II. Відмінювання порядкових числівників

1. Порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи {п'ятий, п'ятого, п'ятому,...; сотий, сотого, сотому,...), лише числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи {третього, третьому,...).

2. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки ос­тання складова: тисяча дев'ятсот п'ятдесятий рік, тисяча дев'ят­сот п 'ятдесятого року, тисяча дев 'ятсот п 'ятдесятому рокові, у тисяча дев 'ятсот п'ятдесятому році; дві тисячі перший рік, дві ти­сячі першого року, у дві тисячі першому році тощо.

СПОЛУЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один стілець, одного стільця... одна проблема, однієї проблеми...

2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживають­
ся у формі називного відмінка множини: два підручники, три студен­ти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками. У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди ви­магають родового однини: два сына, три фильма, четыре стола, оба продавца.

Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словоспо­лучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капе­люшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні.

3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків.
У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п'я­ти зошитах, двадцятьом журналістам.

4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйо­на жителів.., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кіло­метрів.

5. Керування складених числівників визначається останнім сло­вом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість депутатів, сто п'ятдесят мешканців.

6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара.

7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який вира­жає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри,
п'ять з половиною кілометрів.

У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих відсотка.

8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півто­ра керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтора­ста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числів­ники сполучаються з відповідними формами множини іменників:

Н. півтора аркуша півтораста кілометрів

Р. півтора аркуша півтораста кілометрів

Д. півтора аркушам півтораста кілометрам

3. півтора аркуша півтораста кілометрів

О.півтора аркушами півтораста кілометрами

М.(на) півтора аркушах півтораста кілометрах

9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого берез­ня, з восьмим березня, присвячено першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготу­вати до дня першого вересня. Конструкції привітати зі святом восьме березня, привітати зі святом перше вересня належать до сфери роз­мовної мови.

ДІЄСЛОВО

ТВОРЕННЯ І ВЖИВАННЯ ДЕЯКИХ ФОРМ ДІЄСЛОВА

І. Неозначена форма дієслова

Стилістично нейтральні форми інфінітива на -ти (вболівати, май­струвати, виступати, шити) не мають функціональних обмежень. Варіантні форми інфінітива на -ть {співать, стрибать, шукать) вжи­ваються в усному мовленні, фольклорі та в художній літературі, на­приклад:

Деякі дієслова мають паралельні форми інфінітива. До стилістич­но рівнозначних (хоча семантично — за значенням одно- чи бага­тократності, інхоативності, інгресивності, дуративності і т. ін. — не тотожних) належать, наприклад, такі варіанти: виштовхнути і виш­товхати, випхнути і випхати, витягнути і витягти, досягнути і до­сягти, застигнути і застигти, надягнути і надягти, скреготати і скреготіти і под. Стилістично розрізняються форми із суфіксами -ува- (-юва-) і -а- (-я-), як-от: витискувати і витискати, витягувати і витягати, випробовувати і випробувати, доповнювати і доповняти, закруглювати і закругляти, замінювати і заміняти, затрачувати і затрачати. Першим з варіантів віддається перевага у науковому та офіційно-діловому мовленні, другі частіше використовуються у роз­мовному і художньому стилях.

II. Форми теперішнього часу

Стилістично розрізняються форми першої особи і множини (розуміємо — розумієм, бачимо — бачим, радіємо — радієм) і форми третьої особи однини (співає — співа, виглядає — вигляда, поливає —
полива). Перші з наведених варіантів є стилістично нейтральними, другі належать до стилістично знижених форм, які вживаються у розмовному мовленні.

2. Елементом просторіччя є форма хотять. Літературній нормі ук­раїнської мови відповідає форма хочуть.

3. Дієслово бути в усіх особах однини і множини вживається у формі є.

Іноді під впливом російської мови замість форми є у ролі зв'язки використовуються особові форми дієслова являтися: Підприємство являється юридичною особою. Вони являються моїми найкращими дру­зями. Така заміна є порушенням норми. В українській мові дієслово являтися не використовується як зв'язка, воно вживається із значен­ням "з'являтися, примарюватися, снитися", як у прикладах: Не раз у сні являється мені, О люба, образ твій, такий чудовий... (І. Франко); Чого являєшся мені Усні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? (Там само).

IІІ. Форми майбутнього часу

Дієслова доконаного виду утворюють просту (синтетичну) фор­му майбутнього часу: побачу, відпочинеш, сконструюють. Дієслова недоконаного виду мають синтетичну й аналітичну форми майбут­нього часу: буде проводитись/проводитиметься, будуть контролюв ати / контролюватимуть, буде визначати/визначатиме, буде забезпе­чуватись/забезпечуватиметься, будемо забезпечувати/забезпечува­тимемо. У діловому і науковому стилях уживаються обидві форми. В інших стилях перевага віддається простим формам дієслова: сніда­тимемо, танцюватимеш, пропонуватимуть.

V. Форми наказового способу

1. Для української мови характерні прості форми першої особи множини: ходімо, встаньмо, дивімось, зробімо, пишімо, снідаймо. У російській мові форми першої*особи множини можуть бути прости­ми і складеними. Перші збігаються з відповідними формами дійсно­го способу (бежим, встанем, летим), другі утворюються за допомо­гою частки давайте (давайте смотреть, давайте сделаем, давайте писать, давайте прочитаєм). Українській мові подібні форми не вла­стиві.

2. Деякі дієслова у наказовому способі мають дві паралельні фор­ми другої особи однини, які стилістично не диференціюються: визна­чити — визнач і визначи, застругати — застругай і застружи, крес­лити — кресль і кресли, плескати — плещи і плескай, провітрити — провітр і провітри, хникати — хникай і хнич і т. ін.

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

1. У більшості випадків вибір прийменника визначається тради­цією, наприклад; їхати на Кавказ — їхати у Крим, відпочивати у са­наторії — відпочивати на туристичній базі, у вихідні — на цьому тижні тощо. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п'ять метрів на секунду,
враження про виставу, дотичний з проблемами, застерігати про не­безпеку, знатися в кулінарії (замість нормативних словосполучень: вітер п'ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії).

2. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовлен­ню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

3.Поширеною помилкою є вживання прийменникових конст­рукцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступатися ідеалів (замість відступити ся від ідеалів), оплатити за проїзд замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття), не поступатися за красою (замість не поступатися красою) тощо.

4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у не­ правильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч про­блем, завдяки тренування, наперекір рішень (замість нормативних конструкцій: всупереч проблемам, завдяки тренуванню, наперекір рішенням).

Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сце­нах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо киян і гостей нашої столиці.