Облік, реєстрація та розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Облік, реєстрація та розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь



Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають реєстрації, обліку та розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ України. При необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначе­ний Порядком встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до головного спеціаліста з профпатології міста (області).

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих ви­робничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології області направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ України.

До цих закладів направляються для встановлення діагнозу також хворі, які проходили обстеження в інших науково-дослідних інститутах медичного профі­лю, що не ввійшли до зазначеного переліку.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначаєть­ся на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів підприємства, профспілок та Фонду соціально­го страхування. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника ліку­вально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

При вирішенні питання про зв'язок захворювання з умовами праці керують­ся Переліком професійних захворювань, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2000р, № 1662 та Інструкцією про застосування пе­реліку професійних захворювань, затвердженою наказом МОЗ України, АМН України та Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 р. № 374/68/338.

Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічного професійного за­хворювання покладається на керівників цих закладів.

Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ України.

У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність профе­сійного захворювання хворий направляється до Інституту медицини праці Ака­демії медичних наук (м. Київ), рішення якого у разі незгоди хворого або робото­давця щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу оскаржується в судовому порядку.

На кожного хворого, якому встановлено діагноз професійного захворювання (отруєння), складається повідомлення за формою П - 3 і протягом трьох діб направляється:

• роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори
на якому призвели до виникнення професійного захворювання;

• відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

• лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство;

• Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профе­сійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання по­відомлення. Він зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого середовища, необхідну докумен­тацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), за­безпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості ма­теріалів розслідування.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників:

• відповідної установи державної санітарно-епідеміологіч­ної служби (голова комісії);

• лікувально-профілактичного закладу;

• підприємства;

• профспілкової організації;

• Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитар­ної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслі­дуванням професійного захворювання.

Комісія за результатами розслідування обставин та причин виникнення профе­сійного захворювання складає акт розслідування за формою П - 4.

При складанні акту розслідування слід звернути особливу увагу на обставини, при яких виникло професійне захворювання (отруєння). При цьому необхідно вказати час початку роботи, дати характеристику виконуваної потерпілим робо­ти та обладнання, правильність ведення технологічного процесу, вказати осно­вні несприятливі фактори при даній роботі, ефективність вентиляції, порушення герметизації апаратури тощо. Необхідно встановити основні при­чини професійного захворювання (отруєння): аварія, порушення технологічного процесу, неправильна організація роботи, відсутність контролю і керівництва, не­справність санітарно-технічних споруд і обладнання, невикористання чи несправ­ність засобів індивідуального захисту, порушення правил техніки безпеки тощо.

Акт розслідування причин професійного захворювання складається комісією з розслідування, друкується у шести примірниках і протягом трьох діб після закінчення розслідування надсилається роботодавцем:

• хворому,

• лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство,

• робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,

• профспілковій організації, членом якої є хворий,

• державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за
здійсненням заходів.

Перший примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберіга­ється протягом 45 років. Акт розслідування професійного захворювання (отруєння) є юридичним документом, копії якого використовують судові органи, органи соці­ального захисту при вирішенні питань при встановлення професійної інвалідності.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розсліду­вання причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітар­них норм і правил, що призвело до виникнення професійного захворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо за­побігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує відпо­відну установу державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного в акті.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворю­вання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комі­сію для розгляду питання подальшої його працездатності.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування професійних захво­рювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться в спеціаль­ному журналі на підприємстві, у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і в установах (закладах) державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні за­хворювання та актів їх розслідування; у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського висновку про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про професійне захворювання.

У разі виявлення у працівника кількох професійних захворювань потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх його діагнозів,

Розслідування випадків професійних захворювань у працівників, направле­них на роботу за межі підприємства, проводиться комісією з розслідування під головуванням представника відповідної установи (закладу) державної санітар-но-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарний нагляд на під­приємстві, де виявлено професійне захворювання.

У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково бере участь пред­ставник підприємства, працівником якого є потерпілий, робочого органу вико­навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань та профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Реєстрація та облік професійних захворювань працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, здійснюється підприємством за місцем основної роботи потерпілого, відповідним робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служби, що здійснює державний нагляд на цьому підприємстві.

Професійні захворювання, виявлені у осіб, які приїхали на постійне прожи­вання в Україну з інших країн, реєструються у лікувально-профілактичних закладах та відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем проживання потерпілого в Україні, а розслідування причин цих про­фесійних захворювань проводиться в порядку, передбаченому міжнародними до­говорами України.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів роз­слідування випадків професійних захворювань складають карти обліку профе­сійних захворювань за формою П-5. Ці карти і записи на магнітних носіях збері­гаються у відповідній установі державної санітарне-епідеміологічної служби та в Міністерстві охорони здоров'я України протягом 45 років.

Карти обліку професійних захворювань або дискети з даними цих карт надси­лаються МОЗ України щороку до 1 лютого і 1 серпня для автоматизованої систе­ми обліку і аналізу професійних захворювань.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.015 с.)