ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ



 
 
Мета атестації


Основна мета атестації робочих місць за умовами праці
(надалі – атестації) полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

 

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване устаткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх потомство, як у даний час, так і в майбутньому.

 
 
Порядок проведення атестації


Атестація проводиться відповідно до "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці" і "Методичними рекомендаціями з проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими Міністерством праці і соціальної політики і Міністерством охорони здоров'я України.

 

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.

 

Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

 

Позачергова атестація
Позачергова атестація проводиться у випадках:

 

· докорінної зміни умов і характеру праці;

· з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу (або його виборного органу);

· за рішенням органів Державної експертизи умов праці при участі установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

 

У разі потреби до проведення атестації можуть залучатися проектні і науково-дослідні організації, а також технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгіртехнагляду.

Атестація робочих місць передбачає:

 

· установлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

· санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

· комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним і санітарним нормам і правилам;

· установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

· обґрунтування віднесення робочих місць до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

· установлення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку (див. дод. 1), скорочений робочий день, інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах;

· складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їх застосування;

· розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру, безпеки праці й оздоровлення трудящих; аналіз їх реалізації на практиці;

· вивчення відповідності умов праці до рівня розвитку техніки, технології, удосконалення порядку й умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

 

Слід зазначити, що санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться тільки санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я, за списками, погоджених з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

 

Результати атестації робочих місць заносяться в карти умов праці, форма яких затверджується Міністерством праці і соціальної політики разом з Міністерством охорони здоров'я України.

 

Використання результатів атестації
Результати атестації використовуються при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; пільг і компенсацій – за рахунок підприємств і організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2* виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.

 

Клопотання підприємств і організацій про внесення змін і доповнень у списки № 1 і 2 після попереднього їхнього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Міністерства праці і соціальної політики, яке готує і подає пропозиції в Кабінет Міністрів України.

 

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю використання списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації покладаються на органи державної експертизи умов праці.

 

Організація робіт із проведення атестації робочих місць, оцінці умов праці і реалізації прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється відповідно до "Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці".

 
 
Організація робіт по атестації


Організація робіт починається з видання керівником підприємства наказу, в якому:

 

· визначаються основа і завдання атестації;

· затверджується склад, голова і секретар постійно діючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження, а в разі потреби – склад структурних атестаційних комісій;

· встановлюються термін і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємств;

· визначається взаємодія з зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);

· визначаються проектні, науково-дослідні установи для проведення науково-технічної оцінки умов праці й участь у розробці заходів щодо ліквідації небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

 

До складу атестаційних комісій рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і зарплати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій.

 

Атестаційна комісія виконує покладені на неї обов'язки в такій послідовності:

 

· здійснює організаційне і методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах;

· формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу; організовує її вивчення;

· визначає і залучає у встановленому порядку необхідні організації до виконання спеціальних робіт;

· організує виготовлення планів розміщення устаткування по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межи робочих місць (робочих зон) і присвоює їм відповідний номер;

· складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

· порівнює використовуваний технологічний процес, склад устаткування, використання сировини і матеріали з передбаченими в проектах;

· визначає обсяг досліджень небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища й організує їхнє дослідження;

· прогнозує і виявляє джерела небезпечних і шкідливих факторів на робочих місцях;

· встановлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменувань професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У випадку невідповідності назви професії (посади) приводиться у відповідність з ЄТКД по фактично виконуваній роботі;

· складає "Карту умов праці (надалі – Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (дод. 2);

· проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці;

· уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі;

· розробляє заходи щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

 

Комісія виконує свої функції в період до призначення нового складу при позачерговій атестації.

 
 
Порядок вивчення факторів


Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять в такій послідовності:

 

· визначаються характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (див. дод. 2, гр. 2 Карти);

· на підставі діючих стандартів безпеки праці, санітарних норм і правил, інших регламентів визначаються нормативні значення (ГДК, ГДР) параметрів процесу (дод. 2, гр.4 Карти);

· визначаються фактичні значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (дод. 2, гр.5 Карти).

 

Слід зазначити, що лабораторні й інструментальні дослідження можуть проводитися лише лабораторіями, що мають відповідні ліцензії. Їхнє проведення регламентоване ГОСТ 1.25-76 ГСС.Метрологическое обеспечение. Основные положения", ГОСТ 12.0.005-84. "ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения", стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ДСВ), "Системы стандартов безопасности труда" (ССБТ), медичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

 

Прилади й устаткування для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і підлягають перевірці у встановлений термін, тобто повинні бути сертифіковані.

 

Дослідження фізичних, хімічних, біологічних, психофізичних факторів проводяться в процесі виконання робіт у характерних (типових) умовах виробництва при справних і ефективно діючих засобах індивідуального і колективного захисту.

 

Результати вимірів показників досліджуваних факторів оформляються протоколами (форми протоколів – за державним стандартом або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України) і заносяться в Карту (див. дод. 2, гр.5). При цьому необхідно визначати тривалість дії фактора (у відсотках від тривалості зміни). Ці дані заносяться в гр.9 Карти (див. дод. 2).

Гігієнічна оцінка умов праці


Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння результатів проведених вимірів з нормативними значеннями (шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем).

 

Ступінь небезпечності і шкідливості факторів визначається за критеріями, установленими гігієнічною класифікацією праці (див. дод. 3); розглядаються тільки ті фактори, які за ступенем небезпеки і шкідливості відносяться до ІІІ класу (див. дод. 2 гр.6, 7, 8 Карти).

Гігієнічна класифікація праці
В даний час для проведення атестації робочих місць використовується "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (надалі – Гігієнічна класифікація), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України (від 31.12.97 р. № 382). Цей документ розроблений відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення" і "Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки".

