Схема морфологічного розбору числівника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма.

3. Розряд за значенням:

а) кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий);

б) порядковий.

4. Група за будовою.

5. Рід (якщо йому властивий).

6. Число (якщо властиве).

7. Відмінок і засоби вираження його.

8. Синтаксична роль.

9. Будова, походження, творення.

10. Правопис слова.

Зразок

Одну фразу з першого диктанту я й досі пам’ятаю дуже добре (Остап Вишня).

Одну (фразу пам’ятаю) — п.ф. один; кількісний, власне кількісний; простий за будовою; вжитий у формі однини, жіночого роду, знахідного відмінка (засіб вираження флексія –у), у цих формах узгоджується з іменником фразу; разом з іменником виступає у ролі додатка; корінь одн-, закінчення –у.

6. Прочитайте, дотримуючись правил наголошення:

дев'ятнадцятьох, багато, одного, багатьма, двадцятеро, тридцятьом, всі до одного, кількадесятьом, мільярдом, дев'яноста, трьомастами, одинадцятьома, одинадцять, п'ятдесятьма, одному, один одному.

7. Тестування:

1. Знайдіть неправильні форми числівників.

А Двомастами сорока трьома.

Б Трьомастами.

В Трьохсот двадцяти сімох.

Г П’ятьмастами сорока одним.

Д Шестидесяти двох.

Е Восьмистами пятдесятьма.

2. Визначте неправильне твердження.

А Числівник ДВОЄ вживається з іменниками жіночого роду, що означають назви істот.

Б Числівник ДВОЄ вживається з іменниками чоловічого роду, що означають істоту.

В Числівник ДВОЄ вживається з іменниками, що стоять у формі множини й мають відтінок збірності.

Г Числівник ДВОЄ не вживається з іменниками середнього роду, що означають назви істот.

Д Числівник ДВОЄ вживається з іменниками, що означають парні предмети та що мають лише форму множини.

3. У якому реченні допущено помилку в узгодженні присудка з підметом, до складу якого входить кількісний чи неозначено-кількісний числівник, кількісний іменник?

А Шість студентів успішно пройшли виробничу практику.

Б Більшість учасників тендеру пропонує власний план.

В Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекає на сприятливіший інвестиційний клімат.

Г Двоє свідків виступило на засіданні суду.

4. Як пишуться складні слова десяти/мільйонний, восьми/тисячний, п’ятнадцяти/кілометровий? Обґрунтуйте відповідь вибраним варіантом.

А Разом, бо складні числівники можуть бути записані цифрами й словами.

Б Окремо, оскільки другим компонентом виступають мільйонний, тисячний.

В Через дефіс, оскільки частини складного слова утворені від сурядного сполучення слів.

Г Разом, тому що другим компонентом виступають мільйонний, тисячний та прикметник.

5. Як пишуться слова двохсот/кілограмовий, п’ятдесятитрьох/тисячний, двох/мільярдний? Обґрунтуйте відповідь вибраним варіантом.

А Разом, бо складні числівники можуть бути записані цифрами й словами.

Б Окремо, оскільки другим компонентом виступають мільйонний, тисячний.

В Через дефіс, оскільки частини складного слова утворені від сурядного сполучення слів.

Г Разом, тому що другим компонентом виступають мільйонний, тисячний та прикметник.

6. Знайдіть неправильні форми числівників.

А Шестисот п’ятдесяти дев’яти.

Б Восьмидесяти трьох.

В Двомастами шістнадцятьма.

Г П’ятьмастами дев’яноста двома.

Д Шестидесяти п’яти.

Е Сімдесяти дев’яти

7. З якими іменниками вживається числівник ДВОЄ?

А Ягня.

Б Олівець.

В Брат.

Г Діти.

Д Гілка.

 

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 5

Займенник як частина мови.

Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії

План

1. Лінгвістичний статус займенника.

2. Місце займенника в традиційній класифікації частин мови.

3.Загальнограматичне значення займенників. Співвідношення займенників з іншими частинами мови.

4. Лексико-граматичні розряди займенників.

5. Граматичні категорії займенника.

 

Контрольні питання

1. Доведіть частиномовний статус займенника.

2. Із якими частинами мови співвідносяться займенники? Проілюструйте прикладами.

3. У чому полягає дейктична функція займенників?

4. На які лексико-граматичні розряди поділяють займенники?

5. Які семантичні й граматичні особливості спостерігаємо в займенниках різних розрядів?

