Орієнтовна шкала змін здоров'я населення, що очікуються в залежності від стану забруднення атмосферного повітря

Кратність перевищення ГДК атмосферних забруднень	Очікуваний стан здоров’я
	Негативні зміни в стані здоров’я населення відсутні
2-3	Зміни в стані здоров’я по деяким функціональним показникам.
4-7	Виражені фізіологічні зрушення
8-10	Зростання специфічної захворюваності
	Гострі отруєння
	Смертельні отруєння

Тема СРС 6. Гігієнічна оцінка впливу природних компонентів біосфери на здоров'я людини та популяції.

1. Мета: Оволодіти методикою оцінки впливу погоди та клімату на організм людини, засвоїти методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової) геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини.

2.1. Знати:

2.1.1. Фізіологію терморегуляції та адаптації людини.

2.1.2. Медичні класифікації погоди.

2.1.3. Загальні та прикладні медичні класифікації клімату.

2.2. Вміти:

2.2.1. Визначати показники, що характеризують кліматичні та погодні умови місцевості, давати гігієнічну оцінку результатам.

2.2.2. Застосовувати методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової) геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини при різних захворюваннях.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Погода, визначення поняття. Фактори, які формують та характеризують погоду.

3.2. Закономірності атмосферної циркуляції. Формування різних типів
погоди.

3.3. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.

3.4. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх основі.

3.5. Вплив погоди на здоров'я людини через спотворення динаміки атмосферних забруднень. Температурна інверсія.

3.6. Медичне прогнозування погоди, принципи та методи профілактики геліометеотропних реакцій.

3.7. Клімат. Визначення поняття. Фактори, які формують та характеризують клімат місцевості.

3.8. Класифікація та гігієнічна характеристика кліматичних поясів.
Кліматичне зонування території України.

3.9. Акліматизація. Основні гігієнічні питання акліматизації в умовах різних кліматичних поясів.

3.10. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортне лікування при різних захворюваннях. Кліматичні курорти України.

4. Структура та зміст заняття:

На самостійну роботу студента відводиться 1 академічна година. Оцінювання засвоєння навчальних питань даної теми виноситься на підсумковий модульний контроль.

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник /За редакцією В.Г. Бардова. - Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 106 – 121.

5.1.2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І. І. Даценко – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2001. – С. 40 – 48.

4 5.2. Додаткова:

5.2.1. Бардов В. Г. Гигиена климата. – Учебное пособие по общей гигиене. – К., 1990. – 136 с.

5.2.2. Гончарук Є.Г., Кундрієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник /За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 143 – 192.

5.2.3. Бокша В.Г. Справочник по климатотерапии. – К.: Здоров’я, 1989. – 208 с.

5.2.4. Медведев В. И. Устойчивость физиологических и психологических функций человека при действии экстремальных факторов. – Л.: Наука, 1982. – 104 с.

5.2.5. Никберг И.И., Ревуцкий Е.Л., Сакали Л.И. Гелиометеотропные реакции человека. – К.: Здоров´я, 1986. – 144 с.

5.2.6. Оранский И.Е. Природные лечебные факторы и биологические ритмы. – М.: Медицина, 1988. – 288 с.

Тема СРС 7. Гігієнічне значення сонячної радіації та використання її складових для профілактики захворювань людини та санації повітря, води і предметів.

1. Мета: засвоїти методику організації УФ опромінення (УФО)для профілактики захворювань людини та методику санації повітря, води і предметів УФР, оцінку її ефективності.

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання та використання його в медицині.

2.1.2. Порушення здоров¢я і захворювання, пов’язані з дефіцитом та надлишком ультрафіолетової радіації.

2.1.3. Методи та прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетової радіації.

2.2. Вміти:

2.2.1. Використовувати УФР для первинної і вторинної профілактики різних захворювань в лікувально-профілактичних, дитячих закладах, на виробництві.

