Які державні акти складають законодавчу основу охорони праці в Україні?

Білет №1

Завдання 1.

Які державні акти складають законодавчу основу охорони праці в Україні?

Законодавство України про охорону праці ставновить систему взаємопов`язаних законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-професійних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров`я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з охорони праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом з нагляду за охороною праці, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров`я.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Який порядок відшкодування робітнику моральної шкоди, яка була нанесена йому на виробництві.

Моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків у формі одноразової страхової виплати в розмірі, що не перевищує двохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної шкоди потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв’язків, власник проводить відшкодування моральної шкоди, яке можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. У разі зміни стану здоров’я порядок перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір відшкодування і розмір одноразових компенсацій, що сплачується потерпілому, не підлягають оподаткуванню.

Розмір шкоди

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. У разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Завдання 2.

1. а

2. в

3. в

Завдання 3.

Р=(5+5)×2=20

L= 1,5×20=30

 

Білет №2

Завдання 1. 1. Які виплати і в якому розмірі виплачує фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань потерпілому при тимчасовій непрацездатності.

Виплати сум, що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги проводять з фонду соціального страхування. Власник зобов’язаний повернути втрачені суми до цього фонду, якщо нещасний випадок, або професійне захворювання сталися з його вини. За працівниками, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. Уразі, коли потерпілий не може виконувати своїх обов’язків, власник зобов’язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режими роботи. Якщо власник не може працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов’язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньомісячної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. У цьому разі працевлаштуванням цих осіб займається державна служба зайнятості населення.

Монографічні і статистичні методи вивчення виробничого травматизму.

Монографічний метод аналізу травматизму базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві тому чи іншому елементові виробничого процесу (обладнанню, технологічному процесу, індивідуальним засобам захисту та іншим факторам). За цим методом поглиблено вивчають обставини нещасних випадків, а якщо виникає потреба, то проводять спеціальні дослідження і експерименти. Внаслідок вивчення великої кількості виробничих факторів з’ясовуються реальні причини нещасних випадків на основному робочому місці, на дільниці або на одній групі технологічного обладнання. Монографічний метод можна використати і для розробки заходів з охорони праці при проектуванні нових виробництв.

Статистичний метод базується на аналізі статистичної документації з травматизму. Вихідними даними для аналізу є матеріали, що містяться в актах за формою Н-1, який складається про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком утратив працездатність на один день і більше терміном не менш ніж на один день, а також у звітах під-ства за формою 7-Т. Ці документи містять такі дані: кількість нещасних випадків, що викликали втрату непрацездатності на чотири і більше робочих днів за звітний період А; кількість днів непрацездатності, викликаних нещасними випадками за звітний період Д; середня спискова чисельність працюючих на підприємстві за звітний період Б.

За зібраними даними визначаються три показники виробничого травматизму:

- показник частоти травматизму

- показник важкості травматизму

- показник непрацездатності

З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань та показник важкості захворюваності.

Завдання 2.

1 б (Н-1)

2 а (72)

3 в (70)

Завдання 3.

 

Білет №3

Білет №4

Завдання 2.

1. в (25)

2. в

3. б (ВВ)

 

 

Білет №5

Завдання 1.

Фактори трудового процесу.

Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.

Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті.

АБО

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 25) власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадки професійних захворювань і аварій згідно з „Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворюван і аварій на підприємствах, в установах і організаціях". Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності, що діють на території України, всіх працівників підприємств.

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та ін.

Про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність переведення його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці підприємства, керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста.

Комісія проводить розслідування протягом трьох діб з моменту події.

Облік нещасних випадків в цілому ведеться відділом (службою) охорони праці місцевого органу виконавчої влади за відповідними формами державної статистичної звітності за підсумками кожного кварталу і за рік.

 

Завдання 2

1. а

2. в

3. в

 

 

Білет №6

Завдання 2.

1. г (в)

2. в

3.а

 

Білет №7

Завдання 2

1. Професійне захворювання це-

В) захворювання, що виникло внаслідок дії виробничих шкідливостей.

