Конструкції та технічних характеристик засобів пожежогасіння.

 

Обладнання та наочні посібники

Вогнегасники:

Порошковий ОП-2Б, ОП-5-ОІ;

Вуглекислотноброметиловий ОУБ-ЗА, ОУБ-7А;

Повітрянно-пінний ОВП-ІО, ОВП-5;

Плакати:

Вогнегасників порошкових ОП-2Б, (Ш-5-01;

Вогнегасників вуглекислотноброметилових ОУБ-ЗА, ОУБ-7А;

Вогнегасників повітрянно-пінних ОВП-ІО, ОВП-5.

 

Основні теоретичні положення:

Хімічно-пінний вогнегасник ВХП-10

Пінні вогнегасники призначені для гасіння загорянь твердих горючих матеріалів і горючих рідин за виннятком лужних металів і електроустановок під напругою, а також речовин, що горять без доступу повітря. Не застосовують їх для гасіння лужних, лужно­земельних металів і карбідів барію, калію, алюмінію, оскільки взаємодія цих речовин з водою супроводжується виділенням горючих газів, а також для гасіння сульфату натрію (самозаймається) і сіркового ангидриду (можливий вибух).

Заряд вогнегасника ВХП-10 складається з кислотної частини (на основі сірчаної кислоти), вміщеної в політеленовий стакан, і лужної на основі бікарбоніту натрію NaHC0₃ з добавкою спінювала солодкового екстракту. Заряд ефективно працює при температурах від - 5° до + 45° С. Кратність піни-співвідношення об'єму розчину з якого вона утворилась- складає 5; стійкість при нормальній температурі - до 40хв...

Піна має низьку питому вагу (0,1... З кг/м³) і добру змочуваність, вона тримається на похилій та вертикальній поверхні, плаває на поверхні горючих рідин.

Вкриваючи поверхню горючої речовини, піна ізолює зону горіння від кисню повітря, охолоджує найбільш розважений шар речовини. Не рекомендується використовувати пінні вогнегасники для гасіння електронного обладнання (ЕОМ тощо), архівів, бібліотек, бо піна викликає псування паперу та корозію, пошкодження обладнання.

Вогнегасник ВХП-10 (рисунок 13) складається із зварного стального балону 1, у верхню частину якого уварено горловину 7, закриту чуваною кришкою з запірним пристроєм, що має гумовий клапан 9, закріплений на штоці; пружину 8, яка притискує клапан до горловини кислотного стакану 2 і рукоятку 5. На горловині вогнегасника розміщено сприск, закритий мембраною, призначеною для запобігання витікання рідини з балона. Мембрана розривається при підвищені тиску в корпусі понад 0,8 МПа. Для перенесення до його корпусу приварено рукоятку.

Щоб привести вогнегасник до дії треба повернути ексцентрикову рукоятку у гору. При цьому піднімається гумовий клапан і відкривається стакан з кислотним зарядом. Вогнегасник перевертають догори днищем, кислотна частина витікає і реагує з лужною. Вуглекислий газ, що виділяється в наслідок реакції. Утворює піну і створює підвищений тиск, під дією якого піна через сприск виштовхується назовні.

 

 

Рисунок 13-Схема хімічно-пінного вогнегасника ВХП-10:

1-корпус, 2-кислотний стакан, 3-мембрана, 4-сприск, 5-рукоятка с ексцентриком,

6-кришка горловини, 7-головина, 8-пружина, 9-шток з пробкою.

 

Оскільки в корпусах хімічно-пінних вогнегасників створюється повітряно-високий тиск (1,37 МПа), перед роботою треба почистити сприск шпилькою, підвішеною до ручки вогнегасника.

Коли вогнегасник працює, слід уникати потрапляння хімічної піни на відкриті поверхні тіла і обличчя, а якщо це трапляється, треба швидко змінити піну чистою водою.

Вуглекислотні вогнегасники ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8

Ці вогнегасники мають майже однакову будову і відрізняються один від одного лише розмірами. Вони заряджені зрідженою вуглекислотною (двоокисом вуглецю) під тиском 6 МПа. Вуглекислота знаходиться в балоні в зрідженій і газоподібній фазах, співвідношення яких залежить від температури.

Ручний вуглекислотний вогнегасник (рисунок 14) являє собою сталевий товстостійний балон 1, у горловину якого вкручено запірний вентиль 3 з сифонною трубкою 4. Запірний вентиль має запобіжну мембрану 2. До корпусу вентиля шарнірно приєднується розтруб 5.

Розтруб-снігоутворювач спрямовують на об'єкт, що горить і швидко відкривають вентиль. При цьому зріджена вуглекислота під тиском надходить сифонною трубкою в розтруб-снігоутворювач, де в наслідок різкого розширення швидкого випаровування рідкої вуглекислоти, утворюється вуглекислотний сніг у вигляді пластівців з температурою -76... 80° С.

 

Рисунок 14-Схема вуглекислотного вогнегасника:

1-балон, 2-запобіжна мембрана, 3-пусковий пристрій,

4-сифонна трубка, 5-діфузор-снігоутворювач.

