З метою виявлення тенденції зміни собівартості окремих видів продукції необхідно

1) порівняти фактичний рівень собівартості з плановим;

2) порівняти рівень собівартості з середніми даними по підприємствах району;

3) провести вирівнювання динамічного ряду собівартості;

4) визначити темпи росту або зниження собівартості.

 

139. Яке з нижче наведених джерел не використовують при аналізі фінансових результатів від реалізації:

1) Статистична звітність ф. 50 с.-г.;

2) Звіт про фінансові результати;

3) Бухгалтерський баланс;

4) Звіт про власний капітал.

 

Дані якої форми статистичної звітності являються джерелом для аналізу фінансових результатів

1) ф. 29 с.-г. «Про урожай і урожайність»;

2) ф. 24 с.-г. «Про стан тваринництва»;

3) ф. 50 с.-г. «Основні економічні показники»;

4) Немає правильної відповіді.

 

141. Аналіз фінансових результатів починають з вивчення …

1) складу та структури доходів і витрат підприємства;

2) складу і динаміки чистого прибутку;

3) виконання плану по прибутку;

4) залежності показників фінансових результатів від певних факторів.

 

142. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», чистий дохід обчислюється як:

1) різниця між сумою доходу і виробничою собівартості реалізованої продукції;

2) різниця між сумою доходу і ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу;

3) сума валового прибутку і ПДВ;

4) сума ПДВ, акцизного збору і собівартості реалізованої продукції.

 

143. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» суму валового прибутку (збитку) від реалізації визначається як:

1) різниця між сумою чистого доходу і виробничою собівартістю реалізованої продукції;

2) сума ПДВ, акцизного збору і собівартості реалізованої продукції;

3) різниця між сумою доходу і чистого доходу;

4) сума чистого доходу, ПДВ, акцизного збору та інших витрат.

 

144. За даними звіту про фінансові результати сума чистого прибутку (збитку) визначається …

1) по кожному виду діяльності;

2) по операційній діяльності;

3) по усіх видах діяльності разом;

4) по звичайній діяльності.

 

145. Факторна модель чистого прибутку (збитку) відноситься до моделі детермінованого факторного аналізу типу:

1) мультиплікативної;

2) кратної;

3) адитивної;

4) змішаної.

 

146. На зміну суми валового прибутку від реалізації продукції с.-г. впливають фактори першого порядку:

1) обсяг, ціна, собівартість і якість реалізованої продукції;

2) обсяг, ціна, собівартість і структура реалізованої продукції;

3) обсяг, ціна, якість реалізованої продукції і витрати на збут;

4) обсяг, собівартість реалізованої продукції, попит і пропозиція ринку.

 

Застосовуючи метод ланцюгових підстановок для визначення розміру впливу ціни на зміну суми валового прибутку від реалізації, необхідно

1) від фактичної суми виручки відняти планову суму виручки;

2) від фактичної суми виручки відняти фактичну суму витрат;

3) від фактичної суми виручки відняти планову суму витрат;

4) від фактичної суми виручки відняти умовну суму виручки.

 

Вплив структури реалізованої продукції на зміну валового прибутку від реалізації продукції неможна визначити використовуючи метод

1) абсолютних різниць;

2) пропорційного ділення;

3)ланцюгових підстановок;

4) індексний.

 

149. Яка факторна модель відображає залежність прибутку від реалізації окремого виду продукції (П) від кількості (q), ціни (р) і собівартості (z) реалізованої продукції?

1) П= q х z – q х р;

2) П= q: (р – z);

3) П= q х (р – z);

4) П= q х (р: z).

 

150. Як визначити розмір впливу кількості реалізованої продукції (q) на зміну суми прибутку (∆П) від реалізації

1) ∆П=(q₁ - q₀)(р₀ – z₀) де р – ціна 1 ц, грн

2) ∆П=(q₁ - q₀)(р₁ – z₁) z – собівартість 1 ц, грн

3) ∆П=(q₁ - q₀)(р₁ – z₀) 0, 1 – базисний і звітний періоди

4) ∆П=(q₁ - q₀)(р₀ – z₁)

 

151. Розмір впливу ціни реалізації зерна (р) на зміну суми прибутку (∆П) обчислюють як

1) ∆П=(р₁ - р₀): q₁ де q – кількість, ц

2) ∆П=(р₁ - р₀) х q₁ z – собівартість 1 ц, грн

3) ∆П=−(р₁ -р₀) х q₀ 0, 1 – період часу

4) ∆П=(р₁ - z₀) х q₁

 

152. Вплив собівартості 1 ц продукції (z) на зміну суми прибутку від її реалізації (∆П) обчислюють як

1) ∆П=(z₁ - z₀) х q₀ де q – кількість, ц

2) ∆П=− (z₁ - z₀) х q₁ 0, 1 – період часу

3) ∆П=− (q₁ - q₀) х z₀

4) ∆П=(q₁ - q₀) х z₁

 

153. Застосовуючи метод ланцюгових підстановок, вплив якого фактора на зміну прибутку від реалізації можна визначити, якщо є такий розрахунок ∆П= q₁ (р₁ - z₀) - q₁ (р₀ – z₀)?