2. Вогнегасник ВП-4Б:

в) порошковий

3. Коефіцієнт травматизму:

А)кількість нещасних випадків, що припадають на 1000 працюючих за звітний період.

 

Завдання 3

Р=(8+8)×2=32 м

L= 1,5×32= 48 м

 

 

Білет №8

Завдання 1.

1. Перелічити вимоги з техніки безпеки та виробничої санітарії до вибору ділянки благоустрою території та плану закладу.

Забезпечення здорових і безпечних умов праці починається з доцільного вибору території для розміщення підприємства і раціонального розташування на ній виробничих і допоміжних будівель і споруд.

При проектуванні промислових підприємств важливо враховувати Закан України «Про охорону праці», Законн України «Про охорону навколишнього середовища», «про екологічну експертизу», а також нормативні акти та документи з проектування та будівництва. Основними нормативними матеріалами слід вважати ДБН, у яких найповніше зібрані діючі нормативи.

ДБН передбачають санітарно-захисні зони між підприємствами та житловими кварталами. Розміри цих зон обирають в залежності від потужності підприємства, технологічного процесу, характеру та кількості шкідливих речовин.

План під-ства повинен бути узгодженим із ситуаційним планом району будівництва. Орієнтація будівель за сторонами горизонту повинна максимально забезпечувати природні умови освітлення.

Завдання 2

1. Функції начальника служби з охорони праці на підприємстві можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку з охорони праці: з кіль-тю працюючих менше 50

2. Якщо стався нещасний випадок, що призвів до смерті, або груповий нещасний випадок то розслідування повинно проводитися в термін:

А) 3 доби

Завдання 3

Коефіцієнт частоти травматизму знаходим за формулою:

К= Н/П×1000

К1= 3/401×1000=7,5 (за 1-й квартал)

К2 =1/400×1000=2,5 (за 2-й квартал)

К3 =2/403×1000=5 (за 3-й квартал)

К4 =1/400×1000=2,5 (за 4-й квартал)

 

Білет №9

Завдання 1.

Завдання 2

1. Посадові особи, діяльність яких повязана з організацією безпечного ведення робіт, періодично проходять навчання з ОП:

а) один раз на 3 роки

2. Для закладів, які використовують найману працю, витрати на ОП становлять:

б) не менше 0,5% від суми реалізованої продукції

3. До вуглекислотних вогнегасників відносять:

б) ВВ-5

Завдання 3

Розвязання:

К в.в = К важк.× К частоти

К в.в =(Д/Н)× (Н/N× 1000)

К в.в = Д/N× 1000

К в.в 1 = 22/148× 1000 = 148,6

К в.в 2 = 28/146× 1000 = 191,8

К в.в 3 = 30/150× 1000 = 200

К в.в 4= 24/155× 1000 = 154,8

Білет №10

Завдання 1.

Завдання 2

1. Нормативно-правові акти з ОП переглядаються з впровадженням досягнень науки та техніки, що сприяють поліпшенню безпеки праці та виробничого середовища, але не рідше:

А) одного разу на 10 років

2. Гранична величина струму:

А) 0,01А

3. Параліч дихання відбувається при ураження стумом:

В)0,05 А

Завдання 3

Розвязання:

Р=(18+10)×2=56 м

L= 2,5×56= 140 м

 

Білет №11

Фактори трудового процесу.

Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті.

Завдання 2

1. Які існують оптимальні та допустимі норми відносної вологості повітря в робочій зоні виробничих приміщень в теплий період року (категорія робіт 1): Б) 40-60%

2. Які використовують прилади для вимірювання відносної вологості повітря в виробничих приміщеннях: В) психрометром

3. Скільки відсотків від виробничого освітлення повинно складати аварійне освітлення: В) 5%

 

Білет №12

Завдання 2.

1. Аварійне освітлення призначено для:

А) часткового продовження роботи у випадку відключення робочого освітлення

2. Максимальний розмір штрафу за порушення правил з ОП юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства, використовує найману працю не може перевищувати:

А) 2% місячного фонду заробітної плати.

