Навчально-методичний посібник

Навчально-методичний посібник

До практичних занять

З «Гігієни та екології»

для студентів 6 курсу медичного факультету

за спеціальністю «Лікувальна справа»

 

 

 

 

Дніпропетровськ - 2010

 

Навчально методичний посібник складений співробітниками кафедри гігієни та екології Дніпропетровської державної медичної академії відповідно до навчальних програм для студентів медичного факультету

 

Авторський колектив: зав. кафедрою гігієни та екології,

д.мед.н. Шевченко О.А., проф. Деркачев Е.А., проф. Буряк Л.І.,

доценти Огір Л.Б., Євтушенко В.В., Рублевська Н.І., Цуцков В.Є.,

викладачі Главацька В.I., Григоренко Л.В., Щудро С.А.

 

Відповідальний за випуск:

зав. кафедрою, д.мед.н. О.А.Шевченко

 

Навчально-методичний посібник затверджений

на засіданні ЦМК ДДМА від 25.05.10 протокол № 9

№ з/п	Зміст	стор.
1.	Змістовий модуль 1. Комунальна гігієна.
2.	Тема 1. Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об’єктів.
3.	Тема 2. Санітарна охорона атмосферного повітря. Гігієна планування населених місць.
4.	Тема 3. Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць. Гігієна житлових і громадських будівель та споруд.
5.	Тема 4. Особливості гігієнічних вимог до планування та експлуатації лікувально-профілактичних закладів.
6.	Тема 5. Сучасні проблеми внутрішньолікарняних інфекцій та комплекс гігієнічних заходів для їх профілактики. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.
7.	Тема СРС 1. Гігієнічне значення фізичних чинників антропогенного походження в умовах населених місць.
8.	Змістовий модуль 2. Гігієна харчування.
9.	Тема 6. Харчування в профілактичній медицині. Організація лікувально-профілактичного харчування на промислових підприємствах.
10.	Тема 7. Медичний контроль за організацією лікувального (дієтичного) харчування в лікувально-профілактичних закладах та в системі суспільного харчування.
11.	Тема СРС 2. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.
12.	Змістовий модуль 3. Гігієна праці.
13.	Тема 8. Законодавчі основи проведення санітарного нагляду в галузі гігієни праці.
14.	Тема 9. Гігієнічна оцінка факторів трудового процесу та виробничого середовища.
15.	Тема СРС 3. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.
16.	Змістовий модуль 4. Гігієна дітей та підлітків.
17.	Тема 10. Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах.
18.	Тема 11. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.
19.	Тема СРС 4. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.
20.	Змістовий модуль 5. Радіаційна гігієна.
21.	Тема 12. Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями.
22.	Тема 13. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
23.	Тема СРС 5. Гігієнічні аспекти проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
24.	Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.
25.	Тема 14. Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини здоров’я населення.
26.	Тема СРС 6. Гігієнічна оцінка впливу природних та антропогенних компонентів біосфери на здоров'я людини та популяції.
27.	Тема СРС 7. Гігієнічне значення сонячної радіації та використання її складових для профілактики захворювань людини та санації повітря, води і предметів.
28.	Тема СРС 8. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.
29.	Змістовий модуль 7. Гігієна надзвичайних ситуацій.
30.	Тема СРС 9. Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах катастроф.
31.	Тема СРС 10. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій.

 

Модуль «ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ (ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ)»

Еталонна задача «Санітірна охорона атмосферного повітря»

Середньоарифметичні значення середньодобових концентрацій забруднювачів в атмосферному повітрі на території житлової забудови Індустріального району м. Дніпропетровська за 12 місяців спостереження на стаціонарнім посту складають:

Пил неорганічний (з вмістом SiO₂ < 20%) - 0,41 мг/дм³;

Ангідрид сірчистий - 0,12 мг/дм³;

Вуглецю оксид - 2,1 мг/дм³;

Азоту диоксид - 0,064 мг/дм³;

Формальдегід - 0,006 мг/дм³;

Фенол - 0,005 мг/дм³;

Сірководень* - 0,006 мг/дм³;

Бенз (а) пірен - 0,1 мкг/100 м³

 

* - середньоарифметичне значення максимально разових концентрацій.

 

Завдання:

1. Визначте ГДК речовин, їх класи небезпечності та групи речовин, що мають ефект сумації токсичної дії.

2. Проведіть необхідні розрахунки та оцінку рівня забруднення атмосферного повітря за допомогою ДСП-201-97 та визначте ступінь небезпеки для стану здоров’я населення, що мешкає на даній території.

