Тема: морфологічні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: морфологічні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні



Тема: МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

План

  1. Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
  2. Особливості використання числівників у професійному мовленні.
  3. Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні.
  4. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні.

Література

  1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2002. – С. 485–486.
  2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2002. – С. 134 – 136, 219–226.
  3. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 54–59.
  4. Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С.104 –108.
  5. Український правопис. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 68–71.
  6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 313–314.

ІМЕННИК

Рід відмінюваних іменників

1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не вик­ликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів — реклама, філія, рейтинг, житло, замовлення. Якщо ж рід не підказується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії. Труднощі стосуються насамперед іменників з нульовим закінченням, які можуть належати і до чоловічого, і до жіночого роду.

Слова аерозоль, картель, нежить, псалтир, рояль, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники бан­дероль, барель, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, міг­рень, папороть, ретуш, розкіш, філігрань, фланель, шагрень — до жі­ночого. Розрізняються родом омоніми туш' "рідка або суха фарба", туш2 "музична п'єса, що використовується як урочисте вітання під час вшанування, вручення нагород тощо" і туш3 "у грі в більярд — ненавмисне торкання кулі, що вважається ударом". Перший з омо­німів належить до жіночого роду, два інших — до чоловічого.

2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і ук­раїнській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідне­ністю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за ро­довою характеристикою у двох мовах.

Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів, наприклад:

українська мова російська мова

криза і кризис

недуга недуг

президія ж. р президиум І ч. р.

теза тезис

тополя тополь

філія филиал

посуд посуда

продаж ч. р. продажа ж. р.

ярмарок ярмарка

Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою:

українська мова російська мова

путь і путь

біль боль

дриль дрель

дріб дробь

живопис живопись

запис запись

кір корь

літопис летопись

машинопис машинопись

напис надпись

опис опись

перекис перекись

пил ч.р. пыль ж.р.

підпис подпись

полин полынь

поступ поступь

пропис пропись

розсип россыпь

рукопис рукопись

Сибір Сибирь

висип сыпь

степ степь

степінь степень

ступінь степень

3. Деякі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним осно­ви й іменники жіночого роду із закінченням розрізняються за зна­ченнями, тобто не належать до родових варіантів. Це такі іменники, як:

адрес (письмове вітання з нагоди видатної події) — адреса (місце проживання чи перебування);

вольт (одиниця виміру напруги електричного струму) — вольта (тканина);

гарнітур (комплект однохарактерних предметів — меблів, білиз­ни тощо) — гарнітура (комплект шрифтів, однакових за малюнком, але різних за кеглем і накресленням);

девіз (вислів, формулювання) — девіза (вексель, чек);

жовтобрюх (змія) — жовтобрюха (пташка);

задум (план дій, намір; основна ідея твору) — задума (стан того, хто заглибився в думки, роздуми);

кар'єр (місце відкритого добування копалин; прискорений біг коня) — кар 'єра (просування в якій-небудь діяльності);

меліс (сорт цукру-піску) — меліса (рослина);

округ (територіальна одиниця) — округа (навколишня місцевість);

пар (поле сівозміни) — пара (речовина в газоподібному стані).

РІД НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: прибу­лий месьє, військовий аташе, люб'язний портьє, мій імпресаріо, спра­ведливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє, елегантний мае­стро, несамовитий тифозі, активний япі, заповзятий папарацці, екст­равагантний кутюр 'є.

2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміхнена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.

3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мові. Це так звані іменники спільного роду: Ваш проте­же виявив себе з найкращого боку.Милуйтеся-бо вашою протеже! (М. Старицький);

4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, яскравий ара, галасливий жако, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, непово­роткий гризлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, ужива­ються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Поні не відходила ні на крок від дитини.

5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до серед­нього роду: довгождане "так", гучне "ура", останнє "вибач", суворе "цить", лагідне "добраніч", улесливе "мерсі".

6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього роду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв 'ю, світ­лове табло, смачне канапе.

Частина іменників змінила родову належність відповідно до ро­дової ознаки тематичного слова. Так, до чоловічого роду належать такі невідмінювані слова, як: сулугуні (сир), бефстроганов (від прізвища Строганов), кантрі (стиль у музиці), жакоб (стиль меблів), карт-бланш (бланк), барбекю (різновид шашлику). Словами жіночого роду є іменники: авеню (вплив синоніма "вулиця"), бере (груша), кольрабі (капуста), салямі (ковбаса), страдиварі (скрипка), альма-матер (буквально "мати-годувальниця").

7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною родовою характеристикою. Наприклад, як іменники чо­ловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць {екю, ескудо). У формах жіночого і се­реднього роду виступають іменники: есперанто (мова), афгані (гро­шова одиниця).

8. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родо­вим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо): гос­тинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка), висока Ай-Петрі (вер­шина), зелений Хоккайдо (острів), небезпечний Страмболі (вулкан).

9. За родовою назвою визначається також рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спортивних клубів, ко­манд тощо, наприклад: Про це повідомила "Торонто стар " (газета); "Прадо " відо­мий колекціями іспанського мистецтва (музей).

10. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: У районі відкрита нова АЗС (автозаправна станція); Наш НДІ уклав кілька перспективних договорів (науково-дослідний інститут); Кілька років тому ЦНБ переїхала у нове приміщення (Центральна на­укова бібліотека).

ПРИКМЕТНИК

УЖИВАННЯ ДЕЯКИХ ФОРМ ПРИКМЕТНИКІВ

І. Повні та короткі форми прикметників

Окремі повні прикметники чоловічого роду у називному — знахід­ному відмінках однини утворюють короткі (з нульовим закінченням) форми: вартий — варт, виннийвинен, годнийгоден, дрібнийдрі­бен, живийжив, здоровийздоров, ладний —. ладен, певнийпе­вен, повнийповен, потрібнийпотрібен, правийправ, радий - рад, срібнийсрібен, яснийясен. Сферою використання коротких прикметників є фольклор, розмовне мовлення, поезія, наприклад:

II. Варіанти відмінкових форм прикметників

Прикметники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають паралельні форми: на нижньомуна нижнім, на останньомуна останнім, на безкрайомуна безкраїм. Стилістично форми не диференціюються, використовуються у всіх стилях, хоча в офіційно-діло­вому частіше вживається форма на -ому.

І. Вищий ступінь порівняння

1. Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням суфіксів -ни- або -ш- до основи чи кореня звичайного ступеня прик­метника: надійнийнадійніший, могутніймогутніший, тонкий тонший, довгийдовший. Кілька прикметників утворюють просту форму вищого ступеня порівняння суплетивно (від іншої основи): поганийгірший, гарний — кращий, великийбільший, малийменший.

2. Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів більш, менш і звичайної форми якісних прикметників: більш дошкуль­ний, менш важливий, менш вередливий. Для деяких прикметників
складена форма вищого ступеня (як і найвищого) є єдино можливою: більш винний, менш радий, більш роботящий, менш завидющий,менш вартий і под.

ЗАЙМЕННИК

ЧИСЛІВНИК

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісні числівники відповідають на питан­ня скільки"! Вони означають назви абстрактних чисел чи кількість предметів. Кількісні числівники поділяються на власне кількісні (п'ять, сто), збірні {двоє, шестеро), дробові (одна п'ята, дві шостих), неозначено-кількісні {чимало, декілька, багато).

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі або місце предмета в ряду однорідних. Вони відповідають на питан­ня котрий! котра"} котреї.

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Прості числівники складаються з однієї основи (шість, шостий, шес­теро), складні — з двох і більше основ (тринадцять, п'ятсот, стодвадцятип'ятитисячний), а складені — з кількох слів (сто два, сто другий).

ДІЄСЛОВО

II. Форми теперішнього часу

Стилістично розрізняються форми першої особи і множини (розумієморозумієм, бачимобачим, радієморадієм) і форми третьої особи однини (співаєспіва, виглядаєвигляда, поливає
полива). Перші з наведених варіантів є стилістично нейтральними, другі належать до стилістично знижених форм, які вживаються у розмовному мовленні.

2. Елементом просторіччя є форма хотять. Літературній нормі ук­раїнської мови відповідає форма хочуть.

3. Дієслово бути в усіх особах однини і множини вживається у формі є.

Іноді під впливом російської мови замість форми є у ролі зв'язки використовуються особові форми дієслова являтися: Підприємство являється юридичною особою. Вони являються моїми найкращими дру­зями. Така заміна є порушенням норми. В українській мові дієслово являтися не використовується як зв'язка, воно вживається із значен­ням "з'являтися, примарюватися, снитися", як у прикладах: Не раз у сні являється мені, О люба, образ твій, такий чудовий... (І. Франко); Чого являєшся мені Усні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? (Там само).

IІІ. Форми майбутнього часу

Дієслова доконаного виду утворюють просту (синтетичну) фор­му майбутнього часу: побачу, відпочинеш, сконструюють. Дієслова недоконаного виду мають синтетичну й аналітичну форми майбут­нього часу: буде проводитись/проводитиметься, будуть контролюв ати / контролюватимуть, буде визначати/визначатиме, буде забезпе­чуватись/забезпечуватиметься, будемо забезпечувати/забезпечува­тимемо. У діловому і науковому стилях уживаються обидві форми. В інших стилях перевага віддається простим формам дієслова: сніда­тимемо, танцюватимеш, пропонуватимуть.

