Національні нормативні документи щодо охорони праці користувачів ВДТ

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової реальності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власниками підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ВДТ є ДНАОП 0,00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин". Дані Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (дані ЕОМ) та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.

ДНАОП 0.00-1.31-99 поширюється на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування ЕОМ, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Вимоги ДНАОП 0.00-1.31-99 не поширюються на:

- комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;

- робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;

- робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що переміщуються в процесі роботи;

- так звані портативні системи обробки даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці;

- обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

- друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відеотерміналом (так звані дисплейні друкарські машинки);

- комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування.

 

ДНАОП 0.00-1.31-99 складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Вимоги до виробничих приміщень.

3. Вимоги до обладнання.

4. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих, місць.

5. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ.

6. Режими праці та відпочинку.

7. Вимоги до виробничого персоналу.

8. Обов'язки, права та відповідальність за порушення Правил.

 

Оскільки окремі положення перших п'яти розділів нормативного документа вже наводились у відповідних матеріалах посібника, то зупинимося лише на розгляді двох останніх розділів Правил.

В сьомому розділі сформульовані вимоги до виробничого персоналу. В ньому вказується, що усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду:

- попередньому — під час оформлення на роботу;

- періодичному — протягом трудової діяльності.

(Порядок, періодичність та медичні протипоказання таких оглядів визначені Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31. 03. 94 № 45 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань).

Згідно з вимогами цього розділу Правил посадові особи та спеціалісти, інші працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 №27, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17. 11. 94 № 628.

Працівники, що виконують роботи з профілактичного обслуговування, налагодження і ремонту ЕОМ при включеному живленні, та при інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30. 11. 93 № 1'23, зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці.

Наголошується на забороні допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки. Вказується, що до робіт з обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ допускаються особи, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

У сьомому розділі Правил також підкреслюється, що забороняється допускати осіб, віком до 18 років, до самостійних робіт, в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ та при інших роботах, передбачених Переліком важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовувати працю неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31. 03. 94 № 46.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону праці" працівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ повинні забезпечуватись належними засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм.

У восьмому" розділі ДНАОП 0.00-1.31-99 розглянуто питання щодо обов'язків, прав та відповідальності за порушення Правил як власника так і працівника.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" власник:

- на підставі цих Правил, інших нормативно-правових актів про охорону праці, примірних інструкцій, інструкцій з експлуатації обладнання розробляє та затверджує інструкції з охорони праці за професіями або на окремі види робіт з урахуванням фактичних умов проведення робіт, технології, наявності обладнання й інструменту, засобів захисту та рівня підготовки виконавців, проводить відповідне навчання та інструктажі з працівниками;

- вживає необхідних заходів з тим, щоб робочі місця та засоби виробництва протягом всього часу їх використання підтримувались у справному та безпечному стані, а виявлені недоліки, що впливають на охорону праці та захист здоров'я працівників, були своєчасно усунуті;

- відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці проводить атестацію робочих місць для оцінки умов праці. На підставі аналізу проведеної атестації вживає заходів для унеможливлення виникнення небезпечних та шкідливих факторів;

- організовує роботу працівника таким чином, щоб повсякденна робота з відеотерміналом регулярно переривалась паузами або іншими видами діяльності, що знижують навантаження, обумовлене роботою -з відеотерміналом, відповідно до вимог Правил;

- організовує проведення обстеження зору працівника окулістом не за кошти працівника перед початком роботи з відеотерміналом, потім періодично відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98, а також при виникненні скарг на погіршення зору безкоштовно надає індивідуальні окуляри коригування зору відповідно до умов роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження показали, що вони є необхідними;

- забезпечує даними Правилами підприємство, керівників служб та структурних підрозділів, безпосередніх керівників робіт, робочі місця яких обладнані відеотерміналами та ЕОМ, та/або які виконують обслуговування, ремонт та налагодження комп'ютерної техніки.

 

Працівник має право:

- на відповідне дослідження очей та зору особою відповідної кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору, яке може бути наслідком роботи на відеотерміналі;

- на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов роботи за відеотерміналом, якщо результати досліджень показали, що вони є необхідними;

- на інформацію про всі важливі питання його здоров'я та безпеки, пов'язані з перебуванням за робочим місцем, а також про заходи, що вживаються на виконання вимог цих Правил.

В цьому ж розділі наведено перелік обов'язків, які покладаються на працівника. Так, відповідно до Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:

- знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, даних Правил, інструкцій з охорони праці, інструкцій щодо експлуатації застосовуваного обладнання, правила поводження і з устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;

- використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватись зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

- негайно повідомляти власника або безпосереднього керівника робіт про кожну виявлену серйозну та безпосередню небезпеку, про будь-яке пошкодження захисних пристроїв та засобів захисту, про несправності устаткування, інструменту та інших засобів виробництва;

- не відключати захисні пристрої, не проводити самовільних змін конструкції і складу устаткування або його технічного налагоджування.