Еталон рішення задачі

Оцінка забруднення атмосферного повітря проводиться з урахуванням кратності перевищення показників забруднення (ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ) і включає визначення рівня забруднення (допустимий, недопустимий) та ступеню його небезпечності (безпечний слабко небезпечний, помірно небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний) згідно з таблицею:

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ (ДСП-201-97)

Студенти повинні вирішити задачу з оцінки рівня та ступеня небезпеки забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту за результатами лабораторного контролю на стаціонарних постах спостереження. В задачу ввійшли реальні дані різних років із стаціонарних постів спостереження за забрудненням атмосферного повітря на території різних адміністративних районів м.Дніпропетровська.

При вирішенні задач студенти використовують Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (ДСП-201-97).

1. Визначають ГДК речовин згідно Додатку 1 (розділ Б, Значення гранично допустимих концентрацій з указанням виду ГДК (максимально-разові або середньодобові) та класу небезпеки речовин (1 - 4).

2. У тому ж Додатку 1 (розділ А), визначають наявність ефекту сумації биологичної дії речовин при сумісній присутності з коефіцієнтом комбінованої дії (ккд), який дорівнює 1,0.

3. Гранично допустиме забруднення (ГДЗ) атмосферного повітря – це відносний інтегральний критерій оцінки забруднення атмосферного повітря населених місць, який характеризує інтенсивність і характер сумісної дії всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок. У випадку присутності у повітрі однієї домішки ГДЗ дорівнює 100%.

4. Для розрахунку ГДЗ складної суміші необхідно визначити для конкретної сукупності речовин коефіцієнту комбінованої дії (ккд). У випадках, коли присутні в атмосферному повітрі забруднюючі речовини представляють собою складну суміш з визначеними та невизначеними коефіцієнтами комбінованої дії, визначається по формулі:

К.к.д._с.с. = Ö å (К.к.д₁² + К.к.д₂² +…+ К.к.д_n² ) + n, де:

 

- К.к.д._с.с – коефіцієнт комбінованої дії складної суміші;

- å - знак суми;

- К.к.д_{1, 2, n} - коефіцієнт комбінованої дії сумісно присутніх речовин (дорівнює 1);

- n - число речовин у суміші, значення к.к.д. яких відсутні в офіційних списках.

ГДЗ = К.к.д._с.с * 100 %

5. Сумарний показних фактичного забруднення (å ПЗ) атмосферного повітря розраховується за формулою:

С₁ С₂ С₃ С₄

å ПЗ = ------------- + ------------- + ------------- + -------------- * 100%,

ГДК₁ * К₁ ГДК₂* К₂ ГДК₃* К₃ ГДК₄*К₄

 

де: - ПЗ - сумарний показник забруднення (в %),

- С₁, С₂, С₃, С₄ – значення фактичних концентрацій речовин, які входять до складу суміші:

- ГДК₁, ГДК₂, ГДК₃, ГДК₄ – значення гранично допустимих концентрацій відповідних забруднюючих речовин, які входять до складу суміші;

- К₁, К₂, К₃, К₄ - значення коефіцієнтів, які враховують класс небезпеки відповідної речовини: для речовин 1- го класу - 0,8; 2- го класу - 0,9; 3- го класу - 1,0; 4- го класу - 1,1.

 

Кратність перевищення ГДЗ (n) визначається за формулою:

å ПЗ

n = ---------

ГДЗ

та оцінюється згідно таблиці:

