Охорона праці в галузі та її правове забезпечення.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ОП В ГАЛУЗІ

1. Охорона праці в галузі та її правове забезпечення.

2. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.

3. Дати визначенняпонять: гігієна праці, безпека праці, безпека умов праці, шкідливий виробничий фактор, небезпечний виробничий фактор.

4. Охарактеризувати чотири класи умов праці.

5. Дати визначенняпонять: важкість праці, напруженість праці, монотонність.

6. Атестація робочих місць за умовами праці. Карта умов праці.

7. Що передбачає атестація робочих місць за умовами праці?

8. За якими показниками визначається право на пільгове пенсійне забезпечення?

9. Характеристика роботи користувачів комп’ютерів з точки зору охорони праці.

10. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів ПК.

11. Вимоги до мікроклімату виробничих приміщень з ПК.

12. Вимоги до освітлення виробничих приміщень з ПК.

13. Вимоги до організації робочих місць користувачів ПК.

14. Правове забезпечення заходів з ОП користувачів комп’ютерів.

15. Основні положення ОП і ПП у проектно-технологічній документації.

16. Охарактеризувати заходи (загальномайданчикові, технологічні і спеціальні або організаційні), що відображаються у проектно-технологічній документації.

17. Розміри санітарно захисних зон (СЗЗ) та їх коротка характеристика.

18. Вимоги до планування території підприємства з точки зору ОП.

19. Небезпечні зони на будівельному майданчику.

20. Огородження на будівельному майданчику.

21. Відстані будівель, споруд від смуг озеленення території підприємства.

22. Обов’язки осіб, відповідальних за пожежну безпеку.

23. Дати визначення таким поняттям: займистість, негорючі та горючі матеріали або конструкції, вогнестійкість, межа вогнестійкості.

24. Вогнестійкість окремих будівельних конструкцій і матеріалів.

25. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.

26. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

27. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних при­міщень (зон).

28. Протипожежні перешкоди.

29. Засоби пожежогасіння на будівельному майданчику.

30. Забезпечення безпечної евакуації людей.

31. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 2. Сфера дії Закону; стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку.

32. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку.

33. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.

34. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 7. Роботодавець.

35. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

36. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку.

37. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок.

38. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання.

39. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

40. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку; стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

ВІДПОВІДІ НА ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ОП В ГАЛУЗІ

Охорона праці в галузі та її правове забезпечення.

- це нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування знань, щодо стану і проблеи в галузі ОП згідно з напрямком підготовки складових і функціонання системи управління ОП та шляхів, методів ф засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці ів галузі згідно з чинним законодавством (Закон "Про охорону праці", КЗпП, Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності") та іншими нормативно-правовими актами (ст. 4 Закону "Про охорону праці").

Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.

Групи факторів:

- фізичні (рухомі частини машин та механізмів, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, підвищена чи понижена температура поверхні обладнання та ін.)

-хімічні (ГОСТ 12.003.74)поділ. на: загально токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі речовини, канцерогенні, мутагенні

- біологічні (мікро- та макроорганізми)

- психофізіологічні (фізичні та нервово-психічні)

 

Дати визначення понять: гігієна праці, безпека праці, безпека умов праці, шкідливий виробничий фактор, небезпечний виробничий фактор.

Гігієна праці - це галузь практичної та наукової діяльності,що вивчає стан здоров’я працівників у його обумовленості з умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо забезпечення і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Безпека праці- стан умов праці, за якого відсутній виробничий травматизм.

Безпека умов праці- складне об’єктивне суспільне явище,що формується в процесі роботи під дією взаємопов’язаних факторів соціально- економічного, технічно- організаційного та природного характеру і впливає на умови існування людини.

Шкідливий виробничий фактор - фактор,який призводить до захворювання або до зниження працездатності.

Небезпечний виробничий фактор - фактор,дія якого на працівників в певних умовах призводить до травми або до іншого несподіваного різкого погіршення здоров’я.

Дати визначення понять: важкість праці, напруженість праці, монотонність.

