Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Яка вірогідність аудиторського ризику є нормальноюСодержание книги
Поиск на нашем сайте
1) від 0% до 100%; 2) від 0% до 20%; 3) від 2% до 5%; 4) від 0% до 3%. 56. Помилки пов'язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності «не свого» звітного періоду, виникають внаслідок: 1) неповноти відображення операцій; 2) необґрунтованості облікових записів; 3) помилок в періодизації; 4) помилок у записах. 57. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, передається до: 1) Арбітражного суду України; 2) Господарського суду України; 3) керівництва підприємства; 4) кредиторів підприємства. 58. Чи повинна бути інформація, яка міститься у фінансових звітах, зіставною: 1) так; 2) ні; 3) ні, якщо цього не вимагають МСА; 4) вірна відповідь відсутня. 59. До видів аудиторських доказів за джерелами отримання не відносять: 1) докази, отримані у формі усних пояснень; 2) докази, отримані із зовнішніх джерел; 3) докази, отримані із внутрішніх джерел; 4) докази, отримані аудитором безпосередньо. 60. До тверджень про залишки на рахунках на кінець періоду відносять: 1) права та зобов'язання; 2) наявності; 3) відсічення операцій та подій; 4) класифікації та зрозумілості. 61. Відповідність аудиторських доказів - це: 1) критерій оцінки якості аудиторських доказів; 2) критерій оцінки кількості аудиторських доказів; 3) критерій оцінки адекватності аудиторських доказів; 4) критерій оцінки роботи аудитора в частині одержання доказів. 62. Достатність аудиторських доказів - це: 1) критерій оцінки якості аудиторських доказів; 2) критерій оцінки кількості аудиторських доказів; 3) критерій оцінки адекватності аудиторських доказів; 4) критерій оцінки роботи аудитора в частині одержання доказів. 63. Обсяг, перелік та зміст робочої документації визначає: 1) аудитор самостійно; 2) Аудиторська палата України; 3) Спілкою аудиторів України; 4) мають типову форму в окремих напрямках аудиторської перевірки. 64. Метою складання аудиторської робочої документації є: 1) зафіксувати всі дії, які було зроблено фахівцями аудиторської фірми з моменту укладання договору до моменту надання аудиторського висновку; 2) забезпечення достатніх та відповідних записів, які слугують основою для формування аудиторського висновку; 3) забезпечити докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосовуваних нормативних та законодавчих актів; 4) вірна відповідь 2), 3). 65. Призначення договору на проведення аудиту: 1) можливість запропонувати інші послуги і збільшити очікуваний гонорар; 2) пояснення ролі аудиту клієнту; 3) необхідна формальність; 4) встановлення обсягу робіт, їх оплати й термінів виконання, обов'язків та відповідальності сторін. Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається 1) МСА 315; 2) Законом України «Про аудиторську діяльність»; 3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів; 4) МСА 210. 67. За формою подання робочі документи поділяються на: 1) графічні, табличні, текстові, комбіновані; 2) ручні, на машинних носіях; 3) стандартизовані, довільної форми; 4) оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові. 68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання бувають: 1) від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором; 2) довгострокові, короткострокові; 3) стандартизовані, довільної форми; 4) документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки. 69. За технікою складання робочі документи поділяються на: 1) графічні, табличні, текстові, комбіновані; 2) оглядові, інформативні, перевірочні; 3) ручні, на машинних носіях; 4) 3) первинні, документи вторинної обробки. 70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію: 1) висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах; 2) склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою; 3) зміст проведених робіт, які дають впевненість в тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності до вимоги чинного законодавства; 4) реквізити суб’єкта господарювання. 71. При виконанні яких умов надається умовно-позитивний висновок: 1) під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора; 2) під час перевірки були встановлені факти невідповідності діючому законодавству; 3) відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту; 4) коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту. 72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства: 1) це не суперечить чинному законодавству; 2) це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»; 3) висновок підлягає підтвердженню аудитором України; 4) це не регламентовано національним законодавством. 73. Який розділ аудиторського висновку дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства: 1) масштаб перевірки; 2) вступна частина; 3) заголовок; 4) підпис аудиторського висновок. 74. Який розділ аудиторського висновку містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора): 1) вступна частина; 2) заголовок; 3) масштаб перевірки; 4) адреса аудитора. 75. Хто має право підписувати аудиторський висновок: 1) аудитор, який проводив аудит; 2) аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми; 3) директор аудиторської фірми, який має сертифікат; 4) правильної відповіді немає. 