2.2.2. Використовувати УФР для санації повітря, води і предметів та оцінювати її ефективність.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Природа сонячної радіації, основні складові елементи корпускулярної та електромагнітної частини сонячної радіації.

3.2. Спектральний склад ультрафіолетової частини сонячної радіації на межі з атмосферою і на поверхні Землі (області А, В, С). Біогенна та абіогенна дія ультрафіолетових променів.

3.3. Види біологічної дії УФР та її особливості для кожної області спектрального складу УФР.

3.4. Поняття еритемної, фізіологічної та профілактичної дози УФ опромінення, кількісне їх вираження при різних методах визначення інтенсивності УФР.

3.5. Порушення здоров'я і захворювання, пов'язані з дефіцитом УФР.

3.6. Основні симптоми "сонячного голодування" та показання для профілактичного ультрафіолетового опромінення.

3.7. Використання УФР для первинної і вторинної профілактики різних захворювань.

3.8. Види штучних джерел УФР, характеристика принципу їх дії, основні технічні дані. Фотарії.

3.9. Надлишкове опромінення людини Сонцем та штучними джерелами УФР. Методи і засоби захисту від надмірного УФ опромінення.

3.10. УФР як професійна шкідливість.

4. Структура та зміст заняття:

На самостійну роботу студента відводиться 1 академічна година. Оцінювання засвоєння навчальних питань даної теми виноситься на підсумковий модульний контроль.

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник /За редакцією В.Г. Бардова. - Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 34 – 50.

5.2. Додаткова:

5.2.1. Даценко І.І., Гарбович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – 2-ге вид. - К.: Здоров’я. - 2004. – С. 445 - 446.

5.2.2. Гончарук Є.Г., Кундрієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни /За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 207 – 239.

5.2.3. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять // За ред. І.І. Даценко. – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2001. – С. 78 - 84.

5.2.4. Пропедевтика гигиены. Общая гигиена / Гончарук Е.И., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 254 - 289.

Тема СРС 8. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.

1. Мета: закріпити теоретичні знання про біологічні ритми; значення їх для психогігієни та психопрофілактики.

2.1. Знати:

2.1.1. Передумови виникнення та принципи медичної біоритмології як науки та її психогігієнічне значення.

2.1.2. Провідні характеристики та класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

2.1.3. Причини виникнення та основні клінічні прояви десинхронозу як медичної та гігієнічної категорії.

2.2. Вміти:

2.2.1. Проводити визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів, типу денної працездатності та розрахункових біологічних ритмів.

2.2.2. Використовувати в ході організації навчального і трудового процесу та у вільний час біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.

3.2. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза, форма денної кривої тощо).

3.3. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

3.4. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

3.5. Методика визначення типу денної працездатності людини.

3.6. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.

3.7. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

3.8. Біоритмологіцні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини. Хроногігієна як основна профілактики десинхронозів.

4. Структура та зміст заняття:

На самостійну роботу студента відводиться 1 академічна година. Оцінювання засвоєння навчальних питань даної теми виноситься на підсумковий модульний контроль.

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред.. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 569 – 583.

5.2. Додаткова:

5.2.1. Беляев И. И. Очерки психогигиены. – М.: Медицина, 1973. – 232 с.

5.2.2. Биологические ритмы / Под ред. Ю. Ашоффа. – М.: Мир, 1984. – Т.1. – 414 с. – Т.2. – 262 с.

5.2.3. Смирнов К. М., Навакатикян А.О., Гамбашидзе Г.М. и др. Биоритмы и труд. – Л.: Наука, 1980. – 143 с.

5.2.4. Гехт К. Психогигиена. – М.: Прогресс, 1979. – 176 с.

5.2.5. Деряпа Н.Р., Мошкин М. П., Посный В. С. Проблемы медицинской биоритмологии. – М.: Медицина, 1985. – 208 с.

5.2.6. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А. Актуальные проблемы профилактической хрономедицины. – М.: ВНИИМИ, 1985. – 80 с.