Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 15

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю є особливою право-застосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, спрямованою на захист трудових прав людини. їх здійснюють спеціально уповноважені на те органи й інспекції, що не залежать від працедавця. До них належать: Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю у складі Міністерства праці та соціальної політики; Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; органи Міністерства охорони навколишнього середовища України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про працю й охорону здоров'я на виробництві здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Законодавство

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Кодекс Законів про працю України з постатейно систематизованими матеріалами / Упоряд. і наук. ред. В. М. Вакуленко. — К., 2001.

3. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 14.

4. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. —1992. — № 49 в редакції від 21.11.2002р.

Класифікація шумів

Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком.

Інфразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц.

Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона збігається з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища.

Ультразвук, так само як і інфразвук, орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль у голові, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.

Ультразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 * 104 до 1,0 • 109 Гц (12 кГц до 1000 МГц).

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 16

Служба охорони праці підприємства. Структура і чисельність служб охорони праці

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку.На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які маКомісія з питань охорони праці підприємства може створюватися відповідно до Закону України "Про охорону пращ" на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Комісія е постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу, створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу) (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.ють відповідну підготовку.

Параметри звукового кола:звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість

Звук - це механічні коливання з частотою від 20 до 20 000 Гц, які поширюються в просторі. За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові від 20 до 20000 Гц та ультразвукові - більше 20 000 Гц

Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів.

Основними характеристиками звуку є: частота и (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м2), звукова потужність "¥ (Вт) тощо (рис. 3. 27). Швидкість поширення звукових хвиль в атмосфері при 20°С складає 344 м/с. Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частот від 16 до 20 000 Гц. Але деякі із звуків не сприймаються органами слуху людини: коливання з частотою нижче 16 Гц - інфразвуки, з частотою вище 20 000 Гц - ультразвуки Мінімальна інтенсивність звуку, яку людина відчуває, називається порогом чутливості У різних людей він різний, і тому умовно за поріг чутливості приймають звуковий тиск, який дорівнює 210-5 Н/м2 (при стандартній частоті 1 000 Гц. При цій частоті поріг чутливості Іо = 1012 Вт/м2, а відповідний йому тиск Ро = 210-5 Па. Максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати болючі відчуття, називається порогом болісного відчуття, рівним 102 Вт/м2, а відповідний йому звуковий тиск Р = 2102 Па.

Зміни інтенсивності звуку і звукового тиску, що чує людина, величезні і складають відповідно 1014 і 107 разів, тому оперувати такими великими числами незручно Таким чином, для оцінки шуму прийнято вимірювати його інтенсивність і звуковий тиск не абсолютними фізичними величинами, а логарифмами відношень цих розмірів до умовного нульового рівня, що відповідає порогові чутливості стандартного тону, частотою 1000 Гц.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 17

Комісія з питань охорони праці підприємства.

Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися відповідно до Закону України "Про охорону пращ" на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Комісія е постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу, створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу) (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

Рішення про доцільність створення Комісії, її кількісний та персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням власника, органу самоврядування трудового колективу та профспілкового комітету (комітетів).

Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та від трудового колективу.

До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства.

До складу Комісії від трудового колективу рекомендуються працівники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок).

 

Основними завданнями Комісії є:

• захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;

• підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики у сфері охорони праці на підприємстві;

• узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;

• вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 18

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 19

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 20

Стимулювання охорони праці

Стимулювання охорони праці — неодмінна умова попередження виробничого травматизму та профілактики профзахворювань. На державному рівні стимулювання охорони праці регулюються законодавчими актами і перед усім Законом “Про охорону праці”, у якому цьому питанню присвячено окремий розділ, та Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ці закони визначають, що при розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства за умови досягнення належного стану охорони праці, зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів може бути встановлено знижку. За високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці встановлюється надбавка до розміру страхового внеску.

Згідно ст. 26 Закону “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог охорони праці іншим юридичним чи фізичним особам. Роботодавець також відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 21

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 22

Білет №23

Білет №24

Білет №28

1. Умови праці — це зовнішнє середовище, що оточує працівника в процесі виробництва, впливає на його працездатність і продуктивність праці. Фактори, які визначають умови праці і впливають на здоров'я і працездатність людини поділяють на такі групи:Ø соціально-економічні - включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці;Ø психофізіологічні фактори - обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження монотонність, темп і ритм праці);Ø санітарно-гігієнічні умови - визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві;Ø естетичні - сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер'єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо);Ø соціально-психологічні фактори - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат. Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва2:фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

забруднення повітря (вміст домішок в їм3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

