Правила фонетичної транскрипції

1. Слова або речення, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки – [ ].
2. Усі слова пишуться з малої літери, без апострофа, м’якого знака.

3. У затранскрибованих реченнях немає розділових знаків і переносів слів. На місці пауз уживаються / і //, які позначають малу і велику паузи відповідно.

1. Голосний звук під наголосом - [á]. У фонетичній транскрипції наголос ставиться обов’язково!
2. М’який приголосний - [ц']. Пом’якшений приголосний - [ч’].
3. Подовжена вимова приголосного звука (тобто два однакових приголосних) - [л':].
4. Коли - дж-, - дз- позначають один звук, вони записуються як [дMж], [дMз], тобто з дужкою угорі.

Примітка! - дж-, - дз- позначають два звуки у тому випадку, коли д належить до префікса, а ж або з – до кореня: під-живлювати, перед-зим’я.

1. Букви Щ і Ї завжди позначають по два звуки - [шч], [йі] відповідно.

9. Голосні, які нечітко вимовляються у слабких позиціях (це стосується е, и, о), позначаються як [и^е], [е^и], [о^у].

Примітка! 1.Голосні е та и позначаються як [и^е], [е^и] у всіх ненаголошених позиціях, крім закінчень і початку слів іншомовного походження. 2. Голосний о наближається до у тільки у тому випадку, якщо склад з о стоїть перед складом із наголошеним у: кож у х, коз у ля, кос у ля, спол у ка, пор у ка, гол у бка, мог у тній, пол у мисок, роз у мний тощо.

1. Голосні букви Я, Ю, Є можуть позначати і один, і два звуки: [а], [у], [е] і [йа], [йу], [йе] відповідно.

Два звуки вони позначають:

- на початку слова: яблуко, юрта, єнот;

- після голосного: секвоя, водою, грає;

- після апострофа: плем’я, верф’ю, об’єднання;

- після м’якого знака і й у словах іншомовного походження: ательє, мільярд, Ньютон, майя, Гойя.

11. Якщо після приголосного стоять о або у, то приголосний вважається огубленим і у фонетичній транскрипції позначається як, наприклад, [п^о].

12. Шиплячі звуки ([дMж], [ч], [ш], [ж]) вимовляються тільки твердо або пом’якшено.

Уподібнення (асиміляція) ПРИГОЛОСНИХ звуків

Уподібнення за глухістю.

У літературній мові дзвінкі звуки у кінці слова або складу вимовляються без змін, оскільки у деяких випадках це може призвести до зміни значення слова ( наприклад, [гриб] і [грип], [пл'ід] і [пл'іт] ): [в’і з ], [л'і д ].

Але це правило не стосується слів нігті, вогко, легко, дігтяр, кігті і похідних від них, де [г] уподібнюється до [х]: [в^оóхк^оо].

Уподібнення за дзвінкістю.

Якщо у слові ПОРУЧ СТОЯТЬ ДВА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ, перший з яких глухий, а другий – дзвінкий, то відбувається уподібнення за дзвінкістю, тобто дзвінкий звук так впливає на глухий, що глухий вимовляєтьсяяк парний йому дзвінкий: боро Т ь Б а - [б^оор^оо д ' б á] - [т] уподібнюється до [д]; баске ТБ ол - [баске^и дб ^оóл] - [т] уподібнюється до [д]; во КЗ ал [в^ооґзáл] - [к] уподібнюється до [ґ].

Уподібнення за м’якістю.

Якщо у слові ПОРУЧ СТОЯТЬ ДВА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ, перший з яких твердий, а другий – м’який, то відбувається уподібнення за м’якістю, тобто м’який звук так впливає на твердий, що твердий тежвимовляєтьсям’яко: вогкі СТ ь – [в^оóхк^’і с'т' ] - [с] уподібнюється до [с']; сього ДН і – [с'^оогó д'н' і] - [д] уподібнюється до [д']; лю ДС ька – [л'^оу д'с' кá] - [д] уподібнюється до [д'].

Уподібнення за місцем і способом творення.

Якщо у слові ПОРУЧ СТОЯТЬ ДВА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ (із переліку нижчезазначених), то відбувається уподібнення за місцем і способом творення.

