Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.

А Кілька років тому ІПІС переїхав у нове приміщення.

Б У 1992 році розпочав роботу ВАК України.

В ХДУ гостинно приймав делегацію з Польщі.

Г У 1992 році розпочала роботу ВАК України.

Д ХДУ гостинно приймала делегацію з Польщі.

Е Кілька років тому ІПІС переїхала у нове приміщення.

Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.

А Військовий аташе.

Б Смілива тореро.

В Відомий шансоньє.

Г Літня мадам.

Д Серйозний фрау.

Е Справедлива рефері.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс

Практичне заняття № 6

Розбір іменника як частини мови /за схемою/

Практичні завдання

1. Опрацюйте (стисло законспектуйте) наукові розвідки К. Городенської під загальною назвою «Мовна мозаїка» (додається).

2. Утворіть іменники на позначення осіб чоловічої і жіночої статі. Схарактеризуйте їх словотворчі особли­вості, фонетичні процеси, що супроводжували слово­творення, поясніть правопис.

Львів, Полтава, Естонія, Греція, Данія, Польща, Грузія.

3. Виконайте морфологічний розбір іменників із поданого речення за схемою.

Одначе, не долітаючи до нас, табуни знов повертають назад, певне, є там десь лимани, озера, адже не одне оце наше висхле озеречко — вся ж придніпровська місцевість зветься Чари-Комиші (О. Гончар).

Схема морфологічного розбору іменника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

4. Граматичні категорії:

а) рід і засоби вираження його (семантичні ознаки, морфологічна будова, синтаксичні зв'язки з іншими словами в реченні);

б) число і засоби вираження його;

в) відмінок і засоби вираження його;

г) відміна і група.

5. Синтаксична роль.

6. Будова слова

7. Правопис слова.

 

4. Тестування

І. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника: Не раз ми ходили в дорогу, не раз ми вертались до хати і знову брели від порогу — правдивої цілі шукати. (П. Грабовський)

1. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родо­вому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

2. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, істота, чоловічого роду, II відміни, у назив­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

3. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, не­істота, чоловічого роду, III відміни, у родовому від­мінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

4. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, у даваль­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

5. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому від­мінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ІІ. Знайдіть правильний варіант морфологічного роз­бору виділеного іменника: Мова, наша мова — мова кольорова, в ній гроза травнева і тиша вечорова. (Ю.Рибчинський)

1. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

2. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

3. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

4. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки одни­ни; у реченні виконує роль головного члена.

5. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, істота, жіночого роду, І відміни, мішаної гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки мно­жини; у реченні виконує роль головного члена.

ІІІ. Знайдіть варіант правильного морфологічного роз­бору виділеного іменника: Сонце з небокраю встало рано-рано, знову розмовляю з вами, рідна мамо (М.Сингаївський).

1. Іменник, початкова форма — мама, загальна на­зва, істота, жіночого роду, III відміни, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

2. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, іс­тота, жіночого роду, II відміни, твердої групи, у на­зивному відмінку, множина; не є членом речення.

3. Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родово­му відмінку, однина; не є членом речення.

4. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, IV відміни, твердої групи, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

5. Іменник, початкова форма — мама, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у назив­ному відмінку, множина; не є членом речення.

IV. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?

1. Шахтар, викладач, голівка, сестричка, візник.

2. Студент, учень, теплота, ягода, молоко.

3. Полісся, комарик, сталевар, суглинок, розклад.

4. Лікарня, лікар, кістка, кість, яструб.

5. Розлука, контрудар, вистава, ходіння, щастя, лісопарк.

V. У якому рядку всі іменники утворено префіксально-суфіксальним способом?

1. Моряк, пекарня, байкар, горянка, житель.

2. Нагрудник, безсилість, безрукавка, безхребетний, відлюдність.

3. Пловчиха, співець, берізка, переклад, чорноморець.

4. Боксер, українець, вівсянка, заспів, недогляд.

5. Водичка, перехід, морозець, переклад, законодавство.

VІ. Яким способом утворені іменники прабатьківщина, підстанція, присмак, незгода, суперклас?

1. Префіксально-суфіксальним.

2. Префіксальним.

3. Суфіксальним.

4. Складанням основ або слів.

5. Переходом прикметників у іменники.

VІІ. Яким способом утворено іменники пригорок, наколінник, пристінок?

1. Суфіксальним.

2. Префіксально-суфіксальним.

3. Переходом прикметників в іменники.

4. Префіксальним.

5. Складанням основ або слів.

 

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 1

Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників.

Форми прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників

План

1. Поняття про прикметник як частину мови.

2. Специфіка граматичних категорій прикметника.

3. Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні.

4. Перехід відносних прикметників у якісні; присвійних – у відносні та якісні.

5. Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прикметниками.

6. Стягнені та нестягнені форми повних прикметників.

7. Ступені порівняння як форми якісних прикметників.

8. Творення вищого та найвищого ступенів порівняння.

9. Аналітичні форми ступенів порівняння

Контрольні питання:

1. З’ясуйте значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції прикметника.

2. Які особливості граматичних категорій прикметника?

3. Охарактеризуйте відмінності між якісними, відносними і присвійними прикметниками.

4. Чим зумовлений перехід прикметників з одного розряду в інший? Доведіть на прикладах.

5. Які засоби і способи творення ступенів порівняння прикметників?

6. Чи від усіх якісних прикметників утворюються ступені порівняння?

Практичні завдання

1. Опрацюйте (стисло законспектуйте) уривок із навчального посібника Галини Волкотруб «Стилістика ділової мови», с. 95-101 (додається).

2. Утворіть усі можливі синтетичні й аналітичні форми вищого (першого) і найвищого (другого) ступенів по­рівняння, поясніть особливості їх творення та семан­тичні відтінки. Випишіть прикметники, від яких сту­пені порівняння не утворюються, і з'ясуйте причину.

Залізний, швидкий, солоний, старий, тихий, далекий, сліпий, сільський.

 

3. Розділіть прикметники за лексико-граматичними розрядами, обґрунтуйте належність їх до кожного з роз­рядів семантичними особливостями; із підкресленими сло­вами складіть речення так, щоб у різних конструкціях вони виконували різні синтаксичні функції.

Художній, русявий, повен, ра­дісний, бузковий, економічний, Петрів, бадьорий, про­мовистий, грецький, чорний, Чорне.

 

4. Утворіть присвійні прикметники чоловічого, жіночо­го, середнього роду, визначте словотворчі і формотворчі афікси. З'ясуйте, від яких іменників присвійні прикмет­ники не утворюються. Поясніть причину.

Сестра, лікар, Софія, лікарня, професор.

 

5. Випишіть 5 прислів’їв із прикметниками вищого та найвищого ступенів порівняння, визначте форму й ступінь.

6. Тестування.