3. Якщо стався нещасний випадок, що призвів до смерті, або груповий нещасний випадок, то розслідування повинно проводитися в термін:

А) 3 доби

Завдання 3

Розвязання:

К в.в = К важк.× К частоти

К в.в =(Д/Н)× (Н/N× 1000)

К в.в = Д/N× 1000

К в.в 1 = 16/152× 1000 = 105,3

К в.в 2 = 33/144× 1000 = 229,2

К в.в 3 = 31/146× 1000 = 212,3

К в.в 4= 24/150× 1000 = 160

Білет №13

Завдання 1.

Завдання 3

1.Якщо нещасний випадок стався із працівником під час відрядження, то де враховується і ким розслідується такий випадок:

Б) враховується за місцем роботи на підставі акту Н-1 розслідування тієї організації, куди був направлений потерпілий

2. В який термін повинно бути проведено розслідування нещасного випадку на виробництві:

А) 72 години

3. На скільки квадратних метрів площі приміщення розрахований 1 вогнегасник:

В) 70 м2

Завдання 3

Коефіцієнт частоти травматизму знаходим за формулою:

К= Н/П×1000

К1= 1/167×1000= 5,9 (за 1-й квартал)

К2 =2/180×1000= 11,1 (за 2-й квартал)

К3 =3/189×1000= 15,8 (за 3-й квартал)

К4 =1/192×1000= 5,2 (за 4-й квартал)

Білет №14

Зав-ня 1.

Зав-ня 2

1- в

2-в

3-б

Білет №15

Зав-ня 1. Який існує порядок фінансування робіт з охорони праці на під-ві?Сформулюйте поняття про мікроклімат виробничих приміщень. Як забезпечується природне освітлення робочих приміщень?

Вплив на стан організму людини і її працездатність здійснює мікроклімат у виробничих приміщеннях,під яким розуміють умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем – терморегуляція.Хороше самопочуття можливе коли тепло, що виділяється організмом людини постійно відводиться в навколишнє середовище. Мікрокліматичні умови за яких це має місце вважаються найкращими.Тому для нормального теплового самопочуття людини важливо,щоб температура, відносна вологість і швидкість руху повітря знаходились у співвідношені.

Природне освітлення поділяється на: бокове(одно- або двостороннє),що забезпечується через вікна,верхня(ліхтарі та отвори в дахах),комбіноване- поєднання верхнього та бокового освітлення.Природне освітлення має важливе значення для працюючих.На рівень освітленості приміщення впливає: світловий клімат,ступінь чистоти скла,глибина приміщення.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Зав-ня 2

1-а

2-а

3-а

 

Білет №17

Зав-ня 1. Назвіть державні органи які очолюють нагляд за виконанням правил з охорони праці на підприємствах. Сформулюйте поняття про пожежно небезпечну і вибухонебезпечну зону.

 

Вибухонебезпечна зона – це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.

Пожежо небезпечна зона - простір, де знаходиться або можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях, а також при їх складуванні.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабінет Міністрів України,Державний комітет України,міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, місцева державна адміністрація, асоціації, концерни.

Зав-ня 2

1-а

2-а

3-в

 

Білет №18

Зав-ня 1. Який встановлено порядок нанесення штрафів на юридичних та фізичних осіб за порушення законодавства з охорони праці? Що є небезпечна зона «небезпечний виробничий фактор», «шкідливий виробничий фактор». Відповідно до Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, винні працівники притягаються до дисциплінарної відповідальності яка полягає у накладанні дисциплінарних стягнень,передбачених чинним законодавством(догана,звільнення з роботи). Адміністративна відповідальність у вигляді грошового штрафу. Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Кримінальна відповідальність настає, тоді коли було створено небезпеку для життя або здоров’я громадян.

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності. Примітка: залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого на працівника при певних умовах призводить до травми або раптового різкого погіршення здоров'я.

Небезпечна зона - зона аварії, у межах якої є загроза ураження від вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, опіків, обмороження людей і тварин.

Зав-ня 2

1-б

2-в

3-в

Білет №19

Зав-ня 1. Сформулюйте поняття про травму,виробничу травму,нещасний випадок,виробничий травматизм. Яке враження здоров’я людини може бути розслідуване як нещасний випадок на виробництві? Які є вимоги до евакуаційних виходів на виробництві?