За матеріалами проекту

Санітарно-гігієнічну експертизу проекту лікарняного закладу починають з пояснювальної записки, в якій приводяться паспортні дані проектованої під будівництво лікарні (назва, кількість ліжок, відвідувань поліклініки), особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна зобразити на кресленнях (склад лікарняного комплексу, системи водо-, газо-, тепло-, електропостачання, системи вентиляції, збору, видалення та знешкодження рідких і твердих відходів, заходи по охороні навколишнього середовища). Після цього розглядають ситуаційний план - збільшену у масштабі копію топографічної карти ділянки, виділеної для забудови з зображенням існуючих та проектованих об’єктів навколо цієї ділянки. З урахуванням рози вітрів виясняють можливий негативний вплив цих об’єктів на територію проектованої лікарні (забруднення повітря, грунту, шум та інші), віддаленість лікарні від населеного пункту чи його частини, яку вона обслуговуватиме, від залізниці, автостради тощо. Після цього розглядають генеральний план забудови лікарні: розміри, конфігурацію ділянки з урахуванням резерву для можливого розширення, реконструкції. Визначають зонування території, процент забудови, озеленення, комунікації благоустрою (водопровід, каналізація, електро-, тепло-, газофікація), проїзди, під’їзди до корпусів тощо. Далі розглядають фасади, плани, розрізи головного корпусу, взаєморозміщення в ньому і оцінку окремих відділень. Детально розглядаються приймальне відділення та одне з відділень корпусу (терапевтичного чи хірургічного профілю). Оцінюють набір приміщень палатної секції, площу, кубатуру, орієнтацію вікон, показники природного освітлення, вентиляцію, розміщення ліжок однієї-двох палат. Потім розглядають планування операційного блоку хірургічного, акушерсько-гінекологічного чи нейрохірургічного відділення, а також особливості планування палат інфекційного корпусу (боксів, напівбоксів, боксованих палат). На підставі розглянутих проектних матеріалів складають гігієнічний висновок на підставі загальної оцінки проектованої лікарні. Визначають відповідність окремих показників (площі, кубатури, освітлення, вентиляції, санітарного благоустрою тощо) гігієнічним нормативам, окремо виділяють виявлені недоліки та помилки, роблять загальний висновок: "проект затвердити", "повернути для виправлення", "відхилити", обгрунтувавши причину такого висновку. При експертизі проекту користуватися гігієнічними вимогами та нормативами. (Таблиці 1, 2), а також схемою, наведеною нижче:

Схема санітарної експертизи внутрішнього планування

палатного відділення лікарні

 

1. Профіль та кількість палатних секцій, кількість ліжок, розміщення палатної секції (прохідна чи непрохідна).

2. Набір особливих приміщень (палатної секції, кількість ліжок, палати, співвідношення з розрахунку на ліжко, їх площі, обладнання, орієнтація) та їх взаєморозташування.

3. Набір та площі лікувально-допоміжних приміщень та приміщень санітарного характеру, їх функціональні зв’язки з палатами.

4. Розміщення та обладнання поста чергової медсестри.

5. Вентиляція палат, наявність витяжної вентиляції палат та санітарних вузлів.

6. Перелік виявлених порушень санітарних вимог при плануванні палатної секції та заходи, щодо їх усунення.

 

Додаток 2.

Гігієнічні вимоги до планування та благоустрою

Таблиця 1

Таблиця 2

Додаток 1

Еталон рішення

Для профілактики атеросклерозу, загострень ішемічної хвороби серця у системі суспільного харчування використовується дієта № 10. При організації лікувально-дієтичного харчування для хворих хронічними захворюваннями нирок, а також для вище вказаної патології використовується дієта 7/10. Дана дієта об’єднується з урахуванням низького вмісту натрію, низької енергетичної цінності і повинна доповнюватися дієтичними продуктами зі зниженим вмістом жирів і збагаченням поліненасиченими жирними кислотами (ПНЖК).

Мережа дієтичного харчування в системі громадського харчування може бути представлена дієтичними їдальнями й дієтичними відділеннями (закладами при їдальнях загального призначення). Дієтична їдальня – це самостійне спеціалізоване підприємство, яке має не менш ніж 50 посадкових місць.

 

Дата Підпис Прізвище

Еталон рішення

Для оцінки енергетичного статусу організму розраховуємо ВООЗ-ий індекс:

М кг/ Р м2 = 96 кг/2,86 м2 = 33,61. Розрахований індекс вказує на те,що індивідуум страждає на ожиріння 2-го ступеню. Ожиріння пов`язано з нераціональним харчуванням як за набором продуктів, так і за прийомами їжі. Хворому в даному випадку призначається дієта №8а

Основними принципами харчування хворих за даною патологією є:

1. Обмеження енергоцінності харчових раціонів (у середньому 1800-2000 ккал).

2. Обмеження енергоцінності краще робити, в першу чергу, за рахунок скорочення споживання вуглеводів, що легко засвоюються(цукру, солодощів, кондитерських виробів), а також за рахунок зменшення споживання тваринних жирів.

3. Збільшити в раціоні харчування(до 25-30 г на добу) кількість рослинних жирів, які містять біологічно активні речовини та полі ненасичені жирні кислоти(ПНЖК). Ці речовини виявляють різноманітний позитивний вплив на організм.

4. Із раціону виключають екстрактивні речовини, гострі приправи, прянощі, смажені страви, алкогольні напої, які стимулюють апетит та погіршують функції печінки і жовчного міхура.

5. Їжа готується без солі і тільки 2-3г можна дозволити для посолу їжі.

