Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійно'! захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням. Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування. Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни. Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі

2. Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць 'іх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами. Загальнообмінна штучна вентиляція Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції: зверху вниз, зверху вверх, знизу вверх, знизу вниз. Якщо у виробничих приміщеннях виділяються гази та пари з густиною, що перевищує густину повітря (наприклад, пари кислот, бензину, гасу), то Загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити видалення 60% повітря з нижньої зони приміщення та 40% — з верхньої. Якщо густина газів менша за густину повітря, то видалення забрудненоп повітря здійснюється у верхній зоні. Припливна вентиляція. Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, І повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись І нижче 2 м від рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляї по вертикалі — нижче 6 м і по горизонталі — не ближче 25 м. Припливне повітря подається в приміщення, як правило, розсіяни потоком для чого використовуються спеціальні насадки. Витяжна та припливно-витяжна вентиляція. Витяжь вентиляція (рис. 2.5) складається із очисного пристрою 1, вентилято{ 2, центрального 3 та відсмоктуючих повітроводів 4. Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше ніж 1 м над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у вікнах. В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно-витяжна система вентиляції із загальним припливом в робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо з місць їх утворення. У виробничих приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих газів, парів, пилу витяжка повинна бути на 10% більшою ніж приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні приміщення з меншою шкідливістю. В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, витраченого на підігрівання припливного повітря. Однак можливість рециркуляції обумовлюється цілою низкою санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог.

 

Білет №25

1. За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі. До тяжких травм відносяться:За характером отриманих ушкоджень - відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; - перелом черепа;- внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня тяжкості - поранення, проникаючі в просвіт глотки, гортані, трахеї, стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз;- проникаючі поранення хребта;- ушкодження хребців шийного відділу хребта, у тому числі і без порушення функції спинного мозку;- нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців; - закриті ушкодження спинного мозку;- поранення грудної клітки, що проникають в плевральну порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння, зокрема без ушкодження внутрішніх органів;- поранення живота, що проникають в порожнину очеревини;- поранення, що проникають в порожнину сечового міхура або кишечнику;- відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози); - розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми, розриви передміхурової залози, розрив сечоводу, розрив перетинкової частини сечовипускального каналу;- переломи заднього півкільця таза з розривом клубово-крижового зчленування і порушенням безперервності тазового кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній і задній частинах з порушенням його безперервності;- вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; - закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок;- множинні переломи п'ясних та плесневих кісток; - ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, стегнової, підколінної артерій або супроводжуючих їх вен;- термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла; - опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10% поверхні тіла;- опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів, шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;- опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20% поверхні тіла; - опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої частини голови; - електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла;- відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження організму;- радіаційні ураження середнього (12-20 Гр) і важкого (20 Гр і більше) ступеня тяжкості;- переривання вагітності; - ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями;- тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше; - стійка втрата працездатності (інвалідність); - травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.

Травми, що в гострий період супроводжуються: - шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу; - комою різної етіології;- гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом, важким ступенем порушення мозкового кровообігу;- гострою нирковою або печінковою недостатністю; - гострою дихальною недостатністю;- розладом регіонального і органного кровообігу, що призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок, емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії; - сепсисом.Травми, які призвели до тяжких наслідків: - втрата зору, слуху, мови; - втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги);- психічні розлади; - втрата репродуктивної здатності; - невиправне понівечення обличчя.. До легких травм відносяться: - ушкодження, що не вказані в п. 3; - розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.

