Уживання числівників із іменниками

Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку

№	Числівники	Зв'язок з іменниками	Приклади
1.	Один	пов'язується у тому ж роді, числі, відмінку, у множині - лише з іменниками, що вживаються тільки в множині, та іменниками, що вказують на парні предметами	один день, одної книги, одне відро, одні ножиці, одні двері, одні черевики
2.	Два, три, чо­тири	у називному відмінку множини з наго­лосом родового відмінка однини	два відра, три дуби, чотири ясени
Зверніть увагу!Колись це була форма двоїни, а тому наголос у цих формах іноді не збігається з наголосом множини: два брати, але мої брати, дві сестри, але мої сест­ри. Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири сто­ять у формі Р.в. однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), шістдесят чотири селянина (бо селяни), три лошати, два імені, чотири чоловіка (у значенні «людина»). Але! Три грузини. Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числів­ником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р.в. множини, наприклад: років два, днів три, тижнів чотири. Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (З.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни.
3.	Складені числівники з остан­нім словом один	пов'язуються у тому ж роді, числі, відмінкові, у множині - лише з імен­никами, що вживаються тільки в мно­жині, та парними предметами	триста сорок один учень, двадцять одна парта, сорок одне село
4.	Складені числів­ники з останнім словом два, три чотири	у називному відмінку множини з наголосом родового відмінка однини	тридцять два клени, п 'ятдесят чотири кілограми
5.	Усі інші кількіс­ні числівники	у родовому відмінку множини	сто сім дерев, сімдесят шість класів
6.	Половина, третина, чверть	вимагають родового відмінка однини	половина села, третина ящика, чверть року
7.	Збірні числівни­ки (крім обидва, обидві, які поєднуються з іменником у Н.в. множини)	у родовому відмінку множини як і з числівником два - у називному відмінку множини з наголосом родо­вого однини	троє поросят, семеро козе­нят, десятеро яєць; обидва учні, обидві сестри
Збірні числівники поєднуються: 1) з іменниками на означення осіб, тварин та птахів (чоловічого роду): двоє львів 'ян, семеро юнаків, восьмеро учнів, троє цуценят, четверо овець, п 'ятеро орлів; 2) з іменниками, що вживаються лише у множині, наприк­лад: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів; 3) з деякими іменниками середнього роду на означення пред­метів: двоє відер, троє вікон, четверо морів. З іменниками жіночого роду поєднується лише один збірний числівник – обидві: обидві жінки.

 

 

Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках

№	Числівники	Зв'язок з іменниками	Приклади
1.	Усі прості і складнікількісні	у тих же непрямих відмінках, що й іменники	п 'ятьом школярам, десятьма яблунями
Увага!Числівник, ужитий у сполученні з більш на... або менш на..., має форму З.в., яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються З., Р. чи Н. відмінок, у на­звах неістот лише З. чи Н. відмінок: більше на сімох (сім) аспірантів. Але! Більше на сім книжок.
2.	Складені кількісні	пов'язуються з іменниками всіма свої­ми компонентами	двомстам сорока сімдесяти чотирьом гектарам
Увага!Іменники пункт і раз у сполученні з числівником та імен­ником половина мають форму пункти, рази (три з половиною рази), а зі словом півтора та з дробовим числівником мають форму пункта, раза: півтора пункта, три й п'ять десятих раза.
3.	Тисяча, мільйон, мільярд, трильйон+пара, десяток, дюжина, сила, маса і подібні іменники	вимагають родового відмінка множини	тисячі шкіл, мільйоном посе­лень
4.	Дробові	вимагають родового відмінка однини	п'ять сьомих книги (зошита)
Увага! 1.Якщо дробові числівники поєднується з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними), то вони стоять завжди в Р.в. множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення. 2.У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і. Коли дробову частину (вислів половина, чверть) приєднує прийменник із, з, керований імен­ник залежить від числівника, що виражає цілу частину мішаного дробу: один із половиною метр, три з половиною тижні, п 'ять із половиною тижнів, два з половиною місяці, чотири з поло­виною роки, п 'ять із чвертю сторіч.
5.	півтора, півтори - у назив­ному, родово­му, знахідному	вимагають родового однини	півтора кілограма, півтори години
півтора, півто­ри - у даваль­ному, орудно­му, місцевому	вимагають давального, орудного, місце­вого множини	півтора кілограмами, півто­ри годинами
півтораста - з називним, родовим, знахід­ним	вимагає родового множини	півтораста карбованців
півтораста - з давальним, орудним, міс­цевим	вимагає давального, орудного, місце­вого множини	півтораста карбованцями

