Яка вірогідність аудиторського ризику є нормальною



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Яка вірогідність аудиторського ризику є нормальною



1) від 0% до 100%;

2) від 0% до 20%;

3) від 2% до 5%;

4) від 0% до 3%.

56. Помилки пов'язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності «не свого» звітного періоду, виникають внаслідок:

1) неповноти відображення операцій;

2) необґрунтованості облікових записів;

3) помилок в періодизації;

4) помилок у записах.

57. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, передається до:

1) Арбітражного суду України;

2) Господарського суду України;

3) керівництва підприємства;

4) кредиторів підприємства.

58. Чи повинна бути інформація, яка міститься у фінансових звітах, зіставною:

1) так;

2) ні;

3) ні, якщо цього не вимагають МСА;

4) вірна відповідь відсутня.

59. До видів аудиторських доказів за джерелами отримання не відносять:

1) докази, отримані у формі усних пояснень;

2) докази, отримані із зовнішніх джерел;

3) докази, отримані із внутрішніх джерел;

4) докази, отримані аудитором безпосередньо.

60. До тверджень про залишки на рахунках на кінець періоду відносять:

1) права та зобов'язання;

2) наявності;

3) відсічення операцій та подій;

4) класифікації та зрозумілості.

61. Відповідність аудиторських доказів - це:

1) критерій оцінки якості аудиторських доказів;

2) критерій оцінки кількості аудиторських доказів;

3) критерій оцінки адекватності аудиторських доказів;

4) критерій оцінки роботи аудитора в частині одержання доказів.

62. Достатність аудиторських доказів - це:

1) критерій оцінки якості аудиторських доказів;

2) критерій оцінки кількості аудиторських доказів;

3) критерій оцінки адекватності аудиторських доказів;

4) критерій оцінки роботи аудитора в частині одержання доказів.

63. Обсяг, перелік та зміст робочої документації визначає:

1) аудитор самостійно;

2) Аудиторська палата України;

3) Спілкою аудиторів України;

4) мають типову форму в окремих напрямках аудиторської перевірки.

64. Метою складання аудиторської робочої документації є:

1) зафіксувати всі дії, які було зроблено фахівцями аудиторської фір­ми з моменту укладання договору до моменту надання аудиторського висновку;

2) забезпечення достатніх та відповідних записів, які слугують осно­вою для формування аудиторського висновку;

3) забезпечити докази того, що аудиторська перевірка виконана відпо­відно до МСА та застосовуваних нормативних та законодавчих актів;

4) вірна відповідь 2), 3).

65. Призначення договору на проведення аудиту:

1) можливість запропонувати інші послуги і збільшити очікуваний гонорар;

2) пояснення ролі аудиту клієнту;

3) необхідна формальність;

4) встановлення обсягу робіт, їх оплати й термінів виконання, обов'язків та відповідальності сторін.

Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається

1 ) МСА 315;

2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;

4) МСА 210.

67. За формою подання робочі документи поділяються на:

1) графічні, табличні, текстові, комбіновані;

2) ручні, на машинних носіях;

3) стандартизовані, довільної форми;

4) оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові.

68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання бувають:

1) від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором;

2) довгострокові, короткострокові;

3) стандартизовані, довільної форми;

4) документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки.

69. За технікою складання робочі документи поділяються на:

1) графічні, табличні, текстові, комбіновані;

2) оглядові, інформативні, перевірочні;

3) ручні, на машинних носіях;

4) 3) первинні, документи вторинної обробки.

70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію:

1) висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах;

2) склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою;

3) зміст проведених робіт, які дають впевненість в тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності до вимоги чинного законодавства;

4) реквізити суб’єкта господарювання.

71. При виконанні яких умов надається умовно-позитивний висновок:

1) під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора;

2) під час перевірки були встановлені факти невідповідності діючому законодавству;

3) відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту;

4) коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту.

72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства:

1) це не суперечить чинному законодавству;

2) це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) висновок підлягає підтвердженню аудитором України;

4) це не регламентовано національним законодавством.

