Чи є різниця між негативним висновком і відмовою від видачі висновку?

1) немає ніякої різниці.

2) підставою для негативного висновку є фундаментальна незгода, а для відмови - фундаментальна невпевненість;

3) причини рішення одні й ті ж самі, але відмова для клієнта більш вигідніша;

4) підставою відмови є несуттєвість виявлених відхилень.

257. Документ, що містить послідовний перелік робіт для досягнення мети аудиту має назву:

1) договір на проведення аудиту;

2) лист-зобов’язання;

3) тест внутрішнього контролю;

4) план аудиту.

258. Внутрішні стандарти, розроблені аудитором, мають бути спрямовані на:

1) розкриття переліку робочої документації;

2)затвердження процедур обмеження доступу та надійності збереження;

3) стандартизацію вимог до складання документації;

4) усі відповіді вірні.

259. Впровадження внутрішнього контролю на підприємстві регулюється:

1) незалежним аудитором;

2) керівником підприємства;

3) податковою інспекцією;

4) контроль-ревізійним управлінням.

260. До етапу планування аудиторської перевірки не відносять:

1) дослідження економічного стану підприємства;

2) вивчення системи внутрішнього контролю;

3) перевірку інформаційних джерел по суті;

4) дослідження організації обліку.

ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму

Облік і аудит»

На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.

Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.

 

 

1. Не має заборони на проведення аудиту аудитором:

1) який має родинні стосунки з керівництвом, що перевіряється;

2) працівником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

3) співвласником дочірнього підприємства, що перевіряється;

4) який вже здійснював перевірку підприємства, що перевіряється.

 

2. Аудитор несе відповідальність за неякісну перевірку:

1) за нормами трудового права перед організацією, яка назначила перевірку та за Законом України «Про аудиторську діяльність» перед Аудиторською палатою України;

2) за нормами трудового права перед Аудиторською палатою України;

3) за нормами цивільного права перед клієнтом та третіми особами та за Законом України «Про аудиторську діяльність» перед Аудиторською палатою України;

4) за нормами цивільного права перед клієнтом та третіми особами та за нормами трудового права перед організацією, яка назначила перевірку.

 

3. Що таке «підтверджуючий аудит»:

1) перевірка системи внутрішнього;

2) перевірка найбільш ризикованих об’єктів обліку;

3) документальна перевірка об’єктів оподаткування;

4) документальна перевірка та підтвердження фінансової звітності.

 

4. Якщо аудитор не зміг бути присутнім при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з непередбаченими обставинами, то він може:

1) відмовитися від проведення аудиту внаслідок обмеження обсягу роботи;

2) надіслати свого працівника;

3) самостійно провести інвентаризацію;

4) вірна відповідь відсутня.

 

5. Аудитор виконує процедури, спрямовані на виявлення продаж у кредит, які мали місце в кінці минулого року, але не були враховані при складанні звітності. Дані процедури дозволяють підтвердити:

1) подання і розкриття інформації щодо усіх доходів від реалізації;

2) прав та обов'язків бухгалтера з обліку доходів;

3) існування доходів від реалізації у кредит;

4) повноту документування наслідків реалізації.

6. Ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку щодо фінансово-господарської діяльності підприємства – це:

1) формальний підхід;

2) неякісна перевірка;

3) аудиторський ризик;

4) всі відповіді вірні.

7. Ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки – це:

1) ризик суттєвих викривлень;

2) аудиторський ризик;

3) ризик контролю;

4) властивий ризик.

 

8. За призначенням робочі документи аудитора поділяються на:

1) стандартизовані, ручні, порівняльні, текстові, розрахункові, графічні;

2) оглядові, інформативні, перевірочні, підтверджувальні, розрахункові, порівняльні, аналітичні;

3) ручні, на машинних носіях;

4) документи правового характеру, складені аудитором, стандартизовані, довільної форми.

 

9. Який вид висновку вибере аудитор, якщо він встановив використання відмінних від загальноприйнятих методів бухгалтерського обліку, але вважає, що фінансова звітність представлена правильно і об’єктивно:

1) безумовно-позитивний;

2) умовно-позитивний;

3) негативний;

4) відмова у висновку.

10. Результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності і законності господарських операцій повинні бути представлені в:

1) аудиторському висновку;

2) аудиторському звіті;

3) робочих документах аудитора;

4) правильної відповіді немає.

11. Наявність нефундаментальної незгоди веде до:

1) видачі позитивного висновку;

2) видачі умовно-позитивного висновку;

3) видачі негативного висновку;

4) відмові від видачі висновку.

 

12. Як визначається сума стягнення з винуватця недостачі основного засобу, якщо він установлений:

1) як залишкова вартість об’єкта;

2) як залишкова вартість + ПДВ;

3) як сума матеріальної шкоди, яка визначається за формулою
М = [(Б - А) • І + ПДВ + Азб ] • 2;

4) балансова залишкова вартість за вирахуванням зносу.

13. Як оцінюються нематеріальні активи, створені внаслідок об’єднання підприємств:

1) за первісною вартістю;

2) за залишковою вартістю;

3) за справедливою вартістю;

4) за переоціненою вартістю.

 

14. Як розраховується коефіцієнт платоспроможності підприємства:

1) діленням платіжних засобів на величину поточних зобов’язань підприємства;

2) діленням поточних зобов’язань на величину платіжних засобів;

3) діленням дебіторської заборгованості на величину поточних зобов’язань;

4) діленням поточних зобов’язань на величину дебіторської заборгованості.

 

15. В активі балансу відображають:

1) засоби підприємства;

2) джерела підприємства;

3) кредиторську заборгованість;

4) доходи майбутніх періодів.

 

16. Хто складає ліквідаційний баланс:

1) головний бухгалтер підприємства, що ліквідується;

2) ліквідаційна комісія;

3) інвентаризаційна комісія;

4) податкова інспекція.

