Охорона праці в галузі, як окрема дисципліна.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З дисципліни

„ОХОРОНа ПРАЦІ В ГАЛУЗІ”

 

для студентів спеціальності:

 

5.05080201 “Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки”

 

 

Методичні рекомендації з дисципліни „Охорона праці в галузі” для студентів спеціальності “Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки”/ Укл.: Катаєва А.О.. – Запоріжжя, ЗКР ЗНТУ, 2012р. – 92с.

 

 

Укладач:Катаєва А.О., викладач

 

Відповідальний за випуск: Довгаль О.М., провідний спеціаліст

 

Погоджено: Коваль О.В., заступник директора з НВР

 

Розглянуто та схвалено на засіданні випускаючої циклової комісії професійної та практичної підготовки за спеціальністю “Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки”   Протокол № ______ від ”____”_______________ 2012р. Голова комісії ________________ В.В.Арсеньєв

Затверджено на засіданні методичної ради коледжу Протокол № ______ від ”____”_______________ 2012р. Голова методичної ради ________________І.В.Винокурова

ЗМІСТ

Вступ
1 Правові та організаційні питання законодавства України про охорону праці. Міжнародні норми в галузі охорони праці.
1.1 Законодавча та нормативна база України про охорону праці
Самостійна робота Нормативні акти з охорони праці та відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
1.2 Соціальне партнерство в охороні праці.
Самостійна робота Триступеневий контроль за станом охорони праці на підприємстві.
2 Характеристика факторів виробничого середовища.
2.1 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Повітря робочої зони.
Самостійна робота Основні вимоги до організації робочих місць.
2.2 Система управління охороною праці в організації.
Самостійна робота Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних захворювань на виробництві.
3 Вимоги електробезпеки. Техніка безпеки при різних видах робіт.
3.1 Захисне заземлення, занулення, відключення.
Практична робота № 1 Розрахунок заземлення.
Самостійна робота Види захисного заземлення, яким чином виконуються.
3.2 Загальні вимоги до електросилових установок.
3.3 Правила безпечної експлуатації електроустановок.
3.4 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Техніка безпеки при пайці, монтажних роботах, слюсарно-складальних роботах.
Самостійна робота Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
4 Пожежна безпека.
4.1 Профілактика пожеж виробничих приміщень.
Практична робота № 2 Засоби гасіння пожежі та протипожежне устаткування
4.2 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання.
Самостійна робота Процес горіння, його форми та види. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів.
ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Охорона праці в галузі, як окрема дисципліна.

Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.

Планування заходів щодо охорони праці.

 

Охорона праці в галузі, як окрема дисципліна.

Метавивчення дисципліни полягає у формуванні умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Планування заходів щодо охорони праці.

Планування робіт з охорони праці може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне).

При плануванні робіт з охорони праці використовуються:

· плани економічного і соціального розвитку підприємств;

· плани організаційно-технологічних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці;

· матеріали атестації робочих місць;

· матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;

· пропозиції комісії з охорони праці.

Важливе значення в системі планування має розробка розділу «охорона праці» колективного договору підприємства.

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ. МІЖНАРОДНІ НОРМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.

Законодавча та нормативна база України про охорону праці

Державні, галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.

Праця жінок та молоді.

 

Праця жінок та молоді.

Особливості правового регулювання праці жінок відображені в окремій главі Кодексу законів про працю. Вони містять підвищені гарантії при прийомі на роботу та звільненні вагітних жінок і жінок, що мають неповнолітніх дітей, заборону праці жінок на важких і шкідливих для здоров’я роботах, додаткові пільги.

Забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці, а також на підземних роботах. Робота жінок обмежується у нічний час. Дозвіл на нічні роботи може бути отриманий при особливій необхідності (як тимчасовий захід). Забороняється залучення жінок до підняття й переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Піднімання та пересування вантажів допускається тільки в межах санітарних норм (до 7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг - при періодичному).

Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди.

