Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, трав­ми, гострі професійні захворювання та отруєння та інші випадки, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і отруєнь належать випадки, що стали­ся після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небез­печних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання можуть бути спричинені дією хімічних речовин, фізичних факторів, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхід­ної допомоги.

Керівник робіт зобов'язаний терміново організувати надання медичної допо­моги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілак­тичного закладу; повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну проф­спілкову організацію; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, а також вжити заходи щодо недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого з поси­ланням на нещасний випадок на виробництві повинен протягом доби про кожно­го потерпілого повідомити засобами зв'язку або надіслати екстрене повідомлен­ня за встановленою формою:

• підприємство, де працює потерпілий;

• відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• відповідну установу державної санітарно-епідеміологічної служби (при
виявленні гострого професійного захворювання (отруєння).

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний про це повідомити:

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань;

• державну санітарно-епідеміологічну службу (у разі виявлення гострого
професійного захворювання чи отруєння).

Розслідування нещасного випадку організовує роботодавець.

До складу комі­сії включаються:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці (голова цієї комісії);

• керівник (або головний спеціаліст) структурного підрозділу;

• представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий;

• представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви-робництві та професійних захворювань (у разі нещасного випадку з можли­вою втратою працездатності);

• спеціаліст установи державної санітарно-гігієнічної служби (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння.

Потерпілий або його довірена особа мають право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні
до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

• визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-пра­-
вових актів про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, ви­
значити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів
про охорону праці;

• розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

• у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь),
крім акта за формою Н-1, складається також карта обліку професійного захво­-
рювання (отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 додаються акт за формою Н-1 та пояснення свідків, потерпілого, ви­тяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця, у разі необхідності також медичний висновок про наявність в організмі потерпіло­го алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на транспортному засобі, який не належить підприємству і не ви­користовувався в інтересах цього підприємства;

• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними ре­
човинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт тощо) за на­явності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування нещасний випадок не ви­знається пов'язаним з виробництвом, то акт за формою Н - 1 не складається. Про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травма­тизм).

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н - 1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

• потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку;

• керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний
випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

• Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

• територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

• керівникові служби охорони праці підприємства акт за формою Н-1 або
НТ надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного
випадку та іншими матеріалами.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н - 1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отру­єння) за формою П - 5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н - 1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підпри­ємстві, працівником якого є потерпілий.

У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н - 1 або НТ підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства - до державного архіву.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи робо­тодавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього наста­ла не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом міся­ця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підпри­ємства під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підприєм­ством, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н - 1 комісією з розслідування за участю представників обох підприємств. Такий нещас­ний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

Підприємство, де стався нещасний випадок, зберігає у себе один примірник затвердженого акта за формою Н - 1.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприєм­стві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік під­приємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

Нещасні випадки, що сталися на підприємстві з учнями і студентами навчаль­них закладів, які проходили виробничу практику або виконували роботу під керівництвом викладача на виділеній підприємством дільниці, розслідуються навчальним закладом разом з представником підприємства і беруться на облік навчальним закладом.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунен­ня причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагля­ду за охороною праці, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до їх компетенції.

Ці органи мають право вимагати від роботодавця складення акта за формою Н - 1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення норматив­но-правових актів про охорону праці.

 

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельним на­слідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше пра­цівниками; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Розслідування цих випадків проводиться комісією із спеціального розсліду­вання, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнагля-дохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються: посадова осо­ба органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії); представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; представники органу, до сфери управління якого належить підприємство роботодавця; профспілкової організації, членом якої є потерпілий; вищестоящого профспілкового органу; у разі розслі­дування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) - та­кож спеціаліст державної санітарно-епідеміологічної служби.

Потерпілий або його довірена особа мають право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.

Роботодавець на підставі актів за формою Н - 1 складає державну статистич­ну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідаль­ність за її достовірність. Він зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.