ий	круглолиц-я	круглолщ-е	круглолиц-і
Р.	круглолиць-ого	круглолиць-ої	круглолиць-ого	круглолиц-их
Д.	круглолиць-ому	круглолиц-ій	круглолиць-ому	круглолиц-им
З.	круглолиц-ий (круглолиць-ого)	круглолиц-ю	круглолиц-е (круглолиць-ого)	круглолиц-і (круглолиц-их)
О.	круглолиц-им	круглолиць-ою	круглолиц-им	круглолиц-ими
М.	на круглолиць-ому (круглолиц-ім)	на круглолиц-ій	на круглолиць-ому (круглолиц-ім)	на круглолиц-их