Крім того, вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до 3 років, згідно з медичною довідкою переводяться на легшу роботу із збереженням середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, якщо нова робота нижче оплачується.

Жінок із дітьми віком до 3-х років можуть, за їх бажанням, переводити на легшу або зручнішу для них роботу із збереженням середньомісячного заробітку. Це стосується і вагітних жінок.

Законодавством установлено, що забороняється відмовляти вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей, у прийнятті на роботу із вищевказаних мотивів.

Для неповнолітніх законодавством установлені також певні пільги:

1) не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16 років (крім окремих винятків). У виняткових випадках, за погодженням із профспілками, можуть прийматись на роботу 15-річні особи. Для практичної підготовки молоді, що навчається, допускається приймати з 14 років учнів загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів для виконання легкої роботи у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює;

2) на підприємствах, в установах, організаціях ведеться спеціальний облік неповнолітніх;

3) прийом на роботу неповнолітніх здійснюється тільки після їх медичного огляду;

4) забороняється залучати неповнолітніх до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми, а також до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні; Усі працівники до 18 років не можуть бути залучені до виконання важких або небезпечних робіт, до робіт із шкідливими умовами праці, а також до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Для працівників віком від 16 до 18 років робочий тиждень не повинен перевищувати 36 годин, для осіб віком від 15 до 16 років і для учнів 14-15 років, що працюють під час канікул, - 24 години

5) для неповнолітніх установлюється скорочений робочий день, а оплата праці проводиться як за повний робочий день;

6) неповнолітнім щорічні відпустки надаються в літній час, а за їх бажанням – в інший час.

Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Навчання (професійну підготовку) і підвищення кваліфікації молоді роботодавець проводить індивідуально або в бригадах за рахунок підприємства.

Законодавство вимагає створення належних умов, що дозволяють поєднувати роботу з навчанням. Виробниче навчання та підвищення кваліфікації робітників може здійснюватися в робочий час. Для здачі вступних іспитів до вищих і середніх спеціальних закладів працюючій молоді надається відпустка: - для вступу до вищих навчальних закладів - 15 календарних днів;- для вступу до середніх навчальних закладів - 10 календарних днів. Молодь, що навчається, може отримати 1 вільний день на тиждень без збереження зарплати. Пільги мають студенти заочних і вечірніх відділень ВЗО і технікумів.

Студентам-заочникам один раз на рік оплачується проїзд до місця навчання і назад.

 

 

Самостійні роботи

 

Нормативні акти з охорони праці та відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці

 

В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці - ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами.

Державні нормативні акти з охорони праці кодуються (рисунок 1). Промисловість України кодується згідно з класифікатором по галузям і підгалузям чотиризначним кодом.

Рисунок 1- Кодування нормативних актів

Реєстр нормативних актів, що діють в Україні, виданий Держ- наглядохоронпраці в 1997році і постійно поповнюється.

В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ). В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять"; ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення"; ДСТУ 3038-95 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" та деякі інші, що невдовзі повинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти - ГОСТи, Системи стандартов безопасности труда (ССБТ) (рос.), які розроблені ще за часів СРСР Вони містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТи, що належать до ССБТ, мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такий шифр (шифр підсистеми):

1. Організаційно-методичні стандарти - 0.

2. Стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1.

3. Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2.

4. Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3.

5. Стандарти вимог до засобів захисту працюючих - 4.

Приклад позначення міждержавного стандарту: ГОСТ 12.1.005-88

ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", де ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російська абревіатура); 12 - стандарти безпеки праці; 1 - шифр підсистеми; 005 - порядковий номер стандарта; 88 - рік затвердження або перегляду і назва стандарта.

Стандарти ССБТ підсистем "0,2,3,4" можуть бути державними, галузевими і республіканськими, а підсистеми "0" також і стандартами підприємств (об'єднань). Галузеві і республіканські стандарти встановлюють вимоги, норми та правила у відповідності до державних стандартів з урахуванням особливостей безпеки праці в галузі або в республіці. Стандарти підсистеми "1", як правило, повинні бути державними.

Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП в Україні діють: санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила (СНиП - строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де ви­кладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки. При розгляді питань пожежної безпеки мо­жуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые нормы техно­логического проектирования (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці. Промисловість України кодується згідно з розробленими кодами.

Рисунок 2- Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці підприємства

 

Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці підприємства наведена на рисунку 2.

Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і політичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори або контролери органів державного нагляду мають право:

- відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією і а отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

- видавати керівникам підприємств, керівним посадовим особам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідальним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи (розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

- призупиняти роботу підприємства або об'єкту, де виявлені небезпечиі для життя та здоров'я працюючих порушення норм і правил охорони праці;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у пошенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

- подавати позов до прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

- надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим особам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог охорони праці.

Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці

Обов'язкова участь профспілки або членів трудових колективів будь-яких установ та закладів у створенні здорових і безпечних умов праці зумовлює необхідність системи стимулювання діяльності за сумлінність і покарання за невиконання вимог законодавства та нормативних документів з охорони праці.

На всіх промислових підприємствах України повинні діяти стандарти безпеки праці, що встановлюють систему показників, за якими підраховується стан охорони праці структурних підрозділів та підприємства в цілому.

Порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб і органів державного нагляду, громадського та регіонального контролю передбачає покарання у вигляді штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від виду та наслідків порушення.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці), порушення вимог законодавства про працю тягне за cобою накладання штрафу. Так, за порушення правил безпеки юридичні чи фізичні особи, що використовують найману працю, сплачують штраф у розмірі до 5% від місячного фонду заробітної плати.

Практична робота № 1

Тема: “Розрахунок заземлення”

Сфера застосування.

Основні причини ураження електричним струмом: безпосереднє дотикання до частин установки, до якої підведено струм; дотикання до металевих елементів обладнання. Які випадково опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; наближення до обірваного дроту, який впав на землю (крокова напруга).

На ймовірність ураження електричним струмом і тяжкість наслідків впливає навколишнє середовище: висока температура, підвищена вологість, струмопровідна підлога, наявність агресивних газів або пари, що зменшують опір ізоляції і тіла людини.

Вмикання людини в електромережу може бути: однофазне, коли вона доторкається до одного проводу; двофазне, коли людина одночасно доторкається до двох фаз; крокове, коли людина підходить до місця замикання струму на землю. Найбільш небезпечним, звісно, є двохфазне вмикання, коли лінійна напруга в 1,73 рази більша за фазну.

У випадку падіння фазового проводу на землю або замикання фази на корпус заземленого обладнання утворюється зона розмічання струму у землі. Небезпечною вважається зона радіусом 10 м.

Технічні засоби електробезпеки зводяться до захисту від дотику до струмоведучих частин і захисту в разі переходу напруги на неструмоведучі частини електроустаткування.

Захист від дотику передбачає недоступність струмоведучих частин, що досягається: їх надійною ізоляцією, розташуванням їх в оболонках (корпусах) з ізоляційних матеріалів, розміщення їх на недоступній висоті, використанням загороджувальних конструкцій, запобіжної сигналізації, блокування, знаків безпеки, та інших засобів захисту.

Захист від переходу на неструмоведучі металеві частини електроустаткування вимагає: захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу.

Основною умовою безпечного користування електроенергією у побутових приміщеннях є справний стан ізоляції і апаратів, запобіжних щитків, вимикачів, лампових патронів і світильників, а також шнурів. Тому необхідно слідкувати за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт силами спеціалістів.

Заміна заводських запобіжників „жучками” недопустима.

Для уникнення пошкодження ізоляції проводів не допускається підвішування їх на цвяхах чи інших предметах, перекручувати, закладати шнури за газові, водопровідні та опалювальні труби та батареї, вішати будь-що на провід, витягати за шнур штепсельну вилку з розетки, зафарбовувати і білити проводи і шнури.