V. Форми наказового способу

1. Для української мови характерні прості форми першої особи множини: ходімо, встаньмо, дивімось, зробімо, пишімо, снідаймо. У російській мові форми першої*особи множини можуть бути прости­ми і складеними. Перші збігаються з відповідними формами дійсно­го способу (бежим, встанем, летим), другі утворюються за допомо­гою частки давайте (давайте смотреть, давайте сделаем, давайте писать, давайте прочитаєм). Українській мові подібні форми не вла­стиві.

2. Деякі дієслова у наказовому способі мають дві паралельні фор­ми другої особи однини, які стилістично не диференціюються: визна­читивизнач і визначи, застругатизастругай і застружи, крес­литикресль і кресли, плескатиплещи і плескай, провітритипровітр і провітри, хникатихникай і хнич і т. ін.

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

1. У більшості випадків вибір прийменника визначається тради­цією, наприклад; їхати на Кавказїхати у Крим, відпочивати у са­наторіївідпочивати на туристичній базі, у вихідніна цьому тижні тощо. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п'ять метрів на секунду,
враження про виставу, дотичний з проблемами, застерігати про не­безпеку, знатися в кулінарії
(замість нормативних словосполучень: вітер п'ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії).

2. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовлен­ню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

3.Поширеною помилкою є вживання прийменникових конст­рукцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступатися ідеалів (замість відступити ся від ідеалів), оплатити за проїзд замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття), не поступатися за красою (замість не поступатися красою) тощо.

4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у не­ правильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч про­блем, завдяки тренування, наперекір рішень (замість нормативних конструкцій: всупереч проблемам, завдяки тренуванню, наперекір рішенням).

Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сце­нах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо киян і гостей нашої столиці.

Позначення напрямку

идти по ветру йти за вітром

плыть по течению пливти за течією

по почте за адресою

по дороге дорогою

Позначення причини

отпуск по болезни відпустка через хворобу

по ошибке через помилку

по недоразумению через (з) непорозуміння

пo случаю з нагоди

по вашей вине з вашої вини
по семейным обстоятельствам через родинні обставини

по счастливой случайности завдяки щасливому випадкові

Позначення часу

по выходным дням у вихідні дні (вихідними днями)

по праздникам у (на) свята (святами)

по вечерам вечорами

по целым дням цілими днями (цілі дні)

Позначення кількості

по чайной ложке по чайній ложці

по 5 литров по 5 літрів

Позначення понять, що окреслюють певне коло знань, галузь науки, діяльності, спеціальності тощо

агент по снабжению агент з постачання

инспектор по технике, інспектор з техніки безпеки

безопасности

специалист по микробиологии фахівець з (у галузі) мікробіо­логії

чемпион по теннису чемпіон з тенісу

работать по технической части працювати в галузі техніки

дежурный по этажу черговий по поверху

приказ по армии наказ по арм ії

занятия по психологии заняття з психології

учебник по химии підручник з хімії

экзамен по фонетике екзамен з фонетики

Позначення відповідності

по инициативе з ініціативи

по приказу за наказом (згідно з наказом)

по поручению за дорученням

по заказу на замовлення

по состоянию здоровья за станом здоров'я

2. Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниковими конструкціями. Запам'ятайте такі російсько-ук­раїнські відповідники:

сейчас без четверти семь зараз за чверть сьома
встретимся без четверти семь зустрінемось за чверть

до сьомої

в алфавитном порядке за абеткою

в девять часов о дев'ятій годині

в защиту на захист

в наш адрес на нашу адресу

в сущности по суті

ввести в состав ввести до складу

вступать в силу набувати чинності

в те времена у ті часи (за тих часів)

в трех километрах за три кілометри

возводить в степень підносити достепеня

получить в рассрочку одержати на виплат

поставить в пример поставити за приклад

превратить в шутку перетворити на жарт

пьеса в трех действиях п'єса на три дії

сказать в двух словах сказати двома словами

за дальностью расстояния через далеку відстань

за недостатком сведений через брак відомостей

идти за водой йти по воду

ходить за грибами ходити по гриби (за грибами)

к началу года на початок року

к трем часам на третю годину

говорить на двух языках говорити двома мовами

на следующий день наступного дня

писать на украинском языке писати українською мовою

смеяться над ним сміятися з нього

издеваться над тобой знущатися з тебе

волноваться о тебе хвилюватися за тебе

дом о пяти комнатах будинок на п 'ять кімнат

идти около часа йти близько години (з годину)

при всех обстоятельствах за всіх обставин

при жизни за життя

при исполнении служебных під час (виконання) службових

обязанностей обов 'язків

при условии за умови

при сём прилагается до цього додається

согласно приказу згідно з наказом, відповідно до наказу

ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ

1. Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх функціонування. Більшість з них належить до стилістично нейтральних: і, або, оскільки, якщо, проте, поки, для того щоб та ін. Переважно у книжному мовленні вживаються сполучники: внаслідок того що, зав­дяки тому що, оскільки, зважаючи на тещо, з того часу як. Розмовне забарвлення властиве сполучникам: аби, а що, буцім, оскільки, буцім­ то, одначе, отож, покіль, раз, себто та ін. Як засіб стилізації у ху­дожніх творах використовуються застарілі сполучники: заки (поки), коби (якби), позаяк (бо), прецінь (але) та ін.

2. Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників і, та; але, та, проте, однак, одначе (розм.); або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов, мовби, немов; коли, якщо, раз (розм.); бо, тому що, через те
що; поки, доки; зважаючи на те що, з огляду на те що; щоб, для того щоб
ін.

3. Відповідниками російського сполучного слова который в українській мові є синоніми який, що, котрий. У науковому та офіційно-діловому стилях перевага віддається словам який, що. У складних реченнях з неоднорідними підрядними використовувані сполучні слова слід варіювати, як-от: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання та перелік службових осіб, що відповідають за втілення їх у життя; Зайшов до історичного музею, дивився на речі, що якимсь чи­ном не згоріли в часі, на зброю, що якимсь чином не заржавіла, на кни­ги, які випускалися бозна-як давно і які горталися проздовж сторіч но­вими й новими людьми, котрі шукали в них загадки вічного (В. Шев­чук).

 

 

Тема: МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

План

  1. Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
  2. Особливості використання числівників у професійному мовленні.
  3. Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні.
  4. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні.

Література

  1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2002. – С. 485–486.
  2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2002. – С. 134 – 136, 219–226.
  3. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 54–59.
  4. Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С.104 –108.
  5. Український правопис. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 68–71.
  6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 313–314.

ІМЕННИК

Рід відмінюваних іменників

1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не вик­ликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів — реклама, філія, рейтинг, житло, замовлення. Якщо ж рід не підказується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії. Труднощі стосуються насамперед іменників з нульовим закінченням, які можуть належати і до чоловічого, і до жіночого роду.

Слова аерозоль, картель, нежить, псалтир, рояль, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники бан­дероль, барель, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, міг­рень, папороть, ретуш, розкіш, філігрань, фланель, шагрень — до жі­ночого. Розрізняються родом омоніми туш' "рідка або суха фарба", туш2 "музична п'єса, що використовується як урочисте вітання під час вшанування, вручення нагород тощо" і туш3 "у грі в більярд — ненавмисне торкання кулі, що вважається ударом". Перший з омо­німів належить до жіночого роду, два інших — до чоловічого.

2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і ук­раїнській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідне­ністю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за ро­довою характеристикою у двох мовах.

Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів, наприклад:

українська мова російська мова

криза і кризис

недуга недуг

президія ж. р президиум І ч. р.

теза тезис

тополя тополь

філія филиал

посуд посуда

продаж ч. р. продажа ж. р.

ярмарок ярмарка

Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою:

українська мова російська мова

путь і путь

біль боль

дриль дрель

дріб дробь

живопис живопись

запис запись

кір корь

літопис летопись

машинопис машинопись

напис надпись

опис опись

перекис перекись

пил ч.р. пыль ж.р.

підпис подпись

полин полынь

поступ поступь

пропис пропись

розсип россыпь

рукопис рукопись

Сибір Сибирь

висип сыпь

степ степь

степінь степень

ступінь степень

3. Деякі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним осно­ви й іменники жіночого роду із закінченням розрізняються за зна­ченнями, тобто не належать до родових варіантів. Це такі іменники, як:

адрес (письмове вітання з нагоди видатної події) — адреса (місце проживання чи перебування);

вольт (одиниця виміру напруги електричного струму) — вольта (тканина);

гарнітур (комплект однохарактерних предметів — меблів, білиз­ни тощо) — гарнітура (комплект шрифтів, однакових за малюнком, але різних за кеглем і накресленням);

девіз (вислів, формулювання) — девіза (вексель, чек);

жовтобрюх (змія) — жовтобрюха (пташка);

задум (план дій, намір; основна ідея твору) — задума (стан того, хто заглибився в думки, роздуми);

кар'єр (місце відкритого добування копалин; прискорений біг коня) — кар 'єра (просування в якій-небудь діяльності);

меліс (сорт цукру-піску) — меліса (рослина);

округ (територіальна одиниця) — округа (навколишня місцевість);

пар (поле сівозміни) — пара (речовина в газоподібному стані).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 585; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.28.48 (0.127 с.)