 

В кінці розділу сформульовані положення стосовно відповідальності за виконання даних Правил. Так нормативним документом визначено, що власники, керівники служб та структурних підрозділів, безпосередні керівники робіт та інші посадові особи підприємств, фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили, працівники несуть відповідальність за виконання вимог даних Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. В той же час за безпечність експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, а також за відповідність обладнання, виробничих приміщень, робочих місць даним Правилам відповідає власник. В нормативному документі наголошується, що особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або. кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Окрім ДНАОП 0.00-1.31 -99 найпильнішої уваги заслуговують Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2-007-98). Дані Санітарні правила складаються з наступних розділів:

1. Загальні положення.

2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

4. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

5. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

6. Вимоги до профілактичних медичних оглядів.

 

Зміст переважної більшості розділів ДСанПІН 3.3.2-007-98 в основному збігається зі змістом відповідних розділів ДНАОП 0.00-1.31-99. Тому зупинимось лише на вимогах до режимів праці і відпочинку, оскільки саме вони займають важливе місце в комплексі заходів щодо забезпечення безпеки праці та її високої продуктивності, профілактики перевтоми та відхилень у стані здоров'я користувачів ВДТ.

В Санітарних правилах вказано, що при організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку, які передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності. Роз'яснюється, що при виконанні протягом дня робіт, які належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни чи робочого дня.

 

Протягом робочої зміни мають передбачатися:

- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

- перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

 

Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації чи установи. Як правило, тривалість такої перерви становить 40 - 60 хвилин. Тривалість та кількість інших внутрішньозмінних регламентованих перерв залежить від характеру трудової діяльності, напруженості і важності праці і визначається диференційовано для кожної професії.

 

За характером трудової діяльності при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):

— розробники програм (інженери-програмісти) — виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

- оператори електронно-обчислюваних машин — виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступення та виконується у вільному темпі;

- оператор комп´ютерного набору — виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документі), нервово-емоційним напруженням.

Відповідно до вищенаведеної класифікації Санітарними правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

— для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ;

— для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;

— для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

В санітарних правилах наголошується, що у всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

Необхідно зазначити, що перерви під час роботи не повинні бути строго визначені за часом, а необхідно передбачати певний творчий індивідуальний підхід. Наведемо такий приклад. На одній фірмі, щоб оператори ВДТ не забували про регламентовані перерви, в комп'ютери ввели програму, яка автоматично відключала відеотермінал у визначений для перерв час на певний за тривалістю період. Однак результат такого, на перший погляд, профілактичного заходу виявився неочікуваним: у працівників підвищилась нервозність, нестриманість, почастішали конфліктні ситуації. Як виявилось, "насильницькі" дії комп'ютера щодо жорстко встановлених перерв були, як "холодний душ" на розігріту людину. Раптаве (неочікуване) відключення відеотермінала у самий важливий момент роботи, або ж тривожне очікування моменту відключення ВДТ, особливо при наруженій творчій роботі, негативно впливали на нервову систему операторів. Пізніше програму замінили на більш "демократичну", яка лише нагадувала оператору ВДТ про необхідність перерви в процесі роботи (з'являвся відповідний напис в правому кутку відеотермінала).

З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення осмисленого темпу та числових даних (зміна змісту роботи), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) тощо.

В окремих випадках — при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове втомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей — допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.

В Санітарних правилах робиться висновок про те, що для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ. За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ доцільним також слід вважати психофізіологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

Окрім ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98, які регламентують вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ВДТ, є ще ціла низка нормативних актів загального призначення, які необхідно враховувати під час організації роботи користувачів ВДТ. Важливим нормативним актом є "Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важності та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства, охорони здоров'я від 31. 12. 97 № 382. Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

 

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

І клас — оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови, для підтримування високого рівня працездатності.

II клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

III клас — шкідливі умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на. організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

IV клас — небезпечні (екстремальні) — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диферен­ційованому аналізі визначених умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. До факторів виробничого середовища належать показники мікроклімату, вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони, рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, випромінювання, освітленості та ін. Вищеназвані фактори розглянуті в підрозділі "Виробниче середовище". Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості. Під терміном "важкість праці" розуміють ступінь залучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.

Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприяє обґрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.

Для проведення атестації робочих місць (до затвердження окремим наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики) поки що застосовують Гігієнічну класифікацію праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСР від 12. 08. 86 № 4137-86. Основний коплекс критеріїв оцінки ступеня важкості та напруженості праці представлений в таблиці 5.2.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати І або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу) затвердженої МОЗ СРСР від 12. 08. 86 № 4137-86. Класифікація умов і характеру праці за ступенем важкості і напруженості наведена у таблиці 1.