Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах



При стверджувальних та заперечних словах ставляться такі розділові знаки:

1. Якщо стверджувальні і заперечні слова вимовляються не з окличною чи питальною інтонацією, то після них ставиться кома: Так, я вільний, маю бистрі думи-чарівниці (Леся Українка). Ні, не стихайте, солодкії співи, всяк з нас їх слухати рад... (Леся Українка).

2. Якщо стверджувальні і заперечні слова вимовляються з окличною інтонацією, то після них ставиться знак оклику: Так! я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні...(Леся Українка).

Зверніть увагу! Стверджувальну частку тактреба відрізняти від однозвучного прислівника, який у реченні виконує функцію обставини і комою чи іншим розділовим знаком не виділяється. Порівняйте: Так, була моя пісня палка! – Так прожила я цілу довгу зиму (Леся Українка).

Тире між підметом і присудком

1. Між підметом і присудком кома не ставиться, наприклад: Ліси наче світилися наскрізь (О.Гончар).

2. Між підметом і присудком ставиться тире на місці пропуску дієслова-зв’язки:

 

Підмет Присудок Приклади
1. Ім. у Н.в. Ім. у Н.в. Січень – року початок.
2. Ім. у Н.в. Інфінітив Життя – горіти, а не тліть.
3. Інфінітив Ім. у Н.в. Працювати чесно – мій девіз.
4. Інфінітив Інфінітив Життя прожити – поле перейти.
5. Кількісний числівник Кількісний числівник Два по два – чотири.
6. Якщо перед присудком є часткице, ось, то, значить, це є, це значить. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Зверніть увагу!Коли між підметом і присудком, вираженим іменником, є відокремлений член чи підрядне речення, то разом з комою ставиться ще й тире, наприклад: Людина, яка не любить мови рідної матері, – це людина без роду й племені (В.Сухомлинський).

Тире не ставиться

1. Якщо підмет виражений особовим або питальним займенником: Я син свого часу.

2. Коли перед присудком стоять порівняльні сполучники як, що, немов, ніби, мов, мовби, немовби, наче, неначе: Струмок серед гаю як стрічечка.

3. Присудок виражений прикметником, дієприкметником, а підмет – іменником: З усіх утрат утрата часу найтяжча.

4. Коли перед присудком стоїть частка не: Серце не камінь.

5. Якщо присудок стоїть перед підметом і вони виражені однією частиною мови: Чудова-таки штука життя.

6. Якщо між головними членами речення стоїть вставне слово, прислівник або частка: Сьогоднішнє свято, безперечно, пам’ятна подія у нашому житті.

7. Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, займенником: З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г.Сковорода);

Але: тире в цих випадках може ставитися для смислового та інтонаційного виділення присудка, наприклад: Ми – не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних (В.Симоненко). Мова – як хліб, вона мені свята і кров’ю серця тяжко пурпурова (Костенко).

Зверніть увагу!

Тире між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки не ставиться, якщо підмет і присудок утворюють фразеологічний зворот, наприклад: Два чоботи пара.

Тире також ставиться для вираження несподіваності: Як раптом – спинилися наші тіні (І.Драч).

Розділові знаки у простому ускладненому реченні.
Однорідні члени речення

Однорідні члени реченнявідповідають на одне питання, належать одному члену речення, вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення. Однорідними можуть бути будь-які члени речення.

Кома між однорідними членами речення ставиться:

1. Якщо однорідні члени речення не з’єднані сполучниками(...О, О, О...): Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевченко); Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами (І.Цюпа).

Примітка 1.Якщо означення характеризують предмет з різних боків (тобто вони є неоднорідними) і їх не більше трьох, то між ними кома не ставиться: Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І.Нечуй-Левицький).

Примітка 2.Обставини однорідні лише тоді, коли вони передають перелік (у парках, лісах і садах; вранці, вдень і ввечері). Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні (вранці – коли? – у парку – де? – радісно – як?) і кома між ними не ставиться. Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на одне і те ж питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної (на галявині – де саме? - у лісі).

Примітка 3.Якщо означення (однорідні і неоднорідні) стоять після слова, від якого залежать, то між ними ставиться кома: У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М.Рильський).