2Повітряне середовище виробничого приміщення не є однорідною. Часто невідомо заздалегідь, в якому стані знаходиться в повітрі забруднююча речовина; іноді воно одночасно може бути в різнихстанах, наприклад у вигляді пари і у вигляді аерозолю.Запиленість повітряного середовища виробничого приміщення практично відсутня, але виділяється багато інших шкідливостей Контроль повітряного середовища виробничих приміщень на вміст шкідливих речовин 1-го і 2-го класів небезпеки (з ГДК менше 0 1 та від 0 1 до 1 0 мг /м3 відповідно) доцільно виконувати безперервно з використанням стаціонарних газоаналізаторів автоматичного і напівавтоматичного дії.У повітряне середовище виробничих приміщень можливе проникнення різнихшкідливих речовин, наприклад отруйних газів, парів і пилу.Систематичний аналіз повітряного середовища виробничих приміщень має велике значення для профілактики отруєнь та профзахворювань. Контроль за станомповітряного середовища виробничих приміщень на хімічних заводах грунтується на високочутливих, виборчих і точних методах визначення токсичних речовин. У повітрі робочих приміщень можуть виявитися суміші різних шкідливих речовин, що знаходяться в апаратахі трубопроводах. Слід мати на увазі, що проміжні продукти часто бувають більш шкідливими для людини, ніж вихідні і кінцеві, а деякі хімічні речовини підсилюють шкідливий вплив інших. Для контролю за станом повітряного середовища виробничих приміщень повинні бути встановлені газоаналізатори з автоматичною сігналізада-їй, зблоковані з аварійною вентиляцією.Для контролю за станом повітряного середовища виробничихприміщень повинні бути встановлені газоаналізатори на аміак.У разі систематичного забруднення повітряного середовища виробничих приміщень шкідливими та вибухонебезпечними речовинами начальник цеху розробляє план заходів щодо поліпшення стану повітряногосередовища з наступним затвердженням його головним інженером.Таким чином, у повітряне середовище виробничих приміщень поряд з пилом окису ртуті можуть потрапляти і пари відновленої металевої ртуті.Крім гігієнічних вимог до повітряного середовищавиробничих приміщень часто пред'являються вимоги, продиктовані технологією виробництва: забезпечення нормальних умов зберігання продукції, підвищення її якості, запобігання від передчасного зносу тертьових частин машин-і верстатів, а обладнання ібудівельних конструкцій будівлі від корозії. На деяких підприємствах, наприклад радіоелектронної, електровакуумної, текстильної та харчової промисловості, при несприятливих метеорологічних умовах та при забрудненості повітря виробничий процес взагаліне може здійснювала -, вляться.Схеми розташування зонтів над джерелами тепла. Одним з ефективних засобів нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень є місцева витяжна вентиляція. Найбільш прогресивним методом контролю за станом повітряного середовища виробничих приміщень є безперервна автоматична реєстраціявмісту токсичних і вибухонебезпечних речовин, що дозволяє швидко, надійно і точно визначати рівень їх концентрації. Для цієї мети призначені автоматичні газоаналізатори і сигналізатори, які застосовують як самостійно, так і в системах захисту тасигналізації.