У будинках, де квартирна електропроводка виконана схованим способом під штукатуркою, вбивання у довільних місцях стіни цвяхів і костилів для підвішування картин, килимів, а також пробивання отворів і борозен можуть привести до пошкодження проводки.

Вимикачі повинні бути на фазному, а не на нульовому проводі.

Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати ремонтувати тільки без напруги.

При користуванні переносними світильниками, приладами, електроінструментами, електроприладпми небезпечно одночасно торкатися батарей опалення, водопровідних труб і інших заземлених металоконструкцій, тому що при ушкодженні ізоляції електроприладу через тіло людини пройде небезпечний струм.

Небезпека ураження струмом може виникнути у таких випадках: при користуванні електроприладами з порушеною ізоляцією, електроплитками з відкритою спіраллю, саморобними електротягами, електроводонагрівачами, при заповненні водою електрочайників та кавоварок, самоварів, увімкнених в мережу; при порушенні порядку ввімкнення приладу в електромережу, згідно якому шнур спочатку приєднують до приладу, а потім – до мережі; при застосуванні оголених кінців проводів замість штепсельних вилок.

Особливу обережність слід проявляти у сирих приміщеннях, у приміщеннях з земляними, цегельними і бетонними підлогами.

Тому в таких приміщеннях не допускається встановлювати вимикачі і розетки, користуватися різними електронагрівальними приладами. Електробритвами, пральними машинами, переносними світильниками.

Поза приміщенням, на відкритому повітрі, де під ногами знаходиться земля, дотик людини до оголених або погано ізольованих частин електропроводки призводить до електротравм.

Статистика свідчить, що біля третини всіх випадків електротравмування серед населення коїться через зімкнення людей з обірваними чи такими, що провисли, дротами. Найчастіше такі випадки трапляються з дітьми, тому батькам необхідно постійно їх нагадувати про правила поведінки на вулиці. Необхідно знати, що небезпечно не лише торкатися, але і підходити ближче 5-8 м до лежачого на землі обірваного дроту повітряної лінії електропередач.

 

Техніка безпеки при пайці

Електромонтажник зобов'язаний користуватися тільки справним інструментом, на ручках якого не повинно бути тріщин, сколів та інших пошкоджень. Інструмент електромонтажника по вторинних ланцюгах повинен мати ізолюючі рукоятки.

Завжди тримайте паяльник в спеціально призначеному для цього кріпленні. Ніколи не кладіть розігрітий паяльник прямо на стіл або робочу поверхню. В іншому випадку ви ризикуєте влаштувати пожежу або обпалити руки.

Переконайтеся, що дріт не зачепився де-небудь на столі або на іншому об’єкті. Інакше гарячий паяльник можна легко висмикнути з кріплення і упустити на землю, або собі на коліна.

Під час пайки виділяються досить їдкі і токсичні випаровування. Переконайтесь, що ваше робоче місце обладнано доброю вентиляцією, перешкоджаючою скупченню шкідливої парів. Не надто нагинайтесь над столом під час паяння, тому що пари будуть йти прямо вам в обличчя. Якщо ви не можете чітко роздивитись місце з’єднання паянням, краще використовувати збільшувальне скло, ніж підносити плату близько до себе.

Якщо ваш паяльник має регульовану температуру жала, виставіть таке її значення, яке рекомендується для даного типу припою.

Не намагайтесь паяти схему, що знаходиться під напругою. Ви ризикуєте пошкодити як схему, так і сам паяльник. Також це небезпечно і для вас.

Не намагайтеся схопити паяльник, коли він летить зі столу. Ви можете схопити його за гарячу сторону і серйозно пошкодити собі руку. Попечені рани загоюються досить довго. Після цього ви взагалі не зможете тримати паяльник в руці.

