Групи прийменників за походженням

Непохідні	Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між	Утворені: а) з кількох прийменників: з-під, з-над, понад, поперед; б) з інших частин мови: - з іменників (коло, край); - з прислівників (навколо, близько, кругом).

Зверніть увагу! Потрібно розрізняти похідні прийменники та форми повнозначних слів (з прийменниками та без), від яких вони походять. Орієнтуватися потрібно на значення: Україна – чудовий край (іменник) – Край (прийменник) села вилася річечка. Навколо (прислівник) стояла тиша – Діти гралися навколо (прийменник) галявини.

Групи прийменників за будовою

Прості	Складні	Складені
Непохідні, з однією кореневою основою: між, зі, наді	Утворені з двох чи більше непохідних прийменників: поміж, з-посеред, із-за	Утворені з повнозначних слів і прийменників: під час, під кінець, незважаючи на, з огляду, поряд з

Розрізнення прийменників і префіксів

№	Прийменники	Префікси
пишуться окремо	пишуться разом
1.	Для милозвучності вимови до прийменників додаються і, у, о: зі, зо, наді, надо, піді, підо, переді, передо, уві, ув (зі мною, уві сні, ув імлі).	Ті ж голосні додаються і до аналогіч­них префіксів: розігнути, надійшов, увігнав, передовсім, зіжмакав.
2.	У реченні прийменник відноситься до іменника або особового займенника, рідше числівника: у лісі, перед ним, до трьох, за маєтком. З іншими частинами мови вживається, якщо вони виступають у значенні іменника або іменник пропущений: зі старшими (братами), прокинувся о сьомій (годині).	Якщо прийменник поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом: утрьох, навпроти, напередодні, здалеку, зблизька, позавчора.
3.	Якщо між прийменником та іменни­ком типу на горіможна вставити інше слово, то пишемо окремо: на високу гору, на гору Говерлу, у соло­в'їні ночі.	Якщо зміст висловлювання не дозволяє це зробити, то маємо префікс, який пишеться разом: спати уночі, прийти додому, гратися надворі.
4.	Деякі прийменники з іменниками мають при собі додаток у родовому відмінку: в глиб землі; з боку колег; у середині кімнати; з початку місяця.	Однозвучні прислівники такого додатка не мають: корінь росте вглиб; став збоку; спинився всередині; спочатку треба подумати.

 

Зверніть увагу! Правопис прийменників та вживання прийменників з, із, зі(зо) див. у розділі «Орфографія. Правопис прийменників».

Прийменники поділяються на розряди відповідно до тих смислових відношень між повнозначними словами, які вони виражають. Проте прийменники виражають смислові відношення не самостійно, а в поєднанні з відмінковими закінченнями іменників, займенників або числівників; без цих слів прийменник не передає ніякого значення: (їхати) біля дому, (іти) на побачення, (зустріч) з подругою тощо.

Розряди прийменників за значенням

№	Розряд	Прийменники	Приклади
1.	Просторові	в (у),з, на, до, від, під, над, за, крізь, через, при, перед, поза, з-за, біля, обабіч, коло, по	їхати до магазину, іти по дорозі, лежати на столі, кинути під лаву
2.	Часові	за, під час, перед, після, о (об), упродовж, через, до, напередодні, в (у)	ніч перед боєм, прийти за годину, початок об одинадцятій
3.	Причини	через, від, з, завдяки, за, внаслідок, з нагоди, з приводу, у результаті, з огляду	не виконати через хворобу, плакати від горя, сміятися з радості
4.	Мети	для, задля, заради, на, по, за, в ім’я, з метою	жити заради добра, подарувати на пам'ять, іти по хліб
5.	Умови і допустовості	при, за, у разі, на випадок; всупереч, наперекір, незважаючи на	завітати при нагоді, бігти незважаючи на перешкоди
6.	Способу дії	по, з, за, через, за допомогою	говорити через силу, сказати по правді
7.	Кількісні	з, до, коло, близько	проїхати зо два кілометри, придбати близько десятка книг
8.	Означальні	з, на, без, для, від	борошно без домішок, книга для вчителів, засіб від опіків
9.	Об’єктні	з, про, до, від, при, за	спостерігати за зірками (за об’єктом), забути про печаль (про об’єкт)

Синонімія прийменників

У сучасній українській мові прийменники мають чи не найбільшу групу синтаксичних синонімів.