2. ПРИРОДНА ВЕНТИЛЯЦІЯ

Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а підвітряної — розрідження. Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та вилучаються із приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію — просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок. Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на необхідну величину аераційних отворів та ліхтарів. Це особливо важливо в холодну пору року. Необхідні площі припливних Fnp та витяжних FB аераційних отворів, що забезпечують потрібний повітрообмін визначаються за формулами. Для збільшення природної тяги за рахунок енергії вітру над витяжними каналами встановлюють спеціальні насадки, які отримали назву дефлекторів. Дія дефлектора базується на тому, що при його обтіканні вітром приблизно на 5/7 поверхні насадки утворюється розрідження, внаслідок чого у витяжному каналі збільшується тяга. Дефлектори необхідно розташовувати на найвищих ділянках покрівлі, вище гребеня даху в зоні ефективної дії вітру. Перевагою природної вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік в тому, що повітря надходить в приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря також не очищується і забруднює довкілля

 

Білет №26

1. Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяютьсяна технічні та організаційні.До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії татехніки безпеки.Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні,гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії напрацюючих шкідливих виробничих факторів. Це створеннякомфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних системопалення, вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляціяконструкцій будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливихречовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів;зниження рівнів шуму та вібрації; установлення раціональногоосвітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку,санітарного та побутового обслуговування.Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційнихта технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючихнебезпечних виробничих факторів. До них належать: розробленнята впровадження безпечного устаткування; механізація таавтоматизація технологічних процесів; використання запобіжнихпристосувань, автоматичних блокуючих засобів; правильне та зручнерозташування органів керування устаткуванням; розроблення тавпровадження систем автоматичного регулювання, контролю такерування технологічними процесами, принципово нових нешкідливихта безпечних технологічних процесів.До організаційних заходів належать: правильна організаціяроботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотриманнятрудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативнихактів про охорону праці; впровадження безпечних методів та науковоїорганізації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітаціїі пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів тавипробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин,що працюють під тиском.
2. Вентиляція (від лат. ventilatio - провітрювання) — регульований повітрообмін у приміщенні, сприятливий для людини; а також сукупність технічних засобів, що забезпечують такий повітрообмін.Інакше кажучи, вентиляція – це комплекс заходів і засобів, що використовуються під час організації повітрообміну для забезпечення необхідного стану повітряного середовища на виробничих приміщеннях згідно з будівельними нормами. Види вентиляціїПри великому різноманітті систем вентиляції, зумовленому призначенням приміщень, характером технологічного процесу, видів шкідливих викидів тощо, їх можна класифікувати за наступними характерними ознаками:1) за методом переміщення повітря вентиляція буває з природним спонуканням (природною) і з механічним (механічною). Можливо також сполучення звичайної і механічної вентиляції (змішана вентиляція);2) вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною залежно від того, для чого служить система вентиляції - для подачі (припливу) або виведення повітря з приміщення чи для того й іншого одночасно;3) за місцем дії вентиляція буває місцевою і загальнообмінною;4) за конструктивним виконанням – канальною та безканальною.

Білет №28

1. Умови праці — це зовнішнє середовище, що оточує працівника в процесі виробництва, впливає на його працездатність і продуктивність праці. Фактори, які визначають умови праці і впливають на здоров'я і працездатність людини поділяють на такі групи:Ø соціально-економічні - включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці;Ø психофізіологічні фактори - обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження монотонність, темп і ритм праці);Ø санітарно-гігієнічні умови - визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві;Ø естетичні - сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер'єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо);Ø соціально-психологічні фактори - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат. Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва2:фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

забруднення повітря (вміст домішок в їм3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