Паяльник в нагрітому стані слід тримати тільки на металевій підставці з лотком, що запобігає потраплянню флюсу, припою нагару на поверхні столу або проводів. При закінченні пайки паяльник треба прибрати в металевий ящик з дотриманням вимог протипожежної безпеки; якщо пайку виробляли електричним паяльником, то перш за все його необхідно відключити від мережі. При пайку дрібних деталей і кінців проводів їх слід утримувати пінцетом або плоскогубцями: зайвий припій з жала паяльника видаляють не струшуванням, а дотиком до холодного (що знаходиться в твердому стані) припою. Забороняється промивати місце пайки бензином та іншими легкозаймистими розчинниками. Розчинники, що містяться на робочому місці, необхідно зберігати в щільно закривається посуді, яка повинна відкриватися тільки в момент користування рідиною.

Тигель для лудіння проводів і наконечників повинен знаходитися в стійкому положенні і в нагрітому стані стояти в металевому листі з бортами не менше 10-15 мм. Прилади від мережі треба відключати тільки за вилку, а не за шнур живлення. Йдучи з робочого місця, слід відключити всі прилади від електромережі. Забороняється розміщувати біля нагрівальних приладів легкозаймисті речовини.

Прозвонку проводів і жил контрольних кабелів можна проводити за допомогою приладів на напругу не більше 12 В. Перед початком прозвонки необхідно переконатися в тому, що з продзвонюють ланцюгів знята напруга. Вимірювання опору ізоляції мегаомметром або іншими приладами потрібно робити вдвох, причому особи, які виконують цю роботу, повинні мати відповідну кваліфікаційну групу з техніки безпеки.

Приміщення, в яких проводять роботи повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

Робочі місця електромонтажників мають бути оснащені протипожежними засобами, а робочі навчені правилам користування ними. На місці робіт бригада електромонтажників повинна мати аптечку з набором медикаментів, необхідних для надання першої допомоги.

Після закінчення робіт треба: привести в порядок робоче місце, видалити залишки матеріалів, сторонні предмети, обрізки проводів та ізоляції; прибрати інструмент і захисні засоби на місце їх зберігання, попередньо оглянувши та очистивши їх від забруднень; винести використаний обтиральний матеріал з приміщення, де проводилися роботи, в спеціально відведене місце; зняти (після отримання вказівки від виробника робіт) вивішені плакати і залишити приміщення, де виконувались роботи.

Техніка безпеки при монтажі

При виконанні робіт з монтажу вторинних ланцюгів необхідно строго дотримувати основні вимоги, викладені в СНиП Ш-А.11-70 «Техніка безпеки в будівництві», «Правилах техніки безпеки при електромонтажних і налагоджувальних роботах», «Інструктивних вказівках по техніці безпеки при електромонтажних роботах» і «Правилах пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт». Відповідальність за дотримання вимог правил техніки безпеки та виконання заходів з безпеки праці та протипожежної безпеки, а також виробничої санітарії несуть виконавець робіт в межах керованих ним об'єктів і майстри дільниць.

Всі монтажні роботи треба проводити в недіючих електроустановках. При монтажі вторинних ланцюгів в діючих електроустановках виконавець робіт повинен забезпечити безпеку їх ведення: провести необхідні відключення, накласти переносне захисне заземлення, виставити огорожі, вивісити застережні і заборонні плакати на огорожах і вирішують на місці робіт, забезпечити працюючих індивідуальними захисними засобами (діелектричними рукавичками, калошами, килимками та ін.) Виконувати будь-які роботи на частинах, що знаходяться під напругою категорично забороняються.

Провід й кабелі можна прокладати після того як труби, лотки і короба будуть остаточно закріплені, а сталеві труби, прокладені в борознах, фундаментах і підлогах, - заштукатурені або забетоновані.

