Що означає термін «скласти бухгалтерську проводку»?

1) вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;

2) вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;

3) вказати залишки по кореспондуючих рахунках;

4) вказати обороти кореспондуючих рахунків.

 

118. Облік на аналітичних рахунках може вестися в вимірниках:

1) натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;

2) натуральних;

3) трудових;

4) комбінованих.

 

119. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:

1) двосторонньої будови рахунку;

2) перенесення залишків з одних рахунків на інші;

3) рівності активу і пасиву балансу;

4) відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.

 

120. План рахунків це:

1) систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками

2) групування рахунків за певними однорідними ознаками

3) групування рахунків за економічним змістом

4) групування рахунків за призначенням і структурою

 

121. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

122. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

123. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів, розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

124. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

125. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) довгострокових зобов'язань;

2) поточних зобов'язань;

3) доходів і результатів діяльності;

4) витрат за елементами.

 

126. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) доходів і результатів діяльності;

2) поточних зобов'язань;

3) довгострокових зобов'язань;

4) витрат за елементами.

 

127. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) доходів і результатів діяльності;

2) поточних зобов'язань;

3) довгострокових зобов'язань;

4) збитків.

 

128. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) доходів і результатів діяльності;

2) поточних зобов'язань;

3) довгострокових зобов'язань;

4)витрат за елементами.

 

129. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) позабалансових рахунків;

2) витрат діяльності;

3)довгострокових зобов'язань;

4)витрат за елементами.

130. Робочий план рахунків підприємства розробляють:

1) Міністерство фінансів України;

2) Державна казначейська служба України;

3) Правління Національного банку України;

4) саме підприємство.

 

131. Позабалансові рахунки призначені для:

1)відображення господарських операцій одностороннім записом;

2) відображення активів;

3) відображення пасивів;

4) відображення розрахункових операцій.

 

132. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:

1) рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;

2) основні регулюючі;

3) регулюючі операційні;

4) операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.

 

133. До рахунків з обліку активів відносяться:

1) 10-11;

2) 80-85;

3) 60,62;

4) 40-46.

 

134. До рахунків з обліку власних джерел відносяться:

1) власний капітал;

2) довгострокові зобов’язання;

3) рахунки з обліку оборотних активів;

4) необоротні активи, запаси.

 

135. Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на:

1) довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання;

2) рахунки з обліку оборотних активів;

3) власного капіталу і доходів, результатів діяльності;

4) необоротні активи, запаси.

 

136. До рахунків фінансових результатів відносяться:

1) нерозподілений прибуток;

2) капітальні інвестиції;

3) виробництво;

4) загальновиробничі витрати.

 

137. Основні рахунки поділяються на:

1) контрарні, доповнюючі;

2) збірно-розподільчі;

3)матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;

4) калькуляційні, порівняльні.

 

138. До операційних рахунків відносяться:

1) збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні;

2) матеріальні, власного капіталу;

3) грошових коштів;

4) доповнюючи, контрарні.

 

139. Контрарні рахунки поділяються на:

1) контрактивні, контрпасивні;

2) порівняльні, бюджетно-розподільчі;

3)розрахункові і власного капіталу;

4) збірно-розподільчі, калькуляційні.

 

140. Рахунок «Основні засоби» відноситься до:

1) рахунку обліку активів;

2) рахунку обліку джерел власних засобів;

3) рахунку джерел залучених засобів;

4) рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.

 

141. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до:

1) основних рахунків;

2) регулюючих;

3) операційних;

4) позабалансових.

 

142. Оборот – це:

1) залишок на початок звітного періоду;

2) сума господарських операцій за звітний періоду;

3) залишок на кінець звітного періоду;

4) початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.

 

143. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:

1) активних;

2) пасивних;

3)активно-пасивних;

4) позабалансових.

 

144. Поняття сальдо означає:

1) дебет;

2) кредит;

3) залишок;

4) оборот.

 

145. Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає:

1) непогашену кредиторську заборгованість;

2) непогашену дебіторську заборгованість;

3) збільшення розрахунків з постачальниками;

4) збільшення розрахунків з покупцями

 

146. Рахунок 40 по відношенню до балансу:

1) активний;

2) активно-пасивний;

3) пасивний;

4) за балансовий.

 

147. Рахунок 40 в балансі відображається:

1) в першому розділі пасиву;

2) в першому розділі активу;

3) в четвертому розділі активу;

4) в третьому розділі пасиву.

 

148. Шостий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

1) активні;

2) пасивні;

3) активно-пасивний;

4) позабалансовий.

 

149. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

1) активний;

2) пасивний;

3) активно-пасивний;

4) позабалансовий.

 

150. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

1) активний;

2) пасивний;

3) активно-пасивний;

4) за балансовий.

 

151. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:

1) первісною вартістю;

2) залишковою вартістю;

3) чистою вартістю реалізації;

4) фактичною вартістю.

152. В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено:

1) їх фактичну собівартість;

2) норму використання;

3) ціну реалізації;

4) покупну вартість.

 

153. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:

1) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;

2) за зносом;

3) не обліковуються;

4) за покупною вартістю.

 

154. Який метод калькулювання собівартості продукції доцільно використовувати при виробництві (виготовленні) одного виду продукції:

1) простий;

2) попроцесний;

3) позамовний;

4) нормативний.

 

155. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:

1) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;

2) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;

3) транспортних витрат;

4) купівельної вартості.

 

156. Оцінка – це:

1) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;

2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів;

3) спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів;

4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

 

157. Калькулювання – це:

1) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;

2) спосіб вираження за допомогою гро­шового вимірника наявності та руху господарських засобів;

3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

 

158. Оцінка та калькуляція є елементами:

1) системи рахунків;

2) балансу;

3) подвійного запису;

4) методу бухгалтерського обліку.

 

159. Застосування вартісної оцінки дає можливість:

1) порівняти витрати підприємства з доходом;

2) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;

3) визначити результат;

4) визначити рух господарських засобів.

 

160. Купівельна вартість – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

 

161. Продажна вартість – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

 

162. Собівартість готової продукції або послуг – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

 

163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють:

1) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;

2) за цінами продажу;

3) за первісною вартістю;

4) за чистою вартістю реалізації.

 

164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:

1) за первісною вартістю;

2) за цінами реалізації;

3) за їх фактичною собівартістю;

4) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

 

165. За характером виробництва калькуляції класифікують:

1) галузеві і повні;

2) попередні і виконавчі;

3) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;

4) загальні і параметричні.

 

166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

1) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;

2) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;

3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

4) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

 

167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

1) інвентаризацію;

2) калькуляцію;

3) баланс;

4) подвійний запис.

 

168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:

1) калькуляції;

2) звітності;

3) подвійного запису;

4) вартісної оцінки.

 

169. Інвентаризація – це:

1) перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;

2) перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

3) перевірка наявності працюючих на підприємстві;

4) систематична перевірка фінансового стану підприємства

 

Що підлягає інвентаризації?

1) все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;

2) тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;

3) основні засоби підприємства;

4) трудовий колектив підприємства.