1. Білет№27

1 Нервова система має найголовніше значення в організмі людини. Вона координує, регулює роботу всіх внутрішніх органів і здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищемНервова система людини складається із центральної (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок і периферійної (ПНС), яка складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку). несприятливі умови праці можуть при звести до стомлення нервової системи, що послаблює її інтегративну функцію і може спровокувати розлад ряду фізіологічних систем: серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної тощо або призвести до різних захворювань (інфаркти, інсульти, виразкові хвороби та ін.). Завдяки координаційній функції ЦНС здійснює підпорядкування багатьох рефлексів одному, який має на даний час найважливіше значення для організму. Центральна нервова система бере участь у прийомі, обробці та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього і внутрішнього середовищ. При виникненні перенавантажень на організм людини нервова система визначає ступінь їхнього впливу і формує адаптаційно-захисну реакцію. Праця людини безпосередньо пов'язана із виробничим середовищем. Працівник може нормально здійснювати трудову діяльність лише тоді, коли умови зовнішнього середовища відповідають оптимальним. Якщо вони змінюються, стають несприятливими, то на протидію їм організм людини включає спеціальний механізм, який зберігає постійність внутрішнього середовища, або змінює його в межах допустимого. Такий механізм називається адаптацією. Адаптація є важливим засобом попередження травмування, виникнення нещасних випадків у трудовому процесі і відіграє значну роль в охороні праці. Адаптація (від лат. adapto - пристосування) - це динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища. Втома — тимчасове зниження працездатності внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій. Фактори втоми різноманітні і пов'язані як з трудовою, так і позавиробничою діяльністю людини. Вирішальне значення, проте, має трудова діяльність, величина трудових навантажень і умови праці. Втома, яка розвивається під впливом трудової діяльності, характеризується як професійна, або виробнича, на відміну від загальної втоми, зумовленої життєдіяльністю людини. Слід також зазначити, що стомлення працівника і величина втоми певною мірою залежать від таких індивідуальних особливостей людини, як фізичний розвиток, стан здоров'я, вік, інтерес до роботи і мотивація, вольові риси характеру, тип нервової системи.Розрізняють фізичну і розумову втому. Втома як складний процес тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані працівника в результаті напруженої або тривалої роботи характеризується суб'єктивними і об'єктивними показниками. Залежно від функціональних зрушень в організмі працюючих під впливом трудових навантажень розрізняють чотири ступеня втоми.Втома першого ступеня (маловиражена), або фаза початкових порушень реакцій, мало чим відрізняється від вихідного функціонального стану. Симптомами такої втоми є помилки при виконанні точних рухів з незначними м'язовими зусиллями в зв'язку з невідповідністю силових дій з боку працівника. При цьому робота з помірними і максимальними зусиллями виконується без істотних змін.Втома другого ступеня (помірна) характеризується незначним зниженням працездатності і витривалості, загальна працездатність близька до вихідного рівня. Зрушення виявляються в збільшенні кількості помилок при виконанні дій, які вимагають незначних або максимальних м'язових зусиль. При цьому перші виконуються з надмірними зусиллями, а другі — з меншими порівняно з вихідними значеннями.Втома третього ступеня (виражена) характеризується відчутним зменшенням працездатності і витривалості рухового апарату. Час реакцій збільшується, швидкість оптимальних і максимальних робочих реакцій сповільнюється, м'язова сила при виконанні максимальних зусиль зменшується. Мінімальні м'язові зусилля виконуються з надмірною силою в 2—2,5 раза, тобто мають місце чітко виражені парадоксальні реакції. Загальна працездатність зменшується.Втома четвертого ступеня (сильновиражена) супроводжується ультрапарадоксальними реакціями. Всі позитивні сигнали працівником не сприймаються, а негативні викликають позитивні реакції, що призводить до помилок, аварій тощо.

2. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води;удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих зі шкідливими речовинами;герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укриттів;нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів у атмосферу;

попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;використання засобів індивідуального захисту.

 

Білет №29

1. Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього середовища цих

приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Як

фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін

організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий

стан організму людини в процесі праці.Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такимипоказниками: ·температура повітря (0С), ·відносна вологість повітря (%), ·швидкість руху повітря (м/с), ·інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінювання (Вт/м2) від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів (в ливарному

виробництві, при зварюванні і т. ін.). При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні (біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних затрат навиконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки яким

підтримується функціонування організму. Частина цього тепла споживається

самим організмом, а надлишки тепла повинні відводитись в оточуюче організм середовище. Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-40 0С (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни у обміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем.При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється значна кількість солей, головним образом хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вмісту у крові молочний кислоти, мочевини. Змінюються другі параметрі крові, в наслідок чого вона згущається. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100 -180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабістю, часом могуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьому зніжує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатність людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з 20 0С до 350С приводить до зниження працездатності людини на 50-60%. Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія). Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому зніжується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання киснюТривала дія знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикуліт, невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту, алергії і та ін. Охолоджування температури тіла викликає порушення рефлекторних реакції,зниження тактильних і других реакцій, утруднюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничого травматизму.Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується

їх захисна здатність протистояти мікробам. Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана з змінами у температурному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску), яка вивчена ще недостатня. Встановлено, що максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати 2 м/с.

2. Життєдіяльність людини завжди протікає у певних метеорологічних умовах, що визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості, барометричним тиском та інтенсивністю теплового випромінювання. Ці показники в сукупності (за винятком барометричного тиску) характеризують метеорологічні умови середовища (мікроклімат) виробничого приміщення. Якщо робота виконується на відкритих майданчиках, то метеорологічні умови визначаються кліматичним поясом і сезоном року. Проте і в цьому випадку в робочій зоні створюється певний мікроклімат.

Коротко охарактеризуймо основні параметри метеорологічних умов (мікроклімату).

Температура (t,°С) є одним з основних параметрів повітря, що характеризує його тепловий стан (ступінь нагрітості), тобто кінетичну енергію молекулярних рухів повітря.

