Які з наведених факторів безпосередньо впливають на зміну загального обсягу механізованих робіт?

1) кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік і змінний виробіток;

2) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за день;

3) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за рік;

4) кількість відпрацьованих м/змін за день і виробіток на 1 трактор за день.

 

65. Логічна підвпорядкованість факторів, які впливають на загальний обсяг механізованих робіт має таку послідовність:

1) коефіцієнт використання робочого часу, виробіток на 1 трактор за день, кількість відпрацьованих м/днів, число тракторів;

2) кількість відпрацьованих м/днів по МТП, виробіток 1 трактора за зміну, число тракторів;

3) число тракторів, виробіток на 1 трактор за день, коефіцієнт змінності;

4) число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік, |коефіцієнт змінності, виробіток 1 трактора за зміну.

 

66. Невикористаним резервом поліпшення роботи МТП вважаться:

1) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення числа тракторів;

2) збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;

3) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення числа тракторів;

4) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.

 

67. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:

1) добуток кількості автомобілів на середньорічний виробітокодного автомобіля;

2) часне від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;

3) часне від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;

4) часне від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.

 

68. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:

1) загальної вантажопідйомності до числа автомобілів;

2) кількості днів перебування у господарстві до числа автомобілів;

3) кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;

4) пробіг з вантажем до загального пробігу.

 

69. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:

1) відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до числа працюючих;

2) відношенням фактичної чисельності працюючих до планової потреби;

3) шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працюючим на число робітників за цей період;

4) як добуток планового числа працюючих на число робочих днів за період.

 

70. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:

1) оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;

2) коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;

3) коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;

4) коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.

 

71. Відношення кількості вибувших робітників (незалежно від причин) до середньорічної чисельності працюючих характеризує коефіцієнт:

1) плинності;

2) міграції;

3) обороту по вибуттю;

4) зміни числа робітників.

 

72. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених робітників до середньої чисельності працюючих, називається:

1) коефіцієнт плинності;

2) коефіцієнт міграції;

3) оборот по вибуттю;

4) оборот по прийому.

 

73. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:

1) числа працюючих за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;

2) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;

3) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до числа робочих днів у місяці;

4) загального числа відпрацьованих люд.-днів за місяць на число робочих днів у місяці.

 

74. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:

1) добуток числа робочих днів у місяці на число працюючих;

2) різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;

3) добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць і числом робочих днів у місяці на середньорічну чисельність працюючих;

4) відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працюючим за місяць і числом робочих днів у місяці до числа працюючих у цьому місяці.

 

75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:

1) відношення максимальних затрат праці за місяць до мінімальних;

2) відношення затрат праці у кожному місяці до середньомісячних затрат праці;

3) добуток коефіцієнта використання робочого часу на число працюючих за місяць;

4) добуток різниці між затратами праці у кожному місяці і середньомісячними на число місяців;

 

Який із запропонованих заходів не сприяє зниженню сезонності використання робочої сили?

1) раціональне поєднання галузей рослинництва і тваринництва;

2) промислова переробка овочевої продукції;

3) створення промислових підсобних виробництв;

4) підбір сортів вирощуваних с.-г. культур по строкам дозрівання.

 

77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. виробництві (РП) має вигляд:

1) РП = Д:ТГ х ПГ;

2) РП = (Д х ТГ):ПГ;

3) РП = Д х ТГ х ПГ;

4) РП = Д:ТГ:ПГ,

де Д - кількість відпрацьованих днів одним робітником;

ТГ - тривалість робочого дня в годинах;

ПГ - виробництво валової продукції за годину.

 

78. Для аналізу продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:

1) кількість виробленої продукції на 1 люд.-год.;

2) затрати праці на виробництво валової продукції;

3) затрати праці на виробництво одиниці продукції;

4) кількість виробленої продукції та затрати праці.

 

Як визначити розмір впливу затрат праці на 1 га на зміну затрат праці на 1 ц?

1) різниця між фактичними та плановими затратами праці на 1 га;

2) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 га і фактичній урожайності;

3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності;

4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, розрахованими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності, та плановими затратами праці на 1 ц.

 

80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:

1) добуток різниці між фактичною і плановою продуктивністю корів на фактичні затрати праці на 1 голову;

2) результат ділення затрат праці на 1 голову на різницю між фактичною і плановою продуктивністю корів;

3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів;

4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів, і плановими затратами праці на 1 ц.

 

81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (ФОП) визначається як різниця між:

1) фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленими при фактичній чисельності працівників і плановому заробітку одного працюючого;

2) фактичним і плановим ФОП;

3) умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності робітників і плановій заробітній платі одного працюючого і плановим ФОП;

4) фактичним ФОП і плановим, скорегованим на процент виконання плану обсягів виробництва.

 

82. Відносне відхилення фонду оплати праці (ФОП) обчислюється як:

1) різниця між фактичним ФОП і постійною частиною планового ФОП, скорегованого на процент виконання плану обсягів виробництва;

2) різниця між фактичним ФОП і плановим, скорегованим у змінній його частині на процент виконання плану обсягів виробництва;

3) різниця між фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника;

4) різниця між умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника, та плановим ФОП.