IV. У якому рядку прикметники при відмінюванні мають закінчення як м'якої, так і твердої груп?

1. Природний, рідний, веселий, вузький, зелений.
2. Синій, сусідній, верхній, передній, задній.
3. Батьків, братів, Петрів, Маріїн, Олексіїв.
4. Блідолиций, круглолиций, повнолиций, довголиций, безлиций.
5. Вечірній, крайній, давній, ранній, останній.

V. До якої групи відмінювання належать присвійні при­кметники батьків, орлиний, Миколин?

1. До м'якої групи.
2. До твердої групи.
3. До мішаної групи.
4. Вони не відмінюються.
5. Як до м'якої, так і до твердої.

VІ. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Рідна мова моя, материнська, чудова, на далекі зірки у піснях полетить (С. Литвин).

1. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, якісний, складна форма найвищого ступеня; тверда група, вжито у називному відмінку одни­ни, у чоловічому роді, в реченні є означенням.

2. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, відносний, тверда група, вжито у називному відмінку множини, в реченні є означенням.

3. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, якісний, м'яка група, вжито в родовому відмін­ку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

4. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, присвійний, тверда група, вжито у називно­му відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

5. Рідна (мова) - прикметник; початкова форма - рід­ний, якісний, тверда група, вжито у називному відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є оз­наченням.

VІІ. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (Я. Гоян).

1. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — вища, якісний, тверда група, вищій ступінь по­рівняння (проста форма), вжито в називному від­мінку однини, у жіночому роді; в реченні є озна­ченням.

2. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — високий, відносний, м'яка група, вжито в назив­ному відмінку однини, у жіночому роді; в реченні є присудком.

3. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — висока, присвійний, коротка форма, вжито в ро­довому відмінку множини, у жіночому роді; в ре­ченні є додатком.

4. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — високий, відносний, м'яка група, вжито в орудно­му відмінку множини, у чоловічому роді; в речен­ні є додатком.

5. Вища (Мати) — прикметник, початкова форма — високий, якісний, тверда група, найвищий ступінь порівняння (складена форма), вжито в називному відмінку однини, у жіночому роді, відокремлене означення.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 3

Числівник як частина мови.

Граматичні категорії та функційні розряди числів­ників

План

1. Поняття про числівник як частину мови. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням.

2. Специфіка вияву граматичних категорій числівника.

3. Функційні розряди числівників: власне-кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні. Особливості їх уживання.

4. Питання про порядкові числівники.

Практичні завдання

1. Підготуйте усні відповіді на питання:

1. Які особливості синтаксичного зв’язку числівників?

2. Доведіть частиномовний статус числівника.

3. У чому полягають морфологічні і синтаксичні особливості числівників?

4. Що лежить в основі поділу кількісних числівників на окремі групи?

5. У яких випадках слова мало, багато можуть виступати різними частинами мови?

6. Чому порядкові числівники неоднозначне трактуються у сучасній граматиці?

7. Що таке нумералізація? Наведіть приклади.

 

2. Визначте частиномовну належність поданих слів, зва­жаючи на: а) частиномовне значення; б) граматичне зна­чення; в) словотворчі особливості; г) синтаксичну функ­цію. Свої міркування проілюструйте прикладами. Зробіть узагальнення про традиційні/нетрадиційні підходи до визначення місця слів із кількісним значенням і слів, що вказують на порядок при лічбі, у системі частин мови.

Півтора, тисяча, нуль, кілька, третина, пара, обидва.

 

3. З'ясуйте, яку синтаксичну функцію в реченні вико­нують виділені слова. Укажіть, до якої частини мови вони належать.

1. Обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село (Б. Грінченко); Ста­рий дуб жив уже багато-багато років (Д. Павличко). 2. Однією ру­кою хреститься, а другою людям в очі штрикає (Народна творчість). 3. Два коти в одному мішку не вживуться (Народна творчість). 4. Мала собі удова дев'ять синів і десяту дочку Галю (Марко Вовчок). 5. Це двоє б'ються, третій перемагає (Народна творчість). 6. Вдарили з семи гармат у середу вранці (Народна творчість). 7. Мені приходять телеграми, мені сповнилося двадцять п'ять (Д. Павличко).

 

4. Запишіть числа збірними числівниками. Поясніть уживання апострофа й м’якого знака в числівниках. Із трьома числівниками складіть речення, з’ясуйте їх синтаксичну функцію.

2, 4, 5, 7, 9, 11, 13, 17, 19, 30, 63, 288.

 

5. Тестування

I. У якому рядку всі числівники — кількісні?

1. Перший, третій, п'ятий, сьомий, дев'ятий.

