Еталон гігієнічного висновку

Результати лабораторно-інструментального дослідження якості внутрішнього середовища квартири, оцінені за вимогами ДержСанПіНу 2.2.000-98 «Житлові будинки квартирного типу, дозволяють дійти таких висновків:

- середня температура повітря (18,5°С) знаходиться у межах припустимих рівнів для холодного періоду року;

- перепад температури по вертикалі складає 6°С, що значно перевищує припустимі межі, при цьому температура повітря у підлоги нижча за припустиму та буде сприяти переохолодженню мешканців, особливо дітей.

- перепад температури по горизонталі також не відповідає гігієнічним вимогам (6°С при допустимих 2-3°С);

- відносна вологість повітря, визначена за даними психрометричного графіку, складає 40% та відповідає оптимальному рівню

- концентрація фенолу 0,1 мг/м³ у 10 разів перевищує ГДКм.р. для житлових приміщень, та буде сприяти вираженій подразнювальній дії на органи дихання та несприятливому впливу на нервову систему мешканців квартири.

Таким чином, температурно-вологісний режим у приміщенні квартири, а також забруднення повітря фенолом не відповідають гігієнічним регламентам та є ризиковими для проживання мешканців, особливо із захворюванням на бронхіальну астму.

 

Дата Підпис Прізвище

Тема 4. Особливості гігієнічних вимог до планування та експлуатації лікувально-профілактичних закладів.

1. Мета: Засвоїти гігієнічні вимоги до розташування та планування лікувально-профілактичних закладів на підставі вивчення й аналізу навчальних проектних матеріалів та нормативних документів, навчитись складати гігієнічні висновки, обгрунтовані рішення і рекомендації.

2.1. Знати:

2.1.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів і відділень терапевтичного, хірургічного, та спеціалізованих відділень інфекційного профілю, акушерсько-гінекологічних та ін.

2.2. Вміти:

2.2.1. Визначати і оцінювати за будівельними кресленнями ситуаційного та генерального планів розміщення та зонування території проектованих лікувально-профілактичних закладів з урахуванням оточуючих земельну ділянку об’єктів та “рози вітрів”, відповідність нормативам відсотку забудови, озеленення, орієнтацію будівель.

2.2.2. Визначати і оцінювати за планами та розрізами будівель відповідність гігієнічним нормативам площі, кубатури, санітарного благоустрою лікарняних приміщень, їх відповідності функціональному призначенню.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Запобіжний санітарний нагляд за проектуванням і будівництвом лікувально-профілактичних закладів, його етапи. Складові частини проекту.

3.2. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті, з урахуванням існуючих об’єктів та “рози вітрів”. Ситуаційний план.

3.3. Гігієнічні вимоги до генерального плану забудови лікарняної ділянки, функціональне зонування території, благоустрій, щільність забудови та озеленення.

3.4. Сучасні системи забудов лікарень (централізована, блочна, децентралізована-павільйонна, змішана), їх порівняльна характеристика, вплив на умови експлуатації, оснащення.

3.5. Гігієнічне значення внутрішнього планування лікарняних будівель і відділень для забезпечення гігієнічних умов лікування хворих і роботи персоналу.

3.6. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарні, його значення для режиму експлуатації та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

3.7. Гігієнічні вимоги до планування і режиму роботи відділень терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю.

3.8. Гігієнічна характеристика палатних секцій, вимоги до набору приміщень цих секцій у відділеннях різного профілю.

3.9. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання лікарень (природного та штучного освітлення, опалення, вентиляції; водопостачання, видалення та знешкодження рідких та твердих відходів, їх особливості для відділень інфекційного та хірургічного профілю).

3.10. Професійні шкідливості та гігієна праці медичного персоналу лікарняних відділень різного профілю (поліклініки, приймальних, соматичних, хірургічних, інфекційних, рентген-радіологічних, фізіотерапевтичних, дезінфекторів та інших).

4. Структура та зміст заняття:

На першій половині заняття після перевірки вихідного рівня знань та підготовки до заняття шляхом тестового контролю опитування студентів та роз´яснень викладача розглядаються теоретичні питання до теми (складові частини проекту ЛПЗ – пояснювальну записку, ситуаційний, генеральний план, архітектурно-технічні креслення будівель (план, розрізи, фасади), складають обґрунтовані висновки та рекомендації (д одатки 1, 2, 3).