17. Визначити які з наведених господарських структур підлягають обов’язковій аудиторській перевірці:

1) державне підприємство;

2) страхова компанія;

3) приватне підприємство;

4) державний пенсійний фонд.

 

18. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись як усно, так і письмово:

1) так;

2) ні;

3) тільки письмово;

4) тільки усно.

 

19. Хто несе відповідальність за дотриманням порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:

1) аудитор;

2) керівник підприємства;

3) головний бухгалтер;

4) обліково-фінансова служба.

 

20. Дайте характеристику ознак аудиту залежно від досліджуваного періоду:

1) відомчий, державний;

2) плановий, позаплановий;

3) аналіз, синтез;

4) ретроспективний, поточний, перспективний.

 

21. Загальний коефіцієнт ліквідності дорівнює:

1) 2-й розділ активу балансу / 3-й розділ пасиву балансу;

2) 3-й розділ активу балансу / 3-й розділ пасиву балансу;

3) (2-й розділ активу балансу + 3-й розділ активу балансу) / 3-й розділ пасиву балансу;

4) грошові кошти / 3-й розділ пасиву балансу.

 

22. Відповідно до вимог якого П(С)БО та яким чином здійснюється виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності:

1) П(С)БО № 6;

2) П(С)БО № 9;

3) П(С)БО № 30;

4) П(С)БО № 1.

23. Віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції має здійснюватись відповідно до:

1) Закону України «Про оплату праці»; Кодексом законів України про працю;

2) П(С)БО 26 «Виплати працівникам», Порядком обчислення середньої заробітної плати;

3) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО 11 «Зобов’язання»;

4) П(С)БО 16 «Витрати», Методичних рекомендацій з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

24. Під час аудиту витрат на виробництво і калькулювання собівартості необхідно керуватись нормами:

1) МСА 230 «Документація»;

2) МСА 240 «Шахрайство і помилки»;

3) МСА 520 «Аналітичні процедури»;

4) МСА 540 «Аудит оціночних значень».

 

25. Переоцінку майна, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 № 2658 – ІІІ, може здійснювати:

1) професійний оцінювач, який має ліцензію на подібну діяльність;

2) затверджена наказом по підприємству спеціальна комісія;

3) аудитор під час здійснення аудиторської перевірки;

4) матеріально-відповідальна особа.

26. За оцінку майна, проведену неналежною особою (самооцінку), що стала підставою для проведення переоцінки основних засобів, передбачено:

1) кримінальна відповідальність із позбавленням волі;

2) дисциплінарна відповідальність;

3) адміністративний штраф;

4) не вважається правопорушенням.

27. Підставою для здійснення переоцінки наявних основних засобів є:

1) бажання керівника підприємства;

2) висновок інвентаризаційної комісії;

3) рішення трудового колективу;

4) Звіт про оцінку майна оцінювача, що її проводив.

 

28. Документ, що не регулює порядок здійснення аудиторської діяльності в Україні:

1)Національні нормативи аудиту;

2)Міжнародні стандарти аудиту;

3)Закон України «Про аудиторську діяльність»;

4)Господарський кодекс.

 

29. Критерієм перевірки господарських операцій не є:

1) законність;

2) обґрунтованість;

3) достовірність;

4) доцільність.

 

30. Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності видається терміном на:

1) п’ять років;

2) один рік;

3) три роки;

4) десять років.

 

31. Робочі документи аудитора не являють собою:

1) записи про проведені аудитором процедури, тести, одержані документи, власні висновки;

2) частину документів фінансової звітності;

3) документи, які належать аудитору, але його право власності обмежено принципом конфіденційності;

4) вірна відповідь відсутня.

 

32. Як поділяються аудиторські послуги щодо аудиту фінансової звітності:

1) сумісні та несумісні;

2) незалежні та обов’язкові;

3) супутні та несупутні;

4) дійові та інформаційні.

33. Про який вид аудиторського висновку свідчить вислів у тексті «за винятком обмежень…»:

1) позитивний висновок (існує нефундаментальна невпевненість);

2) умовно-позитивний висновок;

3) негативний висновок;

4) відмова від надання висновку.

 

34. Чи має право аудитор підписати свій висновок до затвердження клієнтом фінансової звітності:

1) так;

2) ні;

3) так, проте це обмежено;

4) так, якщо дозволить клієнт.

 

35. Найбільш достовірний прийом підтвердження точності обліку розрахунків з підзвітними особами:

1) інвентаризація;

2) відомості, отримані від працівників підприємства;

3) аналіз звітів про використання коштів, здійснюваний аудитором;

4) опитування.

 

36. При перевірці форми 1 «Баланс» встановлюють дотримання вимог:

1) П(С)БО 7;

2) П(С)БО 2;

3) МСА 700;

4) П(С)БО 3.

37. Аудит фінансових результатів передбачає перевірку рахунків:

1) 6 і 7 класу;

2) 7 і 8 класів;

3) 7 і 9 класів;

4) 7, 8 і 9 класів.

 

38. Аудиторська фірма складає лист-зобов’язання враховуючи вимоги:

1) МСА 210 «Умови домовленостей про аудит»

2) МСА 230 «Документація»;

3) МСА 500 «Аудиторські докази»;

4) МСА 300 «Планування».

39. Чи має право податковий інспектор на ознайомлення з повним текстом аудиторського висновку:

1) ні, тільки з підсумковою частиною аудиторського висновку;

2) ні, взагалі не має такого права;

3) так;

4) так, але тільки за офіційним приписом.

 

40. Що із переліченого не є процедурою одержання аудиторських доказів:

1) спостереження;

2) вибірка;

3) інспектування;

4) підрахунок.