2. Десять, одна десята, десятеро, сто двадцять, со­рок один.

3. Одинадцятий, тринадцятий, п'ятнадцятий, сімнад­цятий, дев'ятнадцятий.

4. Тридцять перший, сороковий, п'ятдесят четвертий, двадцять восьмий, тридцятий.

5. Двохсотий, трьохсотий, трьохтисячний, п'ятимільярдний, чотирьохсотий.

II. У якому рядку всі числівники - порядкові?

1. Двоє, троє, четверо, п'ятеро, десятеро.

2. Одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять, шістдесят сім.

3. Другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий, шостий.

4. Десять, двадцять, тридцять, сорок, сімдесят.

5. Чотирнадцять, п'ятнадцять, дев'ятнадцять, триста двадцять, сто.

ІII. У якому реченні виділене слово — порядковий числівник?

1. Підкинули іще одне поліно, воно стріляло, схоп­лене вогнем.

2. Він у цій кузні — з дванадцяти років.

3. Розмір, неначе химерна хвиля, розбивається об кожну малу перешкоду, ви даремно шукали б у ньому дев'ятого валу.

4. Дві берези біля двору поклонилися до ніг.

5. П'ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів.

IV. У якому реченні виділене слово — кількісний збірний числівник?

1. Де двоє б'ються, третій перемагає.

2. Дві медалі. Пробиті легені. І лице — як осіння земля.

3. Одним мотузком зв'язані, одну пісню співають.

4. Вдарили з семи гармат у середу вранці.

5. На той час суддями були: якіїсь два Осли, одна нікчемна Шкапа та два стареньких Цапа.

V. Визначте розряди за значенням та групу за скла­дом виділеного числівника: Чоловіче мій, запрягай коня! Це не кінь, а змій, — миготить стерня. Доберемося за три годиночки за стонадцять верст до родиночки.

1. Порядковий, простий.

2. Кількісний, цілий, простий.

3. Кількісний, складений.

4. Кількісний, збірний.

5. Кількісний, дробовий.

VI. Визначте розряд за значенням та групу за складом виділеного числівника. Папірець про вісімдесят п'ять і сім десятих процен­та він підписав і з того часу домовився з секретарем про заняття з арифметики й письма.

1. Порядковий, простий.

2. Кількісний, цілий, простий.

3. Кількісний, складений.

4. Кількісний, збірний.

5. Кількісний, дробовий.

VІІ. У якому реченні всі виділені слова — числівники?

1. Багато ж тих корінців — страх, як багато. Один, два, три... десять, ціла жменя, ціла купа.

2. Було в матки три синочки, повставали, повмивались, позмивались, повчесались, поїхали аж на місто.

3. Краще раз показати, ніж сто слів сказати.

4. За одного вченого двох невчених дають.

5. Кине дурень камінь в воду — десятеро розумних не витягнуть.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

 

Практичне заняття № 4

Відмінювання різних розрядів числівників. Наголос у числівниках.

Розбір числівника як частини мови /за схемою/

План

1. Відмінювання числівників. Аналіз специфіки парадигм кількісних числівників.

2. Синтак­сичні функції числівників.

3. Наголос у числівниках.

4. Розбір числівника як частини мови

Практичні завдання

1. Запишіть цифри словами. Розкриваючи дужки, поставте іменники в потрібній формі:

1/5 (доходи), 1/3 м, 150 га, 1 5/6 (товар), 5,01 (приріст), ½ (двері), 145 %, 15 ¾ кг, 17,9 дм, 0,74 %, 0,5 грн., 2 (присутній), 18 (вчений), 1/3 (канікули), 500 г, 1,5 хв.

2. Провідміняйте числівник вісім тисяч шістсот п’ятдесят два.

3. Утворіть від кількісних числівників, записаних цифрами, порядкові й запишіть їх, із двома складіть речення:

60, 79, 483, 1000, 2561, 500 001, 19 млрд.

4. Відредагуйте речення, визначте синтаксичну роль числівників:

1. Два роки минули з часу першої зустрічі. 2. Частина учнів все ще навчаються погано. 3. Лише три дні залишилися до свята останнього дзвоника. 4. Я з Оксаною сидимо разом на другій парті. 5. У господарстві були зорані 44 гектарів землі.

5. Визначте числівники, виконайте їх морфологічний розбір (за схемою)

А царівна молодая Все живе серед лісів У семи богатирів (О. Пушкін). Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Нар.тв.). Потім дружним хором почали мурликати дев’ятеро котів (Ю. Смолич). Тепер від світа цілого відділяє його оця в кільканадцять сажків заввишки верства… води (М. Коцюбинський).