Розряди сполучників та їх морфологічний склад



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розряди сполучників та їх морфологічний склад



Контрольні питання

1. Чому сполучник належить до службових частин мови?

2. На які групи за значенням поділяються сполучники?

3. Чим відрізняються сполучники сурядності і підрядності?

4. На які групи поділяються сполучники за будовою?

5. Які слова називаються сполучними?

6. Чи переходять повнозначні слова у сполучники? Як саме?

Практичні завдання

1. Допишіть у поданих прислів'ях потрібні за змістом сполучники, назвіть їх розряд.

1. М'яко стеле, ... твердо спати. 2. В очі любить, ...за очі гудить. 3. Сніг і завірюха, ... вже зима коло вуха. 4. ... хліб та одежа, їв би козак лежа. 5. Захистив, ... вовк овець. 6. Така правда, ... на вербі груші. 7. Світи, зоре, на все поле, ... місяць зійде. 8. ... влітку часті зірниці — буде гарний урожай.

 

2. Знайдіть «зайве» слово, враховуючи групи сполучників за значенням:

а) тому що, тим що, бо, у зв'язку з тим що, дарма що;

б) щоб, для того щоб, з тим щоб, щоби, тим що;

в) тільки-но, щойно, скоро, ледве, наче, з того часу як;

г) мов, немов, коли б, мовби, нібито, як.

 

3. Запишіть речення з поданими сполучниками, знявши риски. Поясніть написання сполучників.

А/би, що/б, ні/би, ні/би/то, немов/би/то, як/що, за/те, незважаючи/на/те/що, як/би.

 

4. Поясніть правопис сполучників (усно).

Як (би) не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтане (3. Гончарук). 2. Як (би) я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 3. Що (б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 4. Вітри проспівають над хвилями нив про (те), як в негоду він край боронив (П. Усенко). 5. Як (би) оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила арфу золоту (Леся Українка). 6. Де б він не був, що (б) з ним не трапилося, звик ніколи не схиляти голову (Петро Панч). 7. Блискавки тримав поет в руці — то (ж) блискавки він кидав із трибуни (П. Тичина). 8. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що (б) вільно по світі літати, що (б) вітер розносив луну (Леся Українка). 9. У мене одна думка: як (би) нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний).

 

5. Перепишіть, розкриваючи дужки. З'ясуйте, у яких випадках слова є сполучниками, а в яких — іншими частинами мови.

1. А Михайлик (тим) часом добіг додому (Б. Грінченко). 2. (Тим) (часом) як гості розмовляли й пили чай, молодий Радюк приїхав у двір (І. Нечуй-Левицъкий). 3. Хто зробив шкоду, (про) те ніхто не дізнався: (за) те знала одна Василина (І. Нечуй-Левицький). 4. (Про) те діда не видно (В. Нестайко). 5. (За) те ж як у свято або в неділю, як вирвешся на вулицю, усе село розлягається піснями (Панас Мирний). 6. Але іноді ми Стьопці прощали (за) те, що, на наш погляд, він дуже багато знав (В.Нестайко). 7. Як на ноги сп'явся, то (й) за працю взявся. 8. Не кожен, хто дбає, то (й) має (Народна творчість).

 

6. Виконайте морфологічний розбір 5 сполучників із усієї роботи (на вибір).

Схема морфологічного розбору сполучника

1. Аналізоване слово.

2. Група за морфологічним складом (прості, складні, складені).

3. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).

4. Група за вживанням (одиничні, парні, повторювані).

5. Які члени речення чи які речення сполучає.

6. Правопис слова.


 

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 4

Частка як службова частина мови

Контрольні питання (до письмової самостійної роботи)

1. Яке місце займають сполучник і частка в системі частин мови?

2. Яка службова функція сполучника?

3. У чому різниця між сполучниками сурядності і підрядності?

4. Наведіть приклади непохідних і похідних сполучників.

5. З’ясуйте функції сполучних слів. Які частини мови можуть уживатися як сполучні слова?

6. Яка роль часток у мові?

7. На які групи поділяються частки за значенням?

8. Які частки називаються формотворчими, а які − словотворчими? Проілюструйте прикладами.

9. Від яких частин мови утворюються похідні частки?

10. Назвіть основні правила правопису сполучників і часток.

11. Чим відрізняються службові слова від самостійних?

12. Які основні підходи до кваліфікації службових слів? Доведіть їх частиномовний статус у традиційній класифікації частин мови.

13. Чому прийменник належить до службових частин мови? У чому полягає його службова функція?

14. З якими частинами мови вживаються прийменники? Наведіть приклади. Чому прийменники не вживаються з дієсловами, прислівниками?

15. Назвіть основні семантичні типи прийменників.

16. На які групи поділяються прийменники за своїм походженням? Наведіть приклади первинних і вторинних прийменників.

17. Як поділяються прийменники за морфологічним складом?

18. З якими відмінками вживаються прийменники? Як ви розумієте багатозначність прийменників?