6. Більше використовувати в харчуванні продукти, які містять калій та магній(курага, чорнослив, ізюм, томатний сік, абрикоси та ін.), які сприятливо впливають на діяльність серцево-судинної системи, мають гіпотензивну дію на артеріальний тиск, сечогінну дію, нормалізують ліпідний обмін.

7. Збільшити вміст вітаміну С за рахунок відвару шипшини, чорної смородини, свіжих овочів та фруктів. Інші вітаміни повинні бути згідно з фізіологічними нормами організму. Надлишкова кількість тіаміну, піридоксину та вітаміну D сприяє утворенню жиру з вуглеводів та білків(глікогенезу).

8. Режим харчування 5-6 разовий. При рівномірному розподілу раціону харчування на добу відмічається менш значний перехід вуглеводів у жири. Частіші прийоми їжі сприяють гальмуванню харчового центру та зниженню апетиту. Прийоми їжі повинні бути не рясними.

9. Обмеження споживання вільної рідини до 1-1,5 л в день. Обмеження рідини сприяє спаленню жиру зі звільненням ендогенної води.

10. На фоні дієти №8а 1-2 рази на тиждень проводити розвантажувальні дні. Найбільш рекомендовані м`ясо-овочеві, сиро-кефірні, фруктово-овочеві дні.

 

Дата Підпис Прізвище

 

Тема СРС 2. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

1. Мета: Розширити та закріпити теоретичні знання про різні нозологічні форми харчових отруєнь та методику їх розслідування. Уміти інтерпретувати профілактичні дії при харчових отруєннях.

2.1. Знати:

2.1.1. Класифікацію харчових отруєнь.

2.1.2. Різні нозологічні форми харчових отруєнь та їх профілактику.

2.1.3. Методику розслідування харчових отруєнь.

2.2. Вміти:

2.2.1. Інтерпретувати профілактичні дії при інфекційних хворобах із харчовим фактором передачі.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.

3.2. Харчові токсикоінфекції: визначення, діагностика, клініка, принципи профілактики.

3.3. Мікробні токсикози: поняття., діагностика, клініка, профілактика.

3.4. Харчові отруєння немікробної етіології.

3.5. Харчові отруєння невстановленої етіології.

3.6. Методики розслідування харчових отруєнь. Документи, які оформлюються в процесі та по завершенню розслідування харчових отруєнь.

3.7. Законодавчі та методичні документи, які використовуються при розслідуванні харчових отруєнь та їх профілактиці.

3.8. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.

3.9. Роль аерогенних та гнійних захворювань, кишкових інфекцій серед персоналу лікарень у виникненні харчових отруєнь мікробній природи та інфекції.

4. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник / за ред. В.Г. Бірдова-Вінниця. Нова книга. 2006 – С. 327 – 328.

5.1.2. Гігієна харчування з основами нутриціології/ В.І. Ципріян та ін. Навч. посібник. – К.: Здоров’я, 1999. – с. 385-439.

5.1.3. Даценко І.І., Габович Р.Д. /Профілактична медицина. – К.: Здоровя, 2004. – С. 358-384.

5.2. Додаткова:

5.2.1. Гігієна харчування з основами нутрицітології.: Підручник: у 2 кн. – Кн. 2 /В.І. Ципріян, І.Т. Матасар, В.І. Слободкін та ін.: За ред. проф. В.І. Ципріяна – К.: Медицина, 2007. – с. 340-493.

5.2.2. Учения о питании. Том 2. Безопасность питания/ Под ред. В.Д. Ванханена. – Донецк: Донеччина, 2005 – 276 с.

Додаток 1

Завдання.

1. Установіть попередній діагноз.

2. Які матеріали необхідно направити на лабораторне дослідження для встановлення остаточного діагнозу?

Еталон висновку.

Попередній діагноз – харчове отруєння. Діагноз встановлено на основі одночасності, масовості, чіткій вираженості початку захворювання, його зв’язку з прийомом їжі. На підставі тривалості інкубаційного періоду 4-6 годин, клінічної картини (гострий початок, різкі болі в області шлунку, кішковика, рвота, випородження), характеру харчового продукту (холодець, м'ясо відварне) мжливе припущення, що у даному випадку має місце харчове отруєння мікробної природи.

Для підтвердження діагнозу та визначення збудника потрібно провести дослідження випорожнень та крові хворих (для постановки серологічних реакцій), залишків їжі (холодець, відварне м’ясо).