2Повітряне середовище виробничого приміщення не є однорідною. Часто невідомо заздалегідь, в якому стані знаходиться в повітрі забруднююча речовина; іноді воно одночасно може бути в різнихстанах, наприклад у вигляді пари і у вигляді аерозолю.Запиленість повітряного середовища виробничого приміщення практично відсутня, але виділяється багато інших шкідливостей Контроль повітряного середовища виробничих приміщень на вміст шкідливих речовин 1-го і 2-го класів небезпеки (з ГДК менше 0 1 та від 0 1 до 1 0 мг /м3 відповідно) доцільно виконувати безперервно з використанням стаціонарних газоаналізаторів автоматичного і напівавтоматичного дії.У повітряне середовище виробничих приміщень можливе проникнення різнихшкідливих речовин, наприклад отруйних газів, парів і пилу.Систематичний аналіз повітряного середовища виробничих приміщень має велике значення для профілактики отруєнь та профзахворювань. Контроль за станомповітряного середовища виробничих приміщень на хімічних заводах грунтується на високочутливих, виборчих і точних методах визначення токсичних речовин. У повітрі робочих приміщень можуть виявитися суміші різних шкідливих речовин, що знаходяться в апаратахі трубопроводах. Слід мати на увазі, що проміжні продукти часто бувають більш шкідливими для людини, ніж вихідні і кінцеві, а деякі хімічні речовини підсилюють шкідливий вплив інших. Для контролю за станом повітряного середовища виробничих приміщень повинні бути встановлені газоаналізатори з автоматичною сігналізада-їй, зблоковані з аварійною вентиляцією.Для контролю за станом повітряного середовища виробничихприміщень повинні бути встановлені газоаналізатори на аміак.У разі систематичного забруднення повітряного середовища виробничих приміщень шкідливими та вибухонебезпечними речовинами начальник цеху розробляє план заходів щодо поліпшення стану повітряногосередовища з наступним затвердженням його головним інженером.Таким чином, у повітряне середовище виробничих приміщень поряд з пилом окису ртуті можуть потрапляти і пари відновленої металевої ртуті.Крім гігієнічних вимог до повітряного середовищавиробничих приміщень часто пред'являються вимоги, продиктовані технологією виробництва: забезпечення нормальних умов зберігання продукції, підвищення її якості, запобігання від передчасного зносу тертьових частин машин-і верстатів, а обладнання ібудівельних конструкцій будівлі від корозії. На деяких підприємствах, наприклад радіоелектронної, електровакуумної, текстильної та харчової промисловості, при несприятливих метеорологічних умовах та при забрудненості повітря виробничий процес взагаліне може здійснювала -, вляться.Схеми розташування зонтів над джерелами тепла. Одним з ефективних засобів нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень є місцева витяжна вентиляція. Найбільш прогресивним методом контролю за станом повітряного середовища виробничих приміщень є безперервна автоматична реєстраціявмісту токсичних і вибухонебезпечних речовин, що дозволяє швидко, надійно і точно визначати рівень їх концентрації. Для цієї мети призначені автоматичні газоаналізатори і сигналізатори, які застосовують як самостійно, так і в системах захисту тасигналізації.