76. За яких обставин невпевненість або незгода вважаються фундаментальними: 1) коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації; 2) коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ у цілому; 3) коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур; 4) вірна відповідь відсутня. До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Який вид модифікованого висновку повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода? 1) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом; 2) умовно-позитивний; 3) негативний; 4) відмовитися від надання висновку. 78. Якщо висновок аудитора обґрунтований, складений неупереджено стосовно до клієнта та інших заінтересованих сторін, це відповідає принципу: 1) незалежності; 2) об'єктивності; 3) конфіденційності; 4) професійної компетентності. 79. До аудиторського висновку не включається: 1) адресат; 2) опис перевірених документів; 3) рівень аудиторської гарантії; 4) опис виявлених невідповідностей. 80. Які дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність: 1) аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень; 2) аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку; 3) аудитор надасть умовно-позитивний висновок; 4) аудитор відмовить у наданні висновку. 81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно: 1) вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється та зібрати достатню кількість аудиторських доказів; 2) перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється; 3) скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором; 4) перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється. 82. За яких обставин аудитор має право видати негативний аудиторський висновок: 1) аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві; 2) існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій; 3) існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій; 4) аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві. 83. Якщо аудитор не погоджується з клієнтом з питань обраної облікової політики, то: 1) аудитор відмовляється надати аудиторський висновок; 2) аудитор надає умовно-позитивний висновок; 3) аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта; 4) аудитор надає безумовно-позитивний висновок. 84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки: 1) в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю; 2) в письмовій формі у вигляді висновків; 3) в письмовій формі у вигляді листа; 4) передає висновок через працівників підприємства-клієнта. 85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до: 1) видачі позитивного висновку; 2) видачі умовно-позитивного висновку; 3) видачі негативного висновку; 4) відмові від видачі висновку. 86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до: 1) видачі позитивного висновку; 2) видачі умовно-позитивного висновку; 3) видачі негативного висновку; 4) відмові від видачі висновку. 87. Якщо при проведенні аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, то: 1) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором; 2) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку; 3) відповідальність за проведені процедури несе експерт; 4) відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання. 88. До складу інформаційних джерел при перевірці касових операцій не відносять: 1) журнал-ордер та відомість до 30 рахунку; 2) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт; 3) розрахунково-платіжну відомість; 4) інвентарна картка обліку основних засобів. 89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять: 1) установчі документи підприємства; 2) прибутковий касовий ордер; 3) видатковий касовий ордер; 4) журнал-ордер та відомість до 372 рахунку. 90. До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за розрахунками з оплати праці не відносять: 1) розрахунково-платіжні відомості; 2) трудові контракти; 3) виписки банку; 4) векселі.
91. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять: 1) протоколи зборів власників; 2) розрахунки відсотків; 3) накладні; 4) курси валют. 92. До складу інформаційних джерел при аудиті власного капіталу не відносять: 1) Головну книгу; 2) статут підприємства; 3) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт; 4) протоколи загальних зборів засновників підприємства. 93. До програми аудиту обліку основних засобів не включають: 1) правильність оцінки та введення в експлуатацію; 2) правильність нарахування зносу; 3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт; 4) правильність формування резерву сумнівних та безнадійних боргів. 94. До складу інформаційних джерел при аудиті запасів не відносять: 1) прибутковий ордер; 2) приймальний акт; 3) картку складського обліку; 4) інвентарну картку. 95. При відпуску матеріальних цінностей на сторону аудитор перевіряє такий первинний документ: 1) вимога; 2) лімітно-забірна картка; 3) накладна; 4) дорожній лист. 96. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах: 1) документальний контроль оптових товарних операцій; 2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів; 3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів; 4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 470; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.212.203 (0.009 с.) |