При роботі з електрифікованим інструментом необхідно виконувати наступні вимоги:

- працювати в гумових діелектричних рукавичках і калошах або на гумовому килимку;

- не підключати інструмент до електромережі, якщо відсутня безпечне штепсельне з’єднання;

- охороняти провід, що живить електроінструмент від механічних пошкоджень;

- не переносити електроінструмент за провід, користуватися для цього ручкою;

- не виробляти ніякого ремонту несправного електроінструменту самому працюючому, а негайно здати його в кімнату для ремонту;

- не замінювати різальний інструмент до повної зупинки електродвигуна;

- відключати інструмент від мережі при перервах в роботі або припиненні подачі електроенергії;

- не працювати, не передавати електроінструмент іншим особам навіть на короткий час и з приставних драбин;

- не ремонтувати проводи і штепсельні з'єднання;

- не видаляти руками стружку або ошурки до повної зупинки інструмента.

Забороняється працювати з будь-яким електроінструментом поза приміщеннями при атмосферних опадах і великій вологості повітря. У будь-яких приміщеннях і поза ними дозволяється використовувати електроінструмент з подвійною ізоляцією або живиться через розділовий трансформатор і пристрій захисного відключення.

Корпус електроінструменту незалежно від частоти повинен бути заземлений, якщо він включається в мережу напругою вище 42 В і при цьому не має подвійної ізоляції. При використанні такого інструменту штепсельна розетка повинна бути забезпечена спеціальним контактом для приєднання заземлювального провідника. Цей провідник для переносного електроінструменту повинен бути укладений у загальну оболонку з струмоведучими провідниками і мати однакове з ними розтин, але не менше 1,5мм².

 

Пожежна безпека

Практична робота № 2

Тема: „Засоби гасіння пожежі та протипожежне устаткування”

Мета: Визначення умов припинення процесу горіння; визначення

Електродвигуни

Повинні встановлюватися один від одного на відсталі не ближче 300мм та не ближче 1м від горючих матеріалів. На корпус двигуна наносить знак, який показує ступень захисту його оболонки. А також знак, який характеризує вибухозахищене виконання.

Двигун повинен бути заземлении (замуленим), мати клемну коробку, відводи повинні бути надійно закріпленні (для уникнення перехресних опорів). Вентилятор повинен бути закріпленим і не торкатися кожуха (для уникнення шершня).

Двигун треба вибирати, виходячи із номінального навантаженню. Це стосується і електричних проводів. Для живлення використовують кабелі або проводи в трубам Двигуни повинні мати захист від струмів короткого замикання, а також захист від перевантажень. Захист встановлюють в електричних ланцюгах двигунів з важкими умовами пуску або при умовах систематичного перевантаження.

Електродвигуни мають регулярно очищатися від пилу. Не дозволяється накривати електродвигуни горючими матеріалами.

Вимикачі

Розміщують, як правило, поряд з устаткуванням. Кнопку пуску розміщують безпосередньо на механізмі (або не далі 1 м). Висота установки кнопки від підлоги 1,2 м, а до середньої точки апарата - 1,6м.

В приміщеннях з електроустаткуванням передбачають аварійні виходи, якщо приміщення довжиною:

- до 7м - один вихід;

- від 7 м до 60 м - два виходи з кінців, з розподілом їх на відстані до 7м від торців будівлі;

- понад 60 м - крім зазначених виходів, передбачають допоміжні виходи.

Трансформатори

Розташування трансформаторів допускається як на першому, так і на другому поверхах, при цьому вихід повинен бути на вулицю. Масляні трансформатори розміщують в окремих ізольованих камерах.

Захист трансформатора: газове реле (400 кВА), вихлопна труба з мембраною, маслозливш струмки, маслоприймач.

При відкритому розташуванні трансформатора його розміщують від виробничих будівель категорії В, Г, Д на відстані:

- 16м — при І і II ступенях вогнестійкості;

- 20 м-при ІІІ ступенях вогнестійкості;

- 24 м - при IV, V ступенях вогнестійкості будівель і споруд.

