ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ



ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р.

1.Сфера застосування та загальні положення.

1.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:

- контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;

- атестації робочих місць за умовами праці;

- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;

- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;

- вивчення зв'язку стану здоров'я працюючого з умовами його праці ( при проведенні епідеміологічних досліджень здоров’я, періодичних медичних оглядів);

- складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

- розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;

1.2. Застосування Гігієнічної класифікації з іншою метою можливе виключно за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.

1.3. Гігієнічна класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі – гігієнічні нормативи), а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров'я працюючих.

1.4. Робота зі збудниками інфекційних захворювань, речовинами вдихання та потрапляння яких на шкіру повинно бути виключене (протипухлинні лікарські засоби, гормони-естрогени, наркотичні анальгетики), дає право віднесення умов праці за потенційну небезпечність до відповідного класу шкідливості.

1.6. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна виконуватись у відповідних засобах індивідуального захисту та регламентованих режимах виконання робіт.

3. Терміни та визначення , що застосовуються в Гігієнічній класифікації.

3.1. Гігієна праці - галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров'я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища і трудового процесу, практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної їх дії на працюючих.

3.2. Умови праці - сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини.

3.3 Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.

Шкідливими виробничими факторами можуть бути (ГОСТ 12.0.003-74):

3.4. Фізичні фактори:

• температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання;

• барометричний тиск;

• неіонізуючі електромагнітні випромінювання;

• іонізуючі випромінювання;

• виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

• вібрація (локальна, загальна);

• освітлення природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита осліплююча блискість, тощо);

• іонізація повітря.

3.5. Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/ або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

3.6. Біологічні фактори - мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.

3.7. Фактори трудового процесу.

3.7.1. Важкість праці характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи (ДСТУ 2293-93).

Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням в просторі.

3.7.2. Напруженість праці характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До показників, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

3.8. Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті.

Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.

3.9. Гігієнічні нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ тощо) - рівні шкідливих виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь. При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби.

3.11. Професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції останніх, показників стану здоров'я і втрати працездатності працівників.

3.12. Захист часом - зменшення шкідливого впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих за рахунок обмеження часу їхньої дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, обмеження стажу роботи в конкретних умовах.

3.13. Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад (преамбула Статуту ВООЗ).

3.14. Професійні захворювання - захворювання, у виникненні яких вирішальна роль належить впливу несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.

3.15. Професійна захворюваність - показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів.

3.17. Виробничо-обумовлена захворюваність - захворюваність (стандарти-зована за віком) на загальні захворювання різноманітної етіології (переважно на поліетіологічні), що має тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами.

3.19 . Працездатність - стан людини, визначений можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, що характеризує його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу.

3.21. Постійне робоче місце - місце, на якому працівник перебуває більше 50% свого робочого часу, або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона (ДСТУ 2293- 93).

4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.

4.1. Принципи класифікації умов праці. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і деяких показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах

3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності т.ч. хронічної патології, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростанняхронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Особливо шкідливі та (або) важкі та напружені умови праці характеризуються наявністю не менше одного виробничого фактора 3 класу 4 ступеня або двох факторів 3 класу З ступеня.

Шкідливі та (або) важкі та напружені умови праці характеризуються не менше одного виробничого фактору 3 класу.

Тема СРС 3. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.

1. Мета:Навчитися визначати основні шкідливі та небезпечні виробничі чинники, що можуть негативно впливати на медичних працівників, та розробляти профілактичні заходи спрямовані на покращення умов праці основних професійних груп медичних працівників.

2.1. Знати:

2.1.1. Фізіолого-гігієнічні особливості умов праці основних професійних групп медичних працівників.

2.1.2. Особливості виробничо обумовленої та професійної захворюваності
основних професійних груп медичних працівників.

2.1.3. Основні напрямки оздоровлення умов праці у лікувально-профілактич-них закладах.

2.2. Вміти:

2.2.1. Розробляти профілактичні заходи спрямовані на оздоровлення умов праці медичних працівників з урахуванням конкретних умов праці.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Фізіолого-гігієнічні особливості умов праці медичних працівників хірургічних спеціальностей.

3.2. Фізіолого-гігієнічні особливості умов праці медичних працівників терапевтичного профілю.

3.3. Фізіолого-гігієнічні особливості умов праці медичних працівників стоматологічного профілю.

3.4. Професійні і професійно зумовлені захворювання медичних
працівників:

3.5. Захворювання токсико-хімічної етіології.

3.6. Захворювання, зумовлені дією фізичних факторів.

3.7. Захворювання, пов’язані з фізичними перевантаженнями та перенап-руженням окремих органів і систем.

3.8. Захворювання, зумовлені впливом біологічних чинників.

3.9. Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.

3.10. Законодавчі заходи щодо охорони праці медичних працівників (скорочений робочий день, підвищення посадових окладів, додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці).

4. Структура та зміст заняття:

Для опрацювання теми необхідно ознайомитись із змістом «Довідника для стулентів…» з дисципліни і контрольними питаннями до підсумкового модульного контролю. Далі слід засвоїти матеріали, викладені у сучасній навчально-методичній літературі (підручниках, навчальних посібниках тощо), рекомендованих для вивчення гігієни у вищих медичних навчальних закладах.

Для поглибленого вивчення теми необхідно ознайомитись з науковою літературою (монографіями, статтями). Пошук літературних джерел студент проводить самостійно, керуючись орієнтовним переліком питань та списком літератури, вказаними в методичних розробках. Під час самостійного навчання студент може отримати консультацію у викладача.

Оцінювання теми, яка виносяться лише на самостійну роботу і не входить до аудиторних навчальних занять, проводиться при підсумковому модульному контролі.

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та охорона праці медичних працівників: навч. посіб./за ред. В.Ф. Москаленко, О.П. Яворівського. – К.: Медицина, 2009. – 176 с.

5.1.1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця.:
Нова книга, 2006. – С. 485 - 492.

5.2. Додаткова:

5.2.1. Гігієна праці: Підручник / За ред. Проф. А.М. Шевченка. - К.:
Інфотекс, 2000. – С. 576 - 592.

5.2.2. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд) / За редакцією А.М. Шевченка, О.П. Яворівського. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 528 с.

5.2.3. Гигиена лечебно-профилактических учреждений // Гигиена: Учебник / Под ред. Г.И. Румянцева. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. – С. 360 - 432.

5.2.4. Кундієв Ю.І.,Нагорна А.М. Особливості професійної захворюваності медичних працівників // Професійне здоров’я в Україні. Епідеміологічний аналіз. Монографія. – К.: Авіцена, 2005. – 544 с.

5.2.5. Охорона праці в медицині та фармації / В.М. Мороз, І.В. Сергета, Н.М. Фещук, М.П. Олійник. Вінниця.: Нова книга, 2006. – С. 485 - 492.

5.2.5. Косарев В.В. Профессиональные заболевания медицинских работников: Монография. – Самара: ГП „Перспектива”, 1998. – 200 с.

Додаток 1



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.118.225 (0.013 с.)