Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Який з наведених показників характеризує трудомісткість виробництва продукції?Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
1) відношення загальних витрат робочого часу на виробництво однорідної продукції (людино-годин) до кількості виготовленої продукції (центнерів); 2) відношення поголів’я (голів) до кількості робітників, що його обслуговують; 3) відношення вартості валової продукції (грн.) до суми річних витрат робочого часу (люд.-год.); 4) здатність праці конкретних працівників в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обяг робіт. 14. Показники продуктивності праці в галузі тваринництва визначають як відношення: 1) поголів’я тварин до кількості працівників, які обслуговують його; 2) поголів’я тварин до проектної потужності тваринницьких приміщень; 3) затрат праці в тваринництві до площі сільськогосподарських угідь; 4) затрат праці в тваринництві до середньорічної вартості основних засобів галузі. 15. Повними називаються показники продуктивності праці, при визначені яких беруться до уваги: 1) обернені показники продуктивності праці; 2) вироблена продукція і затрати живої праці; 3) вироблена продукція і уречевлена праця; 4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці. 16. Основні виробничі фонди – це: 1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму; 2) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачаючи при цьому натурально-речову форму; 3) максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання техніки, обладнання. виробничої площі; 4) складова частина потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого часу. 17. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають: 1) за фактичним строком служби; 2) за оптимальним строком служби; 3) за питомою вагою перенесеної вартості; 4) за питомою вагою списаних основних фондів.
18. Моральне зношення першого роду має місце тоді, коли: 1) замість існуючих засобів праці промисловість починає постачати нові, більш продуктивні, а тому перші використовувати стає економічно не вигідно; 2) їхні робочі органи внаслідок тертя втрачають свої якості, деформуються та руйнуються; 3) вартість виробництва засобів праці, а значить і їхня ціна, знижується в результаті зростання продуктивності праці в промисловості; 4) під дією природних і часового факторів металеві вузли і механізми машин і знарядь іржавіють, а пластмасові части і гума „старіють”. 19. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням: 1 ) нерозподіленого прибутку до затрат на виробництво; 2) операційного прибутку до матеріальних затрат; 3) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості оборотних коштів за період; 4) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості власних коштів підприємства за балансом. 20. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це: 1) кошти які повинні надійти підприємству від інших суб’єктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані роботи, як оплата за одержані векселі тощо; 2) продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам тощо; 3) частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, але готової продукції ще не одержано; 4) предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання. 21. Нематеріальні ресурси відображаються: 1) за активом балансу підприємства; 2) за пасивом балансу підприємства; 3) як за активом так і за пасивом балансу; 4) правильної відповіді немає. 22. Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається за формулою: 1) ПЕв = ПВна × СВна: Звна; 2) ПЕв = ПВна × Звна: СВна; 3) ПЕв = ПВна + (СВна: Звна); 4) ПЕв = ПВна + (Звна: СВна), де ПВна – первісна вартість нематеріального активу; СВна – справедлива вартість нематеріального активу; ЗВна – залишкова вартість нематеріального активу. 23. Виняткове право юридичної або фізичної особи на видання наукових чи художніх творів, їх використання, публічне виконання, реалізацію тощо називають: 1) авторські права; 2) право на винахід; 3) право на промислові знаки; 4) право на використання товарних знаків. 24. Потенціал, що визначається кількістю та якістю ресурсів, оптимальним їх співвідношенням, рівнем кооперації та спеціалізації виробництва, а також визначає можливості виробничої сфери називається: 1) виробничий потенціал; 2) ресурсний потенціал; 3) економічний потенціал; 4) виробнича потужність. 25. При визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати: 1) активи, що мають абсолютну ліквідність; 2) ліквідність балансу; 3) структуру власного капіталу; 4) чисту реалізаційну вартість. 26. За формулою К = (ОА – ВМП): (ПЗ – ДМП) (де ОА – оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання; ДМП – доходи майбутніх періодів) визначається: 1) коефіцієнт загальної ліквідності; 2) коефіцієнт швидкої ліквідності; 3) коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності; 4) коефіцієнт ефективності додаткових вкладень. 27. Для сукупного виразу валову продукцію сільського господарства оцінюють: 1) в порівнянних цінах; 2) по собівартості продукції; 3) в поточних цінах реалізації; 4) усі відповіді правильні. 28. Реалізація продукції здійснюється у формі: 1) вартісній; 2) натуральній; 3) вартісній і натуральній; 4) правильної відповіді немає.