-зш-[ш:] (на поч. слова)	зшити, з шахти	-зш-[жш] (у сер. слова)	вивізши
-зч-[шч] (на поч. слова)	зчистити, з чотирьох	-зч-[жч] (у сер. слова)	безчесний, розчісувати
-шс(я)-[с':]	умиваєшся, кланяєшся	-тьс-, -тс(і) [ц':]	робиться, в бутсі
-шц(і)[с'ц']	у пляшці, на іграшці	-жц(і)[з'ц']	на книжці, у сироїжці
-тц(і)[ц':]	на квітці, на тітці	-чс(я)[ц'с']	не морочся, не мучся
-зс-[с:]	розстелити, з сином,зсадити	-зц-[с'ц']	зцідити, з ціпом
-зж-[ж:]	зжитися	-жс(я)[з'с']	зважся
-чц(і)[ц':]	дочці	-сш-[ш:]	зрісшись
-тш-[чш]	коротше	-тс-[ц:]	бутси
-тц-[ц:]	коритце	-тч-[ч:]	отче

Чергування голосних звуків

Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в одних і тих же частинах слів. Чергування можуть відбуватися як при словозміні, так і при словотворенні.

Найпоширеніші чергування голосних звуків

№	Голосні, що чергуються	Позиція, коли відбувається чергування	Приклади	Винятки
	[о] - [а] [е] - [і] [е] - [и]	у коренях дієслів перед наголошеними суфік­сами -а-(-я-), -ува- (-юва-)	допомогти -допомагати, пекти - випікати, терти - витирати	а) вимовити - вимовляти, топити - потопати, простити – прощати, заспокоїти – заспокоювати, установити – установлювати; б) гаразд, качан, гарячий, кажан, калач, хазяїн, халява, багато, багач; в) борсук, богатир (велетень), комиш, коровай, кропива, крохмаль, отаман, слов'яни, солдат.
Зверніть увагу! [о] - [а] – з [о] слово означає тривалу і нерозчленовану дію або одноразову і закінчену; з [а] – повторювану, багаторазову дію.
	[o], [e] - [і]	[о], [е] у відкритих складах, [ і ] - у закритих складах	шко-ла - шкіль­-ний, коле-со - ко-ліс, Ки-їв - Ки-є-ва	Аве-нір – Аве-ні-рові – Аве-ні-рович, Гліб – Глі-ба – Глі-бович – Глі-бівна Примітка!Окремі слова мають паралельні форми: брівка і бровка, клешня і клішня, народ і нарід, вільний і вольний.
Чергування [o], [e] - [і] не відбувається: 1. Коли [o], [e] чергуються з нулем звука ([o], [e] - Ø): пес – пс а, терен – те рн овий, сон – сн у, посол – по сл а. 2. В -ор-, -ов-, -ер- між приголосними в корені слів: в ов к–в ов ка, х ор т–х ор та. Але! Погорда–погірдний. 3. В повноголосих звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: очерет, берег, молот, сорок. Але! У Р.в. множини, коли в таких іменниках наголос падає на другий склад, чергування відбувається: береза – беріз, голова – голів, борода – борід, ворота – воріт, дорога – доріг, сторона – сторін. 4.Коли [o], [e] входять до складу префіксів воз-, роз-, без-:возвеличити, розсмішити, безсмертя. 5.Коли [o], [e] входять до складу суфіксів -очк-, -оньк-, -тель, -еньк-, -есеньк-: гілочка, рибонька, мислитель. 6.У словах іншомовного походження: шеф, чек, том, марафон, Віктор, Мирон, Платон. Але! Табір - табору, школа-шкіл, якір-якоря, Федір-Федора, Яків-Якова. 7.У Р.в. множиниіменників жіночого роду І відміни: істота – істот, межа – меж. 8.В іменниках середнього роду віддієслівного походження: значення – значень, твердження – тверджень. 9.В абревіатурах, складноскорочених словах: колгосп, профком, НЕП. 10.У наголошених частинах слів -вод, -воз, -нос, -роб, -лові похідних від цих слів: рибовод, медонос, хлібороб, тигролов, молоковоз. Але! -хід, -ріг: пішохід – пішохода, носоріг – носорога, всюдихід – всюдихода. Запам’ятайте!У словах Мелітополь, Севастополь -поль походить від грецького «поліс» - «місто», тому чергування не відбувається: Тирасполь – Тирасполя, тираспольський (як у словах іншомовного походження). У словах Бориспіль, Тернопіль -піль походить від українського «поле», тому чергування відбувається: Тернопіль – Тернополя.
	[и],[і] після ж, ч, ш, щ, г, к, х],[дж]	а) у коренях слів [ і ]– [о], [е] б) ине чергується з іншими звуками	шість – шести, шостий, гість – гості; хижий, жито, щирий, гиря, кипіти, щипати.
	[е] - [о] після ж, ч, ш, щ, й, дж	а) перед м’яким приголосним, і перед складами з е, и(яке походить від давньоруського и) – уживається е; б) перед твердими приголосними, а також перед складами з а, о, у, и(яке походить від давньоруського ы) уживається о.	а) ве ч е р я, ви ш е н ь, ж е ни ти, п ш е ни ця; б) б дж о л а, ве ч о р и, ж о на тий, п ш о н о, ч о ти ри, щ о к а.