Пожежа в масло заповненому трансформаторі може виникнути внаслідок:

- недостатнього рівня масла або надмірного рівня його;

- утворення надмірних електричних дуг (удари блискавок, короткого замикання);

- утворення внутрішнього іскрового перекриття (низька діелектрична міцність масла).

Стаціонарні світильники

З залежності від класу пожежонебезпеки приміщення світильники повинні мати закрите або пило-, вологозахищене виконання.

Мінімальна відстань від горючих матеріалів до світильників повинна бути не меншою:

- 0,5 м від світильника з лампами розжарення потужністю Р=100Вт;

- 0,3 м від світильника з лампами розжарення потужністю Р=100-300Вт:

- 1м при Р = 300-500 Вт.

Для всіх вадів світильників температура на поверхні деталей кришення повинна бути не більше 80°С. Інші види світильників (люмінесцентні) повинні розміщуватися не ближче 0,5 м від негорючих матеріалів, або горючі матеріали повинні захищатися теплоізоляційними матеріалами, Теплоізоляційні матеріали використовуються і при розташуванні світильників на стелі.

Відкриту прокладку проводів і кабелів з горючою оболонкою виконують на ізоляторах. У цьому випадку відстань до горючих матеріалів повинна бути не меншою 10 мм. Якщо це неможливо, кабель треба прокладати по шару негорючого матеріалу і з кожного боку його повинна виступати ізоляція не менше, як на 10 мм. Приховану проводку таких ланцюгів виконують шляхом ізоляції їх від горючих конструкцій накладенням суцільного шару негорючого матеріалу. Після закінченні робіт складається акт проведення прихованих робіт.

Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками та металевими сітками. Для цих світильників та іншої переносної та пересувної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі з мідними жилами з гумовою ізоляцією в оболонці, яка стійка до навколишнього середовища. Підключення переносних світильників слід передбачати від відгалужувальних коробок зі штепсельними розетками.

Освітлювальна електромережа має бути змонтована таким чином, щоб світильники знаходилися на відстані не менше як 0,2м від поверхні будівельних конструкцій з горючих матеріалів і не менше як 0,5м від тари у складських приміщеннях.

Література

Основна

 

1. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів). Київ. "Основи" 1995 р.

2. Науково-практичний коментар до Закону України "Про охорону праці". Київ. "Основи" 1997 р.

3. Жидецький В.Ц., Джиги рей B.C., Метельников В.О.: "Основи охорони праці. Афіша" 1999р.

4. Кобевник В.Ф.: Охорона труда. Київ. Вища школа 1990 р.

5. Купчик Н.П., Ганзюк М.П.: Основи охорони праці.

6. Савчук О.M.: Конспект лекцій з дисципліни Основи охорони праці. Запоріжжя. "Просвіта" 2000 р.

7. Правила пожежної безпеки в Україні. Київ. "Укрархбудінформ" 1995 р.

8. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник для студентів ВНЗ. – К: Каравелла, 2004 – 408с.

9. Охорона праці: Навчальний посібник. За ред. В.Кучерявого – Львів: Оріяна-Нова, 2007 – 368с.

10. Охрана труда в радио- и електронной промышленности. Под ред. С.П.Павлова – М: Радио и связь, 1985 – 198с.

11. За редакцією В Кучерявого «Охорона праці», Львів, 2007, - 283.

 

 

Додаткова

1 Лехман С.Д.: Охорона праці і пожежна безпек. Київ. "Вища школа" 1983 р.

2 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ. Професійна бухгалтерська газета "Все про бухгалтерський облік" №83, 6 вересня

1999 р.

3 Безпека виробничих процесів. Довідник за редакцією Білова C.B. Москва. "Машинобудівництво" 1985 р.

 

 

Рецензія

на методичні рекомендації до дисципліни:

«Охорона праці в галузі»

для підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю:

5.05080201 “Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки”

 

Дані методичні рекомендації до дисципліни: «Охорона праці в галузі» розглядає питання які вивчаються з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.