Органи державного управління охороною праці. Організація охорони праці на виробництві. Навчання та інструктажі з питань охорони праці

 

Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

 

 

Таблиця 1 - Класифікація умов і характеру праці за ступенем важкості і напруженості

Фактор	Клас важкості та напруженості праці
І. Оптимальна	II. Допустима	III. Шкідлива та небезпечна
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь
Важкість праці
Дрібні стереотипні рухи кистей та пальців рук (кількість за зміну)   Робоча поза     Нахили корпусу	До 20 000   Вільна     —	До 40 000   Перебування у нахиленому положенні до 30° до 25% часу зміни     Вимушені нахили більше 30° до 50— 100 разів за зміну	До 60 000   Перебування у нахиленому положенні до 30° до 26— 50% часу зміни; перебування у вимушеній позі до 25% часу зміни   Вимушені нахили більше 30° до 101 — 300 разів за зміну	До 80 000   Перебування у нахиленому положенні понад 30° більше 50% часу зміни; перебування у вимушеній позі більше 25% часу зміни   Вимушені нахили більше 30° та понад 300 разів за зміну	Понад 80 000   —     —
Переміщення у просторі (переходи, зумовлені технологічним процесом)	До 4 км за зміну	До 10 км за зміну	До 17 км за зміну	Понад 17 км за зміну	—
Напруженість праці
Увага: тривалість зосередження (%часу зміни)     щільність сигналів у середньому за годину     Напруженість аналізаторних функцій: зір (категорії зорових робіт)     слух (при виробничій необхід­ності сприймання розмови чи диференційованих сигналів)     Емоційне та інтелектуальне напруження	До 50   До 35     Груба та малоточна   Розбірливість сигналів чи слів від 100 до 90%     Робота за індивідуальним планом	51—75   36—60     Точна   Розбірливість сигналів чи слів від 90 до 70%     Робота за встановленим графіком з можливістю його коригування в процесі діяльності	Понад 75   Понад 300     Високоточна     Розбірливість сигналів чи слів менша 70%   Рішення склад­них завдань в умовах дефіциту часу та інформації, чи з підвищеною відповідальністю	— — Особливо точна з застосуванням оптичних при­ладів — Особистий ризик, небезпека, відповідальність за безпеку інших осіб	—     —     —   —     —

 

Продовження таблиці 1

Монотонність: кількість елементів в операціях, що багатократно повторюються     тривалість виконання операцій, що повторюються, в секунду     час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій, % до тривалості зміни     Змінність	Понад 10     Понад 100   До 80     Змінна робота без нічних змін	10—4     100—20   81—95     Одно-двозмінна робота з нічною зміною	3—2     19—2   96 та більше     Нерегулярна змінність з роботою у нічну зміну	—   —   —   Тризмінна робота	—     —     —     —

 

Система управління охороною праці (СУОП) є складовою загальної системи керування підприємством, установою. При автоматизованих системах управління охороною праці є її складовою частиною або підсистемою. Управління охороною праці передбачає участь у цьому процесі майже всіх служб та підрозділів підприємства, установи, організації, діяльність яких визначаться Положенням про службу охорони праці. Об’єктом управління є діяльність структурних підрозділів, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці. Управління охороною праці підприємства або установи в цілому здійснює роботодавець, а в підрозділах (цехах, відділах, службах) керівники або головні фахівці. Координує всю цю діяльність служба охорони праці. Завдання служби охорони праці та її функції викладені в Типовому положенні про службу охорони праці.

Відповідно до ст. 37 Закону України ”Про охорону праці” державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

- Кабінет міністрів України;

- Комітет по нагляду за охороною праці міністерства праці та соціальної політики України;

- місцева та інші центральні органи державної виконавчої влади;

- місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів;

- асоціації, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств.

- Закон містить норми прямої дії, що визначають обов’язки, права та повноваження кожного з цих органів.

- Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці

- Кабінет Міністрів України:

- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

- визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення небезпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;

- визначає порядок створення і використання державного, галузевого і регіональних фондів охорони праці.

- Основні завдання, які покладаються на Комітет по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) Міністерства праці та соціальної політики України:

- комплексне управління охороною праці;

- державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

- координація робіт з профілактики невиробничого характеру;

- проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва;

- координація науково-дослідних робіт з охорони праці та підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці, контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень з цих питань;

- встановлення та розвиток міжнародних зв’язків з питань нагляду за охороною праці.

Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в межах повноважень, є обов’язками для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:

- проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;

- розробко і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

- здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

- укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;

- фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці;

- організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівниками і спеціалістами галузі;

- створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці;

- здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці.

Повноваження місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці. Місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів у межах відповідальної території:

- забезпечує реалізація державної політики в галузі охорони праці;

- формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

- організовують при необхідності регіональної аварійно-рятувальні формування;

- здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці;

- створюють при необхідності відповідні фонди охорони праці.

Організація охорони праці на підприємстві. Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобіганню нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, в тому числі за сумісництвом.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам установ, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, в тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.

Служба охорон праці вирішує завдання:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель та споруд;

- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

- вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;

- професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

o Служба охорони праці виконує такі основні функції:

- опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

- проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- складає разом із структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорони праці» у колективному договорі;

- проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

- організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; розробку перспективних і поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;

- бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства і розподіл його коштів; роботі комісії з питань охорони праці підприємства; розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах підприємства; роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;

- розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

- готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

- розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров’я працюючих або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи;

- контролює: дотримання чинного законодавства та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці; відповідність нормативним актам охорони праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; проходження медичних оглядів; виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у акта розслідування.

o Спеціалісти служби охорони праці мають право:

- представляти підприємство державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

- безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

- одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорон праці;

- перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об’єкту, цеху, виробництва обов’язків для виконання припис;

- вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці;

- надсилати керівникові підприємства подання про притягання до відповідальності підприємства, які порушують вимоги щодо охорони праці;

- порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращення умов праці.