29. В сільському господарстві розрахунок чистого доходу (ЧД) здійснюється за формулою: 1) ЧД = ВД – ОП; 2) ЧД = ВТП – Сп; 3) ЧД = Сп – ОП; 4) ЧД = ВТП – ОП, де: ВД – валовий дохід; ОП – оплата праці; ВТП – вартість товарної продукції; Сп – собівартість продукції. 30. Валовий прибуток визначається як: 1) різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток; 2) різниця між валовим прибутком та операційними витратами і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів; 3) алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку (збитку); 4) різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і виробничою собівартістю. 31. Розмір повторного рахунку у валовій продукції прямо пропорційно залежить від обсягу продукції: 1) власного виробництва; 2) залученої з інших галузей народного господарства; 3) запозиченої продукції; 4) власного виробництва та залученої з інших галузей. 32. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане: 1) з випереджаючим зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції; 2) з розвитком підсобних промислових підприємств по переробці та зберіганню сільськогосподарської продукції; 3) з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням затрат праці та коштів на одиницю продукції; 4) з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці. 33. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як: 1) відношення прибутку, що включаєтьсяв ціну виробу, до ціни виробу; 2) відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції; 3) відношення балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства; 4) відношення балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів. 34. Головним змістом закону вартості є: 1) еквівалентність обміну; 2) товарно-грошові відносини; 3) ринкові ціни; 4) суспільна вартість. 35. Рівень рентабельності (Рр) визначається за формулою: 1) Рр = %; 2) Рр = %; 3) Рр = %; 4) Рр = %, ------------------------ де: ТВ – вартість товарної продукції; Ср – собівартість реалізованої продукції; ВВ – вартість валової продукції; ВД – валовий дохід; П – прибуток. 36. Рентабельність це поняття, що характеризує: 1) економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток; 2) економічну ефективність виробництва за якої підприємство за рахунок виручки від реалізації продукції частково відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток; 3) економічну ефективність спожитих виробничих ресурсів і всіх авансованих витрат, що акумулюються у вигляді застосовуваних основних і оборотних фондів; 4) таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. 37. Технологічна ефективність – це: 1) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якою отримують вартісні показники ефективності виробництва; 2) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва; 3) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, та факторів, що характеризують соціальні умови життя людей; 4) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якої отримують натуральні показники ефективності виробництва. 38. За роллю і значенням у створенні продукції витрати поділяються: 1) прямі і непрямі; 2) витрати поточного року і витрати минулих років; 3) готівкові і безготівкові; 4) основні та неосновні. 39. За валовою продукцією обчислюється: 1) виробнича собівартість; 2) повна собівартість; 3) прибуток від реалізації продукції; 4) усі відповіді правильні. 40. Величина відрахування на соціальні потреби обчислюється: 1) в установлених нормах залежно від величини основної зарплати; 2) в установлених нормах залежно від величини тарифного заробітку; 3) в установлених нормах залежно від величини додаткової зарплати; 4) в установлених нормах залежно від витрат на оплату праці. 41. Які витрати виробництва потрібно виключити з виручки від реалізації продукції, щоб визначити бухгалтерський прибуток: 1) куплені корми; 2) витрати на придбання паливних матеріалів; 3) витрати на придбання запасних частин; 4) усі відповіді вірні. 42. Очікувана собівартість визначається: 1) до початку планового періоду; 2) в кінці звітного року на основі фактичних даних; 3) при складанні бізнес-плану підприємства; 4) протягом року. 43. Сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників підприємства – це: 1) виробнича інфраструктура; 2) соціальна інфраструктура; 3) організаційна структура; 4) виробнича структура. 44. Частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників називається: 1) виробничим напрямом; 2) внутрішньогосподарською спеціалізацією; 3) коефіцієнтом зосередження товарного виробництва; 4) галуззю. 45. При розміщенні сільського господарства керуються наступними основними принципами: 1) виробництва, можливостей реалізації продукції, розвитку соціальної сфери, розмірів і механізації виробництва; 2) врахуванням природних умов, наближення виробництва малотранс-портабельної продукції до ринків збуту і переробних підприємств до джерел сільськогосподарської сировини, рівня розвитку транспорту, забезпеченості трудовими ресурсами; 3) врахуванням технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств, державного замовлення на продукцію, землезабезпеченості, рівня кваліфікації робочої сили; 4) усі відповіді правильні. 46. Економічну ефективність розміщення сільськогосподарського виробництва характеризують показники: 1) урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натуральному виразі на 1 га земельних угідь, продуктивність праці, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рентабельність; 2) показники фондооснащеності, забезпеченості матеріальними ресурсами сільськогосподарських підприємств; 3) норма прибутку, норма нагромадження, норма розширеного відтворення; 4) вартість валової і товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, 1 працівника, 100 грн. поточних виробничих витрат. 47. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми: 1) зональна; 2) мікрозональна; 3) обласна і районна; 4) правильної відповіді немає. 48. Зміна ціни відбувається за рахунок факторів: 1) суспільної ціни виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпів інфляції і купівельної спроможності населення; 2) політики самого підприємства, під впливом конкурентів, коли витрати на виробництво продукції перевищують прибуток від реалізації, за рахунок стратегії і поглядів менеджера; 3) орієнтації на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів, за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку, на підставі закритих торгів; 4) співвідношення валютних курсів різних країн, взаємовідносин між продавцем і покупцем, спосіб руху продукції.
49. За критерієм центра (рівня) встановлення і регулювання цін на товари (роботи і послуги) можна визначити такі види цін, що діють на сучасному етапі: 1) договірні ціни; вільні ринкові ціни; 2) регульовані ціни; граничні ціни; 3) індикативні ціни; внутрішньогосподарські ціни і тарифі; 4) всі відповіді вірні.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 447; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.165.149 (0.009 с.) |