73. Який розділ аудиторського висновку дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства:

1) масштаб перевірки;

2) вступна частина;

3) заголовок;

4) підпис аудиторського висновок.

74. Який розділ аудиторського висновку містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора):

1) вступна частина;

2) заголовок;

3) масштаб перевірки;

4) адреса аудитора.

75. Хто має право підписувати аудиторський висновок:

1) аудитор, який проводив аудит;

2) аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми;

3) директор аудиторської фірми, який має сертифікат;

4) правильної відповіді немає.

76. За яких обставин невпевненість або незгода вважаються фундаментальними:

1) коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації;

2) коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ у цілому;

3) коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур;

4) вірна відповідь відсутня.

До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Який вид модифікованого висновку повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода?

1) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;

2) умовно-позитивний;

3) негативний;

4) відмовитися від надання висновку.

78. Якщо висновок аудитора обґрунтований, складений неупереджено стосовно до клієнта та інших заінтересованих сторін, це відповідає принципу:

1) незалежності;

2) об'єктивності;

3) конфіденційності;

4) професійної компетентності.

79. До аудиторського висновку не включається:

1) адресат;

2) опис перевірених документів;

3) рівень аудиторської гарантії;

4) опис виявлених невідповідностей.

80. Які дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність:

1) аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень;

2) аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку;

3) аудитор надасть умовно-позитивний висновок;

4) аудитор відмовить у наданні висновку.

81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно:

1) вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється та зібрати достатню кількість аудиторських доказів;

2) перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється;

3) скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором;

4) перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється.

82. За яких обставин аудитор має право видати негативний аудиторський висновок:

1) аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві;

2) існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій;

3) існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій;

4) аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві.

83. Якщо аудитор не погоджується з клієнтом з питань обраної облікової політики, то:

1) аудитор відмовляється надати аудиторський висновок;

2) аудитор надає умовно-позитивний висновок;

3) аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта;

4) аудитор надає безумовно-позитивний висновок.

84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки:

1) в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю;

2) в письмовій формі у вигляді висновків;

3) в письмовій формі у вигляді листа;

4) передає висновок через працівників підприємства-клієнта.

85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до:

1) видачі позитивного висновку;

2) видачі умовно-позитивного висновку;

3) видачі негативного висновку;

4) відмові від видачі висновку.

86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до:

1) видачі позитивного висновку;

2) видачі умовно-позитивного висновку;

3) видачі негативного висновку;

4) відмові від видачі висновку.

87. Якщо при проведенні аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, то:

1) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором;

2) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку;

3) відповідальність за проведені процедури несе експерт;

4) відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання.

88. До складу інформаційних джерел при перевірці касових операцій не відносять:

1) журнал-ордер та відомість до 30 рахунку;

2) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;

3) розрахунково-платіжну відомість;

4) інвентарна картка обліку основних засобів.

89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять:

1) установчі документи підприємства;

2) прибутковий касовий ордер;

3) видатковий касовий ордер;

4) журнал-ордер та відомість до 372 рахунку.

90. До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за розрахунками з оплати праці не відносять:

1) розрахунково-платіжні відомості;

2) трудові контракти;

3) виписки банку;

4) векселі.

 

91. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять:

1) протоколи зборів власників;

2) розрахунки відсотків;

3) накладні;

4) курси валют.

92. До складу інформаційних джерел при аудиті власного капіталу не відносять:

1) Головну книгу;

2) статут підприємства;

3) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;

4) протоколи загальних зборів засновників підприємства.

93. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:

1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;

2) правильність нарахування зносу;

3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;

4) правильність формування резерву сумнівних та безнадійних боргів.

94. До складу інформаційних джерел при аудиті запасів не відносять:

1) прибутковий ордер;

2) приймальний акт;

3) картку складського обліку;

4) інвентарну картку.

95. При відпуску матеріальних цінностей на сторону аудитор перевіряє такий первинний документ:

1) вимога;

2) лімітно-забірна картка;

3) накладна;

4) дорожній лист.

96. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах:

1) документальний контроль оптових товарних операцій;

2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів;

3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів;

4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.175.108 (0.015 с.)