1. Білет№27

1 Нервова система має найголовніше значення в організмі людини. Вона координує, регулює роботу всіх внутрішніх органів і здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищемНервова система людини складається із центральної (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок і периферійної (ПНС), яка складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку). несприятливі умови праці можуть при звести до стомлення нервової системи, що послаблює її інтегративну функцію і може спровокувати розлад ряду фізіологічних систем: серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної тощо або призвести до різних захворювань (інфаркти, інсульти, виразкові хвороби та ін.). Завдяки координаційній функції ЦНС здійснює підпорядкування багатьох рефлексів одному, який має на даний час найважливіше значення для організму. Центральна нервова система бере участь у прийомі, обробці та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього і внутрішнього середовищ. При виникненні перенавантажень на організм людини нервова система визначає ступінь їхнього впливу і формує адаптаційно-захисну реакцію. Праця людини безпосередньо пов'язана із виробничим середовищем. Працівник може нормально здійснювати трудову діяльність лише тоді, коли умови зовнішнього середовища відповідають оптимальним. Якщо вони змінюються, стають несприятливими, то на протидію їм організм людини включає спеціальний механізм, який зберігає постійність внутрішнього середовища, або змінює його в межах допустимого. Такий механізм називається адаптацією. Адаптація є важливим засобом попередження травмування, виникнення нещасних випадків у трудовому процесі і відіграє значну роль в охороні праці. Адаптація (від лат. adapto - пристосування) - це динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища. Втома — тимчасове зниження працездатності внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій. Фактори втоми різноманітні і пов'язані як з трудовою, так і позавиробничою діяльністю людини. Вирішальне значення, проте, має трудова діяльність, величина трудових навантажень і умови праці. Втома, яка розвивається під впливом трудової діяльності, характеризується як професійна, або виробнича, на відміну від загальної втоми, зумовленої життєдіяльністю людини. Слід також зазначити, що стомлення працівника і величина втоми певною мірою залежать від таких індивідуальних особливостей людини, як фізичний розвиток, стан здоров'я, вік, інтерес до роботи і мотивація, вольові риси характеру, тип нервової системи.Розрізняють фізичну і розумову втому. Втома як складний процес тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані працівника в результаті напруженої або тривалої роботи характеризується суб'єктивними і об'єктивними показниками. Залежно від функціональних зрушень в організмі працюючих під впливом трудових навантажень розрізняють чотири ступеня втоми.Втома першого ступеня (маловиражена), або фаза початкових порушень реакцій, мало чим відрізняється від вихідного функціонального стану. Симптомами такої втоми є помилки при виконанні точних рухів з незначними м'язовими зусиллями в зв'язку з невідповідністю силових дій з боку працівника. При цьому робота з помірними і максимальними зусиллями виконується без істотних змін.Втома другого ступеня (помірна) характеризується незначним зниженням працездатності і витривалості, загальна працездатність близька до вихідного рівня. Зрушення виявляються в збільшенні кількості помилок при виконанні дій, які вимагають незначних або максимальних м'язових зусиль. При цьому перші виконуються з надмірними зусиллями, а другі — з меншими порівняно з вихідними значеннями.Втома третього ступеня (виражена) характеризується відчутним зменшенням працездатності і витривалості рухового апарату. Час реакцій збільшується, швидкість оптимальних і максимальних робочих реакцій сповільнюється, м'язова сила при виконанні максимальних зусиль зменшується. Мінімальні м'язові зусилля виконуються з надмірною силою в 2—2,5 раза, тобто мають місце чітко виражені парадоксальні реакції. Загальна працездатність зменшується.Втома четвертого ступеня (сильновиражена) супроводжується ультрапарадоксальними реакціями. Всі позитивні сигнали працівником не сприймаються, а негативні викликають позитивні реакції, що призводить до помилок, аварій тощо.

2. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води;удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих зі шкідливими речовинами;герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укриттів;нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів у атмосферу;

попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;використання засобів індивідуального захисту.

 

Білет №29

1. Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього середовища цих

приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Як

фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін

організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий

стан організму людини в процесі праці.Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такимипоказниками: ·температура повітря (0С), ·відносна вологість повітря (%), ·швидкість руху повітря (м/с), ·інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінювання (Вт/м2) від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів (в ливарному

виробництві, при зварюванні і т. ін.). При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні (біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних затрат навиконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки яким

підтримується функціонування організму. Частина цього тепла споживається

самим організмом, а надлишки тепла повинні відводитись в оточуюче організм середовище. Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-40 0С (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни у обміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем.При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється значна кількість солей, головним образом хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вмісту у крові молочний кислоти, мочевини. Змінюються другі параметрі крові, в наслідок чого вона згущається. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100 -180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабістю, часом могуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьому зніжує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатність людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з 20 0С до 350С приводить до зниження працездатності людини на 50-60%. Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія). Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому зніжується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання киснюТривала дія знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикуліт, невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту, алергії і та ін. Охолоджування температури тіла викликає порушення рефлекторних реакції,зниження тактильних і других реакцій, утруднюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничого травматизму.Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується

їх захисна здатність протистояти мікробам. Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана з змінами у температурному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску), яка вивчена ще недостатня. Встановлено, що максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати 2 м/с.

2. Життєдіяльність людини завжди протікає у певних метеорологічних умовах, що визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості, барометричним тиском та інтенсивністю теплового випромінювання. Ці показники в сукупності (за винятком барометричного тиску) характеризують метеорологічні умови середовища (мікроклімат) виробничого приміщення. Якщо робота виконується на відкритих майданчиках, то метеорологічні умови визначаються кліматичним поясом і сезоном року. Проте і в цьому випадку в робочій зоні створюється певний мікроклімат.