 

Практичні завдання

1. Доберіть речення, у яких би частки виконували формотворчу роль, виражали значення оклику, захоплення, пом’якшення наказу, підсилення або виділення якогось члена речення, бажаність та ін.

  1. Визначте морфологічний склад та походження при­йменників.

У зв'язку з, по, в, попри, під час, з-перед, поверх.

  1. Визначте з ряду подібних: а) зайвий сполучник; б) зайву частку. Відповідь обґрунтуйте.

а) або..., або; чи..., чи; ні..., ні; то..., то; не то..., не то; б) не, ні, б, би, ані.

  1. Напишіть слова разом, окремо, через дефіс:

будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, будь/на/якім, де/б/то/не/було, звідки/небудь, як/раз, Що/то/за, чий/небудь, будь/хто, хіба/що, от/таки, все/ж/таки.

5. Виконайте морфологічний розбір усіх часток із речення:

І який же він радий, що прокинувся зарані, який веселий, що мати не чула, як він встав, узувся, одягся й вийшов (Панас Мирний).

Схема морфологічного розбору частки

1. Аналізоване слово.

2. Розряд за значенням і функцією.

3. Словотворча чи формотворча.

4. Місце в реченні.

5. Правопис слова.

 

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 5

Частки НЕ і НІ з різними частинами мови

Практичні завдання

1. Перекладіть подані нижче частки українською мовою та складіть із ними речення. Порівняти правопис часток в обох мовах.

Ведь, ли, -либо, кой-, -ка, вовсе не, разве, даже, только, не-ужели.

2. Складіть речення з поданими словами та сполученнями слів: дещо – де що, так‑от – так от, аякже – а як же. Визначте, якими частинами мови вони є.

3. Запишіть зредаговані речення.

1) Полий цю яблуню — ад-же вона із яблучьками. Не хайже сад все світній встає там, де ридала мати на руїні. (М. Рильський) 2) Як були ми малими і ще, як зберались йти на крайсві-ту, ми любили вмиватись дощєм, що б скоріше рости і міцьні-ти. (В. Ткаченко) 3) Я хотіла-б людям для підмоги у кажду мить подати голос свій. (В. Ткаченко) 4) Я тільки-що друже була на Дніпрі,— твоя Україна квітує. (М. Нагнибіда) 5) Грім на вогне-ному списі злитів увись і вибухнув над ними, і хто-зна-де осипався у низ. (М. Нагнибіда)

 

4. Поясніть правопис НЕ, НІ (усно).

 

1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні)хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед.

 

 


Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 6

Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням

Контрольні питання

1. Яка частина мови називається вигуком?

2. Які функції в мові виконують вигуки?

3. Чим відрізняються вигуки від самостійних і службових слів?

4. Які вигуки вважаються первинними, а які – вторинними? Чому?

5. Які вигуки виражають емоції, а які – волевиявлення?

6. Чи розрізняються вигуки і звуконаслідувальні слова?

 

Практичні завдання

1. Знайдіть вигуки та звуконаслідувальні слова, поясніть їх написання та пунктуацію (усно).

1. Спів вівсянки складається із окремих вигуків, які умовно можна записати так: «Чи-чит!.. Чит-чит-чирз-з-з!». 2. В українському фольклорі пісня вівсянки імітується словами так: «Діду, діду, сій ячмінь!». Або: «Кидай сани, бери віз-з-з!.. та й поїдем по рогіз-з-з!». Або ще: «Телегіз-з-з! покинь сани, бери віз-з-з!» 3. Перепілка побачила пеньок та й каже: «Під пеньок! Під пеньок!». 4. Журавель іде за плугом та кричить: «Турли! Турли!». 5. Деркач каже: «Придерж-ж-ж. Придерж-ж-ж!» (За О. Воропаєм).

 

2. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Ов (ов) ов!..— одзиваються збуджені гори ... га (га) га! — повторюють в тривозі далекі верхи. (М. Коцюбинський.) 2. Б'ється, стогне, зітхає море!.. Бу (ух)!., бу (ух)!., бу (ух)!., бу (ух)! (М. Коцюбинський.) 3. Куд (ку) дак за п'ятак, ку (ку) рі (ку) за копійку. (Народна творчість.) 4. —Кру (кру)!—лунає поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане. (ЛІ. Нагнибіда.) 5. (На) добраніч вам, ниви. (М. Коцюбинський.) 6. Ов (ва)! Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися. (М.Коцюбинський.) 7. Не жартуй наді мною, (будь) ласка, і, говорячи, не мовчи. (В.Симоненко.) 8. Людей і долю проклинать не варт, (їй) Богу. (Т.Шевченко.)

 

3. Виконайте морфологічний розбір усіх підкреслених слів:

1)Ай-ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке крякуха?! 2) Аж ось крякуха різко й тривожно, аж ніби захлинаючись: –Ках-ках-ках! 3) Коли це гусак як закричить – ґе-ґе-ґе – тапо воді ляп-ляп-ляп! 4) Так ото зібрались і кажете дружині й дітям: – До побачення! Вирушаю на лося! (Остап Вишня.)

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.179.111 (0.02 с.)