Примітка 4.Якщо спочатку йде непоширене означення (зазвичай воно виражається одиничним дієприкметником або прикметником), а потім поширене (зазвичай воно виражається дієприкметниковим зворотом), то вони вважаються однорідними і між ними ставиться кома: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О.Гончар).

Якщо ж спочатку йде поширене означення, а потім непоширене, то вони вважаються неоднорідними, а тому кома між ними не ставиться: На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі суниці (Донченко).

2. Якщо однорідні члени речення з’єднані повторювальними єднальними чи розділовими сполучниками (... іО, іО, іО...): Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див (Л.Костенко).

Повторюванимиможуть бути такі сполучники: і, та, й, то, чи, або, нітощо.

Примітка. Коли частина однорідних членів з’єднана безсполучниково, а частина – повторюваними сполучниками і, й, та (=і), кома ставиться між усіма однорідними членами: Запахло квітами мені, криницею живою, і скалком сонця на стіні, і щедрою весною (В.Стус).

3. Якщо однорідні члени з’єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між парами (...ОіО, ОіО...). Наприклад: Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні (Леся Українка).

4. Перед протиставними сполучниками (...О, а(але, зате, проте, однак) О...): Тече вода в синє море, та не витікає (Т.Шевченко).

5. Між однорідними членами речення, з’єднаними парними сполучниками, кома ставиться перед другим із них : Надворі хоча й холодно, але весело.

Парні сполучники: не тільки...а(але) й, як...так і, хоч...а(але) й, якщо...то тощо.

Кома між однорідними членами речення не ставиться:

1. Якщо однорідних членів речення не більше двох, і вони з’єднуються між собою одиничними сполучниками або, чи, та (у значенні і), і, й.

Запам’ятайте! «Або-чи-та-й-і коми ковтає».

Старий батько сидить коло хати та(і) вчить внука маленького чолом оддавати (Т.Шевченко).

2. Між двома непоширеними однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним сполучником і...і, ні...ні, якщо це стійкий вислів типу: і сміх і гріх ,і(ні) сяк і(ні) так, і(ні) вдень і(ні) вночі, ні світ ні зоря, і(ні) се і(ні) те, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, ні за що ні про що, ні слуху ні духу тощо: Світ який – ні краю ні кінця! (В.Симоненко).

3. Іноді між двома однорідними членами речення ставиться тире, якщо другий член речення протиставляється першому (між ними можна підставити сполучники а, але), виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: Ні, не вагання – (а) рівновага стала долею митця (Є.Плужник).

4. Іноді між значно поширеними або далекими за змістом однорідними членами ставиться крапка з комою: Розжеврене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом гралона деревах (Леся Українка).

 

При однорідних членах речення можуть бути узагальнюючі слова, які виконують об’єднуючу функцію по відношенню до однорідних членів. Узагальнюючі слова є тими ж членами речення, що й однорідні члени.

При узагальнюючих словах ставляться такі розділові знаки:

1. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставиться двокрапка. Наприклад: Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М.Коцюбинський).

Перед словами а саме, як-от, наприклад, як наприклад, що стоять після узагальнюючого слова, ставиться кома, а після них – двокрапка. Наприклад: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О.Довженко).

2. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире. Наприклад: І море, і озеро, і синій високий берег, і широкий степ – все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі відтінки, всі кольори ніби зливались докупи (І.Нечуй-Левицький).

3. Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнюючим словом, а після них речення продовжується, то після узагальнюючого слова ставиться двокрапка, а після однорідних членів – тире. Наприклад: Звідки б не їхали чумаки: з Полтави, Сум, Ромна чи Лубен – усі вони не могли оминути Кременчука (В.Малик).

Зверніть увагу!Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнюючим словом повинна бути кома, тире після них може не ставитися: Чекає все: і розпач, і образа, а рідний край нам буде чужиною (Олена Теліга).

Інколи тире ставиться після узагальнюючого слова перед однорідними членами, тоді однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією. Наприклад: На все осінь щедра – на кавуни, і на дощі, і на холодні роси (Ю.Збанацький).





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.51.78 (0.006 с.)