Коротко охарактеризуймо основні параметри метеорологічних умов (мікроклімату).

Температура (t,°С) є одним з основних параметрів повітря, що характеризує його тепловий стан (ступінь нагрітості), тобто кінетичну енергію молекулярних рухів повітря.

Вологовміст повітря у виробничому приміщенні оцінюється відносною вологістю (ф,%), тобто відношенням абсолютної вологості до максимально можливої при цій температурі.

Швидкість (рухливість) повітря (V, м/с) оцінюється вектором усередненої швидкості переміщення повітряних потоків (струменів) під дією різних сил, що їх викликають.Під атмосферним тиском (Р, мм рт. ст.) розуміють модуль величини, яка характеризує інтенсивність сил, зумовлених масою вищого стовпа повітря на одиницю поверхні. Нормальним прийнято вважати тиск, що дорівнює 1013,25 ГПа (760 мм рт. ст.). Для перерахування в гектопаскалі тиску, вираженого в мм рт. ст., користуються таким співвідношенням: Р, ГПа = 4/ЗР, мм рт. ст. Інші фактори мікроклімату: тиск повітря, концентрація кисню в повітрі, ступінь іонізації повітря, а також температура навколишніх поверхонь — будуть розглянуті далі у відповідних підрозділах. Джерела забруднення. Оскільки найбільш біологічно активними в приміщеннях з ВДТ є частинки, які здатні накопичувати електричний заряд, доцільно розглядати наявність дрібних частинок. Ці частинки зазвичай утворюються в результаті коагуляції дрібніших первинних частинок.

Група дослідників перевіряла загальну масу зважених в повітрі частинок в деяких, оснащених ВДТ офісах, відбираючи тільки частинки менше 10 мкм в діаметрі (аеродинамічний діаметр). За даними 60 вимірювань, концентрація частинок склала від 10 до 450 мкг/м3. Виявлено, що у всіх випадках значення вище 150 мкг/м3 відносилися до приміщень, в яких палили. Там, де не палили, концентрація частинок складала 12...40 мкг/м3. Ці результати знаходяться в повній відповідності з даними інших дослідників, які не виявили якого-небудь впливу електростатичних полів ВДТ ні на концентрації респірабельних частинок в повітрі приміщення, ні на зникнення тютюнового диму.Джерела аерозольних забруднень вельми численні. Зазвичай в багатьох районах в повітрі присутні продукти реакції двоокису сірки, окислення вуглеводнів, нітрати і т.ін., причому склад і концентрація забруднювачів багато в чому залежать від близькості водоймищ з солоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів і т.ін. Наявність інших забруднювачів залежить від специфічних антропогенних джерел в тому або іншому регіоні (метали, оксиди металів, багато органічних сполук і т.п.). Крім того, внутрішні джерела можуть вносити істотний внесок до концентрації аерозолів в приміщенні. Одним з основних забруднювачів повітря в приміщеннях, зокрема, оксидом вуглецю є тютюновий дим.

Білет №30

1Мікроклімат виробничих приміщень -це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщення,які діють на людину у процесі праці на її робочому місці і у робочій зоні.

Робоче місце-територія постійного або тимчасового знаходження людини в процесі праці.

Робоча зона-частина простору робочого місця, обмежена висотою 2м від рівня підлоги.

Параметри мікроклімату:

Ø Температура ©

Ø Відносна вологість -%

Ø Іонізація-н-,н+

Ø Швидкість руху повітря-м/сек

Ø Інтенсивність типлового випромінювання-Вт/м2

Ø Для створення сприятливого мікроклімату:герметизувати устаткування,покрити і іонізувати поверхню випаровування,тепло ізолювати джерела тепла.

2. Заходи і засоби нормалізації мікроклімату:

· Удосконалення технологічних процесів та устаткування

· Раціональне розміщення технологічним устаткуванням

· Автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами

· Раціональна вентиляція,опалення

· Раціоналізація режимів праці та відпочинку

· Застосування теплоізоляції,устаткування

· Використання засобів індивідуального захисту