1) кількість реалізованої продукції (q);

2) ціни реалізації (р);

3) собівартості (z);

4) прибутку на 1 ц (р - z).

 

Який показник не характеризує рівень рентабельності?

1) прибуток з розрахунку на одиницю виробничих витрат;

2)прибуток з розрахунку на одиницю вартості товарної продукції;

3) прибуток з розрахунку на одного працюючого;

4) прибуток з розрахунку на одиницю власного капіталу.

 

Яку групу показників рентабельності характеризує наступний розрахунок: відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості активів?

1. рентабельність виробництва;

2) рентабельність капіталу;

3) рентабельність продаж;

4) рентабельність основних виробничих засобів.

 

156. При факторному аналізі норми прибутку (НП) використовують таку факторну модель:

1) НП=П х (ОВЗ+О_бЗ) де П – сума прибутку

2) НП=П х (ОВЗ – О_бЗ) ОВЗ – основні виробничі засоби

3) НП=(ОВЗ – О_бЗ): П О_бЗ – оборотні засоби

4) НП=П: (ОВЗ+О_бЗ)

 

Можливий резерв зростання суми прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації конкретного виду продукції обчислюють як добуток

1) планового обсягу реалізації на фактичну ціну;

2) можливого резерву збільшення обсягу реалізації на плановий прибуток від реалізації 1ц;

3) фактичного обсягу реалізації на планову ціну;

4) можливого резерву збільшення обсягу реалізації на фактичну ціну реалізації.

 

158. Методика маржинального аналізу фінансових результатів базується на розподілі витрат на:

1) прямі і непрямі;

2) постійні і змінні;

3) виробництво і збут;

4) загальновиробничі і адміністративні.

 

159. Застосування методики маржинального аналізу фінансових результатів для дослідження факторів зміни прибутку та його прогнозування використовують таку модель:

1) П= q х (р – зв)- ПВ де q – кількість

2) П= q х (р – ПВ) – зв р – ціна одиниці продукції

3) П= q х зв (ПВ – р) зв – зміни витрат на одиницю продукції

4) П= q х ПВ(р –зв) ПВ – постійні витрат на увесь обсяг продукції

 

Маржинальний дохід визначається як

1) різниця виручки і витрат;

2) сума змінних витрат і прибутку;

3) сума постійних витрат і прибутку;

4) різниця прибутку і постійних витрат.

 

Точку беззбитковості обсягів реалізації обчислюють шляхом ділення

1) суми постійний витрат на ставку маржинального доходу;

2)суми змінних витрат на ставку маржинального доходу;

3) суми маржинального доходу на ціну реалізації;

4) суми загальних витрат на прибуток.

 

Система показників, що відображає стан капіталу у процесі його кругообігу та спроможності суб’єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований термін часу, характеризує

1) платоспроможність підприємства;

2) ліквідність підприємства;

3) фінансовий стан підприємства;

4) ймовірність банкрутства підприємства.

 

163. Фінансовий стан підприємства не залежить від:

1) результатів виробничої діяльності;

2) форм і методів організації виробництва;

3) фінансової діяльності;

4) комерційної діяльності.

 

164. Аналіз ФСП базується, головним чином, на використанні показників:

1) абсолютних;

2) відносних;

3) натуральних;

4) умовно-натуральних.

 

В процесі аналізу порівняння показників досліджуваного підприємства із загальноприйнятими (або теоретичними) «нормами» дозволяють

1) оцінити ступінь ризику і прогнозування можливостей банкрутства;

2) виявити сильні і слабкі сторони підприємства та його можливості;

3) вивчити тенденції покращення або погіршення ФСП;

4) визначити можливості нарощування обсягів продаж.

 

166. Аналіз ФСП починають з оцінки:

1) фінансової стійкості та платоспроможності;

2) ефективності та інтенсивності використання капіталу;

3) майнового стану і структури капіталу;

4) кредитоспроможності та ризику банкрутства.

 

167. В процесі аналізу змін у складі і структурі балансу застосовують такі методи:

1) індексний і динамічних рядів;

2) абсолютних і відносних величин, середніх величин;

3) горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний;

4) групування, середніх величин.

 

Розміщення господарських засобів в активі балансу здійснено відповідно їх

1) вартості;

2) собівартості;

3)ступеню ліквідності;

4) значущості у процесі виробництва.

 

Сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного циклу, - це визначення

1) власного капіталу;

2) оборотних активів;

3) оборотного капіталу;

4) необоротних активів.