Перехідні і неперехідні дієслова

Запам 'ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова, треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова, з'ясувати, в якому відмінку вони стоять.

Перехідні	Приклади	Неперехідні	Приклади
Означають дію, що переходить або спрямо­вана на предмет. Вони вимагають від залежно­го іменника чи займен­ника певного відмінка: а) знахідноговідмінка без прийменника; б) родовоговідмінка із значенням частини від цілого; в) родовоговідмінка із заперечною часткою не.	а) бачити (небо), переглядати (газету), перевіряти (зошити); б) купити (хліба) – не весь, а лише, наприклад, буханець, випити кави – не всю, а лише, наприклад, філіжанку; в) не бачити (кого?) друга.	Означають дію, що не переходить на предмет (не вимагають додатка): а) дієслово сполучається з іменником у будь-якому відмінку, крім З.в., Р.в., який має при собі заперечну частку не або вказує на частину від цілого; б) дієслова на -ся, -сь (-ся уживається перед словом, яке починається з приголосного, -сь– перед словом, яке починається з голосного).	досягти мети (Р.в.), напасти на супротивника (З.в. із прийменником), думати, віддав, бігти, йти, спати плавати, сидіти, лежати, дивитись у вікно, бави­тися з дітьми, соромити­ся своїх учинків.

Зверніть увагу! 1. Принести сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь) – розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь) – придбати цукру (частину). 2. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію і Оксанка співає. 3. Багатозначні дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на нервах, любить читати).

Види дієслів

Доконаний	Недоконаний
Вказує на завершену дію і відповідає на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Ці дієслова не мають форми теперішнього часу.	Вказує на незавершену дію і відповідає на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити?
намалювати, перейти, зіскочити, затримати	малювати, іти, скакати, затримувати

Зверніть увагу! 1. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів: 1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити – привабити); 2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити, допомагати – допомогти); 3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати); 4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти); 5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).

2. Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова виявляють своє видове значення у контексті.

Дієвідміни дієслів

Перша (І)	Друга (ІІ)
1. Утретій особі множини(до дієслова підставляємо займенник вони) мають закінчення:
-уть, -ють: читають, малюють, пишуть	-ать, -ять: кричать, носять, дивляться, бачать
2. В особових закінченнях дієслівпишеться (крім І ос. однини та ІІІ ос. множини):
-Е, -Є: ідеш, ідете, ідемо, іде; граєш, граєте, граємо, грає	-И, -Ї: летиш, летить, летимо, летите; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте
3. За основоюінфінітива:
а) з односкладовою основою на -и-, -у-: ми-ти, пи-ти, ви-ти, чу-ти; Зверніть увагу! В особових формах дієслів бити, звивати, лити, пити голосний -и- не зберігається: лити – ллють, пити – п’ють. б) з основою на приголосний: мог-ти, нес-ти; в) з основою на -оро-,-оло-: молоти, боротися; г) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), -а-, -ва-, -ону-, що не випадають при змінюванні: раді-ти (радію), зацвіта-ти (зацвітаю), зігріва-ти (зігріваю); крикону-ти (криконуть)+ гнати, брати, прати, драти і подібні; ґ) з основою на -ота: белькотати, муркотати; д) дієслова з основою на -я: сія-ти, смія-тися; е) із суфіксами -ува-, -юва-, які втрачають -ва-: годувати (годують), гостювати (гостюють); є) дієслова: хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти, давати, відповідати.	а) з суфіксами -и-, -і-, -ї - (крім односкладових),які випадають в особових формах: сидіти (сиджу, сидиш), любити (люблю), гриміти (гримить); б) з суфіксом -а-після йта шиплячих,який в особових формах випадає: кричати (кричиш), стояти (стоїш); в) дієслова на -отіти, які мають відповідники на -отати(тому цокотіти – цокотять – ІІ дієвідміна, а цокотати – цокочуть – І дієвідміна): булькотіти, муркотіти, тріскотіти; г) дієслова: спати, бігти, боятися, стояти.

Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш і хропиш.

Способи дієслів

Дійсний	Умовний	Наказовий
Дієслова називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу.	Дієслова називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і недоконаного виду.	Форми цих дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини) форму.
У минулому часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому - за особами і числами.	Змінюються за родами і числами.	Змінюються за особами і числами.

Умовний спосіб

Утворення	Рід	Множина
Чоловічий	Жіночий	Середній
минулий час + частки б (після слова, яке закінчується на голосний), би (після слова, яке закінчується на приголосний)	мріяв би, ніс би	мріяла б, несла б	мріяло б, несло б	мріяли б, несли б

Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).

Наказовий спосіб

Особа	Утворюються від основи теперішнього, майбутнього часу	Однина	Множина
І	нес-уть, устан-уть, співа-ють	хай несу, хайустану	нес-імо, устань-мо, їж-мо
ІІ	нес-уть, устан-уть, співа-ють	нес-и, устань, співай	несіте (несіть), співайте
ІІІ	несе, несуть, устане, устануть, співає, співають	хай несе, нехайустане, хайспіває	хай несуть, нехайустануть, хайспіває

Зверніть увагу! 1.Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини ш не вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.

Дійсний спосіб

Час	Минулий	Теперішній	Майбутній
	дія відбулася (відбувалася) до моменту мовлення про неї: бачив, бачила, бачили	дія відбувається в момент мовлення або постійно: бачу, бачите, бачиш	дія відбудеться після моменту мовлення про неї: буду бачити, бачи­тиму
Вид	доконаний: вивчив недоконаний: учив	тільки недоконаний: читає, знають	форми: проста доконано­го виду (станемо), скла­дна недоконаного виду (ставатимеш), складена(будеш ставати)
Рід, особа, число	за ОСОБАМИ не зміню­ється чоловічий рід – сяяв; жіночий рід – сяяла; середній рід – сяяло; множина - сяяли	Однина– множина І особа: сяю – сяємо; ІІ особа: сяєш – сяєте; ІІІ особа: сяє – сяють. РОДУ немає.	Однина– множина І особа: сяятиму – сяятимемо; ІІ особа: сяятимеш – сяятимете; ІІІ особа: сяятиме – сяятимуть, будуть сяяти. РОДУ немає.
Утворення	основа інфінітива (нес - ти, ми - ти) + суфікси -в-, -л-: чита-ти – чита-в, побачи-ти – побачи-л-а, зна-ти – зна-л-о.	основа теперішнього часу дієслова недоконаного виду (чита-ють, леж-ать) + особові закінчення: Однина– множина І особа: чита-ю – чита-ємо; ІІ особа: чита-єш – чита-єте; ІІІ особа: чита-є – чита-ють.	а) проста форма докона­ного виду: основа майбутнього часу + особові закінчення: прочита-ють – прочита-ю, прочита-єш – прочита-є; б) проста форма недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення: читати-му, читати-меш, читати-ме... в) складена форма: інфінітив + бути в особових формах: буду читати, будеш читати.

Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.