6. Як розмежувати питальні і відносні займенники?

Практичні завдання

1. Прочитайте речення, визначте стиль. Випишіть займенники, з’ясуйте їх синтаксичні функції та лексико-граматичні розряди:

1. …я працюю, сім’ю утримую непогано, міг би, звичайно, краще, але я не продвинутий, фантазія моя не сягає далі належного заробітку за належний труд. На роботі мене поважають, колектив нічого, спершу дивилися скоса – думали, що я націоналіст, – у нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст. А потім звикли, дехто й сам би вже перейшов, але ж це мало не акт громадянської мужності, як було за радянських часів, так і тепер (Ліна Костенко «Записки українського с а машедшого»).

2. Слово батьківщина має кілька значень. По-перше, воно означає країну стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; по-друге, вживається переносно, означаючи місце зародження, походження або виникнення чогось. У цих двох значеннях слово батьківщина вживається з наголосом на першому або на передостанньому складі (Є. Чак «Складні питання граматики та орфографії»).

3. У конкурсі можуть брати участь учні 2–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності без попереднього відбору. Для участі в конкурсі учень повинен зареєструватися у координатора конкурсу в своєму навчальному закладі або в регіонального координатора в іншій установі освіти, де буде проводитися конкурс (Із «Правил організації та проведення Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2012»).

4. То, може, ставити питання про гуманітарну ауру України ще не слід, може, це передчасно і навіть по-своєму некоректно? Україна ще перебуває в іншій системі координат. Думаю, що слід. Треба робити все, що може прискорити процес її опритомнення, її повноцінного входження у світове співтовариство. Навіть якщо для цього потрібна шокова терапія (Ліна Костенко, лекція «Гуманітарна аура нації…»).

 

2. І. Перекладіть подані російські сполуки українською мовою:

Который день подряд, ни в коем случае, в одном и том же месте, в другой раз;

ІІ. До займенників, використаних у білоруських приказках і антиприказках, доберіть українські й російські відповідники:

Якое дрэва, такі і клін, які бацька, такі сын; які чорт Хомка – такая яго жонка;

Баба з воза – конь за ёю; не адкладвай на заўтра тое, што можна купіць сёння.

ІІІ. Складіть самостійно по 3 антиприказки (із займенниками), до використаних займенників доберіть відповідні форми з російської мови.

ІV. Визначте граматичні категорії вживаних у попередніх завданнях займенників, порівняйте засоби їх вираження в східнослов’янських мовах.

3. Тестування:

I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?

1. У, на, чи, аж, і.
2. Я, ти, ми, ви, її.
3. А, ось, от, це, цей.
4. Вже, хіба, мов, хто, сам.
5. Щось, ще, щоб, дещо, будь-що.

II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?

1. Весь, цей, мій, ніхто, будь-який.
2. Той, ніщо, абищо, її, всякий.
3. Хто-небудь, абихто, хтозна-що, казна-хто, будь-що.
4. Такий, сам, ваш, будь-хто, вони.
5. Стільки, хтось, жодний, свій, дещо.

ІII. У якому рядку всі займенники належать до розряду означальних?

1. Всякий, сам, кожний, інший, жодний.
2. Дехто, весь, той, мій, нічий.
3. Самий, цей, нікотрий, дещо, твій.
4. Такий, деякий, їхній, який, ти.
5. Хто-небудь, стільки, ваш, вона, себе.

IV. У якому рядку всі займенники належать до розряду питальних?

1. Який, скільки?, мій, кожний, що-небудь.
2. Хто, що, якийсь, скільки, ваш.
3. Хто? Що? Який? Чий? Котрий?
4. Котрий, ви, себе, деякий, я.
5. Вона, чий, абихто, що-небудь, хтозна-що.

V. У якому рядку всі займенники належать до одного розряду?

1. Хто, що, ніскільки, її, такий.
2. Самий, жодний, будь-хто, вони, щось.
3. Ми, ви, я, ти, вона.
4. Себе, який?, нікотрий, його, інший.
5. Абищо, якийсь, той, чий, весь.

VІ. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс?

1. Аби/хто, будь/що, казна/чий, де/котрий, ні/хто.
2. Ані/який, де/який, аби/що, чий/сь, будь/хто.
3. Де/котрий, що/небудь, хтозна/чий, ні/який, що/сь.
4. Будь/що, чий/небудь, казна/який, хтозна/скільки, будь/який.
5. Ні/скільки, хто/сь, хтозна/який, казна/що, ані/що.