Травма — це ураження поверхні тіла або внутрішніх органів, яке виникло під дією зовнішніх факторів, у результаті чого той чи інший орган втратив здатність виконувати свою функцію. Дія окремих несприятливих чинників виробничого середовища чи трудового процесу може привести до виробничої травми – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих чинників.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов’язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися під час виконання трудових обов’язків, к відрядженнях, а також,що сталися під час: приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту; проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства; ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха.

Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть: з приміщень 1 поверху на зовні безпосередньо або через коридор; з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку; з приміщень у сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами вказаними вище. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Число ев.виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходів з будівель. Допускаються двері з відчинянням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік. Мінімальна ширина шляхів евакуації – не менше 1 м, дверей – не менше 0,8м.

Зав-ня 2

1-в

2-в

3-б

 

Білет №20

Завдання 2.

1. а

2. в

3.в

Білет № 21

Завдання 1. Як класифікуються умови праці за показниками шкідливості та небезпечних факторів навколишнього середовища, важкості та напруженості робочого процесу? Який існує порядок розслідування нещасних випадків на виробництві? Яким є порядок навчання працівників за програмою пожежного технічного мінімуму?

Умови праці

Під умовами праці розуміють сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, в якому здійснюється діяльність людини, що впливають на здоров’я та працездатність.

Під факторами трудового процесу розуміють основні його характеристики: важкість праці та напруженість праці.

Важкість праці — характеристика трудового процесу, яка відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та інші, що забезпечують його діяльність).

Напруженість праці — характеристика трудового процесу, яка відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника.

Під виробничим середовищем розуміють сукупність фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних факторів на виробництві, що діють на людину. Усі ці фактори класифікують як небезпечні та шкідливі.

Небезпечні виробничі фактори — ті, вплив яких на працівника призводить до травм, раптового погіршення здоров’я чи до смерті.

Шкідливі виробничі фактори — ті, вплив яких на працівника може призвести до захворювання та зниження працездатності.

До фізичних небезпечних і шкідливих факторів належать:

– рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, вироби, що пересуваються (матеріали, заготовки);

· підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

– підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів, повітря робочої зони;

· підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових коливань;

· підвищений чи знижений барометричний тиск і його різкі зміни;

· підвищена чи знижена вологість, рухомість, іонізація повітря;

· підвищений рівень іонізуючих випромінювань, напруги в електромережі, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, напруженості електричного і магнітного полів;

· відсутність чи брак природного світла, знижена контрастність, пряма і відбита блискотливість, підвищена пульсація світлового потоку;

· підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

· гострі краї, шершавість, задирки на поверхні заготовок, інструментів і обладнання;

· розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги);

· невагомість.

До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсабілізуючі, концерогенні і мутагенні. Ці хімічні речовини впливають на репродуктивну функцію людини. За шляхами проникнення в організм людини вони поділяються на ті, що проникають через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покрив і слизові оболонки.

До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні і динамічні) та нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Завдання 2.

1. а

В

3.в

Білет №22

Завдання 1. Які випадки розслідуються як нещасні випадки виробничого характеру? За допомогою яких нормативно-правових документів регламентується розслідування і перелік нещасних випадків, які не пов’язані з виконанням трудових обов’язків?

Нещасним випадком на виробництві визнається раптове погіршення стану здоров'я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гостре професійне захворювання і гостре професійне та інші отруєння, одержання теплового удару, опіку, обмороження, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання працівником інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвело до втрати ним працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день; зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, утоплення, а також смерть працівника на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство).

У всіх випадках розслідування проводиться згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

Нещасними випадками невиробничого характеру є такі, що сталися під час:

-прямування на роботу чи з роботи пішки, у громадському, власному чи іншому транспортному засобі, що не належить організації і не використовується в інтересах цієї організації;

-переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

-участі в громадських акціях, спортивних змаганнях тощо;

-використання газу в побуті;

-вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

-користування або контакту зі зброєю та вибуховими матеріалами;

-виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

-стихійного лиха тощо.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку невиробничого характеру встановлює і засвідчує лікарняний заклад.