Зверніть увагу! 1. У датах: 1) назви місяців уживаються в Р.в.: двадцять четверте лютого, двадцять четвертому лютого, із двадцять четвертим лютого; 2) порядковий числівник може мати форму середнього роду Н.в. (тоді мова йде про «число») і Р.в. (тоді йтиметься про «день»): десяте (число) лютого і десятого (дня) лютого.

2. Власне кількісні числівники поєднуються з іменниками, що піддаються лічбі: шість зошитів.

3. Збірні числівники не можуть бути складеними; у реченні завжди сполучаються з іменниками (див. вище). Якщо збірний числівник у реченні уживається без іменника, це свідчить про перехід цього слова в іменник: Ці троє прийшли першими (троє - іменник ).

Ряд іменників жіночого роду, що називає істот, може сполучатися із збірними числівниками. Але це узагальнені назви, які не уточнюють стать істот: людина, дитина, гуска, курка. Форми множини цих іменників мають відтінок збірності і творяться від інших основ: двоє людей, троє дітей, четверо гусей, п’ятеро курей.

4. Власне кількісні числівники один, два у складі дробових вживаються у формі жіночого роду: одна друга, дві четвертих, одна ціла і три четвертих. Порядкові числівники у складі дробових, першою частиною яких є форма одна, також уживаються у формі жіночого роду: одна четверта.

Дробові числівники поєднуються з іменниками, що піддаються лічбі, а також із речовинними та збірними іменниками: одна третя студентства, дві третіх професури, сім десятих зерна.

5. Неозначено-кількісні числівники поєднуються з іменниками, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, немало, чимало також і з речовинними та абстрактними іменниками: багато масла, немало добра, чимало грошей.

6. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі, відмінку: сьомого дня, восьма година.

Порядкові числівники, як і прикметники, можуть мати нестягнену форму, яка вживається переважно у фольклорі та поетичних творах: третяя, четвертая, сороковеє, шістдесятії.

Запам’ятайте! 1. Слово половина не може вживатися із словами більша, менша, значна, переважна (половина не може бути більшою, мен­шою, значною та под.): більша половина працівників – неправильно. Потрібно більше половини працівників або більшість працівників.

2. У формах М.в. однини порядкові числівники (на означення узгодження з іменником, прикметником чи за­йменником чоловічого та середнього роду) мають закінчення -ому, а не - ім: на першім етапі – неправильно. Потрібно на першому етапі.

3.На позначення часу треба вживати прийменник о, а не у (в). Не можна використовувати паралельні й розмовні форми: Початок КВК у 4 години. – неправильно. Потрібно Початок КВК о 16.00 (о 16 годині).

4.Називаючи точний час, слід пам'ятати, що до 30 хвилин треба вживати прийменник на, а після 30 хвилин – прийменник за: пів сьомої (години), п 'ятнадцять (хвилин) восьмої (години), без десяти (хвилин) три (години) – неправильно. Потрібно пів на сьому (годину), п 'ятнадцять (хвилин) на восьму (годину), за десять (хвилин) третя (година).

5. Форму у скільки годин? слід замінити на о котрій годині?, а форму скільки годин? – на котра година? Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.

Увага! У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

ЗАЙМЕННИК

 

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.

Початкова форма займенника – називний відмінок; для займенників прикметникової форми – чоловічий рід, називний відмінок однини.