№	Відношення	Прийменник	Синонімічний ряд	Приклади
1.	Просторові	біля	при, коло, над, край, кінець, поруч, поряд, побіля, понад, уздовж, попід	коло двору, над Дніпром, край берега, кінець столу, поруч батька, біля матері, уздовж дороги
2.	Часові	на, по, за, до, з, після	у (в), орудн. відм, при, під час, перед, під, від (од), по, за, через	на той час, по діброві, ночами, за царя Тимка, під час, до схід сонця, під Різдво, по вечері
3.	Причинові	від	через, за, з	від радості, з горя, через обставини
4.	Мети	для	на, по, за, про, ради (заради), задля	для досягнення, на продаж, по хліб, за маслом, заради життя, задля матері, про запас

Частина прийменників – багатозначні слова. Порівняйте: стояти перед будинком (просторовий) – це сталося перед великим святом (часовий); іти близько години (часовий) – їхати близько дому (просторовий).

Прийменники також можуть вступати в антонімічні відношення між собою. Порівняйте: перед будинком - за будинком, під лавою – над лавою, з хати – у хату.

СПОЛУЧНИК

Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з'єднання однорідних членів речення та частин складного речення: Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан (Л. Костенко). Сполучник не буває членом речення.

Сполучники, як і прийменники, можуть бути багатозначними словами та вступати у синонімічні відношення. Багатозначними можуть бути що, щоб, як тощо: Щоночі, як місяць зійде, він виходив на узлісся (часовий). – У неї очі – як зіроньки сяють (порівняльний). – Вона не сказала, як це сталося (з’ясувальний).

Сполучники-синоніми: і – й – та( у значенні і), але – зате – проте, тож – тому, щоб – аби, бо – тому що, як – наче – ніби – мовби – неначе … тощо.

Групи сполучників за значенням (роллю в мові)

Сурядні –поєднують: а) рівноправні, незалежнічастини складно­го речення; б) однорідні члени речення.	Підрядні -поєднують залежні (підрядні)речення з головним ускладному.
Н а п р и к л а д: і, а, проте, однак, або, чи	Н а п р и к л а д: як, бо, щоб, для того щоб

Види сурядних сполучників

№	Вид	Приклади
1.	Єднальні	і, й, та (в значенні і), також, теж, ні...ні, ані...ані, та ще й, а навіть: Все повторялось: ікраса, йпотвор­ність (Л.Костенко).
2.	Протиставні	а, але, зате, проте, однак, та (в значенні але), а втім, хоч...зате, як...так, не тільки...а й:Не час минає, аминаєм ми (Л.Костенко).
3.	Розділові	або, чи, то, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, хоч...хоч: Абопан абопропав (Нар. мудрість).

Види підрядних сполучників

№	Вид	Приклади
1.	З'ясувальні	що, як, ніби: І кождий з нас те знав, щослави нам не буде (І. Франко)..
2.	Обставинні:
а)	часу	Ледве, щойно, тільки, як, доки; як тільки, після того як, відтоді як: Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, я швидко вікно відчиняю (Із дитячої пісні).
б)	причини	бо, оскільки; тому що, через те що, у зв'язку з тим що, завдяки тому що: І слави людської зовсім ми не бажали, боне герої ми і не богатирі (І. Франко).
в)	мети	щоб, щоби, аби; для того щоб: Щоб багато жити, треба працю любити (Нар. прислів'я).
г)	умови	якби, аби, як, якщо, коли; коли б, як тільки: Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
ґ)	способу дії	як: Якпостелиш, так і виспишся (Нар. прислів'я).
д)	допустові	хоч, хай; незважаючи на те що, дарма що: Хоч сорочка одна, та біленька щодня (Нар. прислів'я).
е)     є)   ж)	Порівняльні   міри, ступеня наслідку	як, мов, наче, ніби, ніж, немов, неначе, мовби, мовби­то, нібито, неначе, неначебто, немовбито: Комусь, якмара,йому, якзоря (Нар. прислів'я). аж; що аж, що й: Закипіло, заревло навкруги, ажрічка охнула (Панас Мирний). так що: Хутір ховався серед дерев,так щовлітку іншу хатку даремно очима шукатимеш (М. Трублаїні).

Групи сполучників за будовою

Прості	Складні	Складені
непохідні, їхнє походження визначити важко	утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)	утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)
й, і, а, ні, та, то, бо, що	зате, однак, або, якщо, якби, щоб, нібито, немовбито, неначебто, ніби	через те що, для того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, в міру того як, перед тим як, дарма що, так що