Важкість праці - ступінь залучення до роботи мязів та фізіологічні витрати енергії, внаслідок фізичного навантаження.

Напруженість праці - навантаження на ЦНС і оцінюється 16-ма показниками,що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режим праці.

Монотонність - це спеціальна здібність людини, яка характеризується низькою чутливістю до одноманітності, схильністю до однотипної діяльності, домінуванням позитивних емоційних станів, високою продуктивністю праці, що забезпечує реалізацію особистого потенціалу при тривалому виконанні монотонної роботи.

 

Характеристика роботи користувачів комп’ютерів з точки зору охорони праці.

Писати 10 питання повністю і 11 норми.

Протипожежні перешкоди.

Протипожежні перешкоди призначені для запобігання мож­ливості поширення вогню вбік сусідніх приміщень або будівель; їх можна також застосовувати як укриття для підрозділів, що беруть участь у гасінні пожежі. До основних протипожежних пе­решкод належать перекриття з негорючих матеріалів, протипо­жежні зони й стіни (брандмауери). До допоміжних протипожеж­них перешкод у будівлях належать також теплові екрани, водяні завіси, димові й підривні люки.

До протипожежних перешкод, на відміну від СНіПу 2.01.02-85, віднесені лише протипожежні стіни, перегородки та перекрит­тя, а протипожежні двері, ворота, вікна, люки та клапани вважа­ються елементами заповнення прорізів у цих протипожежних перешкодах, і подані вони у табличній формі.

У будівельній практиці протипожежні стіни застосовують для поділу виробничих процесів з різною пожежною небезпекою (при розміщенні їх в одній будівлі), поділу на секції більших за пло­щею будівель різного призначення, відділення складських і до­поміжних приміщень від виробничих, поділу складських будівель на протипожежні відсіки, зменшення протипожежних розривів між будівлями.

Протипожежні стіни можуть бути внутрішніми, якщо вони обмежують поширення пожежі всередині будівлі, і зовнішніми, призначеними для обмеження поширення пожежі на сусідні бу­дівлі або споруди.

Щоб протипожежна стіна в будівлях з горючих і важкогорю­чих матеріалів могла перешкодити поширенню вогню з однієї ча­стини будинку на іншу, піднесення гребеня протипожежної стіни над покрівлею з горючих матеріалів або над покриттям з негорю­чих чи важкогорючих матеріалів з горючим утеплювачем повин­но бути не менше ніж на 0,6 м; піднесення гребеня протипожеж­ної стіни над покрівлею з негорючих або важкогорючих матері­алів при горючому утеплювачі має бути не менше 0,3 м. Якщо покриття з негорючих матеріалів має негорючий утеплювач, то брандмауер може не перерізувати покриття й не підніматися над покрівлею (незалежно від групи займистості покрівлі).

У будівлях IV й V ступенів вогнестійкості протипожежна стіна повинна виходити за зовнішню площину зовнішніх стін, карнизів і звивів дахів не менше ніж на 0,3 м (якщо устрій таких виступів не є можливим або доцільним, допускається замінювати їх протипожежними зонами з негорючих матеріалів шириною не менше 1,8 м).

У протипожежних стінах, як і в перекриттях з негорючих матеріалів, з технологічних міркувань допускається передбачати зрізи, площа яких не повинна перевищувати 25 % площі протипожежної стіни. Щоб уникнути поширення пожежі в суміжні приміщення, заповнення прорізів у протипожежних стінах (двері, ворота, вікна, люки й ін.) повинно бути негорючим і мати межу вогнестійкості не менше 72 хв.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 2. Сфера дії Закону; стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку

Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку.

Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку

Основними принципами страхування від нещасного випадку є:

- паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

- своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

- обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

- надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

- обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

- формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

- диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

- економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

- цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.

Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник).

Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку.

Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку

Добровільно від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:

1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства;

3) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, укладають з Фондом соціального страхування від нещасних випадків договір про добровільну участь у страхуванні від нещасних випадків.

Порядок укладення та зразок договору про добровільне страхування затверджуються правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок.

Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання.

Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Перелік професійних захворювань за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

В окремих випадках Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

 

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

Стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

Виконання статутних функцій та обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;

3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види здійснюваної діяльності;

4) брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

5) вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, а органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці - подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку; стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків

До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін: держави; застрахованих осіб; роботодавців.

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських.

Від кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті, призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.

За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків:

1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті;

2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

4) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

5) визначає кадрову політику;

6) призначає директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та його заступників;

7) затверджує:

статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зміни до нього;

регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду;

Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики);

річні програми робіт та звіти про їх виконання;

Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим використанням;

Абзац десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 виключено

Положення про навчально-інформаційні центри;

Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат;

Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду;

8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;

9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього Закону;

10) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

11) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводить свої засідання відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше двох разів на рік. Позапланові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду.

Члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та їх дублери виконують свої обов'язки, передбачені статутом Фонду, на громадських засадах, крім випадків, коли вони беруть участь у засіданнях правління Фонду або виконують інші завдання правління Фонду. У цьому разі членам правління та їх дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання, а також фактично втрачений у зв'язку із виконанням цих обов'язків заробіток за місцем роботи та внески з нього на соціальне страхування.

Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні дві третини складу кожної представницької сторони.

Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління Фонду є вирішальним.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ОП В ГАЛУЗІ

1. Охорона праці в галузі та її правове забезпечення.

2. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.

3. Дати визначенняпонять: гігієна праці, безпека праці, безпека умов праці, шкідливий виробничий фактор, небезпечний виробничий фактор.

4. Охарактеризувати чотири класи умов праці.

5. Дати визначенняпонять: важкість праці, напруженість праці, монотонність.

6. Атестація робочих місць за умовами праці. Карта умов праці.

7. Що передбачає атестація робочих місць за умовами праці?

8. За якими показниками визначається право на пільгове пенсійне забезпечення?

9. Характеристика роботи користувачів комп’ютерів з точки зору охорони праці.

10. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів ПК.

11. Вимоги до мікроклімату виробничих приміщень з ПК.

12. Вимоги до освітлення виробничих приміщень з ПК.

13. Вимоги до організації робочих місць користувачів ПК.

14. Правове забезпечення заходів з ОП користувачів комп’ютерів.

15. Основні положення ОП і ПП у проектно-технологічній документації.

16. Охарактеризувати заходи (загальномайданчикові, технологічні і спеціальні або організаційні), що відображаються у проектно-технологічній документації.

17. Розміри санітарно захисних зон (СЗЗ) та їх коротка характеристика.

18. Вимоги до планування території підприємства з точки зору ОП.

19. Небезпечні зони на будівельному майданчику.

20. Огородження на будівельному майданчику.

21. Відстані будівель, споруд від смуг озеленення території підприємства.

22. Обов’язки осіб, відповідальних за пожежну безпеку.

23. Дати визначення таким поняттям: займистість, негорючі та горючі матеріали або конструкції, вогнестійкість, межа вогнестійкості.

24. Вогнестійкість окремих будівельних конструкцій і матеріалів.

25. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.

26. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

27. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних при­міщень (зон).

28. Протипожежні перешкоди.

29. Засоби пожежогасіння на будівельному майданчику.

30. Забезпечення безпечної евакуації людей.

31. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 2. Сфера дії Закону; стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку.

32. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку.

33. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.

34. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 7. Роботодавець.

35. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

36. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку.

37. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок.

38. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання.

39. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

40. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку; стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

ВІДПОВІДІ НА ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ОП В ГАЛУЗІ

Охорона праці в галузі та її правове забезпечення.

- це нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування знань, щодо стану і проблеи в галузі ОП згідно з напрямком підготовки складових і функціонання системи управління ОП та шляхів, методів ф засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці ів галузі згідно з чинним законодавством (Закон "Про охорону праці", КЗпП, Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності") та іншими нормативно-правовими актами (ст. 4 Закону "Про охорону праці").