 

Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично виявлених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (надалі – гігієнічні нормативи), а також можливим впливом їх на стан здоров'я працівників.

 

Виконання робіт в умовах перевищення гігієнічних нормативів можливе при використанні засобів колективного й індивідуального захисту, а також при скороченні часу роботи в шкідливих умовах.

Класи умов праці


Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці підрозділяються на чотири класи.

 

1. 1-й клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються умови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені тільки для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів умовний рівень оптимальності визначається рівнем, прийнятним за безпечний для населення.

 

2. 2-й клас – допустимі умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку чергової зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працівників і їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

 

3-й клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і можуть створювати несприятливий вплив на організм працюючих та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і вираженості в організмі працюючих поділяються на чотири ступені:

 

1 ступінь (3.1) – умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межи фізіологічних коливань і часто сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2 ступінь (3.2) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що можуть викликати стійкі функціональні порушення, ведуть у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології (передпатології).

3 ступінь (3.3) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які ведуть до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.

4 ступінь (3.4) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні привести до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

 

4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

 

З наведених визначень стає ясно, чому при атестації робочих місць можуть розглядатися лише умови праці, що відносяться до 1 – 3 ступенів 3-го класу.

 

При наявності в повітрі робочої зони двох і більш шкідливих речовин різнонаправленої дії кожна з них розглядається як самостійний фактор, що підлягає кількісній оцінці.

 

Якщо зазначені речовини односпрямованої дії, то підсумовуються відносини фактичних концентрацій кожної з них до встановленої для них ГДК. Ступінь шкідливості такої групи речовин визначається, виходячи з величини перевищення зазначеної суми відносин над одиницею з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина (концентрація речовин односпрямованої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие требования.

 

В цілому – при наявності двох і більше небезпечних і шкідливих виробничих факторів оцінка умов праці відбувається за найбільшим класом і ступенем.

Оцінка рівня робочого місця


Оцінка технічного й організаційного рівня робочого місця проводиться в два етапи.

 

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться за результатами аналізу:

· відповідності технологічного процесу, будинків і споруд – проектам, обладнання – технічній документації, характеру й обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

· технологічної оснащеності робочого місця (наявність справних контрольно-вимірювальних приладів, забезпеченість робочого місця підйомно-транспортними засобами, необхідними інструментами і технологічним оснащенням);

· відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення, інструментів і засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;

· впливу технологічних процесів, що відбуваються на інших робочих місцях.

Оцінку організаційного рівня робочого місця одержують з аналізу:

 

· раціональності планування робочого місця (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування і раціонального розміщення устаткування й оснащення), а також відповідності його стандартам безпеки, санітарним нормам і правилам;

· забезпеченості працівників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту, що відповідають стандартам безпеки праці і встановлених норм;

· організації роботи захисних споруд, пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів.

 
 
Атестація робочих місць


Атестація робочих місць проходить за результатами комплексного обстеження й оцінки умов і характеру праці.

 

Оцінка стану робочого місця за умовами праці визначається з урахуванням впливу на працівників усього комплексу факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією праці (розділ І, Карти), сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці (розділ ІІ Карти), а також ступеня ризику ушкодження здоров'я.

На підставі такої оцінки робочі місця можуть бути віднесені до одного з видів умов праці:

 

· з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

· з шкідливими і важкими умовами праці;

· з шкідливими умовами праці.

 

Результати оцінки заносять у розділ ІІІ Карти (див. дод. 2).

 

Право на пенсію на пільгових умовах визначають за показниками, наведеними в дод. 4; інші пільги і компенсації, залежно від умов праці, – за чинними законодавчими актами (наприклад, додаткова відпустка
див. дод. 1).

 

Оцінка умов праці керівників і фахівців відбувається залежно від умов праці підлеглих їм працівників, за умови, що вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у списках № 1 і № 2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем розуміють виконання робіт, передбачених списками, протягом не менш 80% робочого часу, що повинно бути підтверджено відповідними документами.

 

За результатами проведеної атестації визначаються першочергові невідкладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, для розробки і реалізації яких не залучаються сторонні організації і спеціалісти (розділ IV Карти) (див. дод. 2).

 

Карту підписують голова і члени комісії, а з отриманими результатами знайомлять працівників, по робочих місцях яких проводилась атестація.

 

За результатами атестації складається перелік:

 

· робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

· робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства відповідно до ст. 26 Закону України "Про підприємства" і ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ;

· робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно виконати першочергові заходи по їх поліпшенню.

 

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, (крім на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством) підписує голова комісії при узгодженні з профспілковим комітетом. Цей перелік затверджується наказом по підприємству і зберігається протягом 50 років (витяги з наказу додаються до трудових книжок працівників, професії і посади яких внесено до переліку). Матеріали атестації є документами строгої звітності і зберігаються на підприємстві.

 

Слід зазначити, що рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування виконує комісія з атестації на чолі з її головою. При цьому пільги і компенсації встановлює комісія відповідно до чинного законодавства або угод, прийнятих при укладанні Колективного договору.

 


* ССБТ – система стандартов безопасности труда

* Виробничі, науково-виробничі об‘єднання, які підпорядковані центральним органам державної виконавчої влади.

* Дробові числа до 0,5 зменшуються, більше 0,5 збільшуються до цілого числа.

* Маються на увазі корпорації, концерни та інші об’єднання підприємств, які створені не за галузевим принципом, а також управління культури, освіти тощо в держадміністраціях.

* Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо тяжкими умовами праці, де зайнятість повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість в яких протягом повного робочого дня дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 89; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.90.49.108 (0.015 с.)