Чергування приголосних звуків

	[б] - [бл']	Ро б ити – ро бл ю, лю б ити - лю бл ю
	[п] - [пл']	Кро п ити – кро пл ю, тер п іти – тер пл ю
	[в] - [вл']	Тра в ити – тра вл ю, ло в ити – ло вл ю
	[м] - [мл']	Кор м ити – кор мл ю, гро м ити - гро мл ю
	[ф] - [фл']	Гра ф ити - гра фл ю
	[б] - [бй]	Б ити – б’ю, голу б – голу б’я та
	[п] - [пй]	П ити – п’ю, хло п ець – хло п’я та
	[в] - [вй]	В ити – в’ю, кро в – кро в’ю, оло в о – оло в’я ний
	[м] - [мй]	Соло м а – соло м’я ний
	[ф] - [фй]	Вер ф – вер ф’ю, тор ф – тор ф’я ний
	[р] - [рй]	Маті р - маті р’ю
	[г] - [ж] - [з']	Но г а – ні ж ка – на но з і
	[к] - [ч] - [ц']	Ру к а – ру ч ка – на ру ц і
	[х] - [ш] - [с']	Ву х о – ву ш ко – у ву с і
	[г] - [ж] [к] - [ч] [х] - [ш] [ж] - [з'] [ч] - [ц'] [ш] - [с'] [ш] - [с] [ж] - [з] [к] - [ц']	Ці чергування випливають із попередніх, зазначених у пп.12, 13, 14	Мо г ти - мо ж у
	Пе к ти – пе ч у
	Бре х ати - бре ш у
	Кня з ь – кня ж е
	Хлопе ц ь – хлоп ч е, міся ц ь – міся ч ний, черне ц ь - черне ч ий
	Ви с іти - ви ш у
	Мі с ити – мі ш у, но с ити – но ш а, но ш у
	Ма з ати – ма ж у, лазити - лажу
	Гал к а – гал ц і, Ме кк а - Ме цц і
	[ґ] - [ж]	Дзи ґ а - дзи ж чати
	[ґ] - [з']	Дзи ґ а - дзи з і
	[д] - [дMж]	Бу д ити – бу дж у, во д ити – во дж у, горо д ити - горо дж у
	[д] - [ж]	Пря д у – пря ж а, горо д ити – огоро ж а, пого д а – пого ж ий
	[т] - [ч]	Хо т іти – хо ч у, ле т іти – ле ч у, пла т а – спла ч ений, осві т а - осві ч ений
	[ст] - [шч]	Пу ст ити – пу щ у, розмі ст ити – розмі щ у, мо ст ити - мо щ у
	[д] - [с]	Пря д у – пря с ти, пропа д ати – пропа с ти
	[т] - [д]	Ве с ти - во д ити

Про інші фонетичні явища (позиційні чергування у – в, і – й, спрощення у групах приголосних, зміни приголосних при творенні слів на межі морфем) див. у розділі «Орфографія»!

Склад