Вологовміст повітря у виробничому приміщенні оцінюється відносною вологістю (ф,%), тобто відношенням абсолютної вологості до максимально можливої при цій температурі.

Швидкість (рухливість) повітря (V, м/с) оцінюється вектором усередненої швидкості переміщення повітряних потоків (струменів) під дією різних сил, що їх викликають.Під атмосферним тиском (Р, мм рт. ст.) розуміють модуль величини, яка характеризує інтенсивність сил, зумовлених масою вищого стовпа повітря на одиницю поверхні. Нормальним прийнято вважати тиск, що дорівнює 1013,25 ГПа (760 мм рт. ст.). Для перерахування в гектопаскалі тиску, вираженого в мм рт. ст., користуються таким співвідношенням: Р, ГПа = 4/ЗР, мм рт. ст. Інші фактори мікроклімату: тиск повітря, концентрація кисню в повітрі, ступінь іонізації повітря, а також температура навколишніх поверхонь — будуть розглянуті далі у відповідних підрозділах. Джерела забруднення. Оскільки найбільш біологічно активними в приміщеннях з ВДТ є частинки, які здатні накопичувати електричний заряд, доцільно розглядати наявність дрібних частинок. Ці частинки зазвичай утворюються в результаті коагуляції дрібніших первинних частинок.

Група дослідників перевіряла загальну масу зважених в повітрі частинок в деяких, оснащених ВДТ офісах, відбираючи тільки частинки менше 10 мкм в діаметрі (аеродинамічний діаметр). За даними 60 вимірювань, концентрація частинок склала від 10 до 450 мкг/м3. Виявлено, що у всіх випадках значення вище 150 мкг/м3 відносилися до приміщень, в яких палили. Там, де не палили, концентрація частинок складала 12...40 мкг/м3. Ці результати знаходяться в повній відповідності з даними інших дослідників, які не виявили якого-небудь впливу електростатичних полів ВДТ ні на концентрації респірабельних частинок в повітрі приміщення, ні на зникнення тютюнового диму.Джерела аерозольних забруднень вельми численні. Зазвичай в багатьох районах в повітрі присутні продукти реакції двоокису сірки, окислення вуглеводнів, нітрати і т.ін., причому склад і концентрація забруднювачів багато в чому залежать від близькості водоймищ з солоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів і т.ін. Наявність інших забруднювачів залежить від специфічних антропогенних джерел в тому або іншому регіоні (метали, оксиди металів, багато органічних сполук і т.п.). Крім того, внутрішні джерела можуть вносити істотний внесок до концентрації аерозолів в приміщенні. Одним з основних забруднювачів повітря в приміщеннях, зокрема, оксидом вуглецю є тютюновий дим.

Білет №30

1Мікроклімат виробничих приміщень -це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщення,які діють на людину у процесі праці на її робочому місці і у робочій зоні.

Робоче місце-територія постійного або тимчасового знаходження людини в процесі праці.

Робоча зона-частина простору робочого місця, обмежена висотою 2м від рівня підлоги.

Параметри мікроклімату:

Ø Температура ©

Ø Відносна вологість -%

Ø Іонізація-н-,н+

Ø Швидкість руху повітря-м/сек

Ø Інтенсивність типлового випромінювання-Вт/м2

Ø Для створення сприятливого мікроклімату:герметизувати устаткування,покрити і іонізувати поверхню випаровування,тепло ізолювати джерела тепла.

2. Заходи і засоби нормалізації мікроклімату:

· Удосконалення технологічних процесів та устаткування

· Раціональне розміщення технологічним устаткуванням

· Автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами

· Раціональна вентиляція,опалення

· Раціоналізація режимів праці та відпочинку

· Застосування теплоізоляції,устаткування

· Використання засобів індивідуального захисту

 

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 15

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю є особливою право-застосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, спрямованою на захист трудових прав людини. їх здійснюють спеціально уповноважені на те органи й інспекції, що не залежать від працедавця. До них належать: Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю у складі Міністерства праці та соціальної політики; Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; органи Міністерства охорони навколишнього середовища України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про працю й охорону здоров'я на виробництві здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Законодавство

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Кодекс Законів про працю України з постатейно систематизованими матеріалами / Упоряд. і наук. ред. В. М. Вакуленко. — К., 2001.

3. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 14.

4. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. —1992. — № 49 в редакції від 21.11.2002р.

Класифікація шумів

Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком.

Інфразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц.

Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона збігається з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища.

Ультразвук, так само як і інфразвук, орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль у голові, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.

Ультразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 * 104 до 1,0 • 109 Гц (12 кГц до 1000 МГц).

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 16