На другій половині заняття студенти отримують фрагмент типового проекту лікарні на 400 ліжок та проводять санітарну експертизу планування палатної секції для терапевтичних, хірургічних хворих, або операційного блоку. За результатами роботи студенти складають обґрунтовані висновки та рекомендації і оформлюють їх у вигляді санітарно-гігєнічного висновку.

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1 Гігієна та екологія / Під ред. В.Г. Бардова. – Київ, 2004. С. 476-484

5.1.2 Даценко І.І., Габович р.Д. профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник. К.: Здоров´я, 1999. – С. 466-608.

5.1.3 Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І. Даценко, О.Б. Денисюк, С.Л. Долошицький та ін. / За ред. І.І. Даценко. – Львів, 1992. – С. 223 – 247.

5.2. Додаткова:

5.2.1 Комунальна гігієна / Під ред. Е.Г. Гончарука. – К., 2003

5.2.2 Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоровье. – 2000. – 261с.

Додаток 1

Методика експертної гігієнічної оцінки лікарні

За матеріалами проекту

Санітарно-гігієнічну експертизу проекту лікарняного закладу починають з пояснювальної записки, в якій приводяться паспортні дані проектованої під будівництво лікарні (назва, кількість ліжок, відвідувань поліклініки), особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна зобразити на кресленнях (склад лікарняного комплексу, системи водо-, газо-, тепло-, електропостачання, системи вентиляції, збору, видалення та знешкодження рідких і твердих відходів, заходи по охороні навколишнього середовища). Після цього розглядають ситуаційний план - збільшену у масштабі копію топографічної карти ділянки, виділеної для забудови з зображенням існуючих та проектованих об’єктів навколо цієї ділянки. З урахуванням рози вітрів виясняють можливий негативний вплив цих об’єктів на територію проектованої лікарні (забруднення повітря, грунту, шум та інші), віддаленість лікарні від населеного пункту чи його частини, яку вона обслуговуватиме, від залізниці, автостради тощо. Після цього розглядають генеральний план забудови лікарні: розміри, конфігурацію ділянки з урахуванням резерву для можливого розширення, реконструкції. Визначають зонування території, процент забудови, озеленення, комунікації благоустрою (водопровід, каналізація, електро-, тепло-, газофікація), проїзди, під’їзди до корпусів тощо. Далі розглядають фасади, плани, розрізи головного корпусу, взаєморозміщення в ньому і оцінку окремих відділень. Детально розглядаються приймальне відділення та одне з відділень корпусу (терапевтичного чи хірургічного профілю). Оцінюють набір приміщень палатної секції, площу, кубатуру, орієнтацію вікон, показники природного освітлення, вентиляцію, розміщення ліжок однієї-двох палат. Потім розглядають планування операційного блоку хірургічного, акушерсько-гінекологічного чи нейрохірургічного відділення, а також особливості планування палат інфекційного корпусу (боксів, напівбоксів, боксованих палат). На підставі розглянутих проектних матеріалів складають гігієнічний висновок на підставі загальної оцінки проектованої лікарні. Визначають відповідність окремих показників (площі, кубатури, освітлення, вентиляції, санітарного благоустрою тощо) гігієнічним нормативам, окремо виділяють виявлені недоліки та помилки, роблять загальний висновок: "проект затвердити", "повернути для виправлення", "відхилити", обгрунтувавши причину такого висновку. При експертизі проекту користуватися гігієнічними вимогами та нормативами. (Таблиці 1, 2), а також схемою, наведеною нижче:

Схема санітарної експертизи внутрішнього планування

палатного відділення лікарні

 

1. Профіль та кількість палатних секцій, кількість ліжок, розміщення палатної секції (прохідна чи непрохідна).

2. Набір особливих приміщень (палатної секції, кількість ліжок, палати, співвідношення з розрахунку на ліжко, їх площі, обладнання, орієнтація) та їх взаєморозташування.

3. Набір та площі лікувально-допоміжних приміщень та приміщень санітарного характеру, їх функціональні зв’язки з палатами.

4. Розміщення та обладнання поста чергової медсестри.

5. Вентиляція палат, наявність витяжної вентиляції палат та санітарних вузлів.

6. Перелік виявлених порушень санітарних вимог при плануванні палатної секції та заходи, щодо їх усунення.

 

Додаток 2.

Гігієнічні вимоги до планування та благоустрою