 

Дата Підпис Прізвище

 

Загальні положення

1.1. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок), розроблений на виконання статті 17 Закону України "Про охорону праці", визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

1.2. Порядок призначений для: працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності та їх філій, інших відокремлених підрозділів; фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавці); осіб, які забезпечують себе роботою самостійно; закладів державної санітарно-епідеміологічної служби; лікувально-профілактичних закладів, військово-лікарських та відповідних комісій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють медичні огляди працівників, спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, кафедр та курсів професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації (далі - ЛПЗ); робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі- робочі органи виконавчої дирекції Фонду).

1.3. Обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21року.

1.4. Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
1.5. Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

2. Загальні вимоги до проведення попереднього
та періодичних медичних оглядів працівників

2.1. Попередній (періодичні) медичний огляд працівників проводиться лікувально-профілактичними закладами, що визначаються відповідними наказами Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, головних управлінь та управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за погодженням з МОЗ України, а також спеціалізованими ЛПЗ, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, перелік яких затверджено наказом МОЗ України від 25.03.2003 № 133, вищими медичними навчальними закладами III-IV рівнів акредитації, які мають кафедри та курси професійних захворювань.

2.2. Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1.

2.3. На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у
відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до ЛПЗ, третій – до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий – до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

2.4. Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Під час прийняття на роботу, в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці роботодавець повинен видати направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника (далі-направлення) за формою, зазначеною у додатку 3.

2.5. Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

2.6. Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов'язані із впливом виробничих факторів, визначені в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку, 4 та Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5.

2.7. Періодичність проведення медичних оглядів у ЛПЗ може змінюватися закладом державної санітарно-епідемічної служби, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки.

2.8. Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів ЛПЗ (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.

Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.

До складу Комісії входять обов'язково терапевт, лікарі, які пройшли підготовку з профпатології. При відсутності окремих лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших ЛПЗ. Комісія забезпечує проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень.

2.9. На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, ЛПЗ складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.

У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.

2.10. Для проходження медичного огляду працівник пред'являє до Комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого, при попередньому медогляді пред'являє направлення, видане роботодавцем за встановленою формою.

2.11. Працівники, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичні наркологічні огляди, повинні надати Комісії сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення".

2.12. Працівники, для яких є обов'язковими попередній та періодичні психіатричні огляди, повинні надати Комісії, що проводить медичний огляд, довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду відповідно до Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 N 1465.

2.13. Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.

2.14. Працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу МОЗ та МВС України від 05.06.2000 N124/345 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів".

2.15. Окремі лабораторні, функціональні та інші дослідження, які проводились під час перебування працівника в стаціонарі або в період звернення працівника за медичною допомогою, можуть ураховуватись при проведенні медоглядів, але не більше ніж за 3 місяці до проведення медогляду.

При вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому(під час прийняття на роботу) медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу, наведеному в додатку 6.

Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров'я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та, в разі необхідності, визначає лікувально-оздоровчі заходи.

2.16. Результати попереднього (періодичних), медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров'я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі - Картка працівника) за формою, зазначеною у додатку 7, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о), та передаються до єдиної комп'ютерної бази даних району, міста, області, держави (у разі її наявності).

У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров'я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.

Картка працівника містить конфіденційну інформацію, зберігається у медичного працівника або, за його відсутності, у відділі кадрів на підприємстві (за останнім місцем роботи) протягом трудової діяльності працівника, надається Комісії під час проведення медичних оглядів.

На підставі Картки працівника Комісією видається працівнику медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за формою, зазначеною у додатку 8.

У разі зміни місця роботи Картка працівника разом з трудовою книжкою видається працівнику під підпис для пред'явлення на новому місці роботи. Кожна сторінка Картки працівника завіряється печаткою відділу кадрів підприємства.

Копія Картки працівника зберігається на підприємстві (за основним місцем роботи) протягом 15 років після звільнення працівника.

2.17. За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (далі - Заключний акт) за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках – один примірник залишається в ЛПЗ, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

2.18. У разі необхідності Комісія має право направити працівника з підозрою на захворювання, а також працівника зі стажем роботи більше 10 років на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, на кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти.

2.19. Якщо при проведенні періодичного медичного огляду виникають підозри щодо наявності в працівника професійного захворювання, ЛПЗ надсилає запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) до державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує територію, де міститься підприємство, у відповідності до Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом МОЗ України від 13.12.2004 N614, а також надсилає його в установленому порядку до профпатолога міста, району, області, які направляють хворого в спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.

2.20. Термін зберігання Заключного акта 5 років.

2.21. Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.

2.22. Контроль за організацією проведення попередніх та періодичних медоглядів покладається на заклади державної санепідслужби, за якістю проведення медоглядів – на органи охорони здоров'я та спеціалізовані ЛПЗ, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.