 

Вогнегасна дія вуглекислоти полягає в зниженні концентрації кисню в зоні горіння і її охолодженні.

Вогнегасники використовують для гасіння загорянь твердих, рідких речовин, електронного устаткування під напругою. Вуглекислота не пошкоджує речей та устаткування (на відміну від піни), тому її застосовують для гасіння цінних паперів, тканини, ЕОМ та ін.

Не рекомендують використовувати їх для гасіння гідрофільних рідин, спирту, ацетону та інших речовин, що добра розчиняють вуглекислоту, а також магнію та розкладається.

 

Порошковий вогнегасник ВПС-6

Порошкові вогнегасники призначені для гасіння лужних і лужноземних металів та їх сплавів, транспортних засобів, розливів легкозаймистих рідин (нафтопродукти, тощо), металів, які тліють (текстиль, бавовна, ізоляційні матеріали).

Зарядами вогнегасників є сполуки загального і спеціального призначення. Для гасіння легкозаймистих речовин, розчинників, спиртів, застосовують порошки типу ПСБ (бікорбінат натрію з добавками) та ПФ (фосфорно-амонійні солі з добавками). Для гасіння лужних і лужноземних металів та їх сплавів, профоних речовин - порошки ПС (вуглекислий натрій з добавками) та С1-1 (силікагель з наповнювачем).

Конструктивно (рисунок 15) вогнегасник ВПС-6 являє собою сталевий балон 1, на якому закріплено балончик 3 із стисненим повітрям. Для приведення в дію відкривають вентиль повітряного балончика і через сифонну трубку 2, діоритовий шланг 5 і продовжувач з насадкою 7 видувається порошок, яким рівномірно покривають зону горіння.

Вогнегасна дія порошків полягає в тому, що вони, розпливаючись, ізолюють зону горіння від кисню повітря та охолоджують поверхню речовини.

 

Рисунок 15 -Схема порошкового вогнегасника ВПС-6:

1-корпус, 2-сифонна трубка, 3-балон із стисненим повітрям,

4-манометр, 5-шланг дюритовий, 6-мембрана запобіжника,

7-подовжувач з насадком.

Хід роботи:

Виходячи з індивідуального завдання визначити категорію виробництва, вид вогнегасника, який можна використовувати при ліквідації пожежі та перерахувати засоби попередження пожеж.

 

Контрольні запитання:

- Назвіть основні причини виникнення пожеж.

- Які складові потрібні для процесу горіння?

- Назвіть основні правила поведінки людей при виникненні пожежі.

- Що відноситься до первинних засобів пожежогасіння?

- Назвіть основні вогнегасні засоби.

- У чому полягає основний ефект гасіння пожежі водою? Назвіть переваги та недолік даного вогнегасного засобу.

 

- Індивідуальне завдання до практичної роботи на

- тему: „Засоби гасіння пожежі та протипожежне устаткування”

-

№ п/п	Характеристика класу пожежі	Модельний очаг пожежі	Довжина очагу пожежі,м	Діапазон темпе- ратуриексплуат.
	Горіння твердої речовини	2.92	2.0	- 20…35
	Горіння рідкої речовини	0.250	3.0	- 20…50
	Горіння газової речовини	5.57	2.5	- 40…50
	Горіння твердої речовини	0.66	3.0	- 20…35
	Горіння рідкої речовини	4.78	4.0	- 20…50
	Горіння газової речовини	0.41	2.0	- 40…50
	Горіння твердої речовини	0.70	3.0	- 20…35
	Горіння рідкої речовини	2.92	2.5	- 20…50
	Горіння газової речовини	0.25	3.0	- 40…50
	Горіння твердої речовини	5.57	4.0	-30 …40
	Горіння рідкої речовини	0.66	2.0	- 20…35
	Горіння твердої речовини	4.78	2.5	- 20…50
	Горіння твердої речовини	0.41	3.0	- 40…50
	Горіння газової речовини	0.07	3.5	- 20…35
	Горіння твердої речовини	2.92	4.0	- 20…50
	Горіння рідкої речовини	0.25	2.0	- 40…50
	Горіння газової речовини	5.57	2.5	- 20…35
	Горіння твердої речовини	0.66	3,0	- 40…50
	Горіння рідкої речовини	4.78	3.5	- 20…35
	Горіння газової речовини	0.41	4 0	- 20…50
	Горіння твердої речовини	0.07	2.0	- 40…50
	Горіння рідкої речовини	2.92	2.5	- 20…35
	Горіння газової речовини	0.25	3.0	- 20…50
	Горіння твердої речовини	5.57	3.5	- 40…50
	Горіння рідкої речовини	0.66	4.0	- 20…35
	Горіння газової речовини	4.78	2.0	- 20…50
	Горіння твердої речовини	0.41	2.5	- 40…50
	Горіння рідкої речовини	0.07	3.0	- 20…35
	Горіння газової речовини	2.92	3.5	- 20…50
	Горіння твердої речовини	0.25	4.0	- 40…50

-