Згідно з пунктом 12 Порядку розслідування у разі, коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку, для чого наказом створює комісію у складі не менше трьох осіб.

Згідно з пунктом 19 Порядку розслідування у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, який створив комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи (далі - матеріали розслідування).

До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5, а в разі гострого професійного захворювання (отруєння) - пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційного стану робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалах розслідування.

 

Завдання 2.

1. а

В

А

Білет № 23

Які існують норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочих приміщеннях залежно від пори року і важкості роботи? Які існують шідливі речовини і їх можливі концентрації в робочих приміщеннях?

Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження йогонегативного впливу
На підприємствах на самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повіт­ря і теплового випромінювання. Виробничий мікроклімат, як правило, відрізняється значною мінливістю, нерівномірністю по горизонталі та вертикалі, різноманітністю сполучень температури, вологості, рухомості повітря, інтенсивності випромінювання залежно від особливостей технології виробництва, кліматичних особливостей місцевості, конструкцій споруд, організації повітрообміну із зовнішнім середовищем.
Джерелами теплості повітря на виробництві є:

· технологічне устаткування, яке має високі температури нагріву (плавильні, сушильні печі, котли, паропроводи та ін.);

· нагріті до високих температур деталі й розплавлені матеріали, наприклад метал, скло;

· теплова енергія, яка виділяється рухомими механізмами.

Тепло від усіх цих джерел викликає значне підвищення температури повітря у робочих приміщеннях. Наприклад, у гарячих цехах у теплий період року температура повітря може досягати 40 °С. Високий температурний режим спостерігається в мартенівських цехах у металургії, термічних і ливарних цехах у машинобудуванні, у фарбувальних, сушильних цехах тощо. На деяких виробництвах люди працюють при зниженій температурі (на складах, у суднобудівній промисловості, елеваторах).
Технологічні процеси, пов’язані з підвищеною вологістю, мають місце на підприємствах харчової промисловості (на молоко- та м’ясокомбінатах), заводах з обробки шкіри, у гальванічних і травильних відділеннях у машинобудуванні тощо.
Для вимірювання параметрів мікроклімату використовуються різні прилади: ртутні та спиртові термометри (для вимірювання температури), психрометри (для визначення відносної вологості повітря), анемометри й кататермометри (для встановлення швидкості руху повітря).
Результати досліджень свідчать про те, що у виробничих умовах усі метеорологічні фактори впливають на людину одночасно. Тому важливо виявити їх сумарний вплив на працівника. Одним із способів оцінки сумарного впливу метеорологічних факторів є спосіб обліку ефектних і еквівалентно-ефективних температур. Показник ефективної температури включає вплив температури і вологості повітря на людину на робочому місці.
Визначення температури здійснюється таким чином. За допомогою лінійки з’єднують точки на шкалі номограми, відповідні показанням сухого і мокрого термометрів психрометра. У місці перетину одержаної лінії з лінією швидкості руху повітря буде точка ефективної температури нерухомого повітря й еквівалентно-ефективної температури рухомого повітря. Наприклад, вологий термометр психрометра показує 15 °С і сухий — 25 °С, що відповідає 21 °С градусу ефективної температури нерухомого повітря при швидкості руху повітря 1,5 м/сек. У цьому разі еквівалентно-ефективна температура дорівнює 19 °С.
Розрізняють оптимальні, допустимі та шкідливі мікрокліматич­ні умови. Оптимальні, допустимі й шкідливі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря для виробничих приміщень та відкритих територій у спекотну і холодну пору року наведені в ДСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
Розглядаючи механізми впливу метеорологічних факторів вироб­ничого середовища (температури, вологи, швидкості руху повітря, чинності променевої енергії нагрітих деталей і агрегатів) на людину, маємо на увазі, що людський організм прагне підтримати відносну динамічну сталість своїх функцій за різноманітних метеорологічних умов. Ця сталість забезпечує насамперед один